Монографію присвячено вивченню на основі геоекосистемного підходу до аналізу великого оригінального авторського й оприлюдненого матеріалу деяких проблем зв’язку морської геоекології і підводної археології як складової науки, що вивчає історію людства за підводними знахідками матеріальних залишків його діяльності — культурної спадщини. Певну увагу приділено сучасним геофізичним методам і технічним засобам пошуку й ідентифікації підводних об’єктів культурної спадщини стародавніх цивілізацій, прогнозуванню ймовірності виявлення нових підводних археологічних артефактів у просторі прибережної зони Північного Причорномор’я і прилеглого шельфу.
Здійснено короткий огляд сучасних поглядів на деякі питання еволюції людини як її унікальної живої біоекологічної системи, а також субсистеми складних глобальних систем — біоекосоціоекономічної системи людства і геоекологічної системи нашої планети. Показано, що геологічна структура, морфологія і динаміка геолого-екологічної субсистеми геоекосистеми Азово-Чорноморського басейну і кліматичні коливання у Світі й регіоні досліджень упродовж Голоцену є головними чинниками, що впливали на формування і функціонування чорноморської геоекологічної системи і, одночасно, на життєдіяльність і розселення давніх народів у цьому регіоні, а також на їх міграцію поза його межі.
Без розуміння проблем, розглянутих у цій монографії, з визначенням шляхів їх вирішення включно, неможливо забезпечити раціональну організацію ефективного пошуку, ідентифікацію і досконале вивчення компонентів системи регіональної культурної спадщини Північного Причорномор’я, значна частина яких зосереджена у прибережній частині геоекотону «море — суходіл».
Автори сподіваються, що викладені дані сприятимуть розробці національної стратегії системного розвитку морських геоекологічних і підводних археологічних досліджень, кращому розумінню важливості екосистемних послуг, розвитку нового синтетичного напряму науки геоархекологіїї, що у свою чергу стимулюватиме через розвиток, зокрема, туристичної галузі й підводного археологічного туризму, зростання економіки не тільки прибережних районів України, але й країни в цілому.
Для морських геоекологів, археологів, викладачів, студентів і аспірантів закладів вищої освіти, органів самоврядування місцевих прибережних громад, державних діячів і всіх, хто цікавиться культурним надбанням древнього Причорномор’я, розуміє важливість морських наук, їхніх здобутків для збереження і поліпшення стану навколишнього середовища, розвитку культури й економіки народів прибережних країн і людства.
