DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.444.255
Робота направлена на рішення проблеми знешкодження стійких органічних забруднювачів каталітичними методами. З метою виявлення зв’язку електронних і стеричних чинників карбенів з каталітичною ефективністю в реакції гідродегалогенування галоаренів запропоновано параметри оцінки впливів лігандів (електронних – індекси Ie, фільності Ph, електронодонорності ED, та електроноакцепторності EA, стеричних – енергії димеризації) за допомогою теоретичних методів (DFT, B3LYP5, RHF). Здійснено синтез нових гетероароматичних карбенів рядів стерично екранованих 1,3-діарилфенантро[9,10-d]імідазол-2-ілідену, 1,3-діарил-2-метиленфенантро[9,10-d]імідазоліну, тетрагідропіримідин-2-ілідену, 1,3-діарилімідазол-2-іліденів, 1,3,4-триарил-1,2,4-триазол-5-іліденів, їх карбенових комплексів з паладій йодидом, а також карбенового комплексу суперосновного аніонокарбену 1,3-біс(4-оксидофеніл)імідазол-2-ілідену з йоном нікелю(ІІ). Для встановлення структур синтезованих сполук застосовано методи 1Н та 13С ЯМР спектроскопії, мас-спектрометрії та Х-променевої дифрактометрії. Виявлено високий каталітичний ефект ряду стерично екранованих похідних карбенових комплексів (2.4b, 3.5, 4.6а) в реакції гідродегалогенування галоаренів п-дихлорбензену метоксидом натрію в ізопропанолі при 80 °С (TON 98000–110000), які є перспективними для рішення проблеми знешкодження стійких органічних забруднювачів. Ефективність каталізу стерично відкритими сполуками 4.6b, 6.7 виявилася невисокою (TON 74, 128). Високий каталітичний ефект стерично екранованих сполук пояснюється підвищеною стабільнстю комплексів в умовах лужного середовища, зумовленого алкоксидами металів.