Чи 7.1:2006, чи 8302:2015 — ось питання. Що благородніше?

Під час ІХ науково-практичної конференції "Наукова періодика: традиції та інновації" у дискусії виступила завідувачка відділу державної стандартизації Державної установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" Г.М. Плиса. Вона повідомила, що від свавілля у використанні стандартів у видавничій справі потерпають користувачі, й передовсім Книжкова палата, а стандарти саме й покликані навести лад у виготовленні та представленні продукції, зокрема видавничої.

Тому нещодавно Книжкова палата ініціювала надання статусу обов’язкових 20 стандартам у сфері видавничої справи — 10 національним та 10 галузевим. Серед них і горезвісний 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис", який видавці наукової літератури застосовувати для оформлення пристатейних переліків посилань уперто не хотіли. Більше того, ці видавці хотіли застосовувати стандарт 8302:2015 "Бібліографічне посилання". А це, на думку Г.М. Плиси, є геть неприпустимим, адже пристатейні переліки посилань є не посиланнями, а бібліографічними покажчиками.

Процитую (мовою оригіналу) ДСТУ 7.1:2006:

"Настоящий стандарт устанавливает общие требования и правила составления библиографического описания документа… Стандарт распространяется на описание документов, которое составляется библиотеками, органами научно-технической информации, центрами государственной библиографии, издателями, другими библиографическими учреждениями. Стандарт не распространяется на библиографические ссылки".

Щось я не бачу тут згадки про авторів…

Цитую ДСТУ 8302:2015:

"Цей стандарт установлює основні види бібліографічних посилань… а також правила складання та розміщування в документах… Стандарт поширюється на бібліографічні посилання… незалежно від носія інформації. Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо".

Окрім того, ще 2016 року ми обговорювали на семінарі, що ці стандарти працюють паралельно, але ДСТУ 7.1:2006 визначає правила функціонування бібліографічного опису, а ДСТУ 8302:2015 — бібліографічного посилання.

Бібліографічний опис (Bibliographic Record. Bibliographic Description) — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні, і є результатом аналітико-синтетичної переробки інформації. Процес складання бібліографічного опису передбачає виявлення та формування за певною методикою множини бібліографічних даних про окремий документ або його частину, чи групу документів.

Міжнародний стандартний бібліографічний опис або ISBD — це набір правил опису, складений Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) для опису широкого спектра бібліотечних матеріалів.

Бібліографічне посилання (Bibliographic Reference) — сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. Бібліографічні посилання можуть розташовуватися в основному тексті (внутрішньотекстові посилання); у підрядкових примітках (підрядкові посилання); у позатекстових примітках (у коментарях).

Ну не розумію я, чому пристатейні переліки посилань це бібліографічні описи, а не бібліографічні посилання. Чому в Україні раптом до статті Description, а не Reference? І в нормативних документах такого немає…

Насправді, видавці наукової фахової літератури були не так проти застосування стандарту 7.1:2006, як проти тих прикладів із цього стандарту, дотримання яких вимагало МОН України. Нині МОН України зняв тягар дотримання одного виду прикладів зі стандарту з видавців та урізноманітнив наше існування. Але це не означає, що ми припинимо застосовувати стандарти й почнемо робити що кожен хоче. Аж ніяк. Просто будемо користуватись тим, що не перешкоджатиме нашому розвиткові. А саме на це й спрямовані національні стандарти.

Наприклад, у Законі Україні "Про стандартизацію" від 05.06.2014 № 1315-VII (ст. 4) зазначено:

"Метою стандартизації в Україні є:

5) забезпечення прав та інтересів споживачів;

8) усунення технічних бар’єрів у торгівлі та запобігання їх виникненню, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції".

А Господарський кодекс України, як і раніше, твердить (ст. 15):

"3. У разі виготовлення продукції на експорт, якщо угодою (контрактом) визначено інші вимоги, ніж ті, що встановлено технічними регламентами, дозволяється застосування положень угоди (контракту), якщо вони не суперечать законодавству України в частині вимог до процесу виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на території України".

І, нарешті, як на мене, найцікавіше. Кожен із двох згаданих тут стандартів пропонує кілька варіантів опису джерела. Ретельно проаналізувавши кожен стандарт, користувач може обрати свій варіант.

За ДСТУ 8302:2015 може бути так.

У тексті: [35].

У позатекстовому посиланні: 35. Тихонкова І. О. Стратегія розвитку наукового видання. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 15. Київ, 2008. 213 с.

Або у тексті: (Вакаренко, 2018, с. 10).

У позатекстовому посиланні: Вакаренко О. Г. Наукометричні бази даних: від системи отримання інформації до інструменту оцінювання наукових досліджень. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 15. Київ, 2018. С. 9—15.

А за ДСТУ 7.1:2006 може бути так.

Як у тексті — невідомо.

У бібліографічному описі: Мележик О. О. Про оформлення списку посилань у журналі "Вісник НАН України". Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 15. Київ, 2018. С. 88—90.

Бачите десять відмінностей? І я не бачу…

Тільки 7.1:2006 написаний російською та не подає прикладів описів мережевих ресурсів, не враховує існування цифрових ідентифікаторів DOI, вимагає зазначення ISBN та ISSN...

Підозрюю, що наукова спільнота України та фахівці у царині вітчизняної видавничої справи не будуть проти застосування стандарту 7.1:2006 за умови його докорінного перегляду, упорядкування й осучаснення.

Слово за Книжковою палатою!

 

Анна Радченко, головний редактор
ВД "Академперіодика" НАН України