Роботу присвячено створенню і дослідженню електропровідних нанокомпозитів полі(3-метилтіофену) (П3МТ) та полівініліденфториду (ПВДФ), придатних до зміни властивостей при взаємодії з компонентами оточуючого середовища та знаходженню факторів впливу на властивості таких матеріалів. Встановлено кінетичні особливості утворення П3МТ в процесі хімічної окиснювальної полімеризації 3-метилтіофену (3МТ) в дисперсіях ПВДФ в присутності допантів різної природи, зокрема, хлоридних (Cl–), а також поверхнево-активних додецилбензолсульфонатних (ДБС–) та перфтороктаноатних (ПФО–) аніонів. Знайдено, що ДБС– і ПФО– аніони спричиняють загальне гальмування реакції окиснення 3МТ та зменшення виходу П3МТ у порівнянні з такими для хлорид-аніонів. Показано, що П3МТ утворюється через дві послідовні кінетично відмінні реакції псевдо-першого порядку по концентрації окисника. Методом трансмісійної електронної мікроскопії встановлено, що в результаті такої полімеризації наночастинки допованого П3МТ утворюють на частинках ПВДФ поверхневий нерівномірний шар, формуючи таким чином композитні частинки з морфологією типу ядро-оболонка. Результати термічних досліджень показують на вищу термостабільність фази допованого П3МТ в нанокомпозиті порівняно з чистим полімером. Знайдено, що термостабільність П3МТ фази у складі нанокомпозитів ПВДФ/П3МТ-ДБС вище ніж у складі ПВДФ/П3МТ-Cl.
Охарактеризовано вплив природи допанту та вмісту допованого П3МT на електропровідність і чутливість отриманих нанокомпозитів до парів шкідливих летючих органічних сполук (на прикладі ацетону та ізопропанолу). Встановлено, зокрема, що найсильніші відгуки на ацетон дає нанокомпозит з допантом ПФО– (ПВДФ/П3МТ-ПФО), у випадку допанту ДБС– (ПВДФ/П3МТ-ДБС) отримано середні за інтенсивністю відгуки і найнижчі – у випадку допанту Cl– (ПВДФ/П3МТ-Cl). Показано, що чутливість нанокомпозитів екстремальним чином залежить від вмісту електропровідного полімеру.
