Видавничий дім «Академперіодика»

Національна академія наук України

Книги Наукові монографії

ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ. ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ У КОНТЕКСТІ СПРИЙНЯТТЯ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Автори:

Олена Володимирівна МАКАРОВА – член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, старший науковий співробітник; головний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8463-0314
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=yHVgQEgAAAAJ

Сергій Андрійович РОМАНЮК –доктор економічних наук, доцент, заслужений економіст України; головний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1219-1513
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=Va_1NeMAAAAJ&view_op=list_works&sortby=pubdate

Світлана Володимирівна СІДЕНКО – доктор економічних наук, професор; головний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID:  http://orcid.org/0000-0002-1405-4937
Research Gate: https://www.researchgate.net/profile/Svitlana_Sidenko
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=1snoQlQAAAAJ

Оксана Михайлівна ХМЕЛЕВСЬКА – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-6982-1312
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=CEmYuPUAAAAJ&view_op=list_works&sortby=pubdate

Тетяна Миколаївна КАЛАШНІКОВА – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7963-3155
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=cLvbkB0AAAAJ&hl=uk

Ірина Миколаївна НОВАК – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4579-2470
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=IrYwuYQAAAAJ&hl=uk

Інеса Леонідівна ЖУК – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0840-8751
Google Scholar:https://scholar.google.ru/citations?user=zw8VG4QAAAAJ&hl=uk

Юлія Володимирівна ГОРЕМИКІНА – кандидат економічних наук, старший дослідник; старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1580-7993
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=rYXUZIIAAAAJ&hl=uk

Олена Григорівна ДІДКІВСЬКА – кандидат економічних наук; старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0969-4198
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=sp_47CgAAAAJ&hl=uk

Ірина Володимирівна ГЕРАСИМЕНКО – головний інженер відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0009-0001-6465-7605
Google Scholar:https://scholar.google.ru/citations?view_op=list_works&hl=uk&user=UtZsJscAAAAJ

Максим Володимирович ОТКИДАЧ – головний економіст відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7665-7979
Google Scholar:https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=8Uw3xfMAAAAJ

Сергій Васильович ІВАЩЕНКО – головний економіст відділу досліджень людського розвитку, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=CqK4DAsAAAAJ

Рецензенти:

В.М. Новіков, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник
Інститута демографії та проблем якості життя НАН України
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=wBZTKZ8AAAAJ&hl=uk

А.М. Колот, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-4393-9806
WoS ID: https://www.webofscience.com/wos/author/record/E-4275-2018
Google Scholar:https://scholar.google.com.ua/citations?user=WXu7OLAAAAAJ&hl=uk&oi=ao

Рік видання: 2025
Сторінки: 188
ISBN: 978-966-360-533-3
Мова: Українська
Видавець: ВД “Академперіодика”
Місце: Київ

Монографія розкриває теоретичні та прикладні питання оцінювання соціальної політики з урахуванням сприйняття глобальних викликів, таких як економічна та цифрова нерівність, криза у сфері зайнятості, демографічні зміни та кліматичні загрози, воєнні конфлікти. Розглядаються підходи до оцінки соціальних ініціатив, акцентуючи увагу на їх адаптивність в умовах зростаючої глобальної невизначеності. У роботі представлені результати трираундового експертного оцінювання глобальних соціальних викликів. На їх основі автори ідентифікують найбільш актуальні виклики для національної соціальної політики, досліджують взаємозв’язок між сприйняттям глобальних проблем та формуванням стратегій у сфері соціальної підтримки, політики ринку праці, підкреслюючи необхідність поєднання глобального, національного та локальних підходів. Робота також пропонує практичні рекомендації для підвищення результативності політики, спрямованої на резильєнтний людський розвиток.

Електронну версію можна придбати в ПА “УКРІНФОРМНАУКА”

Література:

  1. Glenn J.C. 15 Global Challenges for the Next Decades. The Millennium Project. Washington, D.C. 2013. Р. 37—67. URL: www.bbvaopenmind.com/en/articles/15-global-challengesfor-the-next-decades/   (access date: 20.11.2024).
  1. Global Issues. Peace, dignity and equality on a healthy planet. United Nations. URL: www.un.org/en/global-issues  (access date: 20.11.2024).
  1. Brown K. United Nations Foundation. 5 Global Issues to Watch in 2022. December 21, 2021. URL: www.unfoundation.org/blog/post/5-global-issues-to-watch-in-2022/  (access date: 20.11.2024).
  1. Global Social challenges. Bristol University Press. URL: www.bristoluniversitypress.co.uk/global-social-challenges (access date: 20.11.2024).
  2. Global Social Challenges. Erasmus University Rotterdam. Erasmus School of Social and Behavioral Science. URL: www.eur.nl/en/essb/research-1/research-themes/internationalchallenges-and-partnerships/global-social-challenges  (access date: 20.11.2024).
  1. The Sustainable Development Goals Report 2018. United Nations. New York, 2018. 40 p. URL: https://unstats.un.org/sdgs/files/report/2018/thesustainabledevelopmentgoalsreport2018-en.pdf (access date: 20.11.2024).
  1. The Sustainable Development Goals Report 2021. United Nations. New York, 2021. 68 р. URL: https://unstats.un.org/sdgs/report/2021/The-Sustainable-Development-Goals-Report-2021.pdf   (дата звернення: 20.11.2024).
  1. Цілі сталого розвитку: Україна. Добровільний національний огляд. Міністерство економіки України. Київ, 2020. 117 с. URL: https://me.gov.ua/view/4819b04d-99d6-47d3-a0db-fd4a4215f13d (access date: 20.11.2024).
  2. Marlow D. Why a «new global-local» is an important dimension of post-pandemic local government: About Article. URL: https://lgiu.org/publication/why-a-new-global-local-is-animportant-dimension-of-post-pandemic-local-government/#section-1 (access date:20.11.2024).
  1. Think global, act local. EUROCITIES. October 6, 2020. URL: www.eurocities.eu/stories/think-global-act-local/ (access date: 20.11.2024).
  2. State of the European Territory. Synthesis Report 2019. ESPON. Luxembourg, 2020. 116 р. URL: https://archive.espon.eu/sites/default/files/attachments/8091%20ESP%20Report_SoET_7_web_mod%20colophon_0.pdf    (access date: 30.05.2022).
  1. Alford J., O’Flynn J. Public Value: A Stocktake of a Concept. 20th Annual Conference of the International Research Society for Public Management. 2008. 25 р. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=0259f3124bb37a73e6eb36c06415db79223323be (access date: 30.05.2022).
  2. Oakerson R.J. Governing Local Public Economies: Creating the Civic Metropolis. Oakland, CA: ICS Press, 1999. 160 р.
  3. Hooge L., Marks G. Unraveling the Central State, but How? Types of Multi-level Governance. American Political Science Review. 2003. Vol. 97. No. 2. P. 233—243. https://hooghe.web.unc.edu/wp-content/uploads/sites/11492/2016/09/hooghe.marks_.unravelingcentralstate.apsr_2003.pdf    (access date20.11.2024).
  1. Our Common Agenda. Report of the Secretary General. United Nations. New York, 2021. 86 p. URL: https://www.un.org/en/content/common-agenda-report/assets/pdf/Common_Agenda_Report_English.pdf (access date 20.11.2024).
  2. World Economic Forum: The Global Risks Reports from 2006 to 2024 years. URL: https://www.weforum.org/  (дата звернення: 05.06.2024).
  1. Aven T. How to determine the largest global and national risks: Review and discussion. Reliability Engineering & System Safety. 2020. Vol. 199. 106905. https://doi.org/10.1016/j.ress.2020.106905
  1. The Global Shapers Community. URL: https://www.globalshapers.org/about (access date: 15.02.2023).
  2. Gomory R. The Known, the Unknown and the Unknowable. Scientific American. No. 272(6). P. 120. https://doi.org/10.1038/scientificamerican0695-120
  3. Identifying risk — Known knowns, known unknowns and unknown unknown. BBS Communications Group. URL: https://bbscommunications.com.au/identifying-risk-knownknowns-known-unknowns-and-unknown-unknowns/  (access date: 11.03.2023).
  1. Diebold F.X., Doherty N.A., Herring R.J. The Unknown: Introduction. Princeton University Press. 2010. URL: http://assets.press.princeton.edu/chapters/s9223.pdf (дата звернення: 15.02.2023).
  2. Routley N. The Biggest Global Risks of 2023. January 13, 2023. URL: https://www.visualcapitalist.com/global-risks-2023/ (access date: 24.02.2023).
  3. Visualized: A Global Risk Assessment of 2022 and Beyond. How Do We Move Forward? Visual Capitalist. URL: https://www.visualcapitalist.com/visualized-a-global-risk-assessmentof-2022-and-beyond/   (access date: 24.02.2023).
  1. National Risk Assessments: A Cross Country Perspective. OECD. 2018. URL: https://doi.org/10.1787/9789264287532-en
  2. Peters B. Guy. American Public Policy: Promise and Performance. 11th Edition. CQ Press, 2018. 576 р.
  3. Theodoulou S., Kofinis C. The Art of the Game: Understanding American Public Policy Making. Wadsworth. Thomson Learning, 2004. 335 p.
  4. Peters B. Guy. American Public Policy: Promise and Performance. 7th Edition. CQ Press. 2006. 466 р.
  5. Аліксійчук О.В. Оцінювання ефективності регіональної соціальної політики: теоретико-методологічні моделі. Актуальні проблеми політики. 2020. № 66. С. 36—42. https://doi.org/10.32837/app.v0i66
  1. Scriven M. Evaluation thesaurus. 4th ed. Newbury Park, CA: Sage. 1991. 391 р.
  2. Suchman Ed. Evaluation research: principles and practice in public service and social action programs. New York: Russell Sage Foundation. 1967. 186 р.
  1. Weiss C.H. Evaluation: methods for studying programs and policies. 2nd ed. Prentice Hall, Upper Saddle River, N.J., 1998. 372 p.
  1. Автономов А.С., Хананашвили Н.Л. Оценка в социальном проєктировании. Методическое пособие. Москва: НАБО, 2010. С. 119—126. https://doi.org/10.18261/ISSN1890-0690-2010-02-15
  1. Євдокимова І.А. Оцінювання соціальної політики: особливості та тенденції розвитку в світі та Україні. Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2013. № 1053. С. 153—156.
  1. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан. РВПС НАН України, ПРООН. Київ: Савчина, 2002.
  2. Іртищева І.О., Гуріна О.В., Работін Ю.А. Методичні підходи до оцінки ефективності регіональної соціальної політики у контексті задоволення суспільних потреб. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2018. № 2. С. 412—422.
  3. Семів Л.К. Регіональна політика: людський вимір. Львів, 2004. С. 392.
  4. Садова У.Я. Регіональна соціальна політика в Україні: критерії оцінювання та показники ефективності. Демографія та соціальна економіка. 2008. № 1. С. 151—165.
  5. Макарова О.В. Соціальна політика в Україні. Київ, 2015. 244 с.
  6. Долішній М. Регіональна соціально-економічна політика (основні засади формування і розвитку). Регіональна економіка. 1997. № 2. C. 16—26.
  7. Безсмертний Р.П. Адміністративно-територіальна реформа як важливий фактор активізації регіональної політики в Україні. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації: Зб. наук. пр. Вип. 2(52). Львів. 2005. С. 3—8.
  1. Дмитренко Г., Гошко А. Підвищення ефективності державної служби в Україні: методологічний підхід. Вісник державної служби України. 2000. № 3. C. 77—84.
  1. Моніторинг. Юридична енциклопедія. URL: https://leksika.com.ua/12110725/legal/Monitoring (access date: 14.03.2023).
  2. Charnes A., Cooper W., Rhodes E. Evaluating program and managerial efficiency: an application of data envelopment analysis to program follows through. Management Science. Vol. 27. No. 6. P. 668—697.
  3. Cook D., Tone K., Zhu J. Data Envelopment Analysis: Prior to Choosing a Model. Omega. 2014. Vol. 44. P. 1—4. https://doi.org/10.1016/j.omega.2013.09.004
  4. Hosseinzadeh Lotfi F., Ebrahimnejad A., Vaez-Ghasemi M., Moghaddas Z. Data Envelopment Analysis with R. Springer, 2020. P. 236. https://doi.org/10.1007/978-3-030-24277-0
  5. Starr K. The Trouble With Impact Investing: P1. Stanford Social Innovation Review. January 24, 2014. URL: https://ssir.org/articles/entry/the_trouble_with_impact_investing_part_1   (access date: 11.06.2023).
  1. Bradley T. Finally, socially responsible investors can measure their impact. The Christian Science Monitor. September 24, 2011. URL: https://www.csmonitor.com/Business/neweconomy/2011/0924/Finally-socially-responsible-investors-can-measure-their-impact  (access date: 11.06.2023).
  1. Introducing the Impact Investing Benchmark. The Global Impact Investing Network & Cambridge Associates. 2015. URL: https://thegiin.org/assets/documents/pub/Introducing_the_Impact_Investing_Benchmark.pdf (access date: 18.07.2023).
  2. 2017 Annual Impact Investor Survey. The Global Impact Investing Network. 2017. URL: https://thegiin.org/assets/GIIN_AnnualImpactInvestorSurvey_2017_ Web_ Final.pdf (access date: 18.07.2023).
  1. Чечетова Н.Ф., Залуцька Н.Ю. Імпакт-інвестування: особливості та перспективи розвитку. 2018. URL: http://eprints.kname.edu.ua/50075/1/ilovepdf_com-95-97.pdf (дата звернення: 19.07.2023).
  1. Lingane A., Olsen S. Guidelines for social return on investment. California Management Review. 2004. No. 46 (3). P. 116—135. https://doi.org/10.2307/41166224
  1. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development (A/RES/70/1). Resolution of the General Assembly on 25 September 2015. United Nations. 32 р. URL: https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_RES_70_1_E.pdf
  1. Ruf B., Muralidhar K., Paul К. The development of a systematic, aggregate measure of corporate social performance. Journal of Management. 1998. No. 24 (1). P. 119—133. https://doi.org/10.1177/014920639802400101
  1. Waddock S.A., Graves S.B. The corporate social performance — financial performance link. Strategic Management Journal. 1997. No. 18 (4). P. 303—319. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(199704)18:4<303::AID-SMJ869>3.0.CO;2-G
  2. Hillman A., Keim G. Shareholder value, stakeholder management, and social issues: what’s the bottom line? Strategic Management Journal. 2001. No. 22 (2). P. 125—139. https://doi.org/10.1002/1097-0266(200101)22:2<125::AID-SMJ150>3.0.CO;2-H
  3. Applying Evaluation Criteria Thoughtfully. OECD. 2021. URL: https://www.oecdilibrary.org/development/applying-evaluation-criteria-thoughtfully_543e84ed-en.doi.org/10.1787/543e84ed-en  (access date: 30.06.2022).
  1. Beck T. Evaluating Humanitarian Action using the OECD-DAC Criteria, ALNAP. 80 p. URL: https://alnap.cdn.ngo/media/documents/ALNAP_OECD_DAC_eha-2006.pdf (access date: 28.11.2024).
  1. Principles for Evaluation of Development Assistance. Development Assistance Committee. OECD. Paris, 1991. 12 p. URL: https://vopetoolkit.ioce.net/sites/default/files/resources/5.3.1e3_dac_principles.pdf   (access date: 28.11.2024).
  1. Evaluation and Aid Effectiveness No. 6 — Glossary of Key Terms in Evaluation and Results Based Management. OECD. Paris, 2002. 40 p. https://doi.org/10.1787/9789264034921-en-fr   (access date: 28.11.2024).
  1. Better Criteria for Better Evaluation: Revised Evaluation Criteria Definitions and Principles for Use. DAC Network on Development Evaluation. OECD. Paris, 2019. 13 p. URL: https://www.oecd.org/dac/evaluation/revised-evaluation-criteria-dec-2019.pdf  (access date: 30.06.2022).
  1. Quality Standards for Development Evaluation. DAC Guidelines and Reference Series. OECD. Paris, 2010. 24 p. https://doi.org/10.1787/9789264083905-en
  2. United Nations Evaluation Group (UNEG). Norms and Standards for Evaluation (2016). URL: https://www.uneval.org/document/detail/1914  (access date: 30.06.2022).
  1. Better Evaluation. URL: https://www.betterevaluation.org/ (access date: 30.06.2022).
  2. EvalPartners. URL: https://www.evalpartners.org/evidencematters/ (access date: 30.06.2022).
  3. International Initiative for Impact Evaluation (3ie). URL: https://www.3ieimpact.org/ (access date: 30.06.2022).
  1. Davis R. Planning Evaluability Assessments: A Synthesis of the Literature with Recommendations. Report. DIFD, Working Paper 40. London, 2013. 58 p. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5a7c60c7e5274a7ee25670f5/wp40-planning-evalassessments.Pdf (access date: 30.06.2022).
  2. Helle S.-E. et al. From Donors to Partners? Evaluation of Norwegian Support to Strengthen Civil Society in Developing Countries through Norwegian Civil Society Organisations. Norad. URL: https://www.norad.no/globalassets/filer-2017/evaluering/1.18-from-donor-to-partners/1.18-from-donors-to-partners_main-report.pdf (access date: 30.06.2022).
  3. Eurecna Spa. Bolivia — Evaluation of Health Initiatives (2009—2020). Italian Ministry of Foreign Affairs and International Cooperation. 2020. URL: http://www.oecd.org/derec/italy/evaluation-report-of-health-initiatives-in-Bolivia-2009_2020.pdf   (дата звернення: 30.06.2022).
  1. Макарова О., Хмелевська О., Герасименко І. Оцінювання актуальності та впливу глобальних викликів для національної політики. Демографія та соціальна економіка. № 2 (56). C. 62—80. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.062
  2. Stiglitz Joseph E. Globalization and Its Discontents. New York, London: W. W. Norton & Company. 2002. 282 p.
  3. Human Development Report 2021—22: Uncertain Times, Unsettled Lives: Shaping our Future in a Transforming World. UNDP. New York, 2022. 320 p. URL: https://hdr.undp.org/system/files/documents/global-report-document/hdr2021-22reportenglish_0.pdf  (access date 21.12.2024).
  1. Gopinath Gita. The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression. 2020. URL: https://www.imf.org/en/Blogs/Articles/2020/04/14/blog-weo-the-greatlockdown-worst-economic-downturn-since-the-great-depression  (access date21.12.2024).
  1. McKeever Vicky. The coronavirus is expected to have cost 400 million jobs in the second quarter, UN labor agency estimates. June 30, 2020. URL: https://www.cnbc.com/2020/06/30/coronavirus-expected-to-cost-400-million-jobs-in-the-second-quarter.html   (access date: 21.06.2024).
  1. Development Index. UNDP. Human URL: https://hdr.undp.org/data-center/humandevelopment-index#/indicies/HDI (access date: 21.06.2024).
  2. United Nations General Assembly. Seventieth Session. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. September, 18. 2015. A/70/L.1. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N15/285/73/pdf/N1528573.pdf?   (access date: 21.06.2024).
  1. Human Development Indices and Indicators: 2018 Statistical Update. UNDP. New York, 2018. 123 p. URL: https://hdr.undp.org/system/files/documents/2018humandevelopmentstatisticalupdate.pdf (access date: 21.122024).
  1. Pensions at Glance 2021: OECD and G20 Indicators. OECD. Paris, 2021. 224 p. https://doi.org/10.1787/ca40ebd-en
  2. База даних Світового банку «Індикатори світового розвитку». https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators#  (дата звернення 03.11.2024).
  1. Human Development Report 2023/2024: Breaking the gridlock. Reimagining cooperation in a polarized world. UNDP. New York, 2024. 324 p. https://hdr.undp.org/system/files/documents/global-report-document/hdr2023-24reporten.pdf   (access date: 03.11.2024).
  1. Zandt Florian. Which Countries Are Hitting the United Nations Development Aid Target? April. 12. 2024. URL: https://www.statista.com/chart/8958/oecd-countries-oda-to-gni/ (access date: 21.06.2024).
  1. International Society for the Advancement of Socio-Economics. SASE. URL: https://sase.org/about/ (access date: 24.11.2024).
  2. Etzioni A. Socio-Economics: A Proposal for a New Interdisciplinary Field. Journal of Social Behavior and Personality. 1986. Vol. 1. No. 4. Р. 475—482. URL: https://ssrn.com/abstract=3088755  (access date: 24.11.2024).
  1. Etzioni A. (Ed.). Socio-Economics: Toward a New Synthesis. Armonk, New York: M.E. Sharpe, 1991. 376 р.
  2. Etzioni A. Toward a New Socio-Economic Paradigm. Socio-Economic Review. 2003. No. 1. Р. 105—118. https://doi.org/10.1093/soceco/1.1.105
  3. Stern Paul C. (Ed.). Improving energy demand analysis. National Research Council (U.S.). Panel on Energy Demand Analysis. Washington, D.C.: National Academy Press, 1984. 134 p. https://doi.org/10.17226/10457
  1. Price J. L., Mueller C. W. A Causal Model of Turnover for Nurses. Academy of Management Journal. 1981. Vol. 24. No. 3. P. 543—565. https://doi.org/10.5465/255574
  2. Grasmick H.G., Green D.E. Deterrence and the Morally Committed. Sociological Quarterly. 1981. Vol. 22. No. 1. P. 1—14. https://doi.org/10.1111/J.1533-8525.1981.TB02204.X
  1. Sears D.O., Lau R.R., Tyler T.R., Allen, H.M. Self-Interest vs. Symbolic Politics in Policy Attitudes and Presidential Voting. American Political Science Review. 1980. No. 74(3). Р. 670—684. https://doi.org/10.2307/1958149
  1. Etzioni А. Capital corruption: The new attack on American democracy. Routledge, 1988. 357 p. URL: https://archive.org/details/capitalcorruptio0000etzi/page/n2/mode/1up (access date: 24.11.2024).
  1. Becker G. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education. Chicago: University of Chicago Press, 1964. 187 р. URL: https://archive.org/details/humancapitaltheo0000beck/page/n5/mode/1up (access date: 24.11.2024).
  2. Lin N. Social Networks and Status Attainment. Annual Review of Sociology. 1999. No. 25. P. 467—487. URL: https://smg.media.mit.edu/library/Lin.SocialNetworksStatus.pdf (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.1146/annurev.soc.25.1.467
  1. Lin N. Social Capital: A Theory of Social Structure and Action. N.Y.: Cambridge University Press, 2001. 278 р. URL: https://archive.org/details/socialcapitalthe0000linn/page/n8/mode/1up  (access date: 24.11.2024).
  1. Лібанова Е.М. Соціальний капітал України: траєкторії змін під впливом війни. Почесні імена України — еліта держави. Т. VII. Київ: Логос Україна, 2023. C. 85—95.
  2. Bourdieu P. Okonomisches Kapital, kulturelles Kapital, soziales Kaputal, in: Kreckel, Reinhard (Ed.). Soziale Ungeichheiten (Soziale Welt, Sonderheft 2). Goettingen: Otto Schwartz & Co., 1983. P. 183—198. URL: https://www.researchgate.net/publication/334290241_Bourdieu-Kapitalarten1983pdf (access date: 24.11.2024).
  3. Bourdieu P. Le champ economique. Actes de la Recherche en Sciences Sociales. 1997. No. 119. Р. 48—66. URL: https://www.persee.fr/doc/arss_0335-5322_1997_num_119_1_3229 (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.3917/arss.p1997.119n1.0048 https://doi.org/10.3406/arss.1997.3229
  1. Putnam R.D., Leonardi R., Nanetti R.Y. Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy. Princeton: Princeton University Press, 1994. 280 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Making_Democracy_Work.html?hl=uk&id=gKZP8_Tp27UC&redir_esc=y    (access date: 24.11.2024).
  1. Putnam R.D. Bowling Alone: America’s Declining Social Capital. Journal of Democracy.
  2. No. 6(1). Р. 65—78. URL: https://www.researchgate.net/publication/314235206_Bowling_Alone_America’s_Declining_Social_Capital (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.1353/jod.1995.0002
  3. Putnam R.D., Feldstein М.L. Better Together: Restoring the American Community. New York: Simon & Schuster, 2003. 336 р. URL: https://archive.org/details/bettertogether00robe (access date: 24.11.2024).
  1. Fukuyama F. The Great Disruption: Human Nature and the Reconstitution of Social Order. Free Press, 1999. 368 p.
  2. Fukuyama F. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity. Free Press, 1995. 480 р. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Trust.html?hl=uk&id=Di_NMC0cAccC&redir_esc=y  (access date: 24.11.2024).
  1. Bourdieu P. Les usages sociaux de la science. Pour une sociologie clinique du champ scientifique. P.: Ed. INRA, 1997. 79 p. URL: https://stm.cairn.info/les-usages-sociaux-de-lascience–9782738007933?lang=fr
  1. Fukuyama F. Social capital, civil society and development. Third World Quarterly. 2001. Vol. 22. No. 1. P. 7—20. URL: http://www.jstor.org/stable/3993342 (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.1080/713701144
  2. Калашнікова Т., Герасименко І. Соціальна політика як чинник забезпечення життєстійкості держави. Демографія і соціальна економіка. 2024. № 3 (56). C. 59—78. https://doi.org/10.15407/dse2024.03.059
  1. Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child development.
  2. Vol. 85. No. 1. P. 6—20. https://doi.org/10.1111/cdev.12205
  3. Losel F., Bliesener T., Koferl P. On the Concept of «Invulnerability»: Evaluation and First Results of the Bielefeld Project. In M. Brambring, F. Losel, & H. Skowronek (Eds.). Children at Risk: Assessment, Longitudinal Research and Intervention. Berlin, Boston: De Gruyter, 1989. P. 186—219. https://doi.org/10.1515/9783110860153-013
  1. Ackoff R. Towards a System of Systems Concepts. Management science. 1971. Vol. 17. No. 11. P. 661—671. URL: https://ackoffcenter.blogs.com/ackoff_center_weblog/files/Ackoff-SystemOfSystems.pdf  (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.1287/mnsc.17.11.661
  1. Bertalanffy L. von. General System Theory: Foundations, Development, Applications. New York: George Braziller, 1968. 289 p. URL: https://archive.org/details/generalsystemthe-0000bert/page/n2/mode/1up   (access date 24.11.2024).
  1. Ashby W. R. Design for a brain: the origin of adaptive behavior. New York: Wiley, 1960. 286 p. https://doi.org/10.1037/11592-000 (access date: 24.11.2024).
  2. Parsons T. Social Systems and the Evolution of Action Theory. New York: Free Press,
  3. 429 p. URL: https://archive.org/details/socialsystemsevo0000pars (access date: 24.11.2024).
  4. Prigogine I., Stengers I. Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. New York: Bantam Books, 1984. 349 р. URL: https://deterritorialinvestigations.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/03/ilya_prigogine_isabelle_stengers_alvin_tofflerbookfi-org.pdf (access date 24.11.2024).
  1. Сетров М.И. Принципы организации социальных систем. Киев; Одесса: Выща школа, 1988. 242 с.
  2. Scott W. G. Organizational Theory: An Overview and an Appraisal. Academy of Management Journal. 1961. Vol. 4. No. 1. P. 7—26. URL: https://www.jstor.org/stable/254584 (access date: 24.11.2024). https://doi.org/10.2307/254584
  3. Резнікова О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища. Київ: НІСД, 2022. 456 с. URL: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/monohrafiyi/natsionalnastiykist-v-umovakh-minlyvoho-bezpekovoho-seredovyshcha (access date: 24.11.2024).
  4. Овчинников Н.Ф. Структура и симметрия. Системные исследования: ежегодник. 1969. C. 111—121.
  5. Уемов А.И. Логический анализ системного подхода к объектам и его место среди других методов исследования. Системные исследования: ежегодник. 1969. C. 80—96.
  6. Сачков Ю.В. Вероятность и развитие системно-структурных исследований. Системные исследования: ежегодник. 1969. С. 122—139.
  1. Holling C.S. Resilience and Stability of Ecological Systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. Vol. 4. P. 1—23. URL: https://www.jstor.org/stable/2096802  (access date: 24.11.2024).
  1. Савченко М. Розвиток категоріального базису «економічна стійкість». Галицький вісник. 2019. № 2 (12). С. 5—17. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/27974 (access date: 24.11.2024).
  1. Stockholm Resilience Centre. Resilience dictionary. URL: www.stockholmresilience.org/research/resilience-dictionary.html (access date: 14.09.2023).
  2. Resilience Alliance. Glossary. URL: https://www.resalliance.org/glossary (access date: 11.09.2023).
  3. Disaster Recovery Institute. International Glossary for Resilience. URL: https://drii.org/resources/viewglossary (access date: 11.09.2023).
  4. Решетило В.П., Стадник Г.В., Островський І.А. та ін. Інституційні фактори стійкого розвитку регіональних соціально-економічних систем / За заг. ред. В.П. Решетило. Харків, 2013. 241 с. URL: http://eprints.kname.edu.ua/28197/1/2012%2%D0%BF%D0%B5%D1%87.%2030%D0%9C%D0%9D.pdf (access date: 24.11.2024).
  5. Ареф’єва О.В., Городянська Д.М. Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи з її забезпечення. Актуальні проблеми економіки. 2008. № 8. С. 83—90.
  1. Колодізєв О.М., Нужний К.М. Дослідження сутності та змісту економічної стійкості підприємства. Коммунальное хозяйство городов. 2007. № 78. С. 238—243. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/25249  (access date: 01.07.2024).
  1. Іванов В.Л. Управління економічною стійкістю промислових підприємств на прикладі підприємств машинобудівного комплексу. Луганськ, 2005. 268 с.
  2. Сімех Ю.А. Визначення поняття «конкурентоспроможність підприємства». Вісник Міжнародного Слов’янського Університету. Серія «Економічні науки». 2007. Том 10. № 1. С. 12—16. URL: https://scholar.google.co.uk/citations?view_op=view_citation&hl=en&newwindow=1&user=K-rlRyUAAAAJ&citation_for_view=K-rlRyUAAAAJ:u5HHmVD_uO8C (access date: 24.11.2024).
  1. Резнікова О., Войтовський К. Проблема термінологічної невизначеності у сфері розбудови національної стійкості: Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. Київ, 2021. 5 с. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalnabezpeka/problema-terminologichnoi-neviznachenosti-u-sferi-rozbudovi  (access date: 23.04.2023).
  1. Резнікова О.О. Особливості формування державної політики за принципами національної стійкості. Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. 2018. № 18. C. 349—353. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlu_fps_2018_18_52   (дата звернення: 01.07.2024).
  1. Лепіхов А.В., Храпач Г.С. Проєктна діяльність у сфері забезпечення національної стійкості: сутність, зміст, структура. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2021. № 1 (71). С. 18—26. https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/18-26
  2. Maddi S. Creating Meaning Through Making Decisions. The Human Quest For Meaning. A Handbook of Psychological Research and Clinical Applications. Mahwah (NJ): Lawrence Erlbaum Associates, 1998. P. 1—26. URL: https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9780203146286-4/creating-meaning-making-decisions-salvatore-maddi  (access date: 24.11.2024).
  1. Schafer M.H., Shippee T.P., Ferraro K.F. When Does Disadvantage Not Accumulate? Toward a Sociological Conceptualization of Resilience. Schweizerische Zeitschrift fur Soziologie. Revue suisse de sociologie. 2009. No. 35 (2). Р. 231—251. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24526803/  (access date: 01.07.2024).
  1. Ruiz-Casares M. et al. Cultural roots of well-being and resilience in child mental health. In: Ben-Arieh A., Casas F., Frones I., Korbin J. (Eds). Handbook of child well-being. Dordrecht: Springer. 2014. Р. 2379—2407. https://doi.org/10.1007/978-90-481-9063-8_93
  2. Бацилєва О.В., Пузь І.В., Єрмішев О.В. Життєстійкість як внутрішній ресурс особистості та шляхи її підвищення під час професійного становлення. Габітус. 2021. № 22. С. 52—56. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.22.8
  1. Титаренко Т., Ларіна Т. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність і безпека. Київ: Марич, 2009. 76 с.
  2. Чиханцова О. Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. 2018. № 42. С. 211—231. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_42_13 (access date: 01.07.2024).
  3. Walsh F. Family resilience: A developmental systems framework. European Journal of Developmental Psychology. 2016. No. 13 (3). Р. 313—324. https://doi.org/10.1080/17405629.2016.1154035
  1. Parsons T. Politics and Social Structure. New York: Macmillan, The Free Press, 1969. 557 p.
  2. Maciver R.M. The Ramparts We Guard. New York: The MacMillan, 1950. 156 р.
  3. Durkheim E. Suicide, a Study in Sociology. London: Routledge, 1951. 426 p.
  4. Merton R.K. Social Theory and Social Structure. Warszawa: PWN, 1982. 702 р.
  5. Вебер М. Основные понятия стратификации. Человек и общество: Хрестоматия, под ред. С.А. Макеева. Киев, 1999. С.85—106.
  6. Gellner’s E. Nations and Nationalism. Cornell University Press. 1983. 170 р. URL: http://seas3.elte.hu/coursematerial/LojkoMiklos/Ernest_Gellner,_Nations_and_Nationalism_1983.pdf (access date: 01.07.2024).
  7. Tocqueville A. De la democratie en Amerique. Paris, 2012. 635 р. URL: https://www.institutcoppet.org/wp-content/uploads/2012/01/De-la-d%C3%A9mocratie-en-Am%C3%A9rique.pdf (access date: 01.11.2024).
  8. Oxoby R. Understanding social inclusion, social cohesion, and social capital. International Journal of Social Economics. 2009. Vol. 36, No. 12. Р. 1133—1152. https://doi.org/10.1108/03068290910996963
  1. Jenson J. Mapping Social Cohesion: The State of Canadian Research. Canadian Policy Research Networks Study. 1998. No. F/03. 49 p. URL: http://www.cccg.umontreal.ca/pdf/cprn/cprn_f03.pdf   (access date: 01.07.2024).
  1. Toye M. Social Cohesion: International Initiatives for Cities. Parliamentary Information and Research Service. Library of Parliament PRB. October, 24, 2007. URL: https://ccednet-rcdec.ca/sites/ccednet-rcdec.ca/wp-content/uploads/2022/09/social_cohesion_the_canadian_urban_context.pdf  (access date: 22.11.2024).
  1. A new strategy for Social Cohesion. European Committee for Social Cohesion (CDCS). Revised strategy for Social Cohesion approved by the Committee of Ministers of the Council of Europe. March, 31, 2004. URL: http://www.coe.int/t/dg3/socialpolicies/socialcohesiondev/source/RevisedStrategy_en.pdf   (access date: 22.05.2024).
  1. Ogilvie K.D., Eggleton A. In from the Margins, Part II: Reducing Barriers to Social Inclusion and Social Cohesion. Report of the Standing Senate Committee on Social Affairs, Science and Technology. Canada, 2013. 193 p. URL: https://sencanada.ca/Content/SEN/Committee/411/soci/rep/rep26jun13ExecSummary-e.pdf   (access date: 01.07.2024).
  1. Geddes M. Tackling Social Exclusion in the European Union? The Limits to the New Orthodoxy of Local Partnership. International Journal of Urban and Regional Research. 2000. No. 24(4). Р. 782—800.
  1. Merton R.K. Social Theory and Social Structure. Warszawa: PWN, 1982. 702 р. URL: https://archive.org/details/MertonSocialTheoryAndSocialStructure  (access date: 20.11.2024).
  1. Горемикіна Ю. Глобальні виклики для системи соціальної підтримки: сутність, компонентні ознаки та особливості. Демографія і соціальна економіка. 2024. 3(56). 101—121. https://doi.org/10.15407/dse2024.03.101
  2. Суханова А. Соціальний ризик втрати здоров’я як елемент системи страхового захисту здоров’я. Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: Економічні науки. 2013. Ч. II, Вип. 35. С. 147—153.
  1. Population growth. Worldbank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.GROW?end=2020&start=1961&view=chart (access date: 02.06.2022).
  2. World Fertility Rate 1950—2023. Macrotrends. URL: https://www.macrotrends.net/countries/WLD/world/fertility-rate (access date: 08.06.2022).
  3. Vollset S.E., Goren E., Yuan C.W., et al. Fertility, mortality, migration, and population scenarios for 195 countries and territories from 2017 to 2100: a forecasting analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet. 2020. No. 396 (10258). Р. 1285—1306. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30677-2
  1. World Population Prospects 2022. United Nations. URL: https://population.un.org/wpp/Download/Standard/Population/ (access date: 21.05.2023).
  2. The Talent Shortage. Manpowergroup. URL: https://go.manpowergroup.com/talentshortage (access date: 23.05.2023).
  1. Населення України за 2019 рік. Демографічний щорічник. Держстат України. Київ, 2020. 181 с.
  2. Населення України за 2020 рік. Демографічний щорічник. Держстат України. Київ, 2021. 186 с.
  3. Населення України за 2021 рік. Демографічний щорічник. Держстат України. Київ, 2022. 187 с.
  4. Після війни — катастрофа. Демограф Лібанова: Половина біженців не повернеться. Нас врятує Китай. URL: https://www.youtube.com/watch?v=wjr4Gnp-N8w (access date: 23.05.2023).
  5. Мінсоцполітики: понад 3 млн українців працює за кордоном на постійній основі. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-trudovi-mihranty-z-ukrainy/30087119.html (access date: 25.05.2023).
  6. Трудова міграція: скільки українців працювали за кордоном в 2019—2021 роках. Слово і Діло. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/03/18/infografika/suspilstvo/mihracziya-skilky-ukrayincziv-pracyuvaly-kordonom-2019-2021-rokax (access date: 25.05.2023).
  7. Колодзєйчик М. Куди їдуть працювати українці: порівнюємо Польщу та Чехію. Європейська правда. 2021. URL: https://www.eurointegration.com.ua/project/2021/workineu/article3.html  (дата звернення: 30.06.2022).
  1. Скільки українців виїхало на заробітки за кордон за останні чотири роки. 11.01.2019. Слово і Діло. URL: https://www.slovoidilo.ua/2019/01/11/infografika/suspilstvo/skilky-ukrayincziv-vyyixalo-zarobitky-kordon-ostanni-chotyry-roky  (дата звернення: 20.06.2023).
  1. Малиновська О. Вимушений виїзд українців за кордон: як коректно оцінити масштаби? Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/vymushenyy-vyyizd-ukrayintsiv-za-kordon-yak-korektnootsinyty-masshtaby?fbclid=IwAR397nRk2yfUb77CvM8cqJZu-drlUJ7NFBTnR8SmUsPxd7FlXYuCX4Yd0D4   (дата звернення: 23.05.2023).
  1. Operational Data Portal Ukraine Refugee Situation. UNHCR. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine (access date: 04.07.2023).
  2. Мірошніченко Б. Європу накрили страйки. Профспілки блокують вокзали та аеропорти. Що відбувається? Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/03/31/698615/ (дата зверення: 07.07.2023).
  3. What we know about the skills and early labour market outcomes of refugees from Ukraine. OECD Policy Responses on the Impacts of the War in Ukraine. OECD. Paris, 2023. https://doi.org/10.1787/c7e694aa-en
  1. Вишлінський Г., Михайлишина Д., Самойлюк М., Томіліна М. Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Проміжний звіт. ЦЕС. URL: https://ces.org.ua/who-are-ukrainian-refugee-research/ (access date: 30.03.2023).
  2. Report on developments relating to the resolution concerning the Russian Federation’s aggression against Ukraine from the perspective of the mandate of the International Labour Organization. Inertnational Labour Office. 2022. 13 p. URL: https://www.ilo.org/sites/default/files/wcmsp5/groups/public/%40ed_norm/%40relconf/documents/meetingdocument/wcms_858310.pdf  (access date: 10.12.2022)
  1. Surveys of Arriving Migrants from Ukraine (SAM — UKR). EUAA. URL: https://euaa.europa.eu/sites/default/files/publications/2023-2/2023_02_02_EUAA_SAM_UKR_Factsheet.pdf   (access date: 30.03.2023).
  1. Regional Protection Profiling & Monitoring: Profiles, Needs & Intentions of Refugees from Ukraine. UNHCR. URL: https://reliefweb.int/report/poland/regional-protectionprofiling-monitoring-profiles-needs-intentions-refugees-ukraine-november-2022 (access date: 28.04.2023).
  2. The Future of Jobs Report 2020. World Economic Forum. Geneva, 2020. 163 p. URL: https://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs_2020.pdf  (access date: 24.06.2022).
  1. Роботи замінять 20 мільйонів заводських робітників до 2030 року. ВВС. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-48768076  (access date: 25.06.2022).
  1. Новий спосіб мислення. Нові дії. Deloitte. 2018. URL: https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/about-deloitte/articles/about-deloitte.html (access date: 30.07.2022).
  2. Arntz M., Gregory T., Zierahn U. The Risk of Automation for Jobs in OECD Countries. ZEW Mannheim, 2016. 34 p.
  1. Молодь, безробіття, автоматизація та коронавірус: ринок праці готує нові глобальні виклики — звіт. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30479879.html (access date: 27.08.2022).
  2. Harnessing automation for a future that works. Report, 2017. McKinsey Global Institute. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/digital-disruption/harnessingautomation-for-a-future-that-works  (access date: 29.08.2022).
  1. Technology jobs and the future of work. Executive Briefing. McKinsey Global Institute,
  2. McKinsey Global Institute. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/employmentand-growth/technology-jobs-and-the-future-of-work (access date: 29.08.2022).
  3. Autor D., Dorn D. The Growth of Low Skill Service Jobs and the Polarization of the U.S. Labor Market. IZA Discussion Papers 7068. Institute of Labor Economics, 2012. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/69462/1/73361261X.pdf  (access date: 02.10.2022). https://doi.org/10.1109/ACCESS.2022.3185992
  1. Данилишин Б. Що чекає на ринок праці? Як підготуватися до технологічного безробіття? LB.ua. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/402644_shcho_chekaie_rinok_pratsi_yak.html  (дата звернення: 03.10.2022).
  1. Братко О.С., Мазур Н.С. Трансформація світового ринку праці в умовах розвитку цифрової економіки. International Relations. Part «Economic sciences». 2019. Vol. 1, № 20. Р. 55—57.
  2. World Robotics 2020 Industrial Robots. Executive Summary. 2020. URL: https://ifr.org/img/worldrobotics/Executive_Summary_WR_2020_Industrial_Robots_1.pdf (access date: 24.10.2022). https://doi.org/10.18356/ceb25f4c-en
  3. Середня заробітна плата в Україні в доларах США. Мінфін. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/usd/2019/ (дата звернення: 09.03.2022).
  4. Орлова В. В Україні через війну середня зарплата знизилася на 10%: кому пропонують найбільше? УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/zarplata-vukrajini-seredniy-riven-zarobitnoji-plati-znizivsya-z-pochatku-viyni-novini-ukrajina-11812278.html  (дата звернення: 05.05.2022).
  1. Скорочення зарплат та робочих місць: як змінився ринок праці в умовах війни? UA: Українське радіо. URL: http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=98802 (дата звернення: 25.05.2022).
  2. Райна Ю. Изменение климата, справедливый переход и рабочие места. ФПУ. URL: http://fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/8284-izmenenie-klimataspravedlivyj-perekhod-i-rabochie-mesta  (дата звернення: 26.08.2022).
  1. ДеВердт C. Зайнятість в енергетичному секторі різко зросте в міру декарбонізації економіки. International Science Council. URL: https://council.science/uk/current/blog/employment-in-the-energy-sector-will-dramatically-expand-as-economies-decarbonize/ (дата звернення: 28.07.2022).
  2. Green Work: Employment and skills — the climate change challenge. Jean Lambert. London’s Green MEP. URL: https://jeanlambertmep.org.uk/2008/09/05/green-work-employmentskills-climate-change-challenge/  (access date: 21.10.2022).
  1. Паризька угода від 12.12.2015. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text  (дата звернення: 24.10.2022).
  1. Pai S., Emmerling J., Drouet L., Zerriffi H., Jewell J. Meeting well-below 2 °C target would increase energy sector jobs globally. One Earth. 2021. Vol. 4, Issue 7. P. 1026—1036. https://doi.org/10.1016/j.oneear.2021.06.005
  1. Fit for 55. The EU’s plan for a green transition. European Council. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/green-deal/fit-for-55-the-eu-plan-for-a-greentransition/(access date: 27.11.2022).
  1. Денькович Я. Півмільйона людей можуть стати безробітними через електромобілі — дослідження. Косатка. URL: https://kosatka.media/uk/category/elektroenergiya/news/polumilliona-chelovek-mogut-ostatsya-bezrabotnymi-iz-za-lektromobileyissledovanie (дата звернення: 12.01.2022).
  1. Нечипоренко М. «Зелений» перехід призведе до відмови від промисловості, сільського господарства та втрати 187 млн робочих місць. McKinsey Global Institute. URL: https://thepage.ua/ua/news/zelenij-perehid-obijdetsya-svitu-dollar275-trln  (дата звернення: 12.02.2022).
  1. Економічні наслідки поступової відмови від використання вугілля в Україні до 2030 року / за ред. П. Баума та О.Р. Алієвої. Київ: 7БЦ, 2021. 140 с.
  2. Пройс М., Михайленко О., Сабака І., Пробст Б. Економічні наслідки відмови від використання вугілля в Україні до 2030 року. URL: https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/2021_07_Economic_implications_ua-s.pdf  (дата звернення: 27.11.2022).
  1. ICT specialists in employment. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statisticsexplained/index.php?title=ICT_specialists_in_employment (access date: 29.11.2022).
  2. Робоча сила України 2019. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2020. 194 с.
  3. Робоча сила України 2020. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2021. 190 с.
  4. Робоча сила України 2021. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2022. 216 с.
  5. Tracz D. A future that Works. Executive summary. McKinsey Global Institute. URL: https://issuu.com/dennistracz/docs/mgi-a-future-that-works-executive-s  (access date: 29.08.2022).
  1. Fisher А. Production, primary, secondary and tertiary. Economic Record. 1939. Р. 24—38. https://doi.org/10.1111/j.1475-4932.1939.tb01015.x
  2. Clark С. The Conditions of Economic Progress. London: Macmillan and co., limited, 1940. 504 р.
  3. Fourastie J. Die grosse Hoffnung des 20. Jahrhunderts. Koln-Deutz, 1954. 112 р.
  4. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. N.Y.: Basic Books, 1973. 507 р.
  5. Новак І.М. Структурні зрушення в зайнятості населення України. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 3(25). С. 185—198. https://doi.org/10.15407/dse2015.03.013
  1. International Labour Office Monitor: COVID-19 and the world of work. 2 ed. International Labor Organization. Geneva. 2020. 11 p. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/dgreports/dcomm/documents/briefingnote/wcms_740877.pdf   (access date: 21.05.2020).
  1. International Labour Office Monitor on the world of work. Ninth edition. International Labour Office. 2022. 2 5 p. URL: https://www.ilo.org/sites/default/files/wcmsp5/groups/public/%40dgreports/%40dcomm/%40publ/documents/briefingnote/wcms_845642.pdf (access date: 21.12.2022).
  1. Hamadeh N., Van Rompaey С., Metreau Е. New World Bank country classifications by income level: 2021—2022. World Bank. URL: https://blogs.worldbank.org/en/opendata/new-world-bank-country-classifications-income-level-2021-2022 (дата звернення: 04.11.2022).
  2. Ukraine GNI Per Capita 1989—2022. Macrotrends. URL: https://www.macrotrends.net/global-metrics/countries/%20UKR/ukraine/gni-per-capita (access date: 02.11.2022).
  3. The World Employment and Social Outlook: Trends 2022. International Labour Office. Geneva, 2022. URL: https://www.ilo.org/research-and-publications/world-employmentand-social-outlook/world-employment-and-social-outlook-trends-2022 (access date: 04.11.2022). https://doi.org/10.1002/wow3.177
  4. Job retention schemes during the COVID-19 lockdown and beyond. OECD. Paris, 2020. URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/job-retention-schemes-duringthe-covid-19-lockdown-and-beyond-0853ba1d.html (access date: 04.11.2022).
  5. Dingel J., Neiman B. How many jobs can be done at home? Journal of Public Economics. 2020. Vol. 189, article 104235. URL: https://econpapers.repec.org/article/eeepubeco/v_3a189_3ay_3a2020_3ai_3ac_3as0047272720300992.htm (access date: 17.11.2022).
  6. Living, working and COVID-19: First findings. Publications Office of the European Union. Eurofound. 2020. URL: https://www.eurofound.europa.eu/publications/report/2020/living-working-and-covid-19 (access date: 18.11.2022).
  7. Bick A., Blandin A., Mertens K. Work from home before and after the COVID-19 outbreak. Federal Reserve Bank of Dallas. Working Paper 2017. 2021. 72 p. https://doi.org/10.24149/wp2017r2
  8. Galasso V., Foucault M. Working during COVID-19: Cross-country evidence from real-time survey data. OECD Social, Employment and Migration Working Papers. OECD. 2020. No. 246. 40 p. https://doi.org/10.1787/34a2c306-en
  1. Мобільність робочої сили України в умовах воєнної економіки. Вісник Пенсійного фонду. 2022. № 6. С. 13—18.
  2. Через війну не працює 35 % української економіки — Шмигаль. Біз.Ліга. URL: https://biz.liga.net/ua/all/all/novosti/iz-za-voyny-ne-rabotaet-35-ukrainskoy-ekonomikishmygal (дата звернення: 22.11.2022).
  1. The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. International Labour Office. 2022. 11 p. URL: https://www.ilo.org/sites/default/files/wcmsp5/groups/public/%40europe/%40ro-geneva/documents/briefingnote/wcms_844295.pdf   (access date: 21.12.2024).
  1. Нестача вакансій та урізані зарплати: як війна в Україні впливає на ринок праці. Волинські новини. URL: https://www.volynnews.com/news/all/nestacha-vakansiy-taurizani-zarplaty-iak-viyna-v-ukrayini-vplyvaye-na-rynok-pratsi/  (дата звернення: 24.11.2022).
  1. Жирій К. Як війна змінила український ринок праці. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/yak-viyna-zminila-ukrajinskiy-rinok-praci-noviniukrajina-11763112.html?_ga=2.34221729.1847867939.1648547223-1246099664.1648032222 (дата звернення: 24.11.2022).
  1. Колдомасов І. НБУ: відновлення роботи українських підприємств пригальмувало. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/05/18/687196/(дата звернення: 27.11.2022).
  1. Бойко І. В Україні починають працювати раніше закриті підприємства: Шмигаль озвучив цифри. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/v-ukrajini-pochalipracyuvali-ranishe-zakriti-pidpriyemstva-shmigal-ozvuchiv-cifri-novini-ukrajina-amp-11835003.html  (дата звернення: 28.11.2022).
  1. Дев’яте загальнонаціональне опитування: соціально-економічні проблеми під час війни. Група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/download.php?id=604 (дата звернення: 30.05.2022).
  2. Методологічні положення щодо класифікації та аналізу робочої сили й окремих форм трудової діяльності (затверджено наказом Держстату України від 27.01.2017 № 22). Київ, 2017. 34 с. URL: http://stat.gov.ua/sites/default/files/2023-08/Методологічні%20положення%20щодо%20класифікації%20та%20аналізу%20робочої%20сили%20й%20окремих%20форм%20трудової%20діяльності.pdf  (дата звернення 21.12.2024).
  1. Достойный труд: Доклад Генерального Директора МОТ на 87 сессии Международной конференции труда. Женева: МБТ, 1999. 106 c.
  2. Новак І.М., Жук І.Л. Глобальні соціальні ризики у сфері праці: якість зайнятості в Україні. Демографія і соціальна економіка. 2023. № 2 (52). С. 110—130. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.110
  3. Праця України 2021. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2022. 209 с.
  4. Праця України 2019. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2020. 267 с.
  5. Праця України 2020. Статистичний збірник. Держстат України. Київ, 2021. 232 с.
  6. More than 60 per cent of the world’s employed population are in the informal economy. International Labour Office press release. 30 April 2018 URL: https://www.ilo.org/resource/news/more-60-cent-world%E2%80%99s-employed-population-are-informal-economy   (access date: 28.12.2022).
  1. Recommendation No. 204 concerning the Transition from the Informal to the Formal Economy. International Labour Office. Geneva. 2015. 32 p. URL: https://www.ilo.org/sites/default/files/wcmsp5/groups/public/%40ed_norm/%40relconf/documents/meetingdocument/wcms_377774.pdf. (access date: 21.12.2024).
  2. Doeringer P., Piore M. Internal Labor Markets and Manpower Analysis. Lexington (Mass.), 1971. P. 13—28.
  3. Maloney W. F. Informality Revisited. World Development. 2004. No. 32. Р. 1159—1178. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2004.01.008
  4. Новак І.М., Жук І.Л. Неформальна зайнятість в Україні: вплив пандемії COVID-19. Features and trends of socio-economic development in global and local dimensions: International scientific conference (October 21-22, 2022. Leipzig, Germany). Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. 196 p.
  1. Resolution concerning statistics of employment in the informal sector. Adopted by the 15th ICLS. January 1993.
  2. Guidelines concerning a statistical definition of informal employment adopted by the 17th ICLS, November 2003. 4 p. URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/—stat/documents/normativeinstrument/wcms_087622.pdf (access date: 22.06.2021).
  3. Measuring informality: A statistical manual on the informal sector and informal employment. International Labour Office. Geneva, 2013. 340 p. URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/—dcomm/—publ/documents/publication/wcms_222979.pdf  (access date: 22.06.2021).
  1. Методологічні положення щодо визначення неформальної зайнятості населення (затверджені наказом Державної служби статистики України від 23.01.2013 № 16). URL: https://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/18/metod_16.pdf (дата звернення: 17.12.2023).
  2. Nielsen J. Digital Divide: The Three Stages. 2006. URL: http://www.useit.com/alertbox/digital-divide.html (дата звернення:06.05.2022)
  3. Журавський В.С., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. Україна на шляху до інформаційного суспільства / за ред. М.З. Згуровського. Київ: Політехніка, 2004. 484 с.
  4. Van Dijk A.G.M. The Digital Divide. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/336775102_The_Digital_Divide (access date: 05.2022)
  5. Power on: How we can supercharge an equitable digital future. UN Women. URL: https://www.unwomen.org/en/news-stories/explainer/2023/02/power-on-how-we-can-supercharge-anequitable-digital-future?gclid=CjwKCAjwvrOpBhBdEiwAR58-3AjcungKdSVEZNd44dgN3g4ps1dxuFFOISetu_IiNn1QhkaTaVc_BoCCrI QAvD _BwE  (access date: 03.05.2023)
  1. Connectivity in the Least Developed Countries: Status Report 2021. ITU. 2021. URL: https://www.itu.int/itu-d/reports/statistics/connectivity-in-the-least-developed-countriesstatus-report-2021/   (access date: 18.05.2022)
  1. Iglesias C. The gender gap in Internet access: using a women-centred method. World Wide Web Foundation, 2020. URL: https://webfoundation.org/2020/03/the-gender-gap-ininternet-access-using-a-women-centred-method/ (access date: 18.05.2022)
  2. Маркевич К. Цифровізація: переваги та шляхи подолання викликів. Разумков центр. 2021. URL: https://razumkov.org.ua/statti/tsyfrovizatsiia-perevagy-ta-shliakhypodolannia-Vyklykiv  (дата звернення: 28.07.2023)
  1. Гусєва О.Ю., Легомінова С.В. Діджиталізація як інструмент удосконалення бізнес-процесів, їх оптимізація. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. № 1 (23). С. 33—39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecmebi_2018_1_7  (дата звернення: 12.05.2022)
  1. Цифрова адженда України — 2020 («Цифровий порядок денний» — 2020). Концептуальні засади. Першочергові сфери, ініціативи, проєкти «цифровізації» України до 2020 року. Проєкт. HITECH, 2016. 90 p. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (дата звернення: 14.05.2022).
  2. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text. (дата звернення: 11.07.2022).
  3. Нікітін Ю.О., Кульчицький О.І. Цифрова парадигма як основа визначень: цифровий бізнес, цифрове підприємство, цифрова трансформація. Маркетинг і цифрові технології. 2019. № 4. Том 3. (дата звернення: 10.11.2023).
  4. Сайко В.Р., Лучко Г.Й. Тенденції розвитку діджиталізації в Україні. Бізнес Інформ. 2021. № 7. C. 109—114. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-7-109-114 .
  5. Маркевич К. Не позитивом єдиним. Які небезпеки криються за цифровізацією. Разумков центр. URL: https://razumkov.org.ua/statti/ne-pozytyvamy-iedynymy-yaki-nebezpekykryiutsia-za-tsyfrovizatsiieiu  (дата звернення: 02.09.2022).
  1. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення: 19.08.2023).
  2. Цифрова грамотність населення України. Звіт за результатами дослідження UNDP. Міністерство цифрової трансформації України. 2019. 211 с. URL: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/585-cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2019_compressed.pdf  (дата звернення: 19.08.2023).
  1. Цифрова грамотність населення України. Звіт за результатами загальнонаціонального опитування. Міністерство цифрової трансформації України. 2021. 134 с. URL: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2625-doslidzenna_2021_ukr.pdf  (дата звернення: 13.08.2023).
  1. Цифрова країна. Презентація порталаі мобільного додатка «Дія». UKRAINE.ua. URL: https://ukraine.ua/invest-trade/digitalization/  (дата звернення: 25.08.2023).
  1. Індекс цифрової трансформації регіонів України: підсумки 2022 року. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://drive.google.com/file/d/1atOr16Ahzl_BSk1M7bif4y3CRlfmFRC/view  (дата звернення: 21.12.2024).
  1. Shah A. The Reform of Intergovernmental Fiscal Relations in Developing and Emerging Market Economies. Policy and Research, 1994, Series 23. Washington D.C.: the World Bank.

Пов’язаний запис

Книги Наукові монографії

Управління природними активами на засадах блакитного зростання

Історія української літератури Книги

Історія української літератури. Том 10: Література ХХ століття (1920—1930-ті роки)

Книги Наукові монографії

Координаційна хімія 3d- та 4f-металів з амінокарбокси- фосфоновими кислотами: синтез, будова, перспективи за стосування