Ацеталізація гліцерину у присутності кислотно-модифікованих клиноптилоліту, бентоніту та трепелу з вітчизняних родовищ

Давтян Аракся Сейранівна
молодший науковий співробітник лабораторії каталітичного синтезу відділу молекулярної структури та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України.

Левченко Ольга Олександрівна
молодший науковий співробітник лабораторії каталітичного синтезу відділу молекулярної структури та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України

Чіхічін Дмитро Герасимович
кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник лабораторії каталітичного синтезу відділу молекулярної структури та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України

Яремов Павло Степанович
молодший науковий співробітник відділу пористих сполук і матеріалів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України

Камалов Герберт Леонович –
доктор хімічних наук, професор, академік НАН України, завідувач лабораторії каталітичного синтезу відділу молекулярної структури та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України

Сторінки: 296-310

DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.444.296

 


В останні роки ситуація з гліцерином (Гл) змінилась досить кардинально внаслідок бурного розвитку індустрії біодизелю, при виробництві якого Гл утворюється у великій кількості. Циклічні ацеталі Гл знаходять застосування в якості добавок до моторних палив, а також напівпродуктів у синтезі різноманітних монопохідних Гл, які широко використовуються в харчовій та фармацевтичній промисловості, косметиці і т.п. На прикладах взаємодії Гл з ацетоном (Ац), бензальдегідом (БА) та формальдегідом (ФА), авторами виявлено перспективність модифікованих нітратною кислотою зразків природних клиноптилоліту (Н-КПТ), бентоніту (Н-БНТ) та трепелу (Н-ТРП) Сокирницького, Дашуківського та Коноплянського родовищ України (відповідно) в якості каталізаторів трансформації Гл до циклічних ацеталів. Виявлено фактори, які визначають оптимальні умови кислотної модифікації вихідної сировини, що забезпечують максимальну конверсію Гл та каталітичну активність отриманих зразків. Характерною особливістю досліджених процесів є необхідність зміни умов реакції при зміні карбонільної сполуки-партнера Гл. Виявлено, що ряд зразків-каталізаторів, отриманих на основі Н-БНТ, за своєю активністю перевершують (або порівняні) сульфокатіоніт КУ-2.

 


Завантажити (PDF)