Книжкові видання до 30-річчя Незалежності України

У співпраці ВД «Академперіодика» НАН України з Інститутом історії України НАН України до ювілею Незалежності нашої Держави постали три видання з проєкту «Україна. Нариси історії», розраховані на широку читацьку аудиторію:

Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Україна в епіцентрі протистояння світових систем (1939—1990)

Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

У цих книгах вузлові проблеми націє- і державотворення розкрито в концепті хронотопу українського «довгого ХХ сторіччя», сутнісною ознакою якого є реалізація інтенцій соціально-економічної, етнокультурної та політичної емансипації — власне, завершення Української революції, яка розпочалася в контексті Першої світової війни, та започаткування руйнації колоніальної системи.

Феномен Української революції, причини і обставини перемоги комунобільшовизму, трагедія найбільшої розділеної нації Східної Європи в епоху становлення і зміцнення тоталітаризму є вузловими сюжетами першої книги. Міжвоєнний період розглянуто як час культивування і критичного загострення внутрішніх проблем української нації під дією асиміляційних і репресивних практик.

У другій книзі йдеться про сутнісні зміни соборної України, що постала в рамках Ялтинсько-Потсдамської системи. Її доля в епоху Другої світової і «холодної» воєн, наслідки рерадянізації, неусвідомлені колективні травми і переступи та їхній вплив на сучасність розглянуті через протистояння світових систем та крах комунобільшовизму, що уможливило суверенізацію України.

Третя книга оповідає про суперечності пострадянського транзиту. Три модерні революції, розбудова «олігархічних республік», суб’єктивізація України в світі через самоувідомлення європейського вибору є видимими проявами завершального етапу сторічної Української революції та антиколоніальної визвольної війни.

Як зазначає керівник авторського колективу член-кореспондент НАН України Лариса Якубова: «Уся історія української нації — це історія пошуку адекватних відповідей на виклики високого геополітичного масштабу. Це нація, яка вижила, відбулася і йде в майбутнє, перебуваючи в епіцентрі цивілізаційного розламу… Комунобільшовицький експеримент — явище вищого онтологічного порядку, відповідальний за низку трагедій, що врешті докорінним чином переформатували карту світу. Водночас комунобільшовицький експеримент переформатував сутність світу… СРСР загалом, радянська Україна зокрема, були в серці темряви, що розповзалася світом, поглинаючи світло, змінюючи його напівтонами темряви, замулюючи словесним багном Слово. Вирватися з її міцних пазурів, викрити всі її приховані страшні якості, зробити її повернення неможливим і зрештою здобути справжню свободу — це і є місія і покликання України на поточному етапі світової історії».