Page 14 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 14
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
що виступали за відновлення реального народовладдя та обмеження повноважень
центральної влади. Так зміни прийшли й у позірно спокійну Українську РСР.
Суверенізація через демократизацію. Порівняно з Москвою, прибалтій-
ськими та південно-кавказькими республіками УРСР відставала в інтенсивності
розгортання демократичних процесів. Глава КПУ В. Щербицький — консерва-
тор, скептично налаштований до перебудовчих ініціатив М. Горбачова, спрямо-
ваних на оновлення СРСР, тримав республіку міцною рукою. Красномовно про
умонастрої республіканського керівництва промовляла реакція В. Щербицького,
коли той уперше почув слово «перебудова»: «Який дурень придумав це слово
перебудова? Навіщо перебудовувати будинок? Чи у нас щось погано в Радянсько-
му Союзі? У нас все добре! Що перебудовувати?..». Дізнавшись, що автор гас-
ла — М. Горбачов, спробував пом’якшити: «Треба покращувати, реорганізову-
3
вати, але навіщо, якщо будинок не розвалився, навіщо його перебудовувати?» .
Особливістю суспільно-політичного розвитку республіки було те, що вибу-
дована загальносоюзна репресивна система боротьби з інакомисленням та «ан-
тирадянщиною» доповнювалася потужними традиціями протидії «українсько-
4
му буржуазному націоналізму» та «самостійникам» . Відповідно, коли у Москві
вже повним ходом заявила про себе «гласність», а спецслужби закривали очі на
відновлення російської імперської ідеології, то в УРСР ще відбувалися арешти
5
дисидентів (зокрема членів Української Гельсінської Спілки ). Утім, по всій рес-
публіці виникали, мовою того часу, неполітичні «самодіяльні об’єднання», які
опікувалися питаннями відновлення історичної пам’яті та культурної спадщини,
екології, просвітництва тощо. Попри невелику кількість постійних учасників їм
вдавалося привернути до себе увагу широкої громадськості, і бюрократизована
компартійна машина не знала, як протистояти їхньому впливу, не застосовуючи
прямих репресій. Так, у листі до ЦК КПРС «Про протидію негативним тенден-
ціям у діяльності деяких самодіяльних об’єднань в Українській РСР» В. Щер-
бицький був змушений констатувати: «ЦК Компартії України, Рада міністрів
УРСР, партійні та радянські органи на місцях приймають заходи щодо покра-
щення ситуації, однак суттєвих результатів поки що досягти не вдалося» .
6
Помітні зрушення у республіці почалися після відставки у вересні 1989 р.
В. Щербицького, якого змінив сподвижник М. Горбачова В. Івашко. Він мав «пе-
3 Кипиани В., Федорин В. Щербицкий сказал — какой дурак придумал слово перестрой-
ка?.. (интервью с Л. Кравчуком). Історична правда. 10.09.2011. URL: https://www.istpravda.
com.ua/articles/4e5da5adf2f0e/
4 Даниленко В. Україна в 1985—1991 рр.: остання глава радянської історії. Київ, 2018.
С. 69—70.
5 Муравський О. Вибори 1989 р. до Верховної Ради СРСР: специфіка Львівщини. Украї-
на: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 21. Львів, 2012. С. 587.
6 Лист першого секретаря ЦК Компартії України В. Щербицького ЦК КПРС про про-
тидію негативним тенденціям у роботі самодіяльних громадських об’єднань в Україні. Про-
вісники свободи, державності і демократії. Документи і матеріали. До 20-ї річниці створення
Народного Руху України. Київ, 2009. С. 47.
12
