Викладено деякі важливі опубліковані результати (як особисті, так і інших дослідників) у вели кій області, яку називають «воднева енергетика». Огляд обмежено статистично-термодинаміч ним аналізом проблеми, яку можна означити як «зберігання водню в металах», з урахуванням взаємодії атомів Гідроґену з V, Nb, Tc, Ti, Zr, лантанідами. Вони забезпечують утворення мета лево-водневих сплавів втілення, де по міжвузловинах розподілені легкі атоми H, а кожен атом металу може зберігати до трьох атомів Гідроґену (принаймні, рідкісноземельні метали). Підси стема поглинених атомів Гідроґену істотно впливає на фізичні властивості металів-розчинників і може спричиняти такі «проривні» зміни, як переходи метал—ізолятор або зміни магнітних властивостей металів-розчинників. У конкретних випадках у підсистемі атомів Гідроґену, роз ташованих по міжвузловинах металевих ґратниць, відбувається перетворення лад—безлад з утворенням просторово впорядкованих конфігурацій. Постає питання: які види змін фізичних властивостей забезпечені явищами впорядкування, що відбуваються в підсистемі втілених ато мів Гідроґену в межах металу-розчинника? Ця інформація може бути цінною та корисною для проєктування сенсорних датчиків водню. Розглянуто особливості упорядкування Гідроґену і вплив цього упорядкування на фізичні властивості метало-водневих сплавів. Результати дослі джень кристалічної структури та формування фізичних характеристик сплавів є актуальними для електро- й атомних технологій, магнето- й оптоелектроніки, сенсорики.
Видання призначено для фахівців в області теорії сплавів і фізичного матеріалознавства, воно може стати у пригоді магістрам, аспірантам і викладачам закладів вищої освіти фізич но-технічних спеціальностей.
