Page 10 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

1
но з прогностичною метою. Цікаво, що відмова від першої назви не змінила долі
«Маніфесту», який став видатним феноменом інтелектуальної історії ХІХ—
ХХ ст. Ленінці перетворили цю працю на більшовицьке Євангеліє, що вимагало
безумовної беззастережної віри, учення Маркса — Енгельса із наукової концеп-
ції — на вдумливо підібраний і особливим чином витлумачений набір штампів і
догм, а самих авторів — на комуністичну ікону. Наслідки цієї ідеологічної маніпу-
ляції були фатальними для України, яка через низку історичних обставин опини-
лася на довгі сім десятиріч в епіцентрі комуністичного експерименту, що відколов
її від решти світу, зокрема й від «колиски» світового комуністичного руху.
Червоний «Титанік» став на курс світової пролетарської революції у фа-
тальному жовтні (листопаді) 1917 р. Здійснивши блискавичний переворот у Пет-
рограді, більшовики ще майже чотири роки вогнем і мечем збирали до купи ім-
перські околиці. Червона Росія, а згодом і СРСР створювалися як проєкт, альтер-
нативний світу, де панував «золотий тілець», і як вогнище всесвітньої пролетар-
ської революції. Під гаслами досягнення соціальної справедливості, звільнення
гноблених (зокрема й у колоніях) і класової допомоги повсталому пролетаріату
постімперських теренів імперію Романових із певними територіальними втра-
тами було відновлено як умоглядний форпост світової пролетарської революції.
Після польсько-радянської війни більшовики перейшли від тактики розпалю-
вання революційних вогнищ до стратегії побудови соціалізму в окремій країні.
Вважалось, що така лінія стане орієнтиром для знедолених світу і взірцем для
наслідування. Парадна вітрина соціалізму, яку час від часу чепурили для важли-
вих гостей, приховувала жахливий фасад. У СРСР модернізацію здійснили мето-
дами масового насильства, знищивши типові класи, одержавивши виробництво і
національні багатства, встановивши партійну диктатуру й розділивши країну на
два табори: ГУЛАГ, де експлуатували рабську працю сотень тисяч ув’язнених, і
трудовий табір, який тримали в лещатах страху прикладом першого.
Друга світова війна стала важким випробуванням для СРСР, який вистояв
усупереч своїй технологічній відсталості завдяки високому рівню індоктринова-
ності населення та готовності влади жертвувати демографічним ресурсом. Ціною
величезних втрат і мужності / відданості / героїзму пересічних радянських людей
нацизм, а разом із тим дві системи панування глобального значення — німецька
та японська — зазнали поразки. Після подолання нацизму в центрі Європи та
у вузловій точці Азії система вільного світу і фритредерської гегемонії на чолі із
США, з одного боку, та сконструйована Й. Сталіним світова соціалістична імпе-
рія (так звана соціалістична співдружність), з іншого, стали центрами біполярно-
го світу, суперництво яких було центральним акцентом другої половини ХХ ст.
Повоєнна геополітична архітектура світу формально складалась із трьох під-
систем: демократичних країн, лідером яких були США, системи соціалістичного
табору на чолі із СРСР і країн «третього світу», однак насправді була біполяр-
ною, оскільки країни «третього світу» відігравали роль майданчика, де два геопо-
1 Початковий текст Ф. Енгельса мав назву «Проєкт Комуністичного символу віри».
8