Хімія поверхневих вод України. Гумусові речовини

Автори:

ОСАДЧА Наталія Миколаївна
ЛИННИК Петро Микитович
ОСАДЧИЙ Володимир Іванович
ЖЕЖЕРЯ Владислав Анатолійович
ЛИННИК Ростислав Петрович
НАБИВАНЕЦЬ Юрій Богданович

Рецензенти:
В. К. ХІЛЬЧЕВСЬКИЙ, д-р геогр. наук, проф. кафедри гідрології і гідроекології географічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
М. В. МІЛЮКІН, д-р хім. наук, заст. директора з наукової роботи Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А. В. Думанського НАН України

Рік видання: 2025

Сторінки: 632

ISBN: 978-966-360-564-7

Мова: Українська

Видавець: ВД “Академперіодика”

Місце: Київ

DOI: https://doi.org./10.15407/akademperiodyka.564.632

Монографія узагальнює багаторічні дослідження гумусових речовин у поверхневих водах України, їхню природу, поширення, властивості та роль у водних екосистемах. Розглянуто надходження, розподіл та їх трансформацію у системі «ґрунти — поверхневі води — донні відклади», просторово-часові закономірності їх розподілу, пов’язані з зональними особливостями гумусоутворення.
Встановлено, що концентрації гумусових речовин зазнають широких коливань, а максимальні значення характерні для річок басейну Прип’яті. Досліджено розчинність цих речовин, взаємозв’язок із кольоровістю води, полі дисперсні властивості, сезонні зміни і вплив абіотичних чинників. Оцінено комплексоутворення металів з гумусовими речовинами.

Містяться приклади застосування гумусових речовин у сільському господарстві, промисловості, медицині та для відновлення забруднених екосистем.

Література:

Розділ 1:

Линник П.Н., Васильчук Т.А., Линник Р.П., Игнатенко И.И. Сосуществующие формы тяжелых металлов в поверхностных водах Украины и роль органических веществ в их миграции. Методы и объекты химического анализа. 2007. Т. 2. № 2. С. 130-146.
2. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
3. Моисеенко Т.И., Кудрявцева Л.П., Гашкина Н.А. Рассеянные элементы в поверхностных водах суши: Технофильность, биоаккумуляция и экотоксикология. Москва: Наука, 2006. 261 с.
4. Мур Дж.В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах: контроль и оценка влияния. Москва: Мир, 1987. 288 с.
5. Salomons W., Forstner U. Metals in the hydrocycle. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 1984. 352 р. https://doi.org/10.1007/978-3-642-69325-0
6. Tipping E. Cation binding by humic substances. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. 434 p.
7. Olk D.C., Bloom P.R., De Nobili M., Chen Y., McKnight D.M., Wells M.J.M. et al. Using humic fractions to understand natural organic matter processes in soil and water: selected studies and applications. J. Environ. Qual. 2019. Vol. 48. P. 1633-1643. https://doi.org/10.2134/jeq2019.03.0100
8. Bai H., Jiang Z., He M., Ye B., Wei S. Relating Cd2+ binding by humic acids to molecular weight: amodeling and spectroscopic study. J. Environ. Sci. 2018. Vol. 70. P. 154-165. https://doi.org/10.1016/j.jes.2017.11.028
9. Ren Z., Tella M., Bravin M.N., Comans R.N.J., Dai J., Garnier J.M. et al. Effect of dissolved organic matter composition on metal speciation in soil solutions. Chem.Geol. 2015. Vol. 398. P. 61-69. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2015.01.020
10. Секи Хумитаке. Органические вещества в водных экосистемах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 200 с.
11. Скопинцев Б.А. Некоторые аспекты современного изучения органического вещества природных вод. Гидрохим. мат-лы. 1971. Т. 56. С. 74-83.
12. Скопинцев Б.А., Гончарова И.А. Использование значений отношений различных показателей органического вещества природных вод для его качественной оценки. Современные проблемы региональной и прикладной гид рохимии: Сб. науч. тр. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. С. 95-117.
13. Семенов А.Д. Химическая природа органических веществ поверхностных вод. Гидрохим. мат-лы, 1967. Т. 45. С. 155-172.
14. Семенов А.Д. Органические вещества в поверхностных водах Советского Союза: Автореф. дис. … д-ра хим. наук. Новочеркасск: Иркутский госуниверситет, 1971. 41 с.
15. Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Сироткина И.С., Ярцева Р.Д. Фракционирование, количественное определение и изучение некоторых основных компонентов растворенных органических веществ природных вод. Гидрохим. мат-лы. 1973. Т. 59. С. 143-151.
16. Сироткина И.С. Хроматографические методы в систематическом анализе природных растворенных органических веществ поверхностных вод: Автореф. дис. … канд. хим. наук. Москва: ГЕОХИ АН СССР, 1974. 25 с.
17. Перминова И.В. Анализ, классификация и прогноз свойств гумусовых кислот: Автореф. дис. … д-ра хим. наук. Москва, 2000. 50 с.
18. Perminova I.V., Hatfield K. Remediation chemistry of humic substances: theory and implications for technology. Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory to practice. NATO Science Series. IV: Earth and Environmental Series. Dordrecht: Springer. 2005. Vol. 52. P. 3-36. https://doi.org/10.1007/1-4020-3252-8_1
19. Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter / Ed. by Stuart E.G. Findlay, Robert L. Sinsabaugh. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.
20. Thurman E.M. Organic geochemistry of natural waters. Dordrecht (The Netherlands): Kluwer Academic Publishers Group, 1985. 497 p. https://doi.org/10.1007/978-94-009-5095-5 21. Humic substances in soil, sediment and water / Ed. by G.R. Aiken, D.M. McKnight, R.L. Wershaw and P. MacCarthy. New York: John Wiley and Sons, Inc., 1985. 692 p.
22. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А.И., Тимченко В.М., Нахшина Е.П., Рябов А.К., Басс Я.И. Киев: Наукова думка, 1989. 216 с.
23. Енаки Г.А. О качественном составе органического вещества вод днепровских водохранилищ. Гидробиол. журн. 1972. Т. 8. № 1. С. 26-31.
24. Майстренко Ю.Г. Органическое вещество воды и донных отложений рек и водоемов Украины. Киев: Наук. думка, 1965. 240 с.
25. Енаки Г.А. Компонентный состав органического вещества Киевского водохранилища в первые годы его становления: Автореф. дис. … канд. хим. наук. Киев, 1969. 22 с.
26. Васильчук Т.А., Осипенко В.П. Компонентный состав растворенных органических веществ природных поверхностных вод с высокой цветностью // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київ: ВГЛ Обрії. 2010. Т. 3(20). С. 136-141.
27. Васильчук Т.А., Осипенко В.П., Евтух Т.В. Особенности миграции и распределения основных групп органических веществ в воде Киевского водохранилища в зависимости от кислородного режима. Гидробиол. журн. 2010. Т. 46. № 6. С. 105-115.
28. Linnik P.N., Vasilchuk T.A. Role of humic substances in the complexation and detoxification of heavy metals: case study of the Dnieper reservoirs / Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory to practice. NATO Science Series. IV: Earth and Environmental Series. Dordrecht: Springer, 2005. Vol. 52. P. 135-154. https://doi.org/10.1007/1-4020-3252-8_6
29. Осадча Н.М. Закономірності міграції гумусових речовин у поверхневих водах України: Автореф. дис. … д-ра геогр. наук. Київ, 2011. 32 с.
30. Hummel W. Binding models for humic substances. Modelling in aquatic chemistry. OECD Publications, 1997. Chapter V. P. 153-206.
31. De Almeida Assuncao A.W., de Souza B.P., da Silva W.T.L., Cunha-Santino M.B., Bianchini I., Jr. Molecular changes of aquatic humic substances formed from four aquatic macrophytes decomposed under different oxygen conditions. Chemistry and Ecology. 2017. Vol. 33. No. 10. P. 918-931. https://doi.org/10.1080/02757540.2017.1393532
32. Paciolla M.D., Davies G., Jansen S.A. Generation of hydroxyl radicals from metal-loaded humic acids. Environ. Sci. Technol. 1999. Vol. 33. No. 11. P. 1814-1818. https://doi.org/10.1021/es980921y
33. Belzile N., Joly H. A., Li H. Characterization of humic substances extracted from Canadian lake sediments. Can. J. Chem. 1997. Vol. 75. No. 1. P. 14-27. https://doi.org/10.1139/v97-003 34. Sharma A., Anthal R. Humic substances in aquatic ecosystems: A review. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology. 2016. Vol. 5. No. 10. P. 18462-18470.
35. Osadchyy V., Nabyvanets B., Linnik P., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Processes determining surface water chemistry. Switzerland: Springer International Publishing, 2016. 270 p.
36. Cardoza L.A., Korir A.K., Otto W.H., Wurrey C.J., Larive C.K. Applications of NMR spectroscopy in environmental science. Progress in Nuclear Magnetic Resonance Spectroscopy. 2004. Vol. 45. P. 209-238. https://doi.org/10.1016/j.pnmrs.2004.06.002
37. Гречищева Н.Ю. Взаимодействие гумусовых кислот с полиядерными ароматическими углеводородами: химические и токсикологические аспекты: Автореф. дис. … канд. хим. наук. Москва, 2000. 27 с.
38. Киевское водохранилище: Гидрохимия, биология, продуктивность. Киев: Наукова думка, 1972. 460 с.
39. Thrane J.-E., Hessen D.O., Andersen T. The absorption of light in lakes: negative impact of dissolved organic carbon on primary productivity. Ecosystems. 2014. Vol. 17. P. 1040-1052. https://doi.org/10.1007/s10021-014-9776-2
40. Ahonen S.A., Vuorio K.M., Jones R.I., Hamalainen H., Rantamo K., Tiirola M., Vahatalo A.V. Assessing and predicting the influence of chromophoric dissolved organic matter on light absorption by phytoplankton in boreal lakes. Limnol. Oceanogr. 2024. Article number 9999. P. 12. https://doi.org/10.1002/lno.12495
41. Чернышова Н.Н., Свинцова Л.Д., Гиндуллина Т.М. Гуминовые вещества природных вод – возможный источник токсических веществ при водоподготовке. Химия и технология воды. 1995. Т. 17. № 6. С. 601-608.
42. Liao Ch. H., Lu M. Ch., Su Sh. H. Role of cupric ions in the H2O2/UV oxidation of humic acids. Chemosphere. 2001. Vol. 44. No. 5. P. 913-919. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(00)00580-4
43. Radlinger G., Heumann K.G. Determination of halogen species of humic substances using HPLC/ICP-MC coupling. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1997. Vol. 359. P. 430-433. https://doi.org/10.1007/s002160050604
44. Wang G. Sh., Liao Ch. H., Wu F.J. Photodegradation of humic acids in the presence of hydrogen peroxide. Chemosphere. 2001. Vol. 42. No. 4. P. 379-387. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(00)00153-3
45. Pena-Mendez E.M., Havel J., Patočka J. Humic substances – compounds of still unknown structure: applications in agriculture, industry, environment, and biomedicine. J. Appl. Biomed. 2005. Vol. 3. P. 13-24. https://doi.org/10.32725/jab.2005.002
46. Fragouli P.G., Roulia M., Vassiliadis A.A. Macromolecular size and architecture of humic substances used in the dyes’ adsorptive removal from water and soil. Agronomy. 2023. Vol. 13. Article number 2926. 20 p. https://doi.org/10.3390/agronomy13122926
47. Aster B., Burba P., Broekaert J.A.C. Analytical fractionation of aquatic humic substances and their metal species by means of multistage ultrafiltration. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1996. Vol. 354. P. 722-728. https://doi.org/10.1007/s0021663540722
48. Burba P., Shkinev V., Spivakov B.Ya. On-line fractionation and characterization of aquatic humic substances by means of sequential-stage ultrafiltration. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1995. Vol. 351. P. 74-82. https://doi.org/10.1007/BF00324294
49. Humic substances: Nature’s most versatile materials / Edited by E.A. Ghabbour and G. Davies. New York: Taylor and Francis, Inc., 2005. 252 p.
50. Hertkorn N., Frommberger M., Witt M., Koch B.P., Schmitt-Kopplin P., Perdue E.M. Natural organic matter and the event horizon of mass spectrometry. Anal. Chem. 2008. Vol. 80. P. 8908-8919. https://doi.org/10.1021/ac800464g
51. Vialykh E.A., Salahub D.R., Achari G., Cook R.L., Langford C.H. Emergent functional behaviour of humic substances perceived as complex labile aggregates of small organic molecules and oligomers. Environ. Chem. 2019. Vol. 16. P. 505-516. https://doi.org/10.1071/EN19095
52. Vialykh E.A., Salahub D.R., Achari G. Metal ion binding by humic substances as emergent functions of labile supramolecular assemblies. Environ. Chem. 2020. Vol. 17. N 3. P. 252-265. https://doi.org/10.1071/EN19198
53. Song F., Wu F., Feng W., Tang Z., Giesy J.P., Guo F. et al. Fluorescence regional integration and differential fluorescence spectroscopy for analysis of structural characteristics and proton binding properties of fulvic acid sub-fractions. J. Env. Sci. (China). 2018. Vol. 74. P. 116-125. https://doi.org/10.1016/j.jes.2018.02.015
54. Klučakova M. Size and charge evaluation of standard humic and fulvic acids as crucial factors to determine their environmental behavior and impact. Front. Chem. 2018. Vol. 6. Article number 235. 8 p. https://doi.org/10.3389/fchem.2018.00235
55. Mirza M.A., Agarwal S.P., Rahman M.A., Rauf A., Ahmad N., Alam A. et al. Role of humic acid on oral drug delivery of an antiepileptic drug. Drug Dev. Ind. Pharm. 2011. Vol. 37. No. 3. P. 310-319. https://doi.org/10.3109/03639045.2010.512011
56. Kleinhempel D. Ein Beitrag zur Theorie des Huminstoffzustandes. Archives of Agronomy and Soil Science. 1970. Vol. 14. No. 1. P. 3-14. https://doi.org/10.1080/03650347009412655
57. Thurman E.M., Malcolm R.L. Structural study of humic substances: new approaches and methods / Aquatic and Terrestrial Humic Materials, Symp., Chapel Hill, N. C., 4-5 Nov. 1981. Ann Arbor Mich., 1983. P. 1-23.
58. Rosa A.H., Vicente A.A., Rocha J.C., Trevisan H.C. A new application of humic substances: activation of supports for invertase immobilization. Fresenius’ J. Anal. Chem. 2000. Vol. 368. P. 730-733. https://doi.org/10.1007/s002160000535
59. Vogl J., Heumann K.G. Determination of heavy metals complexes with humic substances by HPLC/ICP-MS coupling using on-line isotope dilution technique. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1997. Vol. 359. P. 438-441. https://doi.org/10.1007/s002160050606
60. Haitzer M., Aiken G.R., Ryan J.N. Binding of mercury (II) to aquatic humic substances: influences of pH and source of humic substances. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. No. 11. P. 2436-2441. https://doi.org/10.1021/es026291o
61. Senesi N., Miano T.M., Provenzano M.R., Brunetti G. Spectroscopic and compositional comparative characterization of IHSS reference and standard fulvic and humic acids of various origin. Environ. Sci. Technol. 1989. Vol. 81-82. P. 143-156. https://doi.org/10.1016/0048-9697(89)90120-4
62. Rice J.A., MacCarthy P. Statistical evaluation of the elemental composition of humic substances. Org. Geochem. 1991. Vol. 17. No. 5. P. 635-648. https://doi.org/10.1016/0146-6380(91)90006-6
63. Alberts J.J., Filip Z., Price M.T., Williams D.J., Williams M.S. Elemental composition, stable carbon isotope ratios and spectrophotometric properties of humic substances occurring in a salt marsh estuary. Org. Geochem. 1988. Vol. 12. No. 5. P. 455-467. https://doi.org/10.1016/0146-6380(88)90155-6
64. Alberts J.J., Schindler J.E., Miller R.W., Nutter D.E. Elemental mercury evolution mediated by humic acid. Science. 1974. Vol. 184. No. 4139. P. 897-898. https://doi.org/10.1126/science.184.4139.895
65. Da Silva R.R., Lucena G.N., MacHado A.F., De Freitas G.A., Matos A.T., Abrahao W.A.P. Spectroscopic and elementary characterization of humic substances in organic substrates. Comunicata Scientiae. 2018. Vol. 9. No. 2. P. 264-274. https://doi.org/10.14295/cs.v9i2.2734 66. Eshwar M., Srilatha M., Rekha K.B., Sharma S.H.K. Characterization of humic substances by functional groups and spectroscopic methods. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2017. Vol. 6. No. 10. P. 1768-1774. https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.610.213
67. Rodriguez F.J., Nunez L.A. Characterization of aquatic humic substances. Water and Environment Journal. 2011. Vol. 25. P. 163-170. https://doi.org/10.1111/j.1747-6593.2009.00205.x
68. Calace N., Furlani G., Petronio B.M., Pietroletti M. Sedimentary humic and fulvic acids – structure, molecular weight distribution and complexing capacity. Annali di Chimica. 2000. Vol. 90. No. 1-2. P. 1103-1109.
69. Perminova I.V., Frimmel F.H., Kudryavtsev A.V. et al. Molecular weight characteristics of humic substances from different environments as determined by size exclusion chromatography and their statistical evaluation. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. No. 11. P. 2477-2485. https://doi.org/10.1021/es0258069
70. Conte P., Piccolo A. Conformational arrangement of dissolved humic substances. Influence of solution composition on association of humic molecules. Environ. Sci. Technol. 1999. Vol. 33. No. 10. P. 1682-1690. https://doi.org/10.1021/es9808604
71. Peuravuori J., Pihlaya K. Molecular size distribution and spectroscopic properties of aquatic humic substances. Anal. Chim. Acta. 1997. Vol. 337. P. 133-149. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(96)00412-6
72. Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я. и др. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов. Аналитическая химия редких элементов. Москва: Наука, 1988. С. 112-146.
73. Yamada E., Doi K., Okano K., Fuse Y. Simultaneous determinations of the concentrations and molecular weight of humic substances in environmental water by gel chromatography with a fluorescence detector. Anal. Sciences. 2000. Vol. 16. No. 2. P. 125-129. https://doi.org/10.2116/analsci.16.125
74. Cabaniss S.E., Zhou Q., Maurice P.A., Chin Yu-P., Aiken G.R. A long-normal distribution model for the molecular weight of aquatic fulvic acids. Environ. Sci. Technol. 2000. Vol. 34. No. 6. P. 1103-1109. https://doi.org/10.1021/es990555y
75. Reid P.M., Wilkinson A.E., Tipping E., Jones M.N. Determination of molecular weights of humic substances by analytical (UV scanning) ultracentrifugation. Geochim. Cosmochim. Acta. 1990. Vol. 54. P. 131-138. https://doi.org/10.1016/0016-7037(90)90201-U
76. Evans R.D., Villeneuve J.Y. A method for characterization of humic and fulvic acids by gel electrophoresis laser ablation inductively coupled plasma mass spectrometry. J. Anal. At. Spectrom. 2000. Vol. 15. P. 157-161. https://doi.org/10.1039/a906600d
77. Linnik P.N., Vasilchuk T.A., Linnik R.P. Humic substances of natural waters and their importance for aquatic ecosystems: A review. Hydrobiol. J. 2004. Vol. 40. No. 3. P. 79-101. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v40.i3.90
78. Лапин И.А., Красюков В.Н. Использование метода эксклюзионной хроматографии для изучения свойств гумусовых веществ в растворе. Гидрохим. мат-лы. 1989. Т. 105. С. 29-40.
79. Buykx S.E.J., Cleven R.F.M.J., Hoegee-Wehmann A.A., van den Hoop M.A.G.T. Trace metal speciation in European river waters. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1999. Vol. 363. P. 599-602. https://doi.org/10.1007/s002160051257
80. Forstner U., Wittman G.T.V. Metal pollution in the aquatic environment, 2nd edn. Berlin, Heidelberg, New York: Springer-Verlag, 1983. 486 p.
81. Muller F.L.L., Tankere-Muller S.P.C., Tang C.-H. Terrigenous humic substances regulate the concentrations of dissolved Fe and Cu (but not Al, Mn, Ni or Zn) in the Gaoping River plume. Sci. Total Environ. 2024. Vol. 906. Article number 167374. 13 p. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.167374
82. Eshwar M., Srilatha M., Rekha K.B., Sharma S.H.K. Complexation behavior of humic and fulvic acids with metal ions and their assessment by stability constants. Int.J. Pure App. Biosci. 2017. Vol. 5. No. 6. P. 899-907. https://doi.org/10.18782/2320-7051.5461
83. Makharadze G., Supatashvili G., Makharadze T. New version of calculation of stability constant of metal-fulvate complexes on the example of zinc fulvate. Int. J. Environ. Sci. Technol. 2018. Vol. 15. P. 2165-2168. https://doi.org/10.1007/s13762-017-1576-8
84. Boguta P., Sokołowska Z. Zinc binding to fulvic acids: assessing the impact of pH, metal concentrations and chemical properties of fulvic acids on the mechanism and stability of formed soluble complexes. Molecules. 2020. Vol. 25. Article number 1297. 24 p. https://doi.org/10.3390/molecules25061297
85. Лапин И.А., Красюков В.Н. Влияние гуминовых кислот на поведение тяжелых металлов в эстуарных водах. Океанология. 1986. Т. 26. № 4. С. 621-627.
86. Niessner G., Buchberder W., Bonn G.K. Anion exchange solid phase extraction on of humic substances for the determination of complexed heavy metals in natural waters with high dissolved organic carbon contents. Monatshefte fűr Chemie (Chemical Monthly). 1998. Vol. 129. P. 597-605. https://doi.org/10.1007/PL00013463
87. Нифантьева Т.И., Федорова О.В., Шкинев В.М., Спиваков Б.Я. Определение констант устойчивости комплексов цинка с гуминовыми веществами природных вод методом ультрафильтрации. Журн. аналит. химии. 1988. Т. 53. № 7. С. 734-737.
88. Rocha J.C., Desene J.J., Dossantos A., Toscano I.A.S., Zara L.F. Aquatic humus from an unpolluted Brazilian dark brown stream – general characterization and size fractionation of bound heavy metals. J. Environ. Monit. 2000. Vol. 2. No. 1. P. 39-44. https://doi.org/10.1039/a907671i
89. Weber J.H. Binding and transport of metals by humic materials / Humic substances and their role in the environment / Ed. by Frimmel F.H., Christman R.F. Chi chester: Wiley, 1988. P. 165-178.
90. Linnik P.N., Vasilchuk T.A. The role of humic substances in the processes of complexation and detoxication (by the example of the Dnieper reservoirs). Hydrobiol. J. 2002. Vol. 38. No. 5. P. 82-97. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v38.i5.80
91. Barlokova D., Ilavsky J., Sedlakova J., Matis A. Removal of humic substances from water with granular activated carbons. Eng. Proc. 2023. Vol. 57. Article number 22. 9 p. https://doi.org/10.3390/engproc2023057022
92. Hirata S. Stability constants for the complexes of transition-metal ions with fulvic and humic acids in sediments measured by gel filtration. Talanta. 1981. Vol. 28. P. 809-815. https://doi.org/10.1016/0039-9140(81)80022-7
93. Filella M., Town R.M. Heterogeneity and lability of Pb(II) complexation by humic substances: practical interpretation tools. Fresenius’ J. Anal. Chem. 2001. Vol. 370. P. 413-418. https://doi.org/10.1007/s002160100812
94. Town R.M., Filella M. Dispelling the myths – is the existence of L1 and L2 ligands necessary to explain metal-ion speciation in natural waters. Limnol. Oceanogr. 2000. Vol. 45. No. 6. P. 1341-1357. https://doi.org/10.4319/lo.2000.45.6.1341
95. Elkins K.M., Nelson D.J. Spectroscopic approaches to the study of the interaction of aluminium with humic substances. Coord. Chem. Rev. 2002. Vol. 228. No. 2. P. 205-225. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(02)00040-1
96. Gamble D.S., Schnitzer M. The chemistry of fulvic acids and its reactions with metal ions / Trace metals and metal-organic interactions in natural waters / P.C. Sin ger, ed. Michigan: Ann Arbor Sci., 1973. P. 265-302.
97. Smith D.S., Kramer J.R. Multisite metal binding to fulvic acid determined using multiresponce fluorescence. Anal. Chim. Acta. 2000. Vol. 416. No. 2. P. 211-220. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(00)00900-4
98. Ryan D.K., Thompson C.R., Weber J.H. Comparison of Mn2+, Co2+, and Cu2+ binding to fulvic acid as measured by fluorescence quenching. Can. J. Chem. 1983. Vol. 61. P. 1505-1509. https://doi.org/10.1139/v83-262
99. Linnik P.N. Heavy metals in surface waters of Ukraine: Their content and forms of migration. Hydrobiol. J. 2000. Vol. 36. No. 3. P. 31-54. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v36.i3.20
100. Linnik P.N., Nabivanets Yu.B., Iskra I.V., Chubar’ N.I. Complexation capacity of dissolved organic matter and the buffering capacity of aquatic ecosystems. Hydrobiol. J. 1997. Vol. 33. No. 1-3. P. 1-13.
101. Van den Bergh J., Jakubowski B., Burba P. Investigations on the conditional kinetic and thermodynamic stability of aquatic humic substances-metal complexes by means of EDTA exchange, ultrafiltration and atomic spectrometry. Talanta. 2001. Vol. 55. P. 587-593. https://doi.org/10.1016/S0039-9140(01)00449-0
102. Antonelli M.L., Calace N., Centioli D., Petronio B.M., Pietroletti M. Complexing capacity of different molecular weight fractions of sedimentary humic substances. Analytical Letters. 2001. Vol. 34. No. 6. P. 989-1002. https://doi.org/10.1081/AL-100103608
103. Линник П.Н., Щербань Э.П. Оценка токсичности форм меди в природных водах методом биотестирования в сочетании с хемилюминесцентным определением концентрации свободных ионов Cu2+. Экол. химия. 1999. Т. 8. № 3. С. 168-176.
104. Shcherban E.P., Linnik P.N., Vasilchuk T.A. Bioassay of the toxicity of the aquatic environment containing the ions of Cu (II) and humic acids. Hydrobiol. J. 2002. Vol. 38. No. 3. P. 93-110. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v39.i3.100
105. Peters A.J., Hamilton-Teylor J., Tipping E. Americium binding to humic acid. Environ. Sci. Technol. 2001. Vol. 35. P. 3495-3500. https://doi.org/10.1021/es000295g
106. Tipping E., Rey-Castro C., Bryan S.E., Hamilton-Teylor J. Al(III) and Fe(III) binding by humic substances in freshwaters, and implications for trace metal speciation. Geochim. Cosmochim. Acta. 2002. Vol. 66. No. 18. P. 3211-3224. https://doi.org/10.1016/S0016-7037(02)00930-4
107. Bai H., Jiang Z., He M., Ye B., Wei S. Relating Cd2+ binding by humic acids to molecular weight: amodeling and spectroscopic study. J. Environ. Sci. 2018. Vol. 70. P. 154-165. https://doi.org/10.1016/j.jes.2017.11.028
108. Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P., Ignatenko I.I., Zubenko I.B. Metals in surface water of Ukraine: The migration forms, features of distribution between the abiotic components of aquatic ecosystems, and potential bioavailability. Russ. J. Gen. Chem. 2015. Vol. 85. No. 13. P. 2965-2984. https://doi.org/10.1134/S1070363215130162
109. Frimmel F.H., Immerz A., Niedermann H. Heavy metal interactions with aquatic humus. Intern. J. Environ. Anal. Chem. 1983. Vol. 14. No. 2. P. 105-115. https://doi.org/10.1080/03067318308071612
110. Rashid M.A. Role of humic acids of marine origin and their different molecular weight fractions in complexing di- and trivalent metals. Soil Sci. 1971. Vol. 111. No. 5. P. 298-306. https://doi.org/10.1097/00010694-197105000-00006
111. Zhezherya V., Linnik P., Linnik R. The role of various fractions of humic substances from surface water in binding Al(III), Fe(III), and Cu(II) into complexes. Chem. J. Mold. 2023. Vol. 18. No. 2. P. 15-27. https://doi.org/10.19261/cjm.2023.1091
112. Wu F.C., Evans R.D., Dillon P.J. Fractionation and characterization of fulvic acid by immobilized metal ion affinity chromatography. Anal. Chim. Acta. 2002. Vol. 452. No. 1. P. 85-93. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)01427-1
113. Alberic P., Viollier E., Jezequel D., Grosbois C., Michard G. Interactions between trace elements and dissolved organic matter in the stagnant anoxic deep layer of a meromictic lake. Limnol. Oceanogr. 2000. Vol. 45. No. 5. P. 1088-1096. https://doi.org/10.4319/lo.2000.45.5.1088
114. Lead J.R., Hamilton-Taylor J., Peters A., Reiner S., Tipping E. Europium binding by fulvic acids. Anal. Chim. Acta. 1998. Vol. 369. P. 171-180. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(98)00230-X
115. Moulin C., Wei J., Van Iseghem P. et al. Europium complexes investigations in natural waters by time-resolved laser-induced fluorescence. Anal. Chim. Acta. 1999. Vol. 396. P. 253-261. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(99)00427-4
116. Moulin V., Moulin C. Radionuclide speciation in the environment: a review. Radiochim. Acta. 2001. Vol. 89. P. 773-778. https://doi.org/10.1524/ract.2001.89.11-12.773
117. Wood S.A. The role of humic substances in the transport and fixation of metal of eco nomic interest (Au, Pt, Pd, U, V). Ore Geol. Rev. 1996. Vol. 11. No. 1-3. P. 1-31. https://doi.org/10.1016/0169-1368(95)00013-5
118. Glaus M.A., Hummel W., Vanloon L.R. Trace metal-humate interactions. I. Experimental determination of conditional stability constants. Applied Geochem. 2000. Vol. 15. No. 7. P. 953-973. https://doi.org/10.1016/S0883-2927(99)00099-2
119. Kim J.I., Marquardt C.M. Chemical reaction of Np(V) with humic colloids in groundwater – influence of purification on the complexation behavior. Radiochim. Acta. 1999. Vol. 87. No. 3-4. P. 105-108. https://doi.org/10.1524/ract.1999.87.34.105
120. Zeh P., Kim J.H., Marquardt C.M., Aringer R. The reduction of Np(V) in groundwater rich in humic substances. Radiochim. Acta. 1999. Vol. 87. No. 1-2. P. 23-28. https://doi.org/10.1524/ract.1999.87.12.23
121. Lubal P., Fetsch D., Siroky D. et al. Potentiometric and spectroscopic study of uranyl complexation with humic acids. Talanta. 2000. Vol. 51. No. 5. P. 977-991. https://doi.org/10.1016/S0039-9140(00)00281-2
122. Lenhart J.J., Cabaniss S.E., Maccarthy P., Honeyman B.D. Uranium (VI) complexation with citric, humic and fulvic acids. Radiochim. Acta. 2000. Vol. 88. No. 6. P. 345-353. https://doi.org/10.1524/ract.2000.88.6.345
123. Montavon G., Mansel A., Seibert A. et al. Complexation studies of UO22+ with humic acid at low metal-ion concentrations by indirect speciation methods. Radiochim. Acta. 2000. Vol. 88. No. 1. P. 17-24. https://doi.org/10.1524/ract.2000.88.1.017
124. Morgenstern M., Klenze R., Kim J.I. The formation of mixed-hydroxo complexes of Cm(III) and Am(III) with humic acid in the neutral pH range. Radiochim. Acta. 2000. Vol. 88. No. 1. P. 7-16. https://doi.org/10.1524/ract.2000.88.1.007
125. Shin H.S., Choppin G.R.A study of Eu(III) humate complexation using Eu(III) luminescence spectroscopy. Radiochim. Acta. 1999. Vol. 86. No. 3-4. P. 167-174. https://doi.org/10.1524/ract.1999.86.34.167
126. Ephraim J.H., Marinsky J.A., Cramer S.J. Complex-forming properties of natural organic acids. Talanta. 1989. Vol. 36. No. 4. P. 437-443. https://doi.org/10.1016/0039-9140(89)80225-5
127. Carlberg G.E., Martinsen R. Complexation of organic micropollutants to aquatic humus. Sci. Total Environ. 1982. Vol. 25. P. 245-254. https://doi.org/10.1016/0048-9697(82)90017-1 128. Chiou C.T., Malcolm R.L., Brinton T.I., Kile D.E. Water solubility enhancement of some organic pollutants and pesticides by dissolved humic and fulvic acids. Environ. Sci. Technol. 1986. Vol. 20. P. 502-508. https://doi.org/10.1021/es00147a010
129. Cserhati T., Forgacs E. Reversed phase chromatographic study of the binding of pesticides to humus extract. Pest. Management Sci. 2000. Vol. 56. No. 9. P. 809-812. https://doi.org/10.1002/1526-4998(200009)56:9<809::AID-PS211>3.0.CO;2-U
130. Gjessing E.T., Berglind L. Adsorption of PAH to aquatic humus. Arch. Hydrobiol. 1981. Vol. 92. No. 1. P. 24-30.
131. Hassett J.P., Milicic E. Determination of equilibrium and rate constants for binding of a polychlorinated biphenyl congener by dissolved humic substances. Environ. Sci. Technol. 1985. Vol. 19. P. 638-643. https://doi.org/10.1021/es00137a010
132. Karthikeyan K.G., Chorover J. Effects of solution chemistry on the oxidative transformation of 1-naphthol and its complexation with humic acid. Environ. Sci. Technol. 2000. Vol. 34. No. 14. P. 2939-2946. https://doi.org/10.1021/es991445u
133. Li N.Q., Lee H.K. Tandem cartridge solid-phase extraction followed by GC/MS analysis for measuring partition coefficients of association of polycyclic aromatic hydrocarbons to humic acid. Anal. Chem. 2000. Vol. 72. No. 21. P. 5272-5279. https://doi.org/10.1021/ac000663z
134. Namjesnik-Dejanovic K., Maurice P.A., Aiken G.R., Cabaniss S., Chin Y.-P., Pullin M.J. Adsorption and fractionation of a muck fulvic acid on kaolinite and goethite at pH 3, 7, 6, and 8. Soil Sci. 2000. Vol. 165. No. 7. P. 545-559. https://doi.org/10.1097/00010694-200007000-00003 135. Alberts J.J., Filip Z., Leversee G.J. Interaction of estuarine organic matter with copper and benzo(a)pyrene. Mar. Chem. 1989. Vol. 28. P. 77-87. https://doi.org/10.1016/0304-4203(89)90188-6
136. Johnsen S., Martinsen K., Carlberg G.E., Gjessing E.T., Becher G., Lagreid M. Seasonal variation in composition and properties of aquatic humic substances. Sci. Total Environ. 1987. Vol. 62. P. 13-25. https://doi.org/10.1016/0048-9697(87)90477-3
137. Prozen H., Zupančič-Kralj L. The interaction of triazine herbicides with humic acids. Chromatographia Supplement. 2000. Vol. 51. P. S155-S164. https://doi.org/10.1007/BF02492799
138. Toledo A.P.P., Tundisi J.G., D’Aquino V.A. Humic acid influence on the growth and copper tolerance of Chlorella sp. Hydrobiologia. 1980. Vol. 71. No. 3. P. 261-263. https://doi.org/10.1007/BF00686132
139. Wachs B. A qualitative classification for the evaluation of the heavy metal contamination in river ecosystems. Verh. Internat. Verein. Limnol. 1998. Vol. 26. P. 1289-1294. https://doi.org/10.1080/03680770.1995.11900932
140. Dobranskyte A., Jugdaohsingh R., McCrohan C.R., Stuchlik E., Powell J.J., White K.N. Effect of humic acid on water chemistry, bioavailability and toxicity of aluminium in the freshwater snail, Lymnaea stagnalis, at neutral pH. Environ. Pollut. 2006. Vol. 140. P. 340-347. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2005.06.030
141. Shrestha A.K., Fujino T., Hagimori M. Effects of humic acids on the toxicity and accumulation of zinc and cadmium to chironomid larvae, Rheocricotopus spp. Water Air Soil Pollut. 2023. Vol. 234. No. 12. Article number 737. https://doi.org/10.1007/s11270-023-06732-8 142. Vaananen K., Leppanen M.T., Chen X.P., Akkanen J. Metal bioavailability in ecological risk assessment of freshwater ecosystems: From science to environmental management. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2018. Vol. 147. P. 430-446. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2017.08.064
143. Kungolos A., Samaras P., Tsiridis V., Petala M., Sakellaropoulos G. Bioavailability and toxicity of heavy metals in the presence of natural organic matter. Journal of Environmental Science and Health. Part A: Toxic/Hazardous Substances and Environmental Engineering. 2006. Vol. 41. No. 8. P. 1509-1517. https://doi.org/10.1080/10934520600754706
144. Kochany J., Smith W. Application of humic substances in environmental remediation. WM’01 Conference. February 25 – March 1, 2001. Tucson. AZ. 12 p.
145. Campbell J.H., Evans R.D. Inorganic and organic ligand binding of lead and cadmium and resultant implications for bioavailability. Sci. Total Environ. 1987. Vol. 62. P. 219-227. https://doi.org/10.1016/0048-9697(87)90504-3
146. John J., Gjessing E.T., Grande M., Salbu B. Influence of aquatic humus and pH on the uptake and depuration of cadmium by the Atlantic salmon (Salmo salar L.). Sci.Total Environ. 1987. Vol. 62. P. 253-265. https://doi.org/10.1016/0048-9697(87)90507-9
147. Mo S.C., Choi D.S., Robinson J.W. Uptake of mercury from aqueous solution by duckweed: the effects of pH, copper and humic acid. J. Environ. Sci. Health. 1989. Vol. A24 (2). P. 135-146. https://doi.org/10.1080/10934528909375470
148. Gjessing E.T. The effect of aquatic humus on the biological availability of cadmium. Arch. Hydrobiol. 1981. Vol. 91. No. 2. P. 144-149.
149. Sedlaček J., Gjessing E., Kallqvist T. Effect of aquatic humus on uptake of zinc and barium to alga Selenastrum capricornutum. Sci. Total. Environ. 1989. Vol. 81/82. P. 703-710. https://doi.org/10.1016/0048-9697(89)90181-2
150. Campanella L., Pyrzyńska K., Trojanowicz M. Chemical speciation by flow-injection analysis. A rewiev. Talanta. 1996. Vol. 43. P. 825-838. https://doi.org/10.1016/0039-9140(95)01831-X
151. Driscoll C.T. Aluminum in acidic surface waters: chemistry, transport, and effects. Environ. Health Perspectives. 1985. Vol. 63. P. 93-104. https://doi.org/10.1289/ehp.856393
152. Driscoll C.T., Baker J.P., Bisogni J.J., Schofield C.L. Effect of aluminium speciation on fish in dilute acidified waters. Nature. 1980. Vol. 284. P. 161-164. https://doi.org/10.1038/284161a0
153. Gensemer R.W., Playle R.C. The Bioavailability and toxicity of aluminum in aquatic environments. Crit. Rev. Environ. Sci. Technol. 1999. Vol. 29. No. 4. P. 315-450. https://doi.org/10.1080/10643389991259245
154. Lee Y.H. Aluminium speciation in different water types. Ecol. Bull. 1985. No. 37. P. 109-119.
155. Tipping E., Woof C., Backes C.A., Ohnstad M. Aluminium speciation in acidic natural waters: testing of a model for Al-humic complexation. Water Res. 1988. Vol. 22. No. 3. P. 321-326. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(88)90140-6
156. Courtijn E., Vandecasteele C., Dams R. Speciation of aluminium in surface water. Sci. Total Environ. 1990. Vol. 90. P. 191-202. https://doi.org/10.1016/0048-9697(90)90193-X
157. Gjessing E.T., Riise G., Petersen R.C., Andruchow E. Bioavailability of aluminium in the presence of humic substances at low and moderate pH. Sci. Total Environ. 1989. Vol. 81/82. P. 683-690. https://doi.org/10.1016/0048-9697(89)90179-4
158. Kimbrough D.E., Cohen Y., Winer A.M., Creelman L., Mabuni C. A critical assessment of chromium in the environment. Crit. Rev. Environ. Sci. Technol. 1999. Vol. 29. No. 1. P. 1-46. https://doi.org/10.1080/10643389991259164
159. Korolczuk M., Grabarczyk M. Determination of Cr(VI) in the presence of Cr(III) and humic acid by cathodic stripping voltammetry. Microchim. J. 2000. Vol. 72. P. 103-109. https://doi.org/10.1016/S0026-265X(01)00162-X
160. Minelli L., Veschetti E., Giammanco S., Mancini G., Ottaviani M. Vanadium in Italian waters: monitoring and speciation of V(IV) and V(V). Microchim. J. 2000. Vol. 67. P. 83-90. https://doi.org/10.1016/S0026-265X(00)00102-8
161. Templeton D.M. Biomedical aspects of trace element speciation. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1999. Vol. 363. P. 505-511. https://doi.org/10.1007/s002160051234
162. Caroli S. Element speciation: challenges and prospects. Microchim. J. 1995. Vol. 51. P. 64-72. https://doi.org/10.1006/mchj.1995.1010
163. Linnik P.N. Arsenic in natural waters: forms of occurrence, peculiarities of migration, and toxicity (a review). Hydrobiol. J. 2015. Vol. 51. No. 6. P. 84-106. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i6.100
164. Gachter R., Davis J.S., Mares A. Regulation of copper availability to phytoplankton by macromolecules in lake water. Environ. Sci. Technol. 1978. Vol. 12. No. 13. P. 1416-1421. https://doi.org/10.1021/es60148a007
165. Ding T., Lin K., Bao L., Yang M., Li J., Yang Bо. et al. Biouptake, toxicity and biotransformation of triclosan in diatom Cymbella sp. and the influence of humic acid. Environ. Pollut. 2018. Vol. 234. P. 231-242. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2017.11.051
166. Pinheiro J.P.S., Windsor F.M., Wilson R.W., Tyler C.R. Global variation in freshwater physicochemistry and its influence on chemical toxicity in aquatic wildlife. Biol. Rev. 2021. Vol. 96. P. 1528-1546. https://doi.org/10.1111/brv.12711
167. Ziołkowska A. The role of humic substances in detoxification process of the environment. Environmental protection and natural resources. 2015. Vol. 26. No. 4(66). P. 1-5. https://doi.org/10.1515/oszn-2015-0013
168. Cameron A.J., Liss P.S. The stabilization of «dissolved» iron in freshwaters. Water Res. 1984. Vol. 18. No. 2. P. 179-185. https://doi.org/10.1016/0043-1354(84)90067-8
169. Miles C.J., Brezonic P.L. Oxygen consumption in humic-colored waters by a photochemical ferrous-ferric catalytic cycle. Environ. Sci. Technol. 1981. Vol. 15. No. 9. P. 1089-1095. https://doi.org/10.1021/es00091a010
170. Rocha J.C., Junior E.S., Zara L.F. et al. Reduction of mercury (II) by tropical river humic substances (Rio Negro). A possible process of the mercury cycle in Brazil. Talanta. 2000. Vol. 53. No. 3. P. 551-559. https://doi.org/10.1016/S0039-9140(00)00532-4
171. Skogerboe R.K., Wilson S.A. Reduction of ionic species by fulvic acid. Anal. Chem. 1981. Vol. 53. No. 2. P. 228-232. https://doi.org/10.1021/ac00225a023
172. Szilagyi M. Reduction of Fe3+ ion by humic acid preparations. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1971. Vol. 111. No. 4. P. 232-235. https://doi.org/10.1097/00010694-197104000-00005
173. Theis T.L., Singer P.C. Complexation of iron (II) by organic matter and its effect on iron (II) oxygenation. Environ. Sci. Technol. 1974. Vol. 8. No. 6. P. 569-573. https://doi.org/10.1021/es60091a008
174. Theis T.L., Singer P.C. The stabilization of ferrous iron by organic compounds in natural waters / Trace metals and metal-organic interactions in natural waters / Ed. by P.C. Singer. Michigan: Ann Arbor. Sci., 1973. P. 303-320.
175. Никитина И.Б. Геохимия ультрапресных вод мерзлотных ландшафтов. Москва: Наука, 1977. 148 с.
176. Gjessing E.T. Ferrous iron in water. Limnol. Oceanogr. 1964. Vol. 9. No. 2. P. 272-274. https://doi.org/10.4319/lo.1964.9.2.0272
177. Shapiro J. On the measurement of ferrous iron in natural water. Limnol. Oceanogr. 1966. Vol. 11. No. 2. P. 293-298. https://doi.org/10.4319/lo.1966.11.2.0293
178. Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N., Linnik R. Redox potential as an important characteristic of the chemical and biological state of surface waters (review). Chemistry and Ecology. 2023. Vol. 39. No. 6. P. 640-672. https://doi.org/10.1080/02757540.2023.2225496
179. De Melo B.A.G., Motta F.L., Santana M.H.A. Humic acids: structural properties and multiple functionalities for novel technological developments. Materials Science and Engineering. 2016. Vol. C 62. P. 967-974. https://doi.org/10.1016/j.msec.2015.12.001
180. Scott D.T., Mcknight D.M., Blunt-Harris E.L., Kolesar S.E., Lovley D.R. Quinone moieties act as electron acceptors in the reduction of humic substances by humics-reducing microorganisms. Environ. Sci. Technol. 1998. Vol. 32. No. 19. P. 2984-2989. https://doi.org/10.1021/es980272q
181. Xu Z., Liu X., Peng J., Qu C., Chen Y., Zhang M. et al. Tungsten-humic substances complexation. Carbon Research. 2022. Vol. 1. Article number 11. 12 p. https://doi.org/10.1007/s44246-022-00014-4
182. Логинов Л.Ф. Роль гуминовых кислот в формировании окислительно-восстановительных условий в природных процессах. Почвоведение. 1992. № 1. С. 72-75. 183. Chakraborty P., Vudamala K., Coulibaly M., Ramteke D., K.k Chennuri D., Lean D. Reduction of mercury (II) by humic substances. Environ. Sci. Pollut. Res. 2015. Vol. 22. No. 14. P. 10529-10538. https://doi.org/10.1007/s11356-015-4258-4
184. Szalay A., Szilagyi M. The association of vanadium with humic acids. Geochim. Cosmochim. Acta. 1967. Vol. 31. No. 1. P. 1-6. https://doi.org/10.1016/0016-7037(67)90093-2
185. Wilson S.A., Weber J.H. An EPR study of the reduction of vanadium (V) to vanadium (IV) by fulvic acid. Chem. Geol. 1979. Vol. 26. No. 3. P. 345-354. https://doi.org/10.1016/0009-2541(79)90056-1
186. Leshchinskaya A.A., Linnik P.N. Stability of hexavalent chromium in inland surface waters. Hydrobiol. J. 1990. Vol. 26. No. 5. P. 111-117. 187. Bartlett R.J. Chromium cycling in soils and water: links, gaps, and methods. Environ. Health Perspectives. 991. Vol. 92. P. 17-24. https://doi.org/10.1289/ehp.919217
188. Huo D., Lu Y., Kingston H.M. Determination and correction of analytical biases and study on chemical mechanisms in the analysis of Cr(VI) in soil samples using EPA protocols. Environ. Sci. Technol. 1998. Vol. 32. No. 21. P. 3418-3423. https://doi.org/10.1021/es971029e
189. Nakayasu K., Fukushima M., Sasaki K., Tanaka S., Nakamura H. Comparative studies of the reduction behavior of chromium (VI) by humic substances and their precursors. Environ. Toxicol. Chem. 1999. Vol. 18. No. 6. P. 1085-1090. https://doi.org/10.1002/etc.5620180603 190. Aldmour S.T., Burke I.T., Bray A.W., Baker D.L., Ross A.B., Gill F.L. et al. Abiotic reduction of Cr(VI) by humic acids derived from peat and lignite: kinetics and removal mechanism. Environ. Sci. Pollut. Res. 2019. Vol. 26. P. 4717-4729. https://doi.org/10.1007/s11356-018-3902-1
191. Tongesayi T., Smart R.B. Abiotic reduction mechanism of As(V) by fulvic acid in the absence of light and the effect of Fe(III). Water SA. 2007. Vol. 33. No. 5. P. 615-618. https://doi.org/10.4314/wsa.v33i5.184020
192. Qiao J., Li X., Li F., Liu T., Young L., Huang W. et al. Humic substances facilitate arsenic reduction and release in flooded paddy soil. Environ. Sci. Technol. 2019. Vol. 53. No. 9. P. 5034-5042. https://doi.org/10.1021/acs.est.8b06333
193. Linnik P.N., Ignatenko I.I. Molybdenum in natural surface waters: content and forms of occurrence (a review). Hydrobiol. J. 2015. Vol. 51. No. 4. P. 80-103. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i4.100
194. Du H., Xu Z., Hu M., Zhang H., Peacock C.L., Liu X. et al. Natural organic matter decreases uptake of W(VI), and reduces W(VI) to W(V), during adsorption to ferrihydrite. Chem. Geol. 2020. Vol. 540. Article number 119567. 8 p. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2020.119567
195. Zhang F., Li X., Duan L., Zhang H., Gu W., Yang X. et al. Effect of different DOM components on arsenate complexation in natural water. Environ. Pollut. 2021. Vol. 270. Article number 116221. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2020.116221
196. Elfarissi F., Pefferkorn E. Kaolinite/humic acid interaction in the presence of aluminum ion. Colloids and Surfaces. A. Physicochemical and Engineering Aspects. 2000. Vol. 168. No. 1. P. 1-12. https://doi.org/10.1016/S0927-7757(99)00292-7
197. Tombacz E., Dobos A., Szekeres M., Narres H.d., Klumpp E., Dekany I. Effect of pH and ionic strength on the interaction of humic acid with aluminum oxide. Colloid and Polymer Science. 2000. Vol. 278. No. 4. P. 337-345. https://doi.org/10.1007/s003960050522
198. Hur J., Schlautman M.A. Molecular weight fractionation of humic substances by adsorption onto minerals. J. Colloid Interface Sci. 2003. Vol. 264. No. 2. P. 313-321. https://doi.org/10.1016/S0021-9797(03)00444-2
199. Vermohlen K., Lewandowski H., Narres H.D., Schwuger M.J. Adsorption of polyelectrolytes onto oxides – the influence of ionic strength, molar mass, and Ca2+ ions. Colloids and Surfaces. A. Physicochemical and Engineering Aspects. 2000. Vol. 163. No. 1. P. 45-53. https://doi.org/10.1016/S0927-7757(99)00429-X
200. Gupta G.C., Harrison F.L. Effect of humic acid on copper adsorption by kaolin. Water Res. 1982. Vol. 17. No. 4. P. 357-360. https://doi.org/10.1007/BF00460103
201. Slavek J., Pickering W.F. The effect of pH on the retention of Cu, Pb, Cd, and Zn by clay-fulvic acid mixtures. Water, Air and Soil Pollut. 1981. Vol. 16. No. 2. P. 209-221. https://doi.org/10.1007/BF01046855
202. Xu H., Ephraim J., Ledin A., Allard B. Effects of fulvic acid on the adsorption of Cd(II) on alumina. Sci. Total Environ. 1989. Vol. 81/82. P. 653-660. https://doi.org/10.1016/0048-9697(89)90174-5
203. Wu Ch. H., Lin Ch. F., Ma H.W., His T.Q. Effect of fulvic acid on the sorption of Cu and Pb onto γ-Al2O3. Water Res. 2003. Vol. 37. No. 4. P. 743-752. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(02)00391-3
204. Davis J.A., Leckie J.O. Effect of adsorbed complexing ligands on trace metal uptake by hydrous oxides. Environ. Sci. Technol. 1978. Vol. 12. No. 12. P. 1309-1315. https://doi.org/10.1021/es60147a006
205. Rashid M.A. Adsorption of metals on sedimentary and peat humic acids. Chem. Geol. 1974. Vol. 13. No. 2. P. 115-123. https://doi.org/10.1016/0009-2541(74)90003-5
206. Klučakova M., Pavlikova M. Lignitic humic acids as environmentally-friendly adsorbent for heavy metals. Journal of Chemistry. 2017. Article ID 7169019. 5 p. https://doi.org/10.1155/2017/7169019
207. Blutstein H., Shaw R.F. Characterization of copper binding capacity in lake water. Environ. Sci. Technol. 1981. Vol. 15. No. 9. P. 1100-1102. https://doi.org/10.1021/es00091a012
208. Chianese S., Fenti A., Iovino P., Musmarra D., Salvestrini S. Sorption of organic pollutants by humic acids: a review. Molecules. 2020. Vol. 25. Article number 918. https://doi.org/10.3390/molecules25040918
209. De Melo B.A.G., Motta F.L., Santana M.H.A. Humic acids: structural properties and multiple functionalities for novel technological developments. Materials Science and Engineering. 2016. Vol. 62. P. 967-974. https://doi.org/10.1016/j.msec.2015.12.001
210. Samanidou V., Papadoyannis I., Vasilikotis G. Mobilization of heavy metals from river sediments of Northern Greece by humic substances. J. Environ. Sci. Health. A. 1991. Vol. 26. No. 7. P. 1055-1068. https://doi.org/10.1080/10934529109375686
211. Bi D., Yuan G., Wei J., Xiao L., Feng L., Meng F. et al. A soluble humic substance for the simultaneous removal of cadmium and arsenic from contaminated soils. Int. J.Environ. Res. Public Health. 2019. Vol. 16. No. 24. Article number 4999. https://doi.org/10.3390/ijerph16244999
212. Song C., Sun S., Wang J., Gao Y., Yu G., Li Y. et al. Applying fulvic acid for sediment metals remediation: mechanism, factors, and prospect. Front. Microbiol. 2023. Vol. 13. Article number 1084097. 17 p. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.1084097
213. Piccolo A., De Martino A., Scognamiglio F., Ricci R., Spaccini R. Efficient simultaneous removal of heavy metals and polychlorobiphenyls from a polluted industrial site by washing the soil with natural humic surfactants. Environmental Science and Pollution Research. 2021. Vol. 28. P. 25748-25757. https://doi.org/10.1007/s11356-021-12484-x
214. Steinberg C.E.W., Kamara S., Prokhotskaya V.Yu., Manusadžianas L. et all. Dissolved humic substances – ecological driving forces from the individual to the ecosystem level? Freshwater Biology. 2006. Vol. 51. P. 1189-1210. https://doi.org/10.1111/j.1365-2427.2006.01571.x
215. Steinberg C.E.W., Meinelt T., Timofeyev M.A., Bittner M., Menzel R. Humic substances (review series). Part 2: Interactions with organisms. Env. Sci. Pollut. Res. 2008. Vol. 15. No. 2. P. 128-135. https://doi.org/10.1065/espr2007.07.434
216. Sun B., Tanji Y., Unno H. Influences of iron and humic acid on the growth of the cyanobacterium Anabaena circinalis. Biochemical Engineering Journal. 2005. Vol. 24. P. 195-201. https://doi.org/10.1016/j.bej.2005.02.014
217. Vuori K.M., Muotka T. Benthic communities in humic streams / Limnology of humic waters. Keskitalo J., Eloranta P. (eds). Backhuys, Leiden, 1999. P. 193-207.
218. Kragh T., Sand-Jensen K., Kristensen E., Pedersen O., Madsen-Osterbye M. Removal of chromophoric dissolved organic matter under combined photochemical and microbial degradation as a response to different irradiation intensities. J. Environ. Sci. 2022. Vol. 118. P. 76-86. https://doi.org/10.1016/j.jes.2021.08.027
219. Osburn C.L., Wigdahl C.R., Fritz S.C., Saros J.E. Dissolved organic matter composition and photoreactivity in prairie lakes of the U.S. Great Plains. Limnol. Oceanogr. 2011. Vol. 56. No. 6. P. 2371-2390. https://doi.org/10.4319/lo.2011.56.6.2371
220. Waiser M.J., Robarts R.D. Photodegradation of DOC in a shallow prairie wetland: evidence from seasonal changes in DOC optical properties and chemical characteristics. Biogeochemistry. 2005. Vol. 75(3). P. 529-552. https://doi.org/10.1007/s10533-005-3572-1
221. Amado A.M., de Assis Esteves F., Suhett A.L., Lima A.L.R.L., Fonseca L.M., Farjalla V.F. Photochemical mineralization of DOM in high humic tropical aquatic ecosystems: ambiguous regulation by watercolor. Acta Limnologica Brasiliensia. 2024. Vol. 36, e39. 18 p. https://doi.org/10.1590/s2179-975×0624
222. Jonsson A., Meili M., Bergstrom A.K., Jansson M. Who-lake mineralization of allochthonous and autochthonous organic carbon in a large humic lake (Ortrasket, N. Sweden). Limnol. Oceanogr. 2001. Vol. 46. No. 7. P. 1691-1700. https://doi.org/10.4319/lo.2001.46.7.1691
223. Winter A.R., Fish T.A.E., Playle R.C., Smith D.S., Curtis P.J. Photodegradation of natural organic matter from diverse freshwater sources. Aquatic Toxicology. 2007. Vol. 84. No. 2. P. 215-222. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2007.04.014
224. Amado A.M., Farjalla V.F., Esteves F.D.A., Bozelli R.L., Roland F., Enrich-Prast A. Complementary pathways of dissolved organic carbon removal pathways in clear-water Amazonian ecosystems: photochemical degradation and bacterial uptake. FEMS Microbiol. Ecol. 2006. Vol. 56. No. 1. P. 8-17. https://doi.org/10.1111/j.1574-6941.2006.00028.x
225. Pers C., Rahm L., Jonsson A., Bergstromd A.-K., Jansson M. Modelling dissolved organic carbon turnover in humic Lake Ortrasket, Sweden. Environ. Modeling and Assessment. 2001. Vol. 6. P. 159-172. https://doi.org/10.1023/A:1011953730983
226. Arts M.T., Robarts R.D., Kasai F., Waiser M.J., Tumber V.P., Plante A.J., Rai H., de Lange H. J. The attenuation of ultraviolet radiation in high dissolved organic carbon waters of wetlands and lakes on the northern Great Plains. Limnol. Oceanog. 2000. Vol. 45. No. 2. P. 292-299. https://doi.org/10.4319/lo.2000.45.2.0292
227. Santos L., Santos E.B.H., Dias J.M., Cunha A., Almeida A. Photochemical and microbial alterations of DOM spectroscopic properties in the estuarine system Ria de Aveiro. Photochem. Photobiol. Sci. 2014. Vol. 13. P. 1146-1159. https://doi.org/10.1039/c4pp00005f
228. Biddanda B.A., Cotner J.B. Enhancement of dissolved organic matter bioavailability by sunlight and its role in the carbon cycle of Lakes Superior and Michigan. J. Great Lakes Res. 2003. Vol. 29. No. 2. P. 228-241. https://doi.org/10.1016/S0380-1330(03)70429-8
229. Suhett A.L., Amado A.M., Enrich-Prast A., Esteves F.D.A., Farjalla V.F. Seasonal changes of dissolved organic carbon photo-oxidation rates in a tropical humic lagoon: the role of rainfall as a major regulator. Can. J. Fish. Aquat. Sci. 2007. Vol. 64. No. 9. P. 1266-1272. https://doi.org/10.1139/f07-103
230. Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N. Photochemical processes in surface water bodies and their potential impacts on the chemical composition of water: A review. Lakes and Reservoirs: Research & Management. 2023. 28(1), e12436. 15 р. https://doi.org/10.1111/lre.12436
231. Aguer J.P., Richard C., Andreux F. Effect of light on humic substances: Production of reactive species. Analusis. 1999. Vol. 27. No. 5. P. 387-390. https://doi.org/10.1051/analusis:1999270387
232. Klementova S. Photochemical degradation of organic xenobiotics in natural waters. Photochemistry and photophysics – Fundamentals to Applications. 2018. Ch. 4. P. 67-88. https://doi.org/10.5772/intechopen.74756
233. De Laurentiis E., Minella M., Maurino V., Minero C., Vione D. Effects of climate change on surface-water photochemistry: A review. Environ. Sci. Pollut. Res. Int. 2014. Vol. 21. No. 20. P. 11770-11780. https://doi.org/10.1007/s11356-013-2343-0
234. Minella M., Rogora M., Vione D., Maurino V., Minero C. A model approach to assess the long-term trends of indirect photochemistry in lake water. The case of Lake Maggiore (NW Italy). Sci. Total Environ. 2011. Vol. 409. No. 18. P. 3463-3471. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2011.05.028
235. Sanches S., Leitao C., Penetra A., Cardoso V.V., Ferreira E., Benoliel M.J., Crespo M.T.B., Pereira V.J. Direct photolysis of polycyclic aromatic hydrocarbons in drinking water sources. Journal of Hazardous Materials. 2011. Vol. 192. No. 3. P. 1458-1465. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2011.06.065
236. Vione D. Photochemical reactions in sunlit surface waters: Influence of water parameters, and implications for the phototransformation of xenobiotic compounds. Photochemistry. Royal Society of Chemistry. 2017. Vol. 44. P. 348-363. https://doi.org/10.1039/9781782626954-00348
237. Katagi T. Direct photolysis mechanism of pesticides in water. J. Pestic. Sci. 2018. Vol. 43. No. 2. P. 57-72. https://doi.org/10.1584/jpestics.D17-081
238. Carena L., Fabbri D., Passananti M., Minella M., Pazzi M., Vione D. The role of direct photolysis in the photodegradation of the herbicide bentazone in natural surface waters. Chemosphere. 2020. Vol. 246. Article number 125705. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2019.125705
239. Zhao S., Xue S., Zhang J., Zhang Z., Sun J. Dissolved organic matter-mediated photo de gradation of anthracene and pyrene in water. Sci. Rep. 2020. Vol. 10. No. 1. P. 3413-3421. https://doi.org/10.1038/s41598-020-60326-6
240. Zeng K., Hwang H.-М., Yu H. Effect of Dissolved Humic Substances on the Photochemical Degradation Rate of 1-Aminopyrene and Atrazine. Int. J. Mol. Sci. 2002. Vol. 3. P. 1048-1057. https://doi.org/10.3390/i3101048
241. Minella M., De Laurentiis E., Buhvestova O., Haldna M., Kangur K., Maurino V., Vione D. Modelling lake-water photochemistry: Three-decade assessment of the steady-state concentration of photoreactive transients (•OH, CO3 -• and 3CDOM*) in the surface water of polymictic Lake Peipsi (Estonia/Russia). Chemosphere. 2013. Vol. 90. No. 10. P. 2589-2596. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2012.10.103
242. Vione D., Scozzaro A. The photochemistry of surface freshwaters in the framework of climate change. Environ. Sci. Technol. 2019. Vol. 53. P. 7945-7963. https://doi.org/10.1021/acs.est.9b00968
243. Grzybowski W. Terrestrial humic substances induce photodegradation of polysaccharides in the aquatic environment. Photochem. Photobiol. Sci. 2009. Vol. 8. No. 10. P. 1361-1363. https://doi.org/10.1039/b9pp00038k
244. Whitehead P.G., Wilby R.L., Battarbee R.W., Kernan M., Wade A.J. A review of the potential impacts of climate change on surface water quality. Hydrol. Sci. J. 2009. Vol. 54. No. 1. P. 101-123. https://doi.org/10.1623/hysj.54.1.101
245. Havens K., Jeppesen E. Ecological responses of lakes to climate change. Water. 2018. Vol. 10. Article number 917. 9 p. https://doi.org/10.3390/w10070917
246. Jeppesen E., Meerhoff M., Davidson T.A., Trolle D., Sondergaard M., Lauridsen T.L. et al. Climate change impacts on lakes: an integrated ecological perspective based on a multi-faceted approach, with special focus on shallow lakes. J. Limnol. 2014. Vol. 73. No. 1. P. 84-107. https://doi.org/10.4081/jlimnol.2014.844
247. Linnik P.M. Climate change as an important factor of the formation of the chemical composition of surface waters at the present time (a review). Hydrobiol. J. 2021. Vol. 57. No. 1. Р. 78-94. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v57.i1.90
248. Lipczynska-Kochany E. Effect of climate change on humic substances and associated impacts on the quality of surface water and groundwater: A review. Sci. Total Environ. 2018. Vol. 640-641. P. 1548-1565. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.376
249. Porcal P., Koprivnjak J.-F., Molot L.A., Dillon P.J. Humic substances-part 7: the biogeochemistry of dissolved organic carbon and its interactions with climate change. Environ. Sci. Pollut. Res. Int. 2009. Vol. 16. No. 6. P. 714-726. https://doi.org/10.1007/s11356-009-0176-7
250. Slavik I., Kostrowski D., Uhl W. Effect of solar radiation on natural organic matter composition in surface waters and resulting impacts on drinking water treatment. Environ. Technol. 2023. Vol. 44. No. 11. P. 1549-1565. https://doi.org/10.1080/09593330.2021.2007289 251. Melo C.A., De Toffoli A.L., Moreira A.B., Bisinoti M.C. Solar radiation effect on the complexation capacity of aquatic humic substances with metals. J. Braz. Chem. Soc. 2012. Vol. 23. No. 10. P. 1871-1879. https://doi.org/10.1590/S0103-50532012005000059
252. Vidali R., Remoundaki E., Tsezos M. Humic acids copper binding following their photochemical alteration by simulated solar light. Aquat Geochem. 2010. Vol. 16. P. 207-218. https://doi.org/10.1007/s10498-009-9080-5
253. Mostofa K.M.G., Liu C.-Q., Feng X., Yoshioka T., Vione D., Pan X. et al. Complexation of dissolved organic matter with trace metal ions in natural waters. Photobiogeochemistry of Organic Matter, Environmental Science and Engineering. K.M.G. Mostofa et al. (eds.). Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2013. P. 769-849. https://doi.org/10.1007/978-3-642-32223-5_9
254. Brooks M.L., Meyer J.S., McKnight D.M. Photooxidation of wetland and riverine dissolved organic matter: altered copper complexation and organic composition. Hydrobiologia. 2007. Vol. 579. P. 95-113. https://doi.org/10.1007/s10750-006-0387-6
255. Kulovaara M., Corin N., Backlund P., Tervo J. Impact of UV254-radiation on aquatic humic substances. Chemosphere. 1996. Vol. 33. No. 5. P. 783-790. https://doi.org/10.1016/0045-6535(96)00233-0
256. Watanabe A., Moroi K., Sato H., Tsutsuki K., Maie N., Melling L. et al. Contributions of humic substances to the dissolved organic carbon pool in wetlands from different climates. Chemosphere. 2012. Vol. 88. P. 1265-1268. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2012.04.005 257. Hunting E.R., de Jong S., Schrama M. Significance of sunlight for organic matter degradation in aquatic systems. Environ. Res. Commun. 2019. Vol. 1. Article number 101002. 9 p. https://doi.org/10.1088/2515-7620/ab4390
258. Frimmel F.H. Impact of light on the properties of aquatic natural organic matter. Environ Intern. 1998. Vol. 24. No. 5-6. P. 559-571. https://doi.org/10.1016/S0160-4120(98)00033-6

Розділ 2

Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter. Ed. by Findlay S.E.G., Sinsabaugh R.L. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.

Mostofa K.M.G., Liu C. Q., Wan G., Mottaleb M.A., Ogawa H., Vione D. et al. Dissolved organic matter in natural waters. Photobiogeochemistry of organic matter /K.M.G. Mostofa et al. (eds.). Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2013. Chapter 1. P. 1-137.

Osadchyy V., Nabyvanets B., Linnik P., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Processes determining surface water chemistry. Switzerland: Springer International Publishing, 2016. 270 p.

Asmala E., Massicotte Ph., Carstensen J. Identification of dissolved organic matter size components in freshwater and marine environments. Limnol. Oceanogr. 2021. Vol. 66. P. 1381-1393.

Kitis M., Kilduff J.E., Karanfil T. Isolation of dissolved organic matter (DOM) from surface waters using reverse osmosis and its impact on the reactivity of DOM to formation and speciation of disinfection by-products. Wat. Res. 2001. Vol. 35. No. 9. 2225-2234.
Chen Z., Wen Y., Xiao M., Yue F., Zhang W. Characteristics of dissolved organic matter impacted by different land use in Haihe River watershed, China. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2023. Vol. 20, Atricle number 2432. 24 p.

Reyes T.G., Crisosto J.M. Characterization of dissolved organic matter in river water by conventional methods and direct sample analysis-time of flight-mass spectrometry. Journal of Chemistry. 2016. Vol. 2016, Article ID 1537370. 11 p.

Qualls R.G. Dissolved organic matter. Methods in biogeochemistry of wetlands. R.D. DeLaune, K.R. Reddy, C.J. Richardson, and P. Megonigal, editors. SSSA Book Series, No. 10. Chapter 16. 13 p.

Майстренко Ю.Г. Органическое вещество воды и донных отложений рек и водоемов Украины. (Бассейны Днепра и Дуная). Киев: Наукова думка, 1965. 240 с.

Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г. и др. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. Киев: Наукова думка, 1967. 316 с.

Осадча Н.М. Роль органічних сполук у процесі трансформації міді (II) у водоймах комплексного і рибогосподарського призначення: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Київ, 1993. 23 с.

Linnik P.N., Vasil’chuk T.A., Bolelaya N.V. Humic substances in the water of the Dnie per reservoirs. Hydrobiol. J. 1997. Vol. 33. No. 1-3. P. 66-73.

Васильчук Т.А., Линник П.Н. Углеводы в воде днепровских водохранилищ. Гид робиол. журн. 1996. Т. 32. № 2. С. 99-104. https://doi.org/10.1016/S0195-6701(96)90051-1

Linnik P.N., Vasil’chuk T.A. Nitrogenous organic matter in the water of the Dnieper reservoirs. Hydrobiol. J. 1997. Vol. 33. No. 5. P. 22-29.

Aquatic humic substances. Ecology and biogeochemistry / D. O. Hessen, L. J. Tranvik (Eds.). Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 1998. 349 p.

Humic substances: Nature’s most versatile materials / Ed. by E. A. Ghabbour and Davies. New York: Taylor and Francis, Inc., 2005. 252 p.
Humic substances: structures, models and functions. E. A. Ghabbour, G. Davies (Eds.). Royal Society of Chemistry, 2001. 402 p.

Humic substances: molecular details and applications in land and water conservation. Ghabbour, G. Davies (Eds.). Taylor & Francis, 2005. 286 p.
Humic substances and natural organic matter. L. Bates (Ed.) Series: Environmental Research Advances. New York: Nova Science Publishers, Inc., 2016. 169 p.

Fragouli P.G., Roulia M., Vassiliadis A.A. Macromolecular size and architecture of humic substances used in the dyes’ adsorptive removal from water and soil. Agronomy. Vol. 13. Article number 2926. 20 p. https://doi.org/10.3390/agronomy13122926
Song C., Sun S., Wang J., Gao Y., Yu G., Li Y. et al. Applying fulvic acid for sediment metals remediation: mechanism, factors, and prospect. Front. Microbiol. 2023. Vol. 13. Article number 1084097. 17 p. https//doi.org/10.3389/fmicb.2022.1084097

Olk D.C., Bloom P.R., De Nobili M., Chen Y., McKnight D.M., Wells M.J.M. et al. Using humic Fractions to understand natural organic matter processes in soil and water: selected studies and applications. J. Environ. Qual. 2019. Vol. 48. P. 1633-1643. https//doi.org/10.2134/jeq2019.03.0100

Hricikova S., Kožarova I., Hudakova N., Reitznerova A., Nagy J., Marcinčak S. Humic substances as a versatile intermediary. Life. 2023, Vol.13. Article number 858. 25 p. https://doi.org/10.3390/life13040858

Linnik P.N. Sources of water quality deterioration in the Kiev and Kanev reservoirs. Khimiya i Tekhnologiya Vody. 2003. Vol. 25. No. 4. P. 384-403.

Осадча Н.М., Осадчий В.І. Стік розчинених гумусових речовин з басейну Прип’яті: розрахунок, чинники, річний розподіл. Український географічний журнал. 2002. № 1. С. 51-57. https://doi.org/10.1016/S0026-0657(02)80547-1

Осадчий В.І., Осадча Н.М. Тенденції та головні причини зміни хімічного складу поверхневих вод України за період з 1990 р. до 2006 р.: матеріали II наук.-техн.конф., присвяченої 75-річчю Одеського держ. екологічного ун-ту [«Навколишнє природне середовище – 2007: Актуальні проблеми екології та гідрометеорології; інтеграція освіти і науки»]. Одеса, 26-28 вересня 2007 р.). Тези доп. Одеса, 2007. С. 23.

Розробка теоретичних основ та кількісна оцінка процесів самоочищення та вторинного забруднення водних екосистем до важких металів (на прикладі водосховищ дніпровського каскаду). Звіт про НДР за темою Ф7/432 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ Міннауки України. № держреєстрації 0102U000208. Київ, 2006. 350 с.

Сироткина И.С., Варшал Г.М., Лурье Ю.Ю., Степанова Н.П. Применение целлюлозных сорбентов и сефадексов в систематическом анализе органических веществ природных вод. Журн. аналит. химии. 1974. Т. 29. № 8. C. 1626-1633.
Ibrahim M.B.M., Moursy A.S., Bedair A.H., Radwan E.K. Comparison of DAX-8 and DEAE for isolation of humic substances from surface water. J. Environ. Sci. Technol. Vol. 1. Nо. 2. P. 90-96.
Yamada E., Doi K., Okano K., Fuse Ya. Simultaneous determinations of the concentration and molecular weight of humic substances in environmental water by gel chromatography with a fluorescence detector. Analytical Sciences. 2000. Vol. 16. P. 125-129. https://doi.org/10.2116/analsci.16.125

Brezonik P.L., Bloom P.R., Sleighter R.L., Cory R.M., Khwaja A.R., Hatcher P.G. Chemical differences of aquatic humic substances extracted by XAD-8 and DEAE-cellulose. J. Environ. Chem. Eng. 2015. https://doi.org/10.1016/j.jece.2015.03.004

Linnik P.N., Ivanechko Ya.S., Linnik R.P., Zhezherya V.A. Humic substances in surface waters of the Ukraine. Russ. J. Gen. Chem. 2013. Vol. 83. No. 13. P. 2715-2730. https://doi.org/10.1134/S1070363213130185

Перминова И.В. Анализ, классификация и прогноз свойств гумусовых кислот: Автореф. дис. … д-ра хим. наук. Москва, 2000. 50 с.
Пат. 75995 Україна, МПК51 (2012.01) G 01 N 1/00 Модифікований батометр-склянка: винахідник Жежеря В.А., власник Інститут гідробіології НАН України. № u 2012 05246; заяв. 27.04.12; опубл. 25.12.12. Бюл. № 24. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ktvsh_2016_15%282%29__10
Набиванець Б.Й., Осадчий В.І., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Аналітична хімія поверхневих вод. Київ: Наукова думка, 2007. 455 с.
Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
Environmental particles. Environmental analytical and physical chemistry series. Vol.1. Edited by J. Buffle, H.P. van Leeuwen. CRC Press. Taylor & Francis Group. 1992. 576 p.
Gregory J. Particles in water: properties and processes. London: CRC Press, Taylor & Francis Group. 2006. 184 p.

Aiken G.R., Hsu-Kim H., Ryan J.N. Influence of dissolved organic matter on the environmental fate of metals, nanoparticles, and colloids. Environ. Sci. Technol. 2011. Vol. 45. No. 8. P. 3196-3201. https://doi.org/10.1021/es103992s
Lead J.R., Wilkinson K.J. Environmental colloids and particles: current knowledge and future developments. Environmental colloids and particles. Behaviour, separation and characterization. Ed. by K. J. Wilkinson and J.R.Lead. IUPAC series on analytical and physical chemistry of environmental systems. Vol. 10. John Wiley & Sons Ltd, 2007. P. 1-14.
Perdue E.M., Ritchie J.D. Dissolved organic matter in freshwaters. Treatise on Geochemistry. Ed. By D.H. Holland, K.K.Turekian. Elsevier, 2003. Vol. 5. P. 273-318.
Tischenko S.A., Bezuglova O.S. The comparison between humus structure of 5 to 1 μm particle-size fractions and fine clay fractions in soils of locally hydromorphic landscapes. 14th International meeting of the international humic substances society «From molekular understanding to innovative applications of humic substances», 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. C. 319-323.
Орлов Д. С. Гуминовые вещества в биосфере. Соровский образовательный журнал. 1997. № 2. С. 56-63.
Варшал Г.М. О состоянии минеральных компонентов в поверхностных водах. Методы анализа природних и сточных вод: проблемы аналитической химии. Т. 5. Москва: Наука, 1977. С. 94-107.
Sutton R., Sposito G. Molecular structure in soil humic substances: the new view. Environ. Sci. Technol. 2005. Vol. 39. Nо. 23. P. 9009-9015. https://doi.org/10.1021/es050778q

Johnsen S., Martinsen K., Carlberg G.E. et al. Seasonal variation in composition and properties of aquatic humic substances. Sci. Total Environ. 1987. Vol. 62. P. 13-25. https://doi.org/10.1016/0048-9697(87)90477-3

Кількісна оцінка надходження, розподілу та трансформації гумусових речовин у водосховищах дніпровського каскаду для прогнозування їх впливу на якість водних екосистем та вдосконалення методик водопідготовки. Звіт про НДР за договором 8/47, 2000-2004. В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держ реєстрації0100U004831. Київ, 2004. 188 с.
Pettersson C., Ephraim J., Allard B. On the composition and properties of humic substances isolated from deep groundwater and surface waters. Org. Geochem. 1994. Vol. 21. Nо. 5. P. 443-451. https://doi.org/10.1016/0146-6380(94)90096-5

Schnitzer M. Some observation on the chemistry of humic substances. Agrochemica. 1978. Vol. 22. Nо. 3-4. P. 216-225.
Шрайнер Р., Фьюзон Р., Кертин Д., Моррилл Т. Идентификация органических соединений. Пер. с англ. Москва: Мир, 1983. 703 с.
Романенко В.Д. Основы гидроэкологии. Учебник для студентов высших учебных заведений. Киев: Генеза, 2004. 664 с.
Mahler C.F., Svierzoski N.D.S., Bernardino C.A.R. Chemical characteristics of humic substances in nature. Humic Substances. Edited by A. Makan. London: IntechOpen, UK. 2021. Chapter 8. 14 p.
Eshwar M., Srilatha M., Rekha K.B., Sharma S.H.K. Characterization of humic substances by functional groups and spectroscopic methods. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2017. Vol. 6. Nо. 10. P. 1768-1774. https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.610.213

Stevenson F.J. Humus chemistry: genesis, composition, reactions. 2nd edition. New York: John Willey, 1994. 512 p.
Логинов Л.Ф. Роль гуминовых кислот в формировании окислительно-восстановительных условий в природных условиях. Почвоведение. 1992. № 1. С. 23-36.
Tan K. H. Humic matter in soil and the environment. Principles and controversies. CRC Press, Taylor & Francis Group, LLC. 2014. 2nd ed. 463 p.
Милановский Е.Ю. Гумусовые вещества как система гидрофобно- гидрофильных соединений: Дис. д-ра биол. наук. Москва, 2006. 94 с.
Burba P., Shkinev V., Spivakov B.Ya. On-line fractionation and characterization of aquatic humic substances by means of sequential-stage ultrafiltration. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1995. Vol. 351. P. 74-82. https://doi.org/10.1007/BF00324294
Ciavatta C., Govi M., Gessa C. Investigation of fulvic-acids from peat using capillary electrophoresis (CE). Analyt. Chim. Acta. 1997. Vol. 20. P. 67-71. https://doi.org/10.1002/jhrc.1240200204

Evans R.D., Villeneuve J.Y. A method for characterization of humic and fulvic acids by gel electrophoresis laser ablation inductively coupled plasma mass spectrometry. J. Anal. At. Spectrom. 2000. V. 15. P. 157-161. https://doi.org/10.1039/a906600d
Posner A.M., Greeth S.M. A study of humic acids by equilibrium ultracentrifugation. Soil Sci. 1972. Vol. 23. No. 3. P. 333-341. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.1972.tb01665.x

He Z., Ohno T., Wu F., Olk D.C., Olanya C.W.H.M. Capillary electrophoresis and fluorescence excitation-emission matrix spectroscopy for characterization of humic substances. Soil Sci. Soc. Am. J. 2008. Vol. 72. No 5. P. 1248-1255. https://doi.org/10.2136/sssaj2007.0305

Traina S.J., Novak J., Smeck N.E. An ultraviolet absorbance method of estimating the percent aromatic carbon content of humiс acids. J. Environ. Quality. 1990. Vol. 19. № 1. P. 151-153. https://doi.org/10.2134/jeq1990.00472425001900010023x
Варшал Г.М., Инцкирвели Л.Н., Сироткина И.С. и др. Об ассоциации фульвокислот в водных растворах. Геохимия. 1975. № 10. С. 1581-1584.
Розроблення методології і технології прогнозування та оцінки стану поверх невих вод. Звіт про НДР за темою № 21/06 (заключний) / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0106U007590. Київ, 2008. 295 с.
Попович Г.М. Сорбционное концентрирование и спектрофотометрическое определение гуминовых и фульвокислот в водах: Автореф. дис. … канд. хим. наук. Киев, 1990. 23 с.
Nagao S., Matsunaga T., Suzuki Y., Ueno T., Amano H. Characteristics of humic substances in the Kuji River waters as determined by high-performance size exclusion chromatography with fluorescence detection. Water Res. 2003. Vol. 37. P. 4159-4170. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(03)00377-4

Hudson N., Baker A., Reynolds D. Fluorescence analysis of dissolved organic matter in natural, waste and polluted waters – a review. River. Res. Applic. 2007. Vol. 23. P. 631-649. https://doi.org/10.1002/rra.1005

Tamamura S., Nagao S., Yamamoto M. Molecular-size distribution (MSD)-dependent fluorescence quenching of humic substances by complex formation with Eu(III) for different fluorophores. Humic Substances Research. 2012. Vol. 9. P. 17-24. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2013.05.030

Cahyonugroho O.H., Hariyanto S., Supriyanto G. Dissolved organic matter and its correlation with phytoplankton abundance for monitoring surface water quality. Global J. Environ. Sci. Manage. 2022. Vol. 8. No. 1. P. 59-74.
Linnik P.N., Ivanechko Ya.S., Linnik R.P., Zhezherya V.A. Systematic features in the study of humic substances in natural surface waters. Journal of Water Chemistry and Technology. 2013. Vol. 35. No. 6. P. 295-304. https://doi.org/10.3103/S1063455X1306009X
Осадча Н.М., Білецька С.В. Вертикальний розподіл гумусових речовин у донних відкладах дніпровських водосховищ. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 18. С. 201-212.
Осадча Н.М., Лутковський В.В. Дослідження змиву гумусових речовин з поверхні водозбору. Наукові записки Тернопільського національного педуніверситету. Серія біологія. 2010. № 4 (45). С. 79-85.
Детерман Г. Гель-хроматография. Москва: Мир, 1970. 252 с.
Mantoura R.F.C., Riley J.P. The use of gel filtration in the study of metal binding by humic acids and related compounds. Analyt. Chim. Acta. 1975. Vol. 78. P. 193-200. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)84765-6

Perminova I.V., Frimmel F.H., Kudryavtsev A.V., Kulikova N.A., Abbt-Braun G., Hesse S., Petrosyan V.S. Molecular weight characteristics of humic substances from different environments as determined by size exclusion chromatography and their statistical evaluation. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. No. 11. P. 2477-2485. https://doi.org/10.1021/es0258069
Makela J., Manninen P. Molecular size distribution and structure investigations of humic substances in groundwater. Working report 2008-36. 2008. 25 p.
Ferrari G., Dell’Agnola G. Fractionation of the organic matter of soil by gel filtration through sephadex. Soil Sci. 1963. Vol. 96. No. 6. P. 418-421. https://doi.org/10.1097/00010694-196312000-00009

Perminova I.V., Frimmel F.H., Kovalevskii D.V., Abbt-Braun G., Kudryavtsev A.V., Hesse S. Development of a predictive model for calculation of molecular weight of humic substances. Water Res. 1998. Vol. 32. No. 3. P. 872-881. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(97)00283-2
Chin Y.P., Alken G., O’Loughlin E. Molecular weight, polydispersity, and spectroscopic properties of aquatic humic substances. Environ. Sci. Technol. 1994. Vol. 28. P. 1853-1858. https://doi.org/10.1021/es00060a015

Song J., Huang W., Peng P., Ma B.X.Y. Humic acid molecular weight estimation by high-performance size-exclusion chromatography with ultraviolet absorbance detection and refractive index detection. Soil Sci. Soc. Am. J. 2010. Vol. 74. No. 6. P. 2013-2020. https://doi.org/10.2136/sssaj2010.0011

Conte P., Spaccini R., Šmejkalova D., Nebbioso A., Piccolo A. Spectroscopic and conformational properties of size-fractions separated from a lignite humic acid. Chemosphere. 2007. Vol. 69. No. 7. P. 1032-1039. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2007.04.043
Alberts J.J., Takacs M. Total luminescence spectra of IHSS standard and reference fulvic acids, humic acids and natural organic matter: comparison of aquatic and terrestrial source terms. Organic Geochemistry. 2004. Vol. 35. P. 243-256. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2003.11.007

Schnitzer M., Gupta U.C. 1965. Determination of acidity in soil organic matter. Soil Science Society of America Proceedings. 1965. Vol. 29. P. 274-277. https://doi.org/10.2136/sssaj1965.03615995002900030016x

Огородников В.И., Канивец В.В. Донные отложения Каневского водохранилища и основные закономерности формирования их состава. Водные ресурсы. 1995. Т. 22. № 3. С. 282—291.

Розділ 3

Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter. Ed. by Findlay S.E.G., Sinsabaugh R.L. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.

Linnik P.N., Ivanechko Ya.S., Linnik R.P., Zhezherya V.A. Humic substances in surface waters of the Ukraine. Russ. J. Gen. Chem. 2013. Vol. 83. No. 13. P. 2715-2730. https://doi.org/10.1134/S1070363213130185

Osadchyy V., Nabyvanets B., Linnik P., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Processes determining surface water chemistry. Switzerland: Springer International Publishing, 2016. 270 p.

Thurman E.M. Organic geochemistry of natural waters. Dordrecht (the Nether lands): Martinus Nijhoff/Dr. W. Junk Publishers, 1985. 516 p.

Мониторинг, использование и управление водными ресурсами бассейна р. Припять. Под. ред. М. Ю. Калинина, А. Г. Ободовского. Минск: Бэлсэнс, 2003. 269 с.
Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды / Грезе В.Н., Поликарпов Г.Г., Романенко В.Д. и др. Киев: Наукова думка, 1987. 224 с.

Майстренко Ю.Г. Органическое вещество воды и донных отложений рек и водоемов Украины. (Бассейны Днепра и Дуная). Киев: Наукова думка, 1965. 240 с.
Денисова А.И., Тимченко В.М., Нахшина Е.П., Рябов А.К., Басс Я.И. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ. Киев: Наукова думка, 1989. 216 с.
Осадча Н.М., Осадчий В.І. Особливості формування хімічного складу поверхне вих вод України у 2000 р. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Наук. зб. 2001. Т. 2. С. 379-389.
Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г. и др. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. Киев: Наукова думка, 1967. 316 с.

Скопинцев Б.А., Гончарова И.А. Использование значений отношений различных показателей органического вещества природных вод для его качественной оценки. Современные проблемы региональной и прикладной гидрохимии. Сб.науч. тр. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. С. 95-117.
Крайнов С.Р., Шваров Ю.В., Гричук Д.В. и др. Методы геохимического моделирования и прогнозирования в гидрогеологии. Москва: Недра, 1988. 252 с.
Linnik P.N. Sources of water quality deterioration in the Kiev and Kanev reservoirs. Khimiya i Tekhnologiya Vody. 2003. Vol. 25. Nо. 4. P. 384-403.

Осадчая Н.Н., Осадчий В.И. Оценка выноса растворенных органических веществ гумусовой природы со стоком р. Припять. Труды УкрНИГМИ. 2001. Вып. 249. С. 161-177.
Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. Київ: Віпол, 2000. 376 с.
Лук’янець О.І., Сусідко М.М. Річки правобережжя Прип’яті в періоди високої водності: повторюваність дощових паводків та особливості гідрологічного режиму. Наукові праці УкрНДГМІ. 1999. Вип. 247. С. 136-143.
Горбачева Л.А. Влияние генезиса водного стока на самоочищение бассейна реки Припять от радионуклидного цезия-137. Метеорологія, кліматологія та гідрологія. 2003. Вип. 47. С. 161-167.
Горбачова Л.О. Чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип’яті: Автореф. дис. канд. геогр. наук: спеціальність 11.00.07 «Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія». Київ, 2005.
Осадча Н.М., Осадчий В.І. Стік розчинених гумусових речовин з басейну Прип’яті: розрахунок, чинники, річний розподіл. Український географічний жур нал. 2002. № 1. С. 51-57.
Дослідити умови та виявити основні чинники формування хімічного складу та якості поверхневих вод річкових басейнів України. Звіт про НДР за темою № 10/03 (заключний) / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0103U006559. Київ, 2005. 370 с.
Киевское водохранилище: Гидрохимия, биология, продуктивность. Под ред. Я. Я. Цееба и Ю. Г. Майстренко. Киев: Наукова думка, 1972. 460 с.
Васильчук Т.А., Линник П.Н. Углеводы в воде днепровских водохранилищ. Гидробиол. журн. 1996. Т. 32. № 2. С. 99-104.
Linnik P.N., Vasil’chuk T.A., Bolelaya N.V. Humic substances in the water of the Dnieper reservoirs. Hydrobiol. J. 1997. Vol. 33. Nо. 1-3. P. 66-73.

Linnik P.N., Vasil’chuk T.A. Nitrogenous organic matter in the water of the Dnieper reservoirs. Hydrobiol. J. 1997. Vol. 33. Nо. 5. P. 22-29.
Осадча Н.М. Закономірності міграції гумусових речовин у поверхневих водах України: Дис. д-ра геогр. наук. Київ, 2011. 620 с.
Міграційні процеси неорганічних і органічних речовин у абіотичних компонентах водних екосистем за умов дії аеробних і анаеробних чинників середовища. Звіт про НДР за темою № 100 (заключний) / П. М. Линник, Т. О. Васильчук, А. О. Морозова та ін. / Ін-т гідробіології НАН України. № держреєстрації 0107U000791. Київ, 2009. 185 с.
Роль гумусових речовин у процесах міграції металів і біогенних елементів та формуванні якості водного середовища поверхневих водойм різного типу. Звіт про НДР за темою № 109 (заключний) / П. М. Линник, Т. О. Васильчук, А. О. Морозова та ін. Ін-т гідробіології НАН України. № держреєстрації 0110U002114. Київ, 2012. 211 с.
Розроблення методології і технології прогнозування та оцінки стану поверхневих вод. Звіт про НДР за темою № 21/06 (заключний) / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0106U007590. Київ, 2008. 295 с.
Енаки Г.А. О качественном составе органического вещества вод днепровских водохранилищ. Гидробиол. журн. 1972. Т. 8. № 1. С. 26-31.
Васильчук Т.О., Осипенко В.П. Дослідження гідрохімічного стану та компонентного складу розчинених органічних речовин води Канівського водосховища. Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія. Матеріали Четвертої Всеукраїнської наук.конф., 29 вересня – 2 жовтня 2009 р., Луганськ. С. 17-19.
Linnik P.M. Organic matter in the water of the reservoirs of the Dnieper cascade after the Dnieper River regulation. Hydrobiol. J. 2022. Vol. 58. Nо. 3. P. 76-95. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v58.i3.70

Осадча Н.М. Баланс стоку гумусових речовин у каскаді Дніпровських водосховищ. Наукові праці УкрНДГМІ. 2012. Вип. 263. С. 81-99.
Клімат України. За ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. Київ: Вид-во Раєвського, 2003. 343 c.
Вишневський В.І., Косовець О.О. Гідрологічні характеристики річок України. Київ: Ніка-Центр, 2003. 324 с.
Линник П.М., Іванечко Я.С., Линник Р.П., Жежеря В.А. Вміст, компонентний склад та динаміка розчинених органічних речовин у воді гирлової ділянки річки Десни. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Наук. зб. 2011. Т.4(25). С. 121-129.
Гідроекологічний стан басейну річки Рось / В. К. Хільчевський, С. М. Курило, С. С. Дубняк та ін.; за ред. В. К. Хільчевського. Київ: Ніка-Центр, 2009. 116 с.
Линник П.М., Іванечко Я.С. Компонентний склад розчинених органічних речовин у воді річки Рось та його сезонні зміни. Наукові праці УкрНДГМІ. 2012. Вип. 263. С. 47-57.
Лозовик П.А., Морозов А.К., Зобков М.Б., Духовичева Т.А., Осипова Л.А. Аллохтонное и автохтонное органическое вещество в поверхностных водах Карелии. Водные ресурсы. 2007. Т. 34. № 2. С. 225-237.
Клебанов Д.О., Осадча Н.М., Осадчий В.І. Оцінка виносу хімічних елементів водами Дунаю у сучасний період. Наукові праці УкрНДГМІ. 2003. Вип. 251. С. 119-134.
Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6: Украина и Молдавия. Вып. 1: Западная Украина и Молдавия. Ч. 4: Описания отдельных рек и водохранилищ бассейна р. Днестра. Под ред. К. Л. Михайловой. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1964. С. 118-124.
Щербак В.І., Бондаренко О.В. Просторово-часова динаміка фітопланктону в системі «річка – водосховище – річка». Гидробиол. журн. 2004. Т. 40. № 6. С. 36-41.
Дворак О.В. Фітопланктон Тернопільського водосховища та його роль у формуванні фітостоку річки Серет: Автореф. дис. канд. біол. наук. Київ, 2006. 21 с.
Щербак В.І., Гошовська Г.О., Бондаренко О.В. Фітопланктон урбанізованих водойм м. Тернополя. Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. № 3(14). Спецвипуск: Гідроекологія. 2011. С. 106-107.
Линник П.М., Іванечко Я.С., Линник Р.П., Жежеря В.А. Сезонна динаміка й компонентний склад розчинених органічних речовин у воді річки Серет та Тернопільського водосховища. Наукові праці УкрНДГМІ. 2011. Вип. 260. С. 125-145.
Секи Хумитаке. Органические вещества в водных экосистемах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 200 с.
Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку контролю за якістю поверхневих вод України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія. 2003. Вип. 9. С. 92-97.
Іванечко Я.С., Линник П.М. Розчинені органічні речовини у воді верхньої ділянки річки Південний Буг. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. Т. 3(30). С. 73-82.
Линник П.М., Жежеря В.А., Линник Р.П., Дика Т.П. Гідрохімічні аспекти дослідження річки Гірський Тікич. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. Т. 3(30). С. 34-45.
Ухань О.О., Осадчий В.І., Осадча Н.М., Манченко А.П. Особливості формування хімічного складу поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець. Наукові праці УкрНДГМІ. 2002. Вип. 250. С. 262-277.
Лапин И.А., Красюков В.Н. Содержание гуминовых и фульвокислот в поверхностных водах СССР. Водные ресурсы. 1991. № 3. С. 195-199.
Ситник Ю., Осадча Н., Шевченко П., Забитівський Ю. Еколого-токсикологічна оцінка спрямованості гідрохімічних процесів в озері Пісочне Шацького парку. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 59-66.
Ситник Ю.М., Осадча Н.М., Шевченко П.Г., Киричук Г.Є., Забитівський Ю.М. Гідроекологія озерних екосистем України. Шацькі озера. Екологічна токсикологія: озеро Чорне Велике (огляд). Ч. 1. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. Вип. 34. С. 225-230.
Ситник Ю.М., Осадча Н.М., Шевченко П.Г., Киричук Г.Є., Забитівський Ю.М. Гідроекологія озерних екосистем України. Шацькі озера. Екологічна токсикологія: озеро Чорне Велике (огляд). Ч. 2. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. Вип. 35. С. 232-235.
Ситник Ю.М., Осадча Н.М., Шевченко П.Г., Засєкін Д.А. Еколого-токсикологічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: важкі метали у воді: 1990-2001 рр. (огляд). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. (Географічні науки). 2009. № 1. С. 167-171.
Осадчий В.І. Методологічні основи дослідження чинників та процесів формування хімічного складу поверхневих вод України: Автореф. дис. д-ра геогр. наук. Київ, 2008. 32 с.
Васильчук Т.О., Осипенко В.П. Вплив абіотичних чинників на формування розчинених органічних речовин озера Вербного. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2009. Т. 16. С. 153-158.
Особливості формування гідрохімічного режиму водних об’єктів різного типу за екстремальної дії абіотичних чинників середовища. Звіт про НДР за темою № 121 (заключний) / П. М. Линник, А. О. Морозова, В. П. Осипенко та ін. Інститут гідробіології НАН України. № держреєстрації 0113U000022. Київ, 2015. 220 с.
Осипенко В.П. Гидрохимические исследования малых водоемов города Киева на примере озера Радужного / Академику Л. С. Бергу 140 лет: Сб. науч. статей. Бендеры: Eco-Tiras, 2016. C. 462-465.
Стан водних об’єктів урбанізованих територій. Озера системи Опечень. За ред. д.х.н. проф. П. М. Линника. Київ: Ін-т гідробіології НАН України, 2023. 175 c.
Вишневський В.І. Водойми Києва. Київ: Ніка-Центр, 2021. 280 с.
Хільчевський В.К., Бойко О.В. Гідролого-гідрохімічна характеристика озер і ставків Києва. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т. 2. С. 529-535.
Осипенко В.П. Дослідження особливостей гідрохімічного стану малих водойм Києва на прикладі ставу Горіховатського-2. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2015. Т. 1(36). С. 119-123.
Іванечко Я.С., Линник П.М., Жежеря В.А., Линник Р.П. Компонентний склад розчинених органічних речовин у воді верхнього Китаївського ставу та його сезонні зміни. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. Т. 1(28). С. 89-98.
Екологічний стан водних об’єктів урбанізованих територій. Китаївські ставки /П. М. Линник, В. А. Жежеря, С. В. Батог та ін. Інститут гідробіології НАН України. Київ: Логос, 2015. 76 с.
Пономарева В.В., Плотникова Т.А. Гумус и почвообразование (методы и результаты изучения). Ленинград: Наука, 1980. 222 с.
Орлов Д. С. Гуминовые вещества в биосфере. Соровский образовательный журнал. 1997. № 2. С. 56-63.
Орлов Д. С. Поглощение света гумусовыми веществами в видимой части спектра. Научн. докл. высшей школы. Биол. науки. 1959. № 4. С. 192-197.
Смирнов М.П. Влияние зональности и вертикальной поясности на содержание и соотношение гуминовых и фульвовых кислот в речных водах. Водные ресурсы. 2008. Т. 35. № 4. С. 482-489.
Пелешенко В. И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов природных вод (на примере равниной части Украины). Київ: Вища школа, 1975. 212 с.
Кількісна оцінка надходження, розподілу та трансформації гумусових речовин у водосховищах дніпровського каскаду для прогнозування їх впливу на якість водних екосистем та вдосконалення методик водо-підготовки. Звіт про НДР за договором 8/47, 2000-2004 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ МНС та НАН України. № держреєстрації0100U004831. Київ,
188 с.
Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія. Київ: Либідь, 1997. 382 с.
Tan K.H. Humic matter in soil and the environment. Principles and controversies. New York, Basel: Marcel Dekker, 1998. 521 p.
Шкварук М.М., Делеменчук М.І. Грунтознавство: підручник [для учнів сільськогосподарських технікумів із спеціальностей «Агрономія», «Плодоовочівництво», «Агрохімія» і «Захист рослин»]. Київ: Вища школа, 1976. 319 с.
Осадчий В.И., Осадчая Н.Н., Набиванец Ю.Б. О природных и антропогенных факторах формирования качества воды водохранилищ Днепровского каскада. VI Всероссийский гидрологический съезд (г. Санкт-Петербург, 28 сентября -1 октября 2004 г.). Тезисы докладов. СПб: Гидрометеоиздат, 2004. С. 260-261.
Водообмен в гидрогеологических структурах Украины. Водообмен в гидрогеологических структурах и Чернобыльская катастрофа. Отв. ред. В. М. Шестопалов. Киев: Институт геологических наук НАН Украины. 2001. Ч. 1, 2. 631 с.
Денисова А.И. Формирования гидрохимического режима водохранилищ Днепра и методы его прогнозирования. Киев: Наукова думка, 1979. 292 с.
Еколого-економічна оцінка зниження рівня водосховищ дніпровського каскаду. Звіт про НДР за темою №12/1180/19/2 (проміжний) / В. І. Осадчий, В. М. Самойленко, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ Мінприроди України. № держреєстрації 0104U008717. Київ, 2004. 121 с.
Романенко В.Д., Євтушенко М.Ю., Линник П.М. та ін. Комплексна оцінка екологічного стану басейну Дніпра. Київ: Інститут гідробіології НАНУ, 2000. 103 с.
Фотиев А. В. К изучению гумуса болотных вод. Почвоведение. 1964. № 12. С. 95-96.
Скопинцев Б.А., Бикбулатова Е.М. О химической природе органического вещес тва воды рек СССР. Водные ресурсы. 1986. № 3. С. 85-89.
Милановский Е.Ю. Гумусовые вещества как система гидрофобно- гидрофильных соединений. Дис. д-ра биол. наук. Москва, 2006. 94 с.
Горовая А.И., Орлов Д.С., Щербенко О.В. Гуминовые вещества. Киев: Наукова думка, 1995. 304 с.

Розділ 4

Klučakova M., Krouska J., Kalina M. Physico-chemical aspects of metal-fulvic complexation. Processes. 2024. Vol. 12. Article number 989. 13 p. https://doi.org/10.3390/pr12050989

Song C., Sun S., Wang J., Gao Y., Yu G., Li Y. et al. Applying fulvic acid for sediment metals remediation: Mechanism, factors, and prospect. Front. Microbiol. 2023. Vol. 13. Article number 1084097. 17 p. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.1084097
Pena-Mendez E. M., Havel J., Patočka J. Humic substances – compounds of still unknown structure: applications in agriculture, industry, environment, and biomedicine. J. Appl. Biomed. 2005. Vol. 3. P. 13-24. https://doi.org/10.32725/jab.2005.002
Eshwar M., Srilatha M., Rekha K. B., Sharma S. H. K. Characterization of humic substances by functional groups and spectroscopic methods. Int. J. Curr. Micro biol. App. Sci. 2017. Vol. 6. No. 10. P. 1768-1774. https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.610.213
Варшал Г. М., Велюханова Т. К., Кощеева И. Я. Геохимическая роль гумусовых кислот в миграции элементов. Гуминовые вещества в биосфере. Москва: Наука, 1993. С. 97-116.
Shaban I. S., Mikulaj V. Impact of an anionic surfactant addition on solubility of humic acid in acid-alkaline solutions. Chem. Papers. 1998. Vol. 52. No. 6. P. 753-755.
Brigante M., Zanini G., Avena M. On the dissolution kinetics of humic acid particles. Effects of pH, temperature and Ca2+ concentration. Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. 2007. Vol. 294. P. 64-70. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2006.07.045
Klucǎkova M., Pekař M. Solubility and dissociation of lignitic humic acids in water suspension. Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. 2005. Vol. 252. No. 2-3. P. 157-164. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2004.10.019
Brigante M., Zanini G., Avena M. Effect of pH, anions and cations on the dissolution kinetics of humic acid particles. Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. 2009. Vol. 347. No. 1-3. P. 180-186. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2009.04.003
Baglieri A., Vindrola D., Gennari M., Negre M. Chemical and spectroscopic characterization of insoluble and soluble humic acid fractions at different pH values. Chemical and Biological Technologies in Agriculture. 2014. Vol. 1. No. 1. Article number 9. 11 p. http://www.chembioagro.com/content/1/1/9 https://doi.org/10.1186/s40538-014-0009-x
Осадча Н. М., Білецька С. В. Вертикальний розподіл гумусових речовин у донних відкладах дніпровських водосховищ. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 18. С. 201-212.
Орлов Д. С., Амосова Я. М., Глебова Г. И. Молекулярные веса, размеры и конфигурация частиц гумусовых кислот. Почвоведение. 1971. № II. С. 43-57.
Горовая А. И., Орлов Д. С., Щербенко О. В. Гуминовые вещества. Киев: Наукова думка, 1995. 304 с.
Осадчий В. І., Набиванець Б. Й., Осадча Н. М., Набиванець Ю. Б. Сучасний стан та перспективи розвитку контролю за якістю поверхневих вод України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія. 2003. Вип. 9. С. 92-97.
Соколова И. В., Чайковская О. Н. Влияние гуминовых кислот на фотопроцессы в водных середах. Вестник ТГПУ. 2008. Вып. 4 (78). С. 42-46.
Ярчук И. И. Растворимость гуминовых кислот различных каустобиолитов в зависимости от рН среды. Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Киев: Гос. изд. сельхоз. литературы. 1962. Ч. II. С. 65-72.
Варшал Г. М., Кощеева И. Я., Сироткина И. С. и др. Изучение органических веществ поверхностных вод и их взаимодействия с ионами металлов. Геохимия. 1979. № 4. С. 598-607.
Милановский Е. Ю. Гумусовые вещества как система гидрофобно-гидрофильных соединений: Дис. … д-ра биол. наук. Москва, 2006. 94 с.
Aquatic humic substances. Ecology and biogeochemistry. Edited by D. O. Hessen and L. J. Nranvik. Berlin and Heidelberg: Springer-Verlag, 1988. 346 p.
Vogt R. D., Gjessing E. T. Correlation between optical and chemical properties of DNOM. 14th International meeting of the International Humic Substances Society «From Molecular Understanding to Innovative Applications of Humic Substances», 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. C. 337-341.

Hongve D., Haaland S., Riise G. et al. Long term trends of DOC and colour in raw water from a forest lake caused by increased precipitation and changed precipitation chemistry. 14th International meeting of the International Humic Substances Society «From Molecular Understanding to Innovative Applications of Humic Substances», 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. C. 249-253.
Richard C., ter Halle A., Guyot G. et al. Relationship between spectral and photosensitizing properties in bulk and fractionated humic substances. 14th International meeting of the International Humic Substances Society «From Molecular Understanding to Innovative Applications of Humic Substances», 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. C. 461-465.

Осадча Н. М. Про вплив гумінових і фульвокислот на колірність води. Наукові праці УкрНДГМІ. 2009. Вип. 258. С. 140-148.
Варшал Г. М., Бугаевский А. А., Холин Ю. В. и др. Моделирование равновесий в растворах фульвокислот природных вод. Химия и технология воды. 1990. Т. 12. № 11. С. 979-986.
Варшал Г. М., Инцкирвели Л. Н., Сироткина И. С. и др. Об ассоциации фульвокислот в водных растворах. Геохимия. 1975. № 10. С. 1581-1584.
Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча Н. М., Набиванець Ю. Б. Аналітична хімія поверхневих вод. Київ: Наукова думка, 2007. 455 с.
Солдатов А. И. Формирование структуры углеродной поверхности при воздействии окислителей. Вестник Челябинского университета. Химия. 2004. № 1 (1). С. 91-94.
Gjessing E. T. Effect of pH on the filtration of aquatic humus using gels and membranes. Schweiz. Z. Hydrologie. 1971. Vol. 33. P. 592-600. https://doi.org/10.1007/BF02502078
Gjessing E. T. Coloured materials in surface water in the sub Arctic Zone: An overview of its formation, properties and environmental changes. Natural Science. 2013. Vol. 5. Nо. 3. P. 400-410. https://doi.org/10.4236/ns.2013.53053
Linnik P. N., Zhezherya V. A., Ivanechko Ya. S., Linnik R. P. Humic substances and their role in migration of metals in the high colored surface waters: the case study of rivers of the Pripyat’ River basin. Russ. J. Gen. Chem. 2014. Vol. 84. Nо. 13. P. 2572-2587. https://doi.org/10.1134/S1070363214130143

Schnitzer M., Skinner S. I. M. Organo-metallic interactions. 4. Carboxyl groups in organic matter and metal retention. Soil. Sci. 1965. V. 99. Nо. 4. P. 278-284. https://doi.org/10.1097/00010694-196504000-00012

Дослідити умови та виявити основні чинники формування хімічного складу та якості поверхневих вод річкових басейнів України. Звіт про НДР за темою № 10/03 (заключний) / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0103U006559. Київ, 2005. 370 с.
Aiken G. R. Dissolved organic matter in aquatic systems. Comprehensive water quality and purification. Published by Elsevier Inc., 2014. P. 205-220. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-382182-9.00014-1

Cameron R. S., Thornton B. K., Swift R. S., Posner A. M. Molecular weight and shape of humic acid from sedimentation and diffusion measurements on fractionated extracts. Soil Sci. 1972. Vol. 23. No. 4. P. 394-408. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.1972.tb01670.x
Chin Y. P., Alken G., O’Loughlin E. Molecular weight, polydispersity, and spectroscopic properties of aquatic humic substances. Environ. Sci. Technol. 1994. Vol. 28. No. 11. P. 1853-1858. https://doi.org/10.1021/es00060a015
Perminova I. V., Frimmel F. H., Kudryavtsev A. V., Kulikova N., Abbt-Braun G., Hesse S., Petrosyan V. S. Molecular weight characteristics of humic substances from different environments as determined by size exclusion chromatography and their statistical evaluation. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. No. 11. P. 2477-2485. https://doi.org/10.1021/es0258069

Shinozuka T., Shibata M., Yamaguchi T. Molecular weight characterization of humic substances by MALDI-TOF-MS. J. Mass Spectrom. Soc. Jpn. 2004. Vol. 52. No. 1. P. 29-32. https://doi.org/10.5702/massspec.52.29

Song J., Huang W., Peng P., Ma B. X. Y. Humic acid molecular weight estimation by high-performance size-exclusion chromatography with ultraviolet absorbance detection and refractive index detection. Soil Sci. Soc. Am. J. 2010. Vol. 74. No. 6. P. 2013-2020. https://doi.org/10.2136/sssaj2010.0011

Makela J., Manninen P. Molecular size distribution and structure investigations of humic substances in groundwater. Working Report 2008-36. 2008. 25 p.
Yamada E., Doi K., Okano K., Fuse Ya. Simultaneous determinations of the concentration and molecular weight of humic substances in environmental water by gel chromatography with a fluorescence detector. Analytical Sciences. 2000. Vol. 16. P. 125-129. https://doi.org/10.2116/analsci.16.125

Rashad M., Hafez M., Popov A. I. Humic substances composition and properties as an environmentally sustainable system: a review and way forward to soil conservation. Journal of Plant Nutrition. 2022. Vol. 45. No. 7. P. 1072-1122. https://doi.org/10.1080/01904167.2021.2005801
Lishtvan I. I., Kruglitsky N. N., Tretinnik V. Y. Physico-chemical mechanics of humic substances. Minsk: Science and Technology, 1976.
Piccolo A., Conte P., Cozzolino A. Chromatographic and spectrofotometric properties of dissolved humic substances compared with macromolecular polymers. Soil Science. 2001. Vol. 166. No. 3. P. 174-185. https://doi.org/10.1097/00010694-200103000-00003
Cabaniss S. E., Zhou Q., Maurice P., Chin Y. P., Aiken G. R. A log-normal distribution model for the molecular weight of aquatic fulvic acids. Environ. Sci. Technol. 2000. Vol. 34. No. 6. P. 1103-1109. https://doi.org/10.1021/es990555y
Reid P. M., Wilkinson A. E., Tipping E., Jones M. N. Determination of molecular weights of humic substances by analytical (UV scanning) ultracentrifugation. Geochim. Cosmochim. Acta. 1990. Vol. 54. No. 1. P. 131-138. https://doi.org/10.1016/0016-7037(90)90201-U
Baigorri R., Fuentes M., Gonzalez-Gaitano G., Garcia-Mina J. M. Analysis of molecular aggregation in humic substances in solution. Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. 2007. Vol. 302. P. 301-306. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2007.02.048
Linnik P. N., Vasilchuk T. A., Linnik R. P. Humic substances of natural waters and their importance for aquatic ecosystems: A review. Hydrobiol. J. 2004. Vol. 40. No. 3. P. 79-101. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v40.i3.90

Peuravuori J., Pihlaja K. Molecular size distribution and spectroscopic properties of aquatic humic substances. Analyt. Chim. Acta. 1997. Vol. 337. P. 133-149. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(96)00412-6

Pommer A. M., Bredger I. A. Potentiometric titration and equivalent weight of humic acid. Geochim. Cosmochim. Acta. 1960. Vol. 20. No. 1. P. 30-44. https://doi.org/10.1016/0016-7037(60)90136-8

Осадча Н. М. Полідисперсність гумусових речовин поверхневих вод басейну Дніпра. Наукові праці УкрНДГМІ. 2010. Вип. 259. С. 145-170.
Kobayashi T., Yanagi Y., H. Sumida H. Chemical properties of purified com mercial humic acids and their comparison with those of soil humic acids certified by Japan humic substances society. Humic Substances Research. 2018. Vol. 14. P. 33-42.
Orlov D. S., Ammosova Ya. M., Glebova G. I. Molecular parameters of humic acids. Geoderma. 1975. Vol. 13. P. 211-229. https://doi.org/10.1016/0016-7061(75)90019-1
Перминова И. В. Анализ, классификация и прогноз свойств гумусовых кислот: Автореф. дис. … д-ра хим. наук. Москва, 2000. 50 с.
Christl I., Knicker H., Kogel-Knabner I., Kretzschmar R. Chemical heterogeneity of humic substances: characterization of size fractions obtained by hollow-fibre ultrafiltration. Europian Journal of Soil Society. 2000. Vol. 51. No. 4. P. 617-626. https://doi.org/10.1046/j.1365-2389.2000.00352.x

Humic substances in soil, sediment and water. Ed. by Aikin G. R., McKnight D. M., Wershaw R.L., MacCarthy P. New York: John Wiley and Sons, Inc., 1985. 692 p.
Попов А. И. Гуминовые вещества. Свойства, строение, образование. Под ред. Е. И. Ермакова. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. 248 с.
Осадча Н. М., Осадчий В. І. Стік розчинених гумусових речовин з басейну Прип’яті: розрахунок, чинники, річний розподіл. Український географічний журнал. 2002. № 1. С. 51-57.
Осадча Н. М., Лутковський В. В. Дослідження змиву гумусових речовин з поверхні водозбору. Наукові записки Тернопільського національного педуніверситету. Серія Біологія. 2010. № 4(45). С. 79-85.
Кількісна оцінка надходження, розподілу та трансформації гумусових речовин у во досховищах дніпровського каскаду для прогнозування їх впливу на якість водних екосистем та вдосконалення методик водопідготовки. Звіт про НДР за договором 8/47, 2000-2004 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0100U004831. Київ, 2004. 188 с.
Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter. S. E. G. Findlay, R. L. Sinsabaugh, Eds. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.
Conte P., Spaccini R., Šmejkalova D., Nebbioso A., Piccolo A. Spectroscopic and conformational properties of size-fractions separated from a lignite humic acid. Chemosphere. 2007. Vol. 69. No. 7. P. 1032-1039. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2007.04.043
Alberts J. J., Takacs M. Total luminescence spectra of IHSS standard and reference fulvic acids, humic acids and natural organic matter: comparison of aquatic and terrestrial source terms. Org. Geochem. 2004. Vol. 35. Р. 243-256. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2003.11.007
Halim M., Spaccini R., Parlanti E., Amezghal A., Piccolo A., Agdal M.V. Differences in fluorescence properties between humic acid and its size fractions separated by preparative HPSEC. J. Geochem. Explor. 2013. Vol. 129. P. 23-27. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2012.11.006
Linnik P. N., Ivanechko Ya. S., Linnik R. P., Zhezherya V. A. Humic substances in surface waters of the Ukraine. Russ. J. Gen. Chem. 2013. Vol. 83. No. 13. P. 2715-2730. https://doi.org/10.1134/S1070363213130185

Janoš P. Separation methods in the chemistry of humic substances. Journal of Chromatography, A. 2003. Vol. 983. P. 1-18.
Kudryavtsev A. V., Perminova I. V., Petrosyan V. S. Size-exclusion chromatographic descriptors of humic substances. Anal. Chim. Acta. 2000. Vol. 407. P. 193-202. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(99)00814-4

McDonald S., Bishop A. G., Prenzler P. D., Robards K. Analytical chemistry of freshwater humic substances. Analyt. Chim. Acta. 2004. Vol. 527. No. 2. P. 105-124. https://doi.org/10.1016/j.aca.2004.10.011

Linnik P. N., Ivanechko Ya. S., Linnik R. P., Zhezherya V. A. Systematic features in the study of humic substances in natural surface waters. Journal of Water Chemistry and Technology. 2013. Vol. 35. No. 6. P. 295-304. https://doi.org/10.3103/S1063455X1306009X
Zsolnay A. Dissolved organic matter: artefacts, definitions, and functions. Geoderma. 2003. Vol. 113. P. 187-209. https://doi.org/10.1016/S0016-7061(02)00361-0
Варшал Г. М., Велюханова Т. К., Кощеева И. Я. Кубракова И. В., Баранова Н. Н. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов. Аналитическая химия редких элементов. Аналитическая химия редких элементов. Москва: Наука, 1988. С. 112

Pettersson C., Ephraim J., Allard B. On the composition and properties of humic substances isolated from deep groundwater and surface waters. Org. Geochem. 1994. Vol. 21. No. 5. P. 443-451. https://doi.org/10.1016/0146-6380(94)90096-5
Dahlen J., Backstrom M., Ephraim J., Boren H., Allard B. Determination of the molecular weight of fulvic acids by UV/VIS spectroscopy. Chemosphere. 1999. Vol. 38. No. 4. P. 783-794. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(98)00215-X

Plechanov N. Studies of molecular weight distributions of fulvic and humic acids by gel permeation chromatography. Examination of the solute molecular composition using RI, UV, fluorescence and weight measurement as detection techniques. Org.Geochern. 1983. Vol. 5. No. 3. P. 143-149. https://doi.org/10.1016/0146-6380(83)90024-4
Rodriguez F. J., Nunez L. A. Characterization of aquatic humic substances. Water and Environment Journal. 2011. Vol. 25. P. 163-170. https://doi.org/10.1111/j.1747-6593.2009.00205.x
Tsuda K., Mori H., Asakawa D., Yanagi Y., Kodama H., Nagao S. et al. Characterization and grouping of aquatic fulvic acids isolated from clear-water rivers and lakes in Japan. Water Res. 2010. Vol. 44. P. 3837-3846. https://doi.org/10.1016/j.watres.2010.04.038
Wu F. C., Evans R. D., Dillon P. J. High-performance liquid chromatographic fractionation and characterization of fulvic acid. Anal. Chim. Acta. 2002. Vol. 464. P. 47-55. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(02)00476-2

Thurman E. M., Wershaw R. L., Malcolm R. L., Pinckney D. J. Molecular size of aquatic humic substances. Org. Geochem. 1982. Vol. 4. P. 27-35. https://doi.org/10.1016/0146-6380(82)90005-5

Chen J., LeBoeuf E.J., Dai S., Gu B. Fluorescence spectroscopic studies of natural organic matter fractions. Chemosphere. 2003. Vol. 50. P. 639-647. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(02)00616-1

Valencia S., Marin J., Velasquez J., Restrepo G., Frimmel F. H. Study of pH effects on the evolution of properties of brown-water natural organic matter as revealed by sizeexclusion chromatography during photocatalytic degradation. Water Research. 2012. Vol. 46. No. 4. P. 1198-1206. https://doi.org/10.1016/j.watres.2011.12.028
Tercero Espinoza L. A., Тer Haseborg E., Weber M., Frimmel F. H. Investigation of the photocatalytic degradation of brown water natural organic matter by size exclusion chromatography. Applied Catalysis B: Environmental. 2009. Vol. 87. Р. 56-62. https://doi.org/10.1016/j.apcatb.2008.08.013

Carvalho S. I. M., Otero M., Duarte A. C., Santos E. B. H. Effects of solar radiation on the fluorescence properties and molecular weight of fulvic acids from pulp mill effluents. Chemosphere. 2008. Vol. 71. P. 1539-1546. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2007.11.046

Duarte R. M. B. O., Santos E. B. H., Duarte A. C. Spectroscopic characteristics of ultrafiltration fractions of fulvic and humic acids isolated from an eucalyptus bleached Kraft pulp mill effluent. Water Res. 2003. Vol. 37. P. 4073-4080. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(03)00411-1

Васильчук Т. А., Осипенко В. П. Компонентный состав растворенных органических веществ природных поверхностных вод с высокой цветностью. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. зб. 2010. Т. 3 (20). С. 136-141.
De Haan H., Werlemark G., De Boer T. Effect of pH on molecular weight and size of fulvic acids in drainage water from peaty grassland in NW Netherlands. Plant and Soil. 1983. Vol. 75. No. 1. P. 63-73. https://doi.org/10.1007/BF02178614
Baalousha M., Motelica-Heino M., Le Coustumer Ph. Conformation and size of humic substances: Effects of major cation concentration and type, pH, salinity, and residence time. Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects. 2006. Vol. 272. P. 48-55. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2005.07.010

Wrobel K., Sadi B. B. M., Wrobel Katarzyna, Castillo J. R., Caruso J. A. Effect of metal ions on the molecular weight distribution of humic substances derived from municipal compost: ultrafiltration and size exclusion chromatography with spectrophotometric and Inductively Coupled Plasma-MS detection. Anal. Chem. 2003. Vol. 75. P. 761-767. https://doi.org/10.1021/ac0261193

Boguta P., Sokołowska Z. Zinc binding to fulvic acids: assessing the impact of pH, metal concentrations and chemical properties of fulvic acids on the mechanism and stability of formed soluble complexes. Molecules. 2020. Vol. 25. Article number 1297. 24 p. https://doi.org/10.3390/molecules25061297

Yu H., Covey G. H., O’Connor A. J. (2008) Innovative use of silvichemical biomass and its derivatives for heavy metal sorption from wastewater. Int. J. Environ. Pollut. 2008. Vol. 34. No. 1/2/3/4. P. 427-450. https://doi.org/10.1504/IJEP.2008.020808
Saito Y., Hayano S. (1980). Distribution of oxygen-containing functional groups and elements in humic acids from marine sediments. Journal of the Oceanographical Society of Japan. 1980. Vol. 36. No. 1. P. 59-67. https://doi.org/10.1007/BF02209356
Waikar S. L., Malewar G. U., More S. D., Kausadikar H. K. Humic substances and functional groups of soil humus reserve developed under varied agroecological units of south-central part of Maharashtra. Journal of the Indian Society of Soil Science. 2004. Vol. 52. No. 2. P. 147-150.
Tsutsuki K., Kuwatsuka S. (1984) Molecular size distribution of humic acids as affected by the ionic strength and the degree of humification. Soil Science and Plant Nutrition. 1984. Vol. 30. No. 2. P. 151-162. https://doi.org/10.1080/00380768.1984.10434679
Wankhade B. D., Jadhao S. D., Rathod P. H., Mali D. V., Sonune B. A. Chemical characterization and functional group analysis of humic substances extracted from enriched compost prepared by using various organic. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2020. Special Issue 11. P. 3935-3942.
Bai H., Jiang Z., He M., Ye B., Wei S. Relating Cd2+ binding by humic acids to molecular weight: A modeling and spectroscopic study. J. Environ. Sci. 2017. https://doi.org/10.1016/j.jes.2017.11.028
Скопинцев Б. А., Бикбулатова Е. М. О химической природе органического вещества воды рек СРСР. Водные ресурсы. 1986. № 3. С. 85-89.
Kureyshevich A. V. Relationship between long-term dynamics of chlorophyll a content in plankton of the Dnieper reservoirs and the total solar radiation and its activity. Hydrobiol. J. 2004. Vol. 40. No. 5. P. 11 p. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v40.i5.20
Сиренко Л. А., Корелякова И. Л., Михайленко Л. Е. и др. Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ. Киев: Наукова думка, 1989. 232 с.

Розділ 5

Islam M. A., Morton D. W., Johnson B. B., Angove M. J. Adsorption of humic and fulvic acids onto a range of adsorbents in aqueous systems, and their effect on the adsorption of other species: A review. Separation and Purification Technology. 2020. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2020.116949
Осадча Н. М., Білецька С. В. Вертикальний розподіл гумусових речовин у донних відкладах дніпровських водосховищ. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 18. С. 201-212.
Chotzen R., Polubesova T., Chefetz B., Mishael Ya. (2016). Adsorption of soil-derived humic acid by seven clay minerals: A systematic study. Clays and Clay Minerals. 2016. Vol. 64. Nо. 5. P. 628-638. https://doi.org/10.1346/CCMN.2016.064027
Wang K., Xing B. Structural and sorption characteristics of adsorbed humic acid on clay minerals. J. Environ. Quality. 2005. Vol. 34. Nо. 1. P. 342-349. https://doi.org/10.2134/jeq2005.0342

Zhang L., Xiang P., Bao X., Xiong M., Liu F. The Influence of humic substances on the sorption of three organic contaminants with different structure and polarity to clay minerals. Water, Air, Soil Pollut. 2017. Vol. 228. Article number 199. https://doi.org/10.1007/s11270-017-3380-y
Meng F., Yuan G., Wei J., Bi D., Wang H. Leonardite-derived humic substances are great adsorbents for cadmium. Environ. Sci. Pollut. Res. 2017. Vol. 24. P. 23006-23014. https://doi.org/10.1007/s11356-017-9947-8

Balcke G. U., Kulikova N. A., Hesse S., Kopinke F.-D., Perminova I. V., Frimmel F. H. Adsorption of humic substances onto kaolin clay related to their structural features. Soil Sci. Soc. Amer. J. 2002. Vol. 66. Nо. 6. P. 1805-1812. https://doi.org/10.2136/sssaj2002.1805
El-Sayed M. E. A., Khalaf M. M. R., Rice J. A. Isotherm and kinetic studies on the adsorption of humic acid molecular size fractions onto clay minerals. Acta Geochim. 2019. Vol. 38. Nо. 6. P. 863-871. https://doi.org/10.1007/s11631-019-00330-4
Орлов Д. С. Поглощение света гумусовыми веществами в видимой части спектра. Научн. докл. высшей школы, биол. науки. 1959. № 4. С. 192-197.
Sposito G. Surface reaction in natural aqueous colloidal systems. Chimia. 1989. Vol. 43. Nо. 6. P. 169-176. https://doi.org/10.2533/chimia.1989.169
Минкин М. Б., Горбунов Н. И., Садименко П. А. Актуальные вопросы физической и коллоидной химии почв. Отв. ред. В. Ф. Вальков. Северо-Кавказский научный центр высшей школы. Донской сельскохозяйственный інститут. Изд-во Ростовского университета, 1982. 278 с.
Когановский А. М. Адсорбция и ионный обмен в процессах водоподготовки и очистки сточных вод. Киев: Наукова думка, 1983. 238 с.
Дривер Дж. Геохимия природных вод. Пер. с англ. Москва: Мир, 1985. 440 с.
Васильчук Т. О., Євтух Т. В. Сорбція гумусових речовин монтморилонітом та донними відкладами. Наукові записки Тернопільського нац. пед. Університету ім. В. Гнатюка. Серія біологія. 2005. № 3 (26). С. 59-62.
Косоруков А. А., Надел Л. Г., Корнилович Б. Ю. Физико-химические исследования сорбционных комплексов глинистый минерал – фульвокислоты. Химия и технология воды. 2000. Т. 22. № 6. С. 606-615.
Марутовский Р. М., Антонюк Н. Г., Рода И. Г. и др. Метод определения параметров изотерм адсорбции на основе теории объемного заполнения мікропор. Химия и технология воды. 1991. Т. 13. № 11. С. 972-973.
Nabyvanets B. I., Osadchy V. I., Osadcha N. M. et al. Adsorbtion and ion exchange processes in testing methods of natural water analysis. Proceedings of the X Ukrainian-Polish Symposium «Theoretical and experimental studies of interfacial phenomena and their technological applications». Lviv-Uzlissia, Ukraine, September 26-30 2006. Lviv-Uzlissia, Ukraine. 2006. Part I. P. 251.
Осадча Н. М., Чернишова Л. О Сорбція гумусових кислот завислими речовинами поверхневих вод. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 4 (21). С. 105-117.
Linnik P. N., Vasilchuk T. A., Linnik R. P. Humic substances of natural waters and their importance for aquatic ecosystems: A review. Hydrobiol. J. 2004. Vol. 40. Nо. 3. P. 79-101. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v40.i3.90

Орлов Д. С., Демин В. В., Завгородняя Ю. А. Влияние молекулярных параметров гуминовых кислот на их физиологическую активность. Доклады РАН. 1997. Т. 354. № 6. С. 843-845.
Hammer H., Paschke A., Schuurmann G. Experimental analysis of sorption of environmental chemicals to models soil organic matter. 14th International meeting of the International Humic Substances Society «From molecular understanding to innovative applications of humic substances». 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. P. 417-421.
Zhou J. L., Rowland S., Fauzi R., Mantoura C., Braven J. The formation of humic coatings on mineral particles under simulated estuarine conditions – a mechanistic study. Water Resarch. 1994. Vol. 28. Nо. 3. Р. 571-579. https://doi.org/10.1016/0043-1354(94)90008-6
Когановский А. М. Влияние электролитов на мицеллообразование гуминовых и апокреновых кислот и на адсорбцию их из водных растворов. Коллоидный журнал. 1962. Т. 24. № 1. С. 34-40.
24. Лактионов Н. И. Коллоидно-химические исследования гумуса почв как полидисперсной системы. Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Киев: Гос. изд. сельхоз. литературы, 1962. Ч. II. С. 189-205.
Лактіонов М. І. Агроґрунтознавство про органічну частину грунтів: лекція. Харків: Харківський державний аграрний університет, 2000. 26 с.
Лактіонов М. І. Проблеми вчення про органічну частину ґрунтів. Агрохімія і ґрунтознавство. 2001. Вип. 61. С. 3-11.
Kaiser K., Zech W. Competitive sorption of dissolved organic matter fractions to soils and related mineral phases. J. Soil Sci. Soc. Amer. 1997. Vol. 61. Nо. 1. P. 64-69. https://doi.org/10.2136/sssaj1997.03615995006100010011x

Luider C., Pettierew E., Curtis P. J. Scavenging of dissolved organic matter (DOM) by amorphous iron hydroxide particle (Fe(OH)3). Hydrobiologia. 2003. Vol. 494. Nо. 1-3. P. 37-41. https://doi.org/10.1023/A:1025473122729

Адамсон А. Физическая химия поверхностей. Пер. с англ. Москва: Мир, 1979. 568 с.
Тарасевич Ю. И. Механизм взаимодействия гуминовых кислот со слоистыми силикатами и коагулянтами. Химия и технология воды. 1980. № 2. С. 297-303.
Тарасевич Ю. И. Природные сорбенты в процессе очистки воды. Киев: Наукова думка, 1981. 208 с.
Тарасевич Ю. И., Овчаренко Ф. Д. Адсорбция на глинистых минералах. Киев: Наукова думка, 1975. 352 с.
Курочкина Г. Н., Пинский Д. Л. Адсорбция полиэлектролитов на синтетических алюмосиликатах заданного состава. Журн. физ. химии. 2002. Т. 76. № 6. С. 1113-1118.
Грим Р.Э. Минералогия и практическое использование глин. Пер. с англ. Москва: Мир, 1967. 511 с.
Гриссбах Р. Теория и практика ионного обмена. Москва: Изд-во иностр. литературы, 1963. 499 с.
Линник П. Н., Васильчук Т. А., Зубенко И. Б. Роль донных отложений во вторичном загрязнении водной среды водохранилищ органическими веществами и тяжелыми металлами. Химия и технология воды. 1999. Т. 21. № 1. С. 30-46.
Лиштван И. И., Круглицкий Н. Н., Третинник В. Ю. Физико-химическая механика гуминовых веществ. Минск: Наука и техника, 1976. 263 с.
Tipping E. Adsorption by goethite (a-FeOOH) of humic substances from three different lakes. Chem. Geol. 1981. Vol. 33. Nо. 1-2. P. 81-89. https://doi.org/10.1016/0009-2541(81)90086-3

Tipping E. Interactions of organic acids with inorganic and organic surfaces. Organic acids in aquatic ecosystems. Proceeding of Conference. Ed. by E.M. Perdue and E. T. Gjessing. S. Bernhard. Dahlem, 1990. John Wiley & Sons, 1990. P. 209-221.
Иванов С. Н. Физико-химический режим фосфатов торфов и дерново-подзолистых почв. Минск: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры БССР, 1962. 237 с.
Murphy E. M., Zachara J. M., Smith S. C., Phillips J. L. The sorption of humic acids to mineral surfaces and their role in contaminant binding. Sci. Total Environ. 1992. Vol. 117-118. P. 413-423. https://doi.org/10.1016/0048-9697(92)90107-4
McKnight D. M., Hornberger G. M., Bencala K. E., Boyer E. W. In-stream sorption of fulvic acid in an acidic stream: A stream-scale transport experiment. Water Resources Research. 2002. Vol. 38. Nо. 1. P. 6-1-6-12. https://doi.org/10.1029/2001WR000269
Karltun E. Modelling SO42- surface complexation on variable charge minerals. II. Competition between SO42-, oxalate and fulvate. European Journal of Soil Science. 1998. Vol. 49. No. 1. P. 113-120. https://doi.org/10.1046/j.1365-2389.1998.00092.x
Федотов Г. Н. Гумус и коллоидная составляющая почв. Экологические системы и приборы. 2007. № 6. С. 5-8.
Нахшина Е. П. Ионный и биогенный сток рек бассейна верхнего Днепра. Гидро хим. мат-лы. 1968. Т. 48. С. 14-23.
Розроблення методології і технології прогнозування та оцінки стану поверхневих вод. Звіт про НДР за темою № 21/06 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ. № держреєстрації 0106U007590. Київ, 2008. 295 с.
Скопинцев Б. А., Бикбулатова Е. М. О химической природе органического вещества воды рек СССР. Водные ресурсы. 1986. № 3. С. 85-89.
Спозито Г. Термодинамика почвенных растворов. Пер. с англ. Ленинград: Гидро метеоиздат, 1984. 239 с.
Кононова М. М. Важнейшие итоги исследований почвенного гумуса. Почвоведение. 1957. № II. С. 43-61.
Кононова М. М., Бельчикова Н. П. Изучение природы гумусовых веществ почвы приемами фракционирования. Почвоведение. 1960. № 11. С. 1-9.
Кононова М. М. Органическое вещество почвы. Его природа, свойства и методы изучения. Москва: Изд-во АН СССР, 1963. 314 с.
Стивенсон Ф. Дж., Баталер Х. А. Химия гуминовых кислот и родственных пигментов / Органическая химия. Ленинград: Недра, 1974. С. 389-412.
Murphy E.M., Zachara J.M. The role of sorbed humic substances on the distribution of organic and inorganic contaminants in groundwater. Geoderma. 1995. Vol. 67. P. 103-124. https://doi.org/10.1016/0016-7061(94)00055-F

Murphy E. M., Zachara J. M., Smith S. C. Influence of mineral-bound humic substances on the sorption of hydrophobic organic compounds. Environ. Sci. Technol. 1990. Vol. 24. P. 1507-1516. https://doi.org/10.1021/es00080a009
Протасов А. А., Сергеева О. А., Кошелева С. И. Гидробиология водоемов-охладителей тепловых и атомных электростанций Украины. Киев: Наукова думка, 1991. 192 с.
Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ. Киев: Наукова думка, 1989. 232 с.
Огляд «Хімічний склад і якість поверхневих вод України за 1991-1995 рр.». Звіт про НДР за темою Х.I.4 (заключний) / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Н. М. Мостова та ін. / УкрНДГМІ Держкомгідромету України. № держреєстрації 0196U017694. Київ, 1995. 286 с.
Комплексна оцінка забруднення водних мас та донних відкладів дніпровських водосховищ важкими металами, радіонуклідами та пестицидами. Звіт про НДР за контрактом з IDRC (Канада), 1994-1995 рр. (заключний) / Осадчий В. І., Войцехович О. В., Осадча Н. М. та ін. / УкрНДГМІ Держкомгідромету України. Київ, 1995. 176 с.
Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А. И., Тимченко В. М., Нахшина Е. П. и др. Киев: Наукова думка, 1989. 216 с.
Киевское водохранилище. Под ред. Я.Я. Цееба и Ю. Г. Майстренко. Киев: Наукова думка, 1972. 460 с.
Канивец В. В. Анализ основных тенденций развития радиационной обстановки в днепровской водной системе после Чернобыльской аварии. Вісник аграрної науки. 1996. № 4. С. 40-56.
Осадча Н. М. Розчинність гумінових кислот у поверхневих водах. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 3 (20). С. 95-102.
Humic substances in soil, sediment and water. Ed. by Aikin G. R., McKnight D. M., Wershaw R. L., MacCarthy P. New York: John Wiley and Sons, Inc., 1985. 692 p.
Hayes M. H. B., Swift R. S. Humic substances in soils and in their drainage waters. 14th International meeting of the International Humic Substances Society «From molecular understanding to innovative applications of humic substances», 14-19 September 2008. Proceedings. Moscow – Saint Petersburg, 2008. P. 379-383.
Stevenson F. J. Humus chemistry: genesis, composition, reactions. 2nd Edition. New York: John Willey, 1994. 512 p.
Tan K. H. Humic matter in soil and the environment. Principles and controversies. New York, Basel: Marcel Dekker, 1998. 521 p.
Осадчий В. І. Методологічні основи дослідження чинників та процесів формування хімічного складу поверхневих вод України: Автореф. дис. д-ра геогр.наук. Київ, 2008. 32 с.
Нахшина Е. П. Микроэлементы в водохранилищах Дніпра. Киев: Наукова думка,1989. 157 с.
Александрова Л. Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. Ленинград: Наука, 1980. 329 с.
Kappler A., Ji R., Schink B., Brune A. Dynamics in composition and size-class distribution of humic substances in profundal sediments of Lake Constance. Org.Geochem. 2001. Vol. 32. Nо. 1. P. 3-10. https://doi.org/10.1016/S0146-6380(00)00160-1
Осадча Н. М., Осадчий В. І. Особливості формування хімічного складу поверхневих вод України у 2000 р. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т. ІІ. С. 379-389.
Осадчая Н. Н., Осадчий В. И. Оценка выноса растворенных органических веществ гумусовой природы со стоком р. Прип’ять. Труды УкрНИГМИ. 2001. Вып. 249. С. 161-177.
Осадча Н. М., Осадчий В. І. Стік розчинених гумусових речовин з басейну Прип’яті: розрахунок, чинники, річний розподіл. Український географічний журнал. 2002. № 1. С. 51-57. https://doi.org/10.1017/S1358246100008080
Жукова Т. В. Потоки биогенных элементов из донных отложений в воду и их роль в формировании трофического статуса Нарочанских озер. Гидробиол.журн. 2002. Т. 38. № 4. С. 14-21.
Аникиев В. В., Горячев Н. А., Лапин И. А. и др. Поведение тяжелых металлов при смещении речных и морских вод. Влияние гуминовых и фульвовых кислот на миграцию Fe, Mn, Zn, Cu, Cd, и Pb в эстуарии р. Раздольная – Амурский залив. Геохимия. 1991. № 7. С. 1642-1651.
Осипенко В. П., Васильчук Т. А. Влияние минерализации воды на поведение некоторых групп органических веществ в системе «донные отложения – вода». Гидробиол. журн. 2008. Т. 44. № 1. С. 105-114.
Горев Л. Н., Никаноров А. М., Пелешенко В. И. Региональная гидрохимия Київ: Вища школа, 1989. 277 с.
Горев Л. Н., Пелешенко В. И. Гидрохимические равновесия. Киев: Изд-во КГУ, 1979. 111с.
Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. Київ: Вища школа, 1995. 307 с.
Кількісна оцінка надходження, розподілу та трансформації гумусових речовин у водосховищах дніпровського каскаду для прогнозування їх впливу на якість водних екосистем та вдосконалення методик водопідготовки. Звіт про НДР за договором 8/47, 2000-2004 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ МНС України та НАН України. № держреєстрації 0100U004831. Київ, 2004. 188 с.

Линник П. Н., Зубко А. В. Гумусовые вещества как важный фактор в миграции металлов в системе донные отложения – вода. Экологическая химия. 2007. № 16 (2). С. 69-84.
Linnik P. N. Coexisting manganese species in surface water of the Ukraine and their significance for aquatic ecosystems. Russ. J. Gen. Chem. 2018. Vol. 88. Nо. 13. P. 2918-2937. https://doi.org/10.1134/S1070363218130157

Bryan N. D., Jones M. N., Birkett J., Livens F. R. Aggregation of humic substances by metal ions measured by ultracentrifugation. Anal. Сhiм. Acta. 2001. Vol. 437. Р. 291-308. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)01007-8

Hakim A., Suzuki T., Kobayashi M. Strength of humic acid aggregates: effects of divalent cations and solution pH. ACS Omega. 2019. Vol. 4. Nо. 5. P. 8559-8567. https://doi.org/10.1021/acsomega.9b00124

Tan L., Wang Y., Wang S., Wu C., Li D., Chen Y. et al. Aggregation kinetics and mechanism of humic acid reaction with Cs+ and Co2+ metal ions using batch techniques. Water. 2022. Vol. 14. Nо 17. Article number 2619. 14 p. https://doi.org/10.3390/w14172619
Yuan M., Bustamante H., Mahmoudi N., Gradzielski M. Colloidal chemistry in water treatment: the effect of Ca2+ on the interaction between humic acid and poly (diallyldimethylammonium chloride) (PDADMAC). Langmuir. 2024. Vol. 40. P. 4108-4121. https://doi.org/10.1021/acs.langmuir.3c03029

Варшал Г. М., Инцкирвели Л. Н., Сироткина И. С. и др. Об ассоциации фульво кислот в водных растворах. Геохимия. 1975. № 10. С. 1581-1584.
Sutton R., Sposito G. Molecular structure in soil humic substances: the new view. Environ. Sci. Technol. 2005. Vol. 39. No. 23. P. 9009-9015. https://doi.org/10.1021/es050778q
Angelico R., Colombo C., Di Iorio E., Brtnicky M., Fojt J., Conte P. Humic substances: from supramolecular aggregation to fractal conformation – is there time for a new paradigm? Appl. Sci. 2023. Vol. 13. Article number 2236. 32 p. https://doi.org/10.3390/app13042236
Варшал Г. М., Велюханова Т. К., Кощеева И. Я. и др. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов. Аналитическая химия редких элементов. Москва: Наука, 1988. С. 112-146.
Ширшова Л. Т. Полидисперсность гумусовых веществ почв. Москва: Наука, 1991. 75 с.
Попов А. И. Гуминовые вещества. Свойства, строение, образование. Под ред.Е. И. Ермакова. СПб: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 2004. 248 с.
Артемьев В. Е. Геохимия органического вещества в системе река-море. Москва: Наука, 1993. 204 с.
Лапин И. В., Красюков В. Н. Влияние гуминовых кислот на поведение тяжелых металлов в эстуарных водах. Океанология. 1986. Вып. 26. № 4. С. 621-627.
Лапин И. А., Красюков В. Н., Каталевский Н. И. Изучение форм миграции тяжелых металлов в эстуариях. Гидрохим. мат-лы. 1987. Т. 98. С. 65-74.
Conte P., Piccolo A. Conformational arrangement of dissolved humic substances. Influence of solution composition on association of humic molecules. Environ. Sci.Technol. 1999. Vol. 33. No. 10. P. 1682-1690. https://doi.org/10.1021/es9808604
Underdown A. W., Langford C. H., Gamble D. S. Light scattering studies of the relationship between cation binding and aggregation of a fulvic acid. Environ. Sci. Technol.1985. Vol. 19. No. 2. P. 132-136. https://doi.org/10.1021/es00132a003
Frimmel F. H. Photochemical aspects related to humic substances. Environ. Intern.1994. Vol. 20. No. 3. P. 373-385. https://doi.org/10.1016/0160-4120(94)90123-6
Aguer J. P., Richard C., Andreux F. Effect of light on humic substances: production of reactive species. Analusis, EDP Sciences. 1999. Vol. 27. No. 5. P. 387-390. https://doi.org/10.1051/analusis:1999270387

Kulovaara M., Corin N., Backlund Р., Tervo J. Impact of UV254-radiation on aquatic humic substances. Chemosphere. 1996. Vol. 33. No. 5. P. 783-790. https://doi.org/10.1016/0045-6535(96)00233-0

Wang G.-S., Liao C.-H., Chen H.-W., Yang H.-C. Characteristics of natural organic matter degradation in water by UV/H2O2 treatment. Environ. Technol. 2006. Vol. 27.No. 3. P. 277-287. https://doi.org/10.1080/09593332708618638
Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N. Photochemical processes in surface water bodies and their potential impacts on the chemical composition of water: A review. Lakes & Reservoirs: Research & Management. 2023. Vol. 28. e12436. https://doi.org/10. 1111/lre.12436
Rajca M., Bodzek M. Kinetics of fulvic and humic acids photodegradation in water solutions. Separation and Purification Technology. 2013. Vol. 120. P. 35-42. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2013.09.019

Uyguner C. S., Bekbolet M. Evaluation of humic acid photocatalytic degradation by UV-vis and fluorescence spectroscopy. Catalysis Today. 2005. Vol. 101. P. 267-274. https://doi.org/10.1016/j.cattod.2005.03.011
Chaukura N., Mukonza S. S., Nkambule T. I., Mamba B. B. Photodegradation of humic acid in aqueous solution using a TiO2-carbonaceous hyper-cross-linked po lystyrene polymer nanocomposite. Int. J. Environ. Sci. Technol. 2019. Vol. 16. P. 1603-1612. https://doi.org/10.1007/s13762-018-1755-2
Steinberg C. E. W. Ecology of humic substances in freshwaters. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2003. 440 p. https://doi.org/10.1007/978-3-662-06815-1
Клімат України. За ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. Київ: Вид-во Раєвського, 2003. 343 c.
Serra A., Philippe L., Perreault F., Garcia-Segura S. Photocatalytic treatment of natural waters. Reality or hype? The case of cyanotoxins remediation. Wat. Res. 2021. Vol. 188. Article number 116543. 32 p. https://doi.org/10.1016/j.watres.2020.116543
Babel S., Sekartaji P. A., Sudrajat H. ZnO nanoparticles for photodegradation of humic acid in water. Environ. Sci. Pollut. Res. 2021. Vol. 28. P. 31163-31173. https://doi.org/10.1007/s11356-021-12977-9
He Y. (2013). Titanium dioxide-mediated photocatalytic degradation of humic acid under natural sunlight. Water Environ. Res. 2013. Vol. 85. No. 1. P. 3-12. https://doi.org/10.2175/106143012X13378023685790

Tryba B., Brożek P., Piszcz M., Morawski A. W. New photocatalyst for decomposition of humic acids in photocatalysis and photo-Fenton processes. Pol. J. Chem.Tech. 2011. Vol. 13. No. 4. P. 8-14. https://doi.org/10.2478/v10026-011-0042-5
Wang X., Lou T., Xie H. Photochemical production of dissolved inorganic carbon from Suwannee river humic acid. Chin. J. Ocean. Limnol. 2009. Vol. 27. No. 3. P. 570-573. https://doi.org/10.1007/s00343-009-9156-5

Anesio A. M., Graneli W., Aiken G. R., Kieber D. J., Mopper K. Effect of humic substance photodegradation on bacterial growth and respiration in lake water. Appl.Environ. Microbiol. 2005. Vol. 71. No. 10. P. 6267-6275. https://doi.org/10.1128/AEM.71.10.6267-6275.2005

Zhu W. Z., Yang G. P., Zhang H. H. Photochemical behaviour of dissolved and colloidal organic matter in estuarine and oceanic waters. Sci. Total Environ. 2017. Vol. 607-608. P. 214-224. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.06.163
Drozdova O. Y., Aleshina A. R., Tikhonov V. V., Lapitskiy S. A., Pokrovsky O. S. Coagulation of organo-mineral colloids and formation of low molecular weight organic and metal complexes in boreal humic river water under UV-irradiation. Chemosphere.2020. Vol. 250. Article number 126216. 10 p. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.126216
Allard B., Boren H., Pettersson C., Zhang G. Degradation of humic substances by UV irradiation. Environment International. 1994. Vol. 20. No. 1. P. 97-101 https://doi.org/10.1016/0160-4120(94)90072-8

Gennings C., Molot L. A., Dillon P. J. Enhanced photochemical loss of organic carbon in acidic waters. Biogeochemistry. 2001. Vol. 52. P. 339-354. https://doi.org/10.1023/A:1006499713835

Porcal P., Dillon P. J., Molot L. A. Seasonal changes in photochemical properties of dissolved organic matter in small boreal streams. Biogeosciences. 2013. Vol. 10. P. 5533-5543. https://doi.org/10.5194/bg-10-5533-2013

Vione D., Lauri V., Minero C., Maurino V., Malandrino M., Carlotti M. E. et al. Photostability and photolability of dissolved organic matter upon irradiation of natural water samples under simulated sunlight. Aquat. Sci. 2009. Vol. 71. P. 34-45. https://doi.org/10.1007/s00027-008-8084-3

Wu F. C., Mills R. B., Evans R. D., Dillon P. J. Photodegradation-induced changes in dissolved organic matter in acidic waters. Can. J. Fish. Aquat. Sci. 2005. Vol. 62. P. 1019-1027. https://doi.org/10.1139/f05-009

Cory R. M., McKnight D. M., Chin Y.-P., Miller P., Jaros C. L. Chemical characteristics of fulvic acids from Arctic surface waters: microbial contributions and photochemical transformations. J. Geophys. Res. 2007. Vol. 112. Article number G04S51. 14 p. https://doi.org/10.1029/2006JG000343

Carvalho S. I. M., Otero M., Duarte A. C., Santos E. B. H. Effects of solar radiation on the fluorescence properties and molecular weight of fulvic acids from pulp mill effluents. Chemosphere. 2008. Vol. 71. P. 1539-1546. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2007.11.046
Wagner S., Jaffe R. Effect of photodegradation on molecular size distribution and quality of dissolved black carbon. Org. Geochem. 2015. Vol. 86. P. 1-4. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2015.05.005

Grzybowski W. Terrestrial humic substances induce photodegradation of polysaccharides in the aquatic environment. Photochem. Photobiol. Sci. 2009. Vol. 8. P. 1361-1363. https://doi.org/10.1039/b9pp00038k

Zhao S., Xue S., Zhang J., Zhang Z., Sun J. Dissolved organic matter-mediated photodegradation of anthracene and pyrene in water. Scientific Reports. 2020. Vol. 10. No 1. P. 3413-3421.
Chen Y., Liu L., Su J., Liang J., Wu B., Zuo J. et al. Role of humic substances in the photodegradation of naproxen under simulated sunlight. Chemosphere. 2017. Vol. 187. P. 261-267. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2017.08.110
Garbin J. R., Milori D. M. B. P., Simoẽs M. L., da Silva W. T. L., Neto L. M. Influence of humic substances on the photolysis of aqueous pesticide residues. Chemosphere. 2007. Vol. 66. P. 1692-1698. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2006.07.017
Kamiya M., Kameyama K. Photochemical effects of humic substances on the degradation of organophosphorus pesticides. Chemosphere. 1998. Vol. 36. No. 10. P. 2337-2344. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(97)10202-8

Silva C. P., Lima D. L. D, Groth M. B., Otero M., Esteves V. I. Effect of natural aquatic humic substances on the photodegradation of estrone. Chemosphere. 2016. Vol. 145. P. 249-255. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2015.11.068

Bushaw K. L., Zepp R. G., Tarr M. A., Schulz-Jander D., Bourbonniere R. A., Hodson R. E. et al. Photochemical release of biologically available nitrogen from aquatic dissolved organic matter. Nature. 1996. Vol. 381. Issue 6581. P. 404-407. https://doi.org/10.1038/381404a0
Grzybowski W., Tranvik L. Phototransformations of dissolved organic nitrogen. Nitrogen in the Marine Environment. Chapter 10. Elsevier Inc., 2008. P. 511-527. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-372522-6.00010-4

Wang W., Tarr M. A., Bianchi T. S., Engelhaupt E. Ammonium photoproduction from aquatic humic and colloidal matter. Aquatic Geochem. 2000. Vol. 6. No. 3. P. 275-292. https://doi.org/10.1023/A:1009679730079

Kieber R. J., Li A., Seaton P. J. Production of nitrite from the photodegradation of dissolved organic matter in natural waters. Environ. Sci. Technol. 1999. Vol. 33. No. 7. P. 993-998. https://doi.org/10.1021/es980188a

Spierings J., Worms I. A. M., Mie ville P., Slaveykova V. I. Effect of humic substance photoalteration on lead bioavailability to freshwater microalgae. Environ. Sci. Technol.2011. Vol. 45. No. 8. P. 3452-3458. https://doi.org/10.1021/es104288y
Worms I. A. M., Adenmatten D., Mieville P., Traber J., Slaveykova V. I. Photo-transformation of pedogenic humic acid and consequences for Cd(II), Cu(II) and Pb(II) speciation and bioavailability to green microalga. Chemosphere. 2015. Vol. 138. P. 908-915. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2014.10.093

Розділ 6

Варшал Г. М. О состоянии минеральных компонентов в поверхностных водах. Проблемы аналитической химии. Методы анализа природных и сточных вод. Москва: Наука, 1977. Т. 5. С. 94-107.
Пелешенко В. І., Закревський Д. В., Хільчевський В. К. та ін. Про точність розрахунків хімічного стоку. Вісник Київського університету. Географія. 1983. Вип. 25. С. 29-34.
Мальцева А. В., Тарасов М. Н., Смирнов М. П., Крючков И. А. Сток органических веществ с территории СРСР. Гидрохим. мат-лы. 1987. Т. 102. С. 102-112.
Осадча Н. М., Осадчий В. І. Особливості формування хімічного складу поверхневих вод України у 2000 р. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т. ІІ. С. 379-389.
Справочник по гидрохимии. Под ред. А. М. Никанорова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. 392 с.
Войцехович В. О., Лузан Л. І. Сучасні зміни максимального стоку річок Українського Полісся. Наукові праці УкрНДГМІ. 1999. Вип. 247. С.125-135.
Лук’янець О. І., Сусідко М. М. Річки правобережжя Прип’яті в періоди високої водності: повторюваність дощових паводків та особливості гідрологічного режиму. Наукові праці УкрНДГМІ. 1999. Вип. 247. С. 136-143.
Алексеевский Н. И., Лебедева М. Ю., Соколовский Д. К. Источники питания и изменчивость их вклада в формирование стока рек европейской территории России. Водные ресурсы. 2007. Т. 34. № 1. С. 5-17.
Скопинцев Б. А. Гумус вод Мирового океана и почв Земли. Труды 2-го Международного симпозиума «Геохимия природных вод». Ростов на Дону, 17-22 мая, 1982. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1985. С.180-190.
Семенов А. Д. Органические вещества в поверхностных водах Советского Союза. Автореф. дис. .д-ра хим. наук. Новочеркасск: Гидрохим. ин-т, 1971. 40 с.
Осадчая Н. Н., Осадчий В. И. Оценка выноса растворенных органических веществ гумусовой природы со стоком р. Припять. Труды УкрНИГМИ. 2001. Вып. 249. С. 161-177.
Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. Київ: Віпол, 2000. 376 с.
Гребінь В. В., Ободовський О. Г. Закономірності внутрірічного розподілу стоку та особливості живлення річок басейну Верхньої Прип’яті. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2003. Т. 5. С. 119-128.
Гребінь В. В., Ободовський О. Г., Царик М. О. Особливості багаторічних коливань стоку річок басейну Прип’яті (в межах України). Картографія та вища школа. 2003. Вип. 8. С. 98-103.
Гребінь В. В. Сучасні зміни стоку річок Прип’ятського Полісся. Гідрологія, гідро хімія і гідроекологія. 2004. Т. 6. С. 74-85.
Василенко Є. В., Гребінь В. В. Зміна термінів проходження весняного водопілля на річках басейну Прип’яті (в межах України) в сучасний період. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Т. 18. С. 119-125.
Херсонский Э. С., Херсонская Е. В. Гидрографические и статистические характеристики рек Чернобыльской зоны отчуждения. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. 2001. Вип. 7. С. 167-177.
Ковальчук І. П. Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід». Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т. 2. С. 323-335.
Мониторинг, использование и управление водными ресурсами бассейна р. Припять. Под общ. ред. М. Ю. Калинина, А. Г. Ободовского. Минск: Белсэнс, 2003. 269 с.
Иванов С. Н. Физико-химический режим фосфатов торфов и дерново-подзолистых почв. Минск: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры БССР, 1962. 237 с.
Ланчикова О. Е., Каплин В. Т. О влиянии почвенного покрова на содержание органических и биологических веществ в природных водах. Гидрохим. мат-лы. 1971. Т. 56. С. 66-73.
Елпатьевский П. В. Геохимия миграционных потоков в природных и природно-техногенных геосистемах. Москва: Наука, 1993. 253 с.
Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник. 2-ге вид., доп. Київ: Ніка-центр, 2006. 320 с.
Пелешенко В. И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов природных вод (на примере равниной части Украины). Київ: Вища школа, 1975. 212 с.
Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Загальна гідрохімія. Київ: Либідь, 1997. 382 с.
Будаговский А. И., Гусев Е. М. Почвенные воды: фундаментальные проблемы и результаты научных исследований. Водные ресурсы. 1999. Т. 26. № 5. С. 540-553.
Будаговский А. И., Григорьева Н. И., Шурхно Е. А. Формирование режима и ресурсов почвенных вод в условиях высокой антропогенной загрузки. Водные ресурсы. 1999. Т. 26. № 6. С. 676-685.
Дривер Дж. Геохимия природных вод. Пер. с англ. Москва: Мир, 1985. 440 с.
Минкин М. Б., Горбунов Н. И., Садименко П. А. Актуальные вопросы физической и коллоидной химии почв. Отв. ред. В. Ф. Вальков. Северо-Кавказский научный центр высшей школы. Донской сельскохозяйственный институт: Изд. Ростовского ун-та, 1982. 278 с.
Соколовский Д. Л. Речной сток (основы теории и методики расчетов). Ленинград: Гидрометеоиздат, 1968. 540 с.
Осадча Н. М., Білецька С. В., Саливон-Пєскова В. Я., Литвин М. Ю. Особливості надходження гумусових речовин з поверхні водозбору. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 18. С. 212-219. https://doi.org/10.1016/S0968-8080(10)36540-2
MIKE 11. A modeling system for rivers and channels: User Guide / DHI Water and Environment. DHI, 2004. Reference Manual. URL: http://www.mikebydhi.сom.
Болгов М. В., Голубаш Т. Ю., Волгин С. А. Водный режим урбанизированных почв и грунтов зоны аэрации г. Ростова Великого на основе экспериментальных даннях. Водные ресурсы. 2010. Т. 37. № 5. С. 531-542.
Огиевский А. Г. Гидрология суши. Москва: Сельхозгиз, 1970. 516 с.
Бефани А. Н. Пути генетического определения нормы стока. Научный ежегодник ОГУ. 1957. 125 с.
Гребінь В. В., Василенко Є. В. Методичні аспекти виділення підземної складової у живленні річок. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Т. 4(21). С. 8-15.
Тюрин И. В. Органическое вещество почвы и его роль в почвообразовании и плодородии. Учение о почвенном гумусе. Москва: Узд-во МГУ, 1937. 526 c.
Подземный сток на территории СРСР. Под. ред. проф. Б. И. Куделина. Москва: Изд-во Московского университета, 1966. 303 с.
Горбачова Л. О. Чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип’яті: Автореф. дис. … канд. геогр. наук. Київ, 2005.
Розроблення методології і технології прогнозування та оцінки стану поверхневих вод. Звіт про НДР за темою № 21/06 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. / УкрНДГМІ. № держреєстрації 0106U007590. Київ, 2008. 295 с.
Вернадский В. И. История природных вод. Москва: Изд-во АН СССР, 1933 -1936. Ч. 1. Вып. 1 – 3. 528 с.
Полынов Б. Б. Руководящие идеи современного учения об образовании и развитии почв. Избранные труды. М. – Л.: Изд-во АН СССР, 1956. С. 423-434.
Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча Н. М., Набиванець Ю. Б. Аналітична хімія поверхневих вод. Київ: Наукова думка, 2007. 455 с.
Варшал Г. М., Велюханова Т. К., Кощеева И. Я. Геохимическая роль гумусовых кислот в миграции элементов. Гуминовые вещества в биосфере. Москва: Наука, 1993. С. 97-116.
Справочник химика. Ленинград: Химия, 1964. Т. 3. 1005 с.
Орлов Д. С. Химия почв. Москва: Изд-во МГУ, 1985. 376 с.
Perdue E. M., Ritchie J. D. Dissolved organic matter in freshwaters. Treatise on Geochemistry. Ed. by D. H. Holland, K. K. Turekian. Elsevier. 2003. Vol. 5. P. 273-318. https://doi.org/10.1016/B0-08-043751-6/05080-5
Osadcha N., Nabyvanets Ju. Regularities of Fe distribution and migration in Dnipro basin surface water. Abstracts of the 11th International Conference on the Chemistry and Migration Behaviour of Actinides and Fission Products in the Geosphere «Migration’ 07». (Munich, 26-31 August 2007). Munich, 2007. P. 257.
Smettem K. R. J., Chittleborough D. J., Richards B. G., Leaney F. W. The influence of macropores on runoff generation from a hillslope soil with a contrasting textural class. Journal of Hydrology. 1991. Vol. 122. Nо. 1-4. P. 235-251. https://doi.org/10.1016/0022-1694(91)90180-P

Милановский Е. Ю. Гумусовые вещества как система гидрофобно-гидрофильных соединений: Дис. в виде научного доклада … доктора биол. наук. Москва, 2006. 94 с.
Айвазян С. А., Енюков И. С., Мешалкин Л. Д. Прикладная статистика. Исследова ние зависимостей. Москва: Финансы и статистика, 1985. 487 с.
Гавришин А. И. Гидрохимические исследования с применением математической статистики ЭВМ. Москва: Недра, 1974. 144 с.
Сусідко М. М. Особливості застосування методів математичної статистики в гідрометеорології. Наукові праці УкрНДГМІ. 2003. Вип. 251. С. 5-15.
Осадчая Н.Н., Осадчий В. И., Саливон-Пескова В. Я. Прогноз режима цветнос ти р. Десна. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. біологія. 2005. № 3 (26). С. 332-335.
Глазовская М. А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СРСР. Москва: Высшая школа, 1988. 328 с.
Алекин О. А., Бражникова Л. В. Сток растворенных веществ с территории СССР. Москва: Наука, 1964. 144 с.
MONERIS. Modelling of Nutrient Emission in River Systems. User Guide. IGB, 2010. Reference Manual. URL: http://www.Moneris-igb-berlin.de
Костерин А. В., Поташев К. А., Харламова З. В. и др. Математическое моделирование фильтрации не смешивающихся с водой органических жидкостей в почвах. Почвоведение. 2004. № 7. С. 828-835.
Крайнов С. Р. Геохимические модели прогноза формирования качества подземных вод. Водные ресурсы. 1999. Т. 26. № 3. С. 322-334.
Крайнов С. Р., Рыженко Б. Н., Шваров Ю. В. Возможности и ограничения физико-химического моделирования на ЭВМ взаимодействий вода – порода при решении вопросов формирования химического состава подземных вод. Геохимия. 1983. № 9. С. 1342-1359.
Крайнов С. Р., Швец В. М. Гидрогеохимия. Москва: Недра, 1992. 462 с.
Крайнов С. Р., Шваров Ю. В., Гричук Д. В. и др. Методы геохимического моделирования и прогнозирования в гидрогеологии. Москва: Недра, 1988. 254 с.
Имитационное моделирование и экология: материалы подготовительного семинара СКОПЕ по проекту № 5 «Имитационное моделирование» (Москва, 15-16 ноября 1974 г.). Главн. ред. В. А. Ковда. Москва: Наука, 1975. 74 с.
Назаров Н. Н. Оценка эрозионного смыва почв и выноса биогенных элементов с поверхностным стоком талых и дождевых вод в речном басейне. Водные ресурсы. 1996. Т. 23. № 6. С. 645-652.
Моделирование процессов засоления и осолонцевания почв. Отв. ред. Ковда В. А., Сабольч И. Москва: Наука, 1980. 245 с.
Mudroch А. Distribution of major elements and metals in sediment cores from the western basin of Lake Ontario. Journal of Great Lakes Research. 1983. Vol. 9. No. 2. P. 125-133. https://doi.org/10.1016/S0380-1330(83)71883-6

Osny O. S., Bacchi K. R., Libardi P. L., Moraes S. O. Scaling of soil hydraulic properties in the evaluation of hydraulic conductivity determination methods. Soil Technology. 1989. Vol. 2. No. 2. P. 163-170. https://doi.org/10.1016/S0933-3630(89)80016-9
Кононова М. М. Органическое вещество почвы. Москва: Изд-во Академии наук СССР. 1963. 263 с.
Осадча Н. М., Чернишова Л. О. Сорбція гумусових кислот завислими речовинами поверхневих вод. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 4(21). С. 105-117.
Осадчий В. І. Методологічні основи дослідження чинників та процесів формування хімічного складу поверхневих вод України: Автореф. дис. д-ра геогр. наук. Київ, 2008. 32 с.
Лифшиц Е. М., Питаевский Л. П. Физическая кинетика. Изд. 2. Москва: Физ-мат лит, 2007. 536 с. («Теоретическая физика». Т. Х).
Осадча Н. М., Білецька С. В., Саливон-Пєскова В. Я., Литвин М. Ю. Особливості надходження гумусових речовин з поверхні водозбору. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 18. С. 212.

Розділ 7:

Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter. Ed. by S.E.G. Findlay and R.L. Sinsabaugh. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.
Linnik P.N., Ivanechko Ya.S., Linnik R.P., Zhezherya V.A. Humus substances of surface waters and the peculiarities of their distribution among various fractions. Hydrobiol. J. 2013. Vol. 49. Nо. 5. P. 90-111. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v49.i5.100
Rigobello E.S., Campos S.X., de Azevedo E.R., Dantas A.D.B., Vieira E.M. Comparative characterization of humic substances extracted from freshwater and peat of different apparent molecular sizes. Revista Ambiente & Agua – An Interdisciplinary Journal of Applied Science. 2017. Vol. 12. Nо. 5. Article number 774. 12 p. https://doi.org/10.4136/ambi-agua.2022
Nguyen H.V.-M., Hur J., Shin H.-S. Humic acids and fulvic acids: characteristics, sorption of hydrophobic organic contaminants, and formation of disinfection byproducts during chlorination. Humus and humic substances – recent advances. Ed. by Abdelhadi Makan. IntechOpen. 2022. Chapter 1. P. 1-19.
Adusei-Gyamfi J., Ouddane B., Rietveld L., J.-P. Cornard J.-P., Criquet J. Natural organic matter-cations complexation and its impact on water treatment: a critical review. Water Research. 2019. Vol. 160. P. 130-147. https://doi.org/10.1016/j.watres.2019.05.064
Hummel W. Binding models for humic substances. Modelling in aquatic chemistry. OECD Publications. 1997. Chapter V. P. 153-206.
Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
Tipping E. Cation binding by humic substances. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. 434 p.
Hirata Sh. Stability constants for the complexes of transition metal ions with fulvic and humic acids in sediments measumered by gel filtration. Talanta. 1981. Vol. 28. Nо. 11. P. 809-815. https://doi.org/10.1016/0039-9140(81)80022-7
Salomons W., Forstner U. Metals in the hydrocycle. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 1984. 352 p. https://doi.org/10.1007/978-3-642-69325-0
Smith D.S., Kramer J.R. Multisite metal binding to fulvic acid determined using multiresponse luorescence. Analyt. Chim. Acta. 2000. Vol. 416. Nо. 2. P. 211-220. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(00)00900-4

Mounier S., Zhao H., Garnier C., Redon R. Copper complexing properties of dissolved organic matter: PARAFAC treatment of fluorescence quenching. Biogeochemistry. 2011. Vol. 106. P. 107-116. https://doi.org/10.1007/s10533-010-9486-6
Cabaniss S.E. 2011. Forward modeling of metal complexation by NOM: II. Prediction of binding site properties. Environ. Sci. Technol. 2011. Vol. 45. 3202-3209. https://doi.org/10.1021/es102408w
Orsetti S., Marco-Brown J.L., Andrade E.M., Molina F.V. Pb(II) binding to humic substances: an equilibrium and spectroscopic study. Environ. Sci. Technol. 2013. Vol. 47. P. 8325-8333. https://doi.org/10.1021/es400999q
Li H., Wang J., Zhao B., Gao M., Shi W., Zhou H. et al. The role of major functional groups: Multi-evidence from the binding experiments of heavy metals on natural fulvic acids extracted from lake sediments. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2018. Vol. 162. P. 514-520. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2018.07.038

Senesi N. The role of humic substances in cycling of trace metals in terrestrial ecosystems. Biogeochemical processes and cycling of elements in the environment. J.Weber et al. (Eds.). Proceedings of the 15th International Symposium on Environmental Biogeochemistry. Polish Society of Humic Substances. Wrocław, 2001. P. 41-42.
Perdue E.M. Metal binding by humic substances in surface waters – experimental and modeling constrains. Metals in surface waters. Allen H.E., Garrison W.A., Luther G.W. (Eds.) Ann Arbor. MI, Ann Arbor Press, 1998. P. 169-190.
Fuentes M., Olaetxea M., Baigorri R. Main binding sites involved in Fe(III) and Cu(II) complexation in humic-based structures. J. Geochem. Explor. 2013. Vol. 129. P. 14-17. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2012.12.015

Marsac R., Davranche M., Gruau G., Dia A., Le Bouhnik-Coz M. Aluminium competitive effect on rare earth elements binding to humic acid. Geochim. Cosmochim.Acta. 2012. Vol. 89. P. 1-9. https://doi.org/10.1016/j.gca.2012.04.028
Boguta P., Sokołowska Z. Zinc binding to fulvic acids: assessing the impact of pH, metal concentrations and chemical properties of fulvic acids on the mechanism and stability of formed soluble complexes. Molecules. 2020. Vol. 25. Article number 1297. 24 pp. https://doi.org/10.3390/molecules25061297

Cao J., Lam K.C., Dawson R.W., Liu W.X., Tao S. The effect of pH, ion strength and reactant content on the complexation of Cu2+ by various natural organic ligands from water and soil in Hong Kong. Chemosphere. 2004. Vol. 54. P. 507-514. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2003.08.027

Jackson K.S., Jonasson I.R., G.B. Skippen I.R. The nature of metals-sediment-water interactions in freshwater bodies, with emphasis on the role of organic matter. Earth-Science Reviews. 1978. Vol. 14. P. 97-146. https://doi.org/10.1016/0012-8252(78)90001-6
Livens F.R. Chemical reactions of metals with humic material. Environ. Pollut. 1991.Vol. 70. P. 183-208. https://doi.org/10.1016/0269-7491(91)90009-L
Boguta P., Sokołowska Z. Interactions of Zn(II) ions with humic acids isolated from various type of soils. Effect of pH, Zn concentrations and humic acids chemical properties. PLoS ONE. 2016. Vol. 11. No. 4. e0153626. 20 p. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0153626
Vialykh E.A., Salahub D.R., Achari G. Metal ion binding by humic substances as emergent functions of labile supramolecular assemblies. Environ. Chem. 2020.Vol. 17. P. 252-265. https://doi.org/10.1071/EN19198
Leenheer J.A., Brown G.K., MacCarthy P., Cabaniss S.E. Models of metal binding structures in fulvic acid from the Suwannee River, Georgia. Environ. Sci. Technol. 1998. Vol. 32. P. 2410-2416. https://doi.org/10.1021/es9708979
Garcia-Mina J.M. Stability, solubility and maximum metal binding capacity in metal-humic complexes involving humic substances extracted from peat and organic compost. Org. Geochem. 2006. Vol. 37. P. 1960-1972. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2006.07.027
Perdue E.M., Reuter J.H., Parrish R.S. A statistical model of proton binding by humus. Geochim. Cosmochim. Acta. 1984. Vol. 48. P. 1257-1263. https://doi.org/10.1016/0016-7037(84)90060-7
Karlsson T., Persson P., Skyllberg U. Extended X-ray absorption fine structure spectroscopy evidence for the complexation of cadmium by reduced sulfur groups in natural organic matter. Environ. Sci. Technol. 2005. Vol. 39. P. 3048-3055. https://doi.org/10.1021/es048585a
Marsac R., Davranche M., Gruau G., Dia A., Pedrot M., Le Coz-Bouhnik M. et al.2013. Effects of Fe competition on REE binding to humic acid: origin of REE pattern variability in organic waters. Chem. Geol. 2013. Vol. 342. P. 119-127. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2013.01.020

Iskrenova-Tchoukova E., Kalinichev A.G., Kirkpatrick R.J. Metal cation complexation with natural organic matter in aqueous solutions: molecular dynamics simulations and potentials of mean force. Langmuir. 2010. Vol. 26. No. 20. P. 15909-15919. https://doi.org/10.1021/la102535n

Lu Y., Allen H.E. Characterization of copper complexation with natural dissolved organic matter (DOM) – link to acidic moieties of DOM and competition by Ca and Mg. Wat. Res. 2002. Vol. 36. P. 5083-5101. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(02)00240-3
Elkins K.M., Nelson D.J. Spectroscopic approaches to the study of the interaction of aluminium with humic substances Coord. Chem. Reviews. 2002. Vol. 228. p. 205-225. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(02)00040-1
Elkins K.M., Nelson D.J. Fluorescence and FT-IR spectroscopic studies of Suwannee river fulvic acid complexation with aluminum, terbium and calcium. J. Inorg. Biochem. 2001. Vol. 87. P. 81-96. https://doi.org/10.1016/S0162-0134(01)00318-X
Gerke J. Aluminum complexation by humic substances and aluminum species in the soil solution. Geoderma. 1994. Vol. 63. P. 165-175. https://doi.org/10.1016/0016-7061(94)90004-3
Clarke N.J. Studies of aluminium complexation to humic and fulvic acids using a method for the determination of quickly reacting aluminium. Water, Air, Soil Pollution. 1995. Vol. 84. P. 103-116. https://doi.org/10.1007/BF00479591
Lambert, J., Buddrus, J., Burba, P., 1995. Evaluation of conditional stability constants of dissolved aluminium/humic substance complexes by means of 27Al nuclear magnetic resonance. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1995. Vol. 351. P. 83-87. https://doi.org/10.1007/BF00324295
Линник П.Н., Жежеря В.А., Линник Р.П. Особенности миграции алюминия в поверхностных водах с повышенным содержанием гумусовых веществ: натурные и экспериментальные исследования. Экологическая химия. 2010. Т. 19. № 4. С. 213-228.
Dinu M.I. Interaction between metal ions in waters with humic acids in gley-podzolic soils. Geochemistry International. 2015. Vol. 53. No. 3. P. 265-276. https://doi.org/10.1134/S0016702915030052

Smith D.S., Kramer J.R. Fluorescence analysis for multi-site aluminium binding to natural organic matter. Environment International. 1999. Vol. 25. No. 2/3. P. 295-306. https://doi.org/10.1016/S0160-4120(98)00107-X

Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я., Дорофеева В.А., Буачидзе Н.С., Касимова О.Г. и др. Изучение химических форм элементов в поверхностных водах. Журн. аналит. химии. 1983. Т. 38. № 9. С. 1590-1600.
Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я., Кубракова И.В., Баранова Н.Н. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов. Сб. науч. трудов ГЕОХИ АН СССР «Аналитическая химия редких элементов». Москва: Наука, 1988. С. 112-146.
Гончарова Т.О., Колосов И.В., Каплин В.Т. О формах нахождения металлов в поверхностных водах. Гидрохим. мат-лы. 1980. Т. 77. С. 16-26.
Sposito G. Trace metals in contaminated waters. Environ. Sci. Technol. 1981. Vol. 15. Nо 4. P. 396-403. https://doi.org/10.1021/es00086a003
Liu J., Zhou R., Zhang Xu. Binding of calcium and magnesium ions to terrestrial chromophoric dissolved organic matter (CDOM): a combination of steady-state and time-resolved fluorescence study. Water. 2021. Vol. 13. Article number 2182. 11 p. https://doi.org/10.3390/w13162182
Mantoura R.F.C., Dickson A., Riley J.P. The complexation of metals with humic materials in natural waters. Estuar. Coast. Mar. Sci. 1978. Vol. 6. Nо. 4. P. 387-408. https://doi.org/10.1016/0302-3524(78)90130-5

Ram N., Raman K.V. Stability constants of complexes of metals with humic and fulvic acids under non-acid-conditions. Z. Manzenernaehr. Bodenk. 1984. Vol. 147. P. 171-176. https://doi.org/10.1002/jpln.19841470205

Brown G.K., MacCarthy P., Leenheer J.A. Simultaneous determination of Ca, Cu, Ni, Zn and Cd binding strengths with fulvic acid fractions by Schubert’s method. Analyt. Chim. Acta. 1999. Vol. 402. P. 169-181. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(99)00530-9
Saar R.A., Weber J.H. Сomplexation of cadmium (II) with water and soil derived fulvic acids: effect of pH and fulvic acid concentration. Canadian J. Chem. 1979. Vol. 57. Nо. 11. P. 1263-1268. https://doi.org/10.1139/v79-206
Brady B., Pagenkopf G.K. Cadmium complexation by soil fulvic acid. Can. J. Chem. 1978. Vol. 56. Nо. 17. P. 2331-2336. https://doi.org/10.1139/v78-383
Chakraborty P., Fasfous I.I., Murimboh J.D., Chakrabarti C.L. Simultaneous determination of speciation parameters of Cu, Pb, Cd and Zn in model solutions of Suwannee River fulvic acid by pseudopolarography. Anal. Bioanal. Chem. 2007. Vol. 388. P. 463-474. https://doi.org/10.1007/s00216-007-1185-3

Chakraborty P. Study of cadmium-humic interactions and determination of stability constants of cadmium-humate complexes from their diffusion coefficients obtained by scanned stripping voltammetry and dynamic light scattering techniques. Anal. Chim. Acta. 2010. Vol. 659. Nо. 1-2. P. 137-143. https://doi.org/10.1016/j.aca.2009.11.043
Saha S.K., Dutta S.L., Сhakravarti S.K. Polagrographic study of metal-humic acid interaction. Determination of stability constants of Cd- and Zn-humic acid complexes at different pH. J. Indian Chem. Soc. 1979. Vol. 56. Nо. 11. P. 1128-1134.
Guy R.D., Chakrabarti C.L. Studies of metal-organic interaction in model system pertaining to natural waters. Can. J. Chem. 1976. Vol. 54. Nо. 16. P. 2600-2611. https://doi.org/10.1139/v76-369

Sabo Yu., Jimoh W.L.O., Isa B.K., Sholadoye Q.O. Stability constants of complexes of metal ions with peat soil humic acids under non-acid-conditions. Bayero Journal of Pure and Applied Sciences (BAJOPAS). 2021. Vol. 14. Nо. 1. P. 54-63. https://doi.org/10.4314/bajopas.v14i1.8
Baker H., Khalili F. A study of complexation thermodynamic of humic acid with cadmium (II) and zinc (II) by Schubert’s ion-exchange method. Analyt. Chim. Acta. 2005. Vol. 542. P. 240-248. https://doi.org/10.1016/j.aca.2005.04.008
Bai H., Jiang Z., He M., Ye B., Wei S. Relating Cd2+ binding by humic acids to molecular weight: A modeling and spectroscopic study. J. Environ. Sci. 2017. 12 p. https://doi.org/10.1016/j.jes.2017.11.028
Ryan D.K., Thompson C.P., Weber J.H. Comparison of Mn2+, Co2+ and Cu2+ binding to fulvic acid as measured by fluorescence quenching. Can. J. Chem. 1983. Vol. 61. Nо 7. P. 1505-1509. https://doi.org/10.1139/v83-262
Lee J. Complexation analysis of fresh water by equilibrium diafiltration. Water Res. 1983. Vol. 17. Nо. 5. P. 501-510. https://doi.org/10.1016/0043-1354(83)90110-0
Pandey A.K., Pandey S.D., Misra V. Stability Constants of metal humic acid complexes and its role in environmental detoxification. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2000. Vol. 47. P. 195-200. https://doi.org/10.1006/eesa.2000.1947
Krajnc M., Štupar J., Milićev S. Characterization of chromium and copper complexes with fulvic acids isolated from soils Slovenia. Sci. Total Environ. 1995. Vol. 159. P. 23-31. https://doi.org/10.1016/0048-9697(94)04316-F

Koshcheeva I.Ya., Khushvakhtova S.D., Levinskii V.V., Danilova V.N., Kholin Yu.V. Interaction of Cr(III) with the humus acids of soil, water, and bottom sediments. Geochemistry International. 2007. Vol. 45. Nо. 2. P. 178-184. https://doi.org/10.1134/S0016702907020061
Takahashi Y., Minai Y., Ambe S., Makide Y., Ambe F., Tominaga T. Simultaneous determination of stability constants of humate complexes with various metal ions using multitracer technique. Sci. Total Environ. 1997. Vol. 198. P. 61-71. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(97)05442-9

Токарева Г.И., Колосова И.В., Гончарова Т.О. Взаимодействие ионов Cu2+ с гуми новыми кислотами и различными фракциями фульвокислот. Гидрохим. мат-лы. 1983. Т. 58. С. 88-101.
Breault R.F., Colman J.A., Aiken G.R., McKnight D. Copper speciation and binding by organic matter in copper-contaminated stream water. Environ. Sci. Technol. 1996. Vol. 30. P. 3477-3486. https://doi.org/10.1021/es9601301
Wu F.C., Evans R.D., Dillon P.J. Fractionation and characterization of fulvic acid by immobilized metal ion affinity chromatography. Analyt. Chim. Acta. 2002. Vol. 452. P. 85-93. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)01427-1

Adhikari M., Hazra G.C. Stability constants of Cu2+, Ni2+ and Zn2+ fulvic acid metal complexes. J. Indian Chem. Soc. 1972. Vol. 49. No. 10. P. 947-951.
Bresnahan W.T., Grant C.L., Weber J.H. Stability constants of the complexation of copper (II) ions with water and soil fulvic acids mesaumered by an ion selective electrode. Anal.Chem. 1978.Vol. 50. Nо.12. P. 1675-1679. https://doi.org/10.1021/ac50034a026
Ryan D.K., Weber J.H. Fluorescence quenching titration for determination of complexing capacities and stability constants of fulvic acid. Anal. Chem. 1982. Vol. 54. Nо. 6. P. 986-990. https://doi.org/10.1021/ac00243a033

Shuman M.S., Cromer J.L. Copper association with aquatic fulvic and humic acid. Estimation of conditional formation constants with a titrimetic anodic stripping voltammetry procedure. Environ. Sci. Technol. 1979. Vol. 13. Nо. 5. Р. 543-545. https://doi.org/10.1021/es60153a011

Van der Berg C.M.G., Kramer J.R. Determination of complexing capacities of ligands in natural waters and conditional stability constants of the copper complexes by means of manganes dioxide. Analyt. Chim. Acta. 1979. Vol. 106. Nо. 1. P. 113-120. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)83711-9

Ernst R., Allen H.E., Mancy K.H. Characterization of trace metal species and measurement of trace metal stability constants by electrochemical techniques. Water Res. 1975. Vol. 9. Nо. 11. P. 969-979. https://doi.org/10.1016/0043-1354(75)90125-6
Mantoura R.F.C., Riley J.P. The use of gel filtration in the study of metal binding by humic acids related compounds. Analyt. Chim. Acta. 1975. Vol. 78. Nо. 1. P. 193-200. https://doi.org/10.1016/S0003-2670(01)84765-6

Plaza C., Senesi N., Garcia-Gil J.C., Polo A. Copper(II) complexation by humic and fulvic acids from pig slurry and amended and non-amended soils. Chemosphere. 2005. Vol. 61. P. 711-716. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2005.03.046
Kostić I., Andelković T., R. Nikolić et al. Copper(II) and lead(II) complexation by humic acid and humic-like ligands. J. Serb. Chem. Soc. 2011. Vol. 76 (9). P. 1325-1336. https://doi.org/10.2298/JSC110310115K

Wu F.C., Midorikawa T., Tanoue E. Fluorescence properties of organic ligands for copper (II) in lake Biwa and its rivers. Geochem J. 2001. Vol. 35. P. 333-346. https://doi.org/10.2343/geochemj.35.333

Wu F., Tanoue E. 2001. Geochemical characterization of organic ligands for copper (II) in different molecular size fractions in lake Biwa, Japan. Org. Geochem. 2001. Vol. 32. No. 11. P. 1311-1318. https://doi.org/10.1016/S0146-6380(01)00094-8

Dudare D., Klavins M. Changes in the humic acid-metal complexation characteristics depending on humification degree. Latvian Journal of Chemistry. 2012. Nо. 3. P. 228-237. https://doi.org/10.2478/v10161-012-0012-0

Antunes M.C.G., Pereira C.C.C., Esteves da Silva J.C.G. MCR of the quenching of the EEM of fluorescence of dissolved organic matter by metal ions. Analyt. Chim. Acta. 2007. Vol. 595. P. 9-18. https://doi.org/10.1016/j.aca.2006.12.017
Hays M.D., Ryan D.K., Pennell S. A modified multisite stern-volmer equation for the determination of conditional stability constants and ligand concentrations of soil fulvic acid with metal ions. Anal. Chem. 2004. Vol. 76. P. 848-854. https://doi.org/10.1021/ac0344135
Abualhaija M.M., Whitby H., van den Berg C.M.G. Competition between copper and iron for humic ligands in estuarine waters. Mar. Chem. 2015. Vol. 172. P. 46-56. https://doi.org/10.1016/j.marchem.2015.03.010

Esteves da Silva J.C.G., Machado A.A.S.C., Oliveira C.J.S., Pinto M.S.S.D.S. Fluorescence quenching of anthropogenic fulvic acids by Cu(II), Fe(III) and UO22+. Talanta. 1998. Vol. 45. P. 1155-1165. https://doi.org/10.1016/S0039-9140(97)00224-5
Prado A.G.S., Torres J.D., Martins P.C., Pertusatti J., Bolzon L.B., Faria E.A. Studies on copper(II)- and zinc(II)-mixed ligand complexes of humic acid. Journal of Hazardous Materials, B136. 2006. P. 585-588. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2005.12.035
Xue H., Sigg L. Comparison of the complexation of Cu and Cd by humic or fulvic acids and by ligands observed in lake waters. Aquatic Geochemistry. 1999. Vol. 5. P. 313-335. https://doi.org/10.1023/A:1009679819002

Makharadze T., Makharadze G. Investigation of сomplex formation process of copper with macromolecular organic substances, isolated from natural waters. Organic Chemistry Plus. 2020. Vol. 1. Nо. 1. P. 1-5. https://doi.org/10.37256/ocp.112020101
Eshwar M., Srilatha M., Rekha K.B., Sharma S.H.K. Complexation behavior of humic and fulvic acids with metal ions and their assessment by stability constants. Int.J. Pure App. Biosci. 2017. Vol. 5. Nо. 6. P. 899-907. https://doi.org/10.18782/2320-7051.5461
Fujisawa N., Furubayashi K., Fukushima M., Yamamoto M., Komai T., Ootsuka K. et al. Evaluation of the iron(II)-binding abilities of humic acids by complexometric titration using colorimetry with ortho-phenanthroline. Humic Substances Research. 2011. Vol. 8. Р. 1-6.
Инцкирвели Л.Н. Исследование и определение форм железа в природных водах. Автореф. дис. … канд. хим. наук. Москва: ГЕОХИ АН СССР, 1975. 31 с.
Laglera L.M., van den Berg C.M.G. Evidence for geochemical control of iron by humic substances in seawater. Limnol. Oceanogr. 2009. Vol. 54. Nо. 2. P. 610-619. https://doi.org/10.4319/lo.2009.54.2.0610

Laglera L.M., Battaglia G., van den Berg C.M.G. Effect of humic substances on the iron speciation in natural waters by CLE/CSV. Mar. Chem. 2011. Vol. 127. Nо. 1-4. P. 134-143. https://doi.org/10.1016/j.marchem.2011.09.003

Cheam V., Gamble D.S. Metal-fulvic chelation equilibrium in aqueos NaNO3 solution. Hg(II), Cd(II) and Cu(II) fulvate complexes. Can. J. Soil. Sci. 1974. Vol. 54. Nо. 4. P. 413-418. https://doi.org/10.4141/cjss74-055

Fu P.Q., Wu F.C., Liu C.Q., Wang F.Y., Li W., Yue L.X. et al. Fluorescence characterization of dissolved organic matter in an urban river and its complexation with Hg(II). Appl. Geochem. 2007. Vol. 22. P. 1668-1679. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2007.03.041
Enev V., Turkeova I., Szewieczkova J., Doskočil L., Klučakova M. Fluorescence analysis of Cu(II), Pb(II) and Hg(II) ion binding to humic and fulvic acids. Materials Science Forum. 2016. Vol. 851. P. 135-140. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/MSF.851.135
Muresan B., Ptrnet-Coudrier B., Cossa D., Varrault G. Measurement and modeling of mercury complexation by dissolved organic matter isolates from freshwater and effluents of a major wastewater treatment plant. Appl. Geochem. 2011. Vol. 26. P. 2057-2063. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2011.07.003

Haitzer M., Aiken G.R., Ryan J.N. Binding of mercury(II) to aquatic humic substances: influence of pH and source of humic substances. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. No. 11. P. 2436-2441. https://doi.org/10.1021/es026291o
Do Nascimento F.H., Masini J.C. Complexation of Hg(II) by humic acid studied by square wave stripping voltammetry at screen-printed gold electrodes. Talanta. 2012. Vol. 100. P. 57-63. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2012.08.018

Benoit J.M., Mason R.P., Gilmour C.C., Aiken G.R. Constants for mercury binding by dissolved organic matter isolates from the Florida Everglades. Geochim. Cosmochim. Acta. 2001. Vol. 65. No. 24. P. 4445-4451. https://doi.org/10.1016/S0016-7037(01)00742-6
Ravichandran M. Interactions between mercury and dissolved organic matter – a review. Chemosphere. 2004. Vol. 55. P. 319-331. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2003.11.011
Drexel R.T., Haitzer M., Ryan J.N., Aiken G.R., Nagy K.L. Mercury(II) sorption to two Florida Everglades peats: Evidence for strong and weak binding and competition by dissolved organic matter released from the peat. Environ. Sci. Technol. 2002. Vol. 36. P. 4058-4064. https://doi.org/10.1021/es0114005

Wang Y., Liu J., Liem-Nguyen V., Tian S., Zhang S., Wang D. et al. Binding strength of mercury (II) to different dissolved organic matter: The roles of DOM properties and sources. Sci. Total Environ. 2022. Vol. 807. Part 3. Article number 150979. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.150979

Makharadze T., Makharadze G. Investigation of complex formation process of manganese (II) with fulvic acids at pH = 5 by gel filtration method. 3rd International Scientific and Practical Conference (September 16-18, 2021) at Oslo, Norway. Conference paper. https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/articleview/14549
Makharadze G., Goliadze N., Makharadze T., Supatashvili G. The determination of average stability constant of nickel-FA complex at pH = 8.0 by the solubility method. J. Chem. Chem. Eng. 2014. Vol. 8. P. 344-348. https://doi.org/10.17265/1934-7375/2014.04.003
Makharadze T., Makharadze G. Measurement of complex formation process of nickel (II) with freshwater fulvic acids using the solubility method. Fine Chemical Engineering. 2021. Vol. 2. No. 2. P. 54-61. https://doi.org/10.37256/fce.222021870
Гончарова Т.О., Колосов И.В., Каплин В.Т. Гидролиз и комплексообразование ионов Ni2+ в растворах фульвокислот. Гидрохим. мат-лы. 1978. Т. 71. С. 64-71.
Saar R.A., Weber J.H. Lead (II) – fulvic acid complexes. Conditional stability constants solubility and implications for lead (II) mobility. Environ. Sci. Technol. 1980. Vol. 14. No. 7. P. 877-880. https://doi.org/10.1021/es60167a001
Buffle J., Greter F.-L. Voltammetric study of humic and fulvic substances. Part II: Mechanism of reaction of the fulvic complexes on the mercury electrode. J. Elektroanal. Chem. 1979. Vol. 101. No. 2. P. 231-251. https://doi.org/10.1016/0368-1874(79)87108-7
Steinberg S.M., Hodge V.F. Measurement of lead complexation by humic acids and humic acid analogues using competitive ligand exchange. Heliyon. 2022. Vol. 8. e12437. 13 p. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e12437

Makharadze T., Makharadze G. Investigation of the complex formation process of lead (II) with natural macromolecular organic substances (fulvic acids) by the solubility and gel chromatographic methods. Chem. Technol. 2023. Vol. 17. No. 4. P. 740-747. https://doi.org/10.23939/chcht17.04.740

Merce A.L.R., Lopes P.P., Mangricha A.S., Levy N.M. Molybdenum (VI) binded to humic and nitrohumic acid models in aqueous solutions. Salicylic, 3-nitrosalicylic, 5-nitrosalicylic and 3,5 dinitrosalicylic acids, part 2. J. Braz. Chem. Soc. 2006. Vol. 17. No. 3. P. 482-490. https://doi.org/10.1590/S0103-50532006000300008

Калабина Л.В., Линник П.Н., Набиванец Б.И. Состояние растворенных форм молибдена (VI) в воде р. Днепра. Гидробиол. журн. 1989. Т. 25. № 1. С. 83-88.
Li W.C., Victor D.M., Chakrabarti C.L. Effect of pH and uranium concentration on interaction of uranium(Vl) and uranium(IV) with organic ligands in aqueous solutions. Anal. Chem. 1980. Vol. 52. P. 520-523. https://doi.org/10.1021/ac50053a033
Lenhart J.J., Cabaniss S.E., P. MacCarthy P., Honeyman B.D. Uranium(VI) complexation with citric, humic and fulvic acids. Radiochim. Acta. 2000. Vol. 88. P. 345-353. https://doi.org/10.1524/ract.2000.88.6.345

Wall N.A., Borkowski M., Chen J.-F., Choppin G.R. Complexation of americium with humic, fulvic and citric acids at high ionic strength. Radiochim. Acta. 2002. Vol. 90. P. 563-568. https://doi.org/10.1524/ract.2002.90.9-11_2002.563

Křibek B., Podlah J. The stability constant of the UO22+-humic acid complex. Org.Geochem. 1980. Vol. 2. P. 93-97. https://doi.org/10.1016/0146-6380(80)90025-X
Wood S.A. The role of humic substances in the transport and fixation of metals of economic interest (Au, Pt, Pd, U, V). Ore Geology Reviews. 1996. Vol. 11. P. 1-31. https://doi.org/10.1016/0169-1368(95)00013-5

Merce A.L.R., Spir I.H.Z., Salmon M.J.O., Giannoni R.A., Mangrich A.S. Model compounds of humic acid and oxovanadium cations. Potentiometric titration and EPR spectroscopy studies. J. Braz. Chem. Soc. 1999. Vol. 10. No. 6. P. 463-468. https://doi.org/10.1590/S0103-50531999000600008

Shcherbina N.S., Perminova I.V., Kalmykov S.N., Kovalenko A.N., Haire R.G., Novikov A.P. Redox and complexation interactions of neptunium(V) with quinonoid-enriched humic derivatives. Environ. Sci. Technol. 2007. Vol. 41. P. 7010-7015. https://doi.org/10.1021/es070415l
Chaminda G.G.T., Nakajima F., Furumai H. et al. Metal (Zn, Cu, Cd and Ni) complexation by dissolved organic matter (DOM) in wastewater treatment plant effluent. J. Water Environ. Technology. 2013. Vol. 11. No. 3. P. 153-161. https://doi.org/10.2965/jwet.2013.153
Makharadze G., Supatashvili G., Makharadze T. New version of calculation of stability constant of metal-fulvate complexes on the example of zinc fulvate. Int. J. Environ. Sci. Technol. 2018. Vol. 15. P. 2165-2168. https://doi.org/10.1007/s13762-017-1576-8
Samadfam M., Jintoku T., Sato S., Ohashi H., Mitsugashira T., Hara M. et al. Effect of pH on stability constants of Am(III)- and Cm(III)-humate complexes. JAERIConf., 99-004. 1999. P. 696-708.
Torres R.A., Choppin G.R. Europium (III) and americium (III) stability constants with humic acid. Radiochim. Acta. 1984. Vol. 35. P. 143-148. https://doi.org/10.1524/ract.1984.35.3.143
Wenming D., Hongxia Z., Meide H., Zuyi T. Use of the ion exchange method for the determination of stability constants of trivalent metal complexes with humic and fulvic acids-Part I: Eu3+ and Am3+ complexes in weakly acidic conditions. Applied Radiation and Isotopes. 2002. Vol. 56. P. 959-965. https://doi.org/10.1016/S0969-8043(01)00055-0
Caceci M.S. The interaction of humic acid with europium(III). Gomplexation strength as a function of load and pH. Radiochim. Acta. 1985. Vol. 39. P. 5l-56. https://doi.org/10.1524/ract.1985.39.1.51

Yamamoto Y., Takahashi Y., Shimizu H. Systematics of stability constants of fulvate complexes with rare earth ions. Chemistry Letters. 2005. Vol. 34. No. 6. P. 880-881. https://doi.org/10.1246/cl.2005.880

Yamamoto Y., Takahashi Y., Shimizu H. Interpretation of REE patterns in natural water based on the stability constants. Goldschmidt Conference Abstracts. 2006. Abstract A717. https://doi.org/10.1016/j.gca.2006.06.1587
Pourret O., Davranche M., Gruau G., Dia A. Rare earth elements complexation with humic acid. Chem. Geol. 2007. Vol. 243. P. 128-141. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2007.05.018
Liu G., Fernandez A., Cai Y. Complexation of arsenite with humic acid in the presence of ferric iron. Environ. Sci. Technol. 2011. Vol. 45. P. 3210-3216. https://doi.org/10.1021/es102931p
Mukhopadhyay D., Sanyal S.K. Complexation and release isotherm of arsenic in arsenic-humic/fulvic equilibrium study. Australian Journal of Soil Research. 2004. Vol. 42. No. 7. P. 815-824. https://doi.org/10.1071/SR03104
Osadchyy V., Nabyvanets B., Linnik P., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Processes determining surface water chemistry. Switzerland: Springer International Publishing, 2016. 270 p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42159-9
Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Гідрохімічний довідник: поверхневі води України. Гідрохімічні розрахунки. Методи аналізу. Київ: Ніка-Центр, 2008. 656 с.
Супаташвили Г.Д., Махарадзе Г.А. Формы нахождения элементов в природних водах и их зависимость от ионных потенциалов. Химический анализ морских осадков. Сб. науч. трудов Ин-та океанологии им. П. Л. Ширшова АН СССР. Москва: Наука, 1988. С. 52-61.
Jansen B., Nierop K.G.J., Vrugt J.A., Verstraten J.M. (Un)certainty of overall binding constants of Al with dissolved organic matter determined by the Scatchard approach. Water Research. 2004. Vol. 38. P. 1270-1280. https://doi.org/10.1016/j.watres.2003.11.017
Linnik P.N., Ignatenko I.I. Molybdenum in natural surface waters: content and forms of occurrence (a review). Hydrobiol. J. 2015. Vol. 51. No. 4. P. 80-103. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i4.100

Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N. Redox potential as an important characteristic of the chemical and biological state of surface waters (review). Chemistry and Ecology. 2023. Vol. 39. No. 6. P. 640-672. https://doi.org/10.1080/02757540.2023.2225496
Warwick P., Inam E., Evans N. 2005. Arsenic’s interactions with humic acid. Environmental Chemistry. 2005. Vol. 2. No. 2. P. 119-124. https://doi.org/10.1071/EN05025
Martin D.P., Seiter J.M., Lafferty B.J., Bednar A.J. Exploring the ability of cations to facilitate binding between inorganic oxyanions and humic acid. Chemosphere. 2017. Vol. 166. P. 192-196. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2016.09.084
Tipping E., Hurley M.A. A unifying model of cation binding by humic substances. Geochim. et Cosmochim. Acta. 1992. Vol. 56. No. 10. P. 3627-3641. https://doi.org/10.1016/0016-7037(92)90158-F

Wu F., Evans D., Dillon P., Schiff S. Molecular size distribution characteristics of the metal-DOM complexes in stream waters by high-performance size-exclusion chromatography (HPSEC) and high-resolution inductively coupled plasma mass spectrometry (ICP-MS). J. Anal. At. Spectrom. 2004. Vol. 19. P. 979-983. https://doi.org/10.1039/B402819H
Zhezherya V., Linnik P., Linnik R. The role of various fractions of humic substances from surface water in binding Al(III), Fe(III), and Cu(II) into complexes. Chemistry Journal of Moldova. 2023.Vol. 18. No. 2. P. 15-27 https://doi.org/10.19261/cjm.2023.1091
Christl I., Kretzschmar R. Relating ion binding by fulvic and humic acids to chemical composition and molecular size. 1. Proton binding. Environ. Sci. Technol. 2001. Vol. 35. No. 12. P. 2505-2511. https://doi.org/10.1021/es0002518
Christl I., Milne C.J., Kinniburgh D.G., Kretzschmar R. Relating ion binding by fulvic and humic acids to chemical composition and molecular size. 2. Metal bin ding. Environ. Sci. Technol. 2001. Vol. 35. No. 12. P. 2512-2517. https://doi.org/10.1021/es0002520
Dinu M.I. Metals complexation with humic acids in surface water of different naturalclimatic zones. E3S Web of Conferences 1, 32011. 2013. 4 p. http://dx.doi.org/10.1051/e3sconf/20130132011 https://doi.org/10.1051/e3sconf/20130132011
Осадча Н.М., Чернишова Л.О. Сорбція гумусових кислот завислими речовинами поверхневих вод. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. Вип. 4(21). С. 105-117.
Osadchy V., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Modelling of trace metal migration forms in water of the Dnieper reservoirs. Ekologija (Vilnous). 2003. Nо. 2. P. 63-67.
Махарадзе Г.А., Варшал Г.М., Супаташвили Г.Д. Исследование комплексообразования ионов меди с фульвокислотами, выделенными из природных вод. Хим. анал. мор. осадков. Москва, 1988. С. 61-68.
Варшал Г.М., Бугаевский А.А., Холин Ю.В. и др. Моделирование равновесий в растворах фульвокислот природных вод. Химия и технология воды. 1990. Т. 12. № 11. С. 979-986.
Жоробекова Ш.Ж. Макролигандные свойства гуминовых кислот. Фрунзе: Илим, 1987. 194 с.
Крайнов С.Р., Шваров Ю.В., Гричук Д.В. и др. Методы геохимического моделирования и прогнозирования в гидрогеологии. Москва: Недра, 1988. 252 с.
Инцикирвели Л.Н., Колосов И.В., Варшал Г.М. Изучение комплексообразования ионов железа с растворенными органическими веществами природных вод ионо обменным методом. Acta Hydrochim. et Hydrobiol. 1977. Vol. 5. Nо. 3. P. 283-290. https://doi.org/10.1002/aheh.19770050308

Махарадзе Г.А. Формы миграции меди и гумусовых кислот в поверхностных водах: Автореф. дис. … канд. хим. наук. Ростов-на-Дону: Гидрохимический ин-т Госкомгидромета CCCP, 1984. 22 с.

Махарадзе Г.А., Супатшвили Г.Д., Варшал Г.М. Гумусовые кислоты в поверхностных водах Грузии. Гидрохим. мат-лы. 1989. Т. 106. С. 22-30.
Tipping E., Woof C., Hurley M.A. Humic substances in acid surface waters: modelling aluminium binding, contribution to ionic charge-balance, and control of pH. Water Research. 1991. Vol. 25. Nо. 4. P. 425-435. https://doi.org/10.1016/0043-1354(91)90079-6
Moore J.W., Ramamoorthy S. Heavy metals in natural waters: Applied monitoring and impact assessment. Berlin, Heidelberg, New York: Springer, 1984. 288 p. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-5210-8

Варшал Г.М. Состояние минеральных компонентов в поверхностных водах. Методы анализа природных и сточных вод. Проблемы аналитической химии. Москва: Наука, 1977. Т. 5. С. 94-107.
Стрнад В. Комплексообразование меди, цинка, свинца и кадмия с фульвокислотами природных вод: Дис. … канд. хим. наук. Пущино, 1984. 154 с.
Wenming D., Yongrong B., Liyuan L., Baohua Gu. Binding constants of mercury and dissolved organic matter determined by a modified ion exchange technique. Environ. Sci. Technol. 2011. Vol. 45. P. 3576-3583. https://doi.org/10.1021/es104207g
Dinu M., Shkinev V.M. Complexation of metal ions with organic substances of humus nature: Methods of study and structural features of ligands, and distribution of elements between species. Geochem. Intern. 2020. Vol. 58. No. 2. P. 200-211. https://doi.org/10.1134/S0016702920020032

Линник П.Н. Формы нахождения тяжелых металлов в природных водах -составная часть эколого-токсикологоческой характеристики водных экосистем. Водные ресурсы. 1989. № 1. С. 123-134.
Linnik P.N. Heavy metals in surface waters of Ukraine: Their content and forms of migration. Hydrobiol. J. 2000. Vol. 36. No. 3. P. 31-54. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v36.i3.20
Zhuravleva L.A., Linnik P.N. Factors governing extreme situations in the hydrologic regime of the Dnieper-Bug Lagoon. Hydrobiol. J. 1989. Vol. 25. No. 3. P. 73-77.
Линник П.Н., Осадчая Н.Н., Набиванец Ю.Б., Евтушенко Н.Ю. Оценка физико-химического состояния тяжелых металлов в воде Дуная на различных его участках. Водные ресурсы. 1993. Т. 20. № 4. С. 449-454.
Линник Р.П., Запорожец О.А., Линник П.Н. Формы нахождения растворенного кобальта в воде водохранилищ Днепра и некоторых его притоков. Химия и технология воды. 1999. Т. 21. № 5. С. 471-484.
Розробка теоретичних основ та кількісна оцінка процесів самоочищення та вторинного забруднення водних екосистем до важких металів (на прикладі водосховищ Дніпровського каскаду). Звіт про НДР за темою Ф7/432 / В. І. Осадчий, Н. М. Осадча, Ю. Б. Набиванець та ін. УкрНДГМІ Міннауки України. № держреєстрації 0102U000208. Київ, 2006. 350 с.
Тарасевич Ю.И. Механизм взаимодействия гуминовых кислот со слоистыми силикатами и коагулянтами. Химия и технология воды. 1980. № 2. С. 297-303.
Осадча Н.М. Роль органічних сполук у процесі трансформації міді (II) у водоймах комплексного і рибогосподарського призначення: Автореф. дис. … канд. геогр. наук. Київ, 1993. 23 с.
Осадчий В.І., Кирничний В.В., Осадча Н.М. Форми міграції важких металів, розчинених у воді Дніпровських водосховищ. Наук. праці УкрНДГМІ. 1998. Вип. 246. С. 105-119.
Linnik P.N., Vasilchuk T.A. The role of humic substances in the processes of complexation and detoxication (by the example of the Dnieper reservoirs). Hydrobiol. J.2002. Vol. 38. No. 5. P. 82-97. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v38.i5.80
Xue H.B., Jansen S., Prasch A., Sigg L. Nickel speciation and complexation kinetics in freshwater by ligand exchange and DPCSV. Environ. Sci. Technol. 2001.Vol. 35. No. 3. P. 539-546. https://doi.org/10.1021/es0014638
Lee J., Jonasson I.R. Contribution of organic complexation to Ni, Co and Cu speciation in surface waters: Implications for hydrogeochemical surveys. J. Geochem. Explor. 1983. Vol. 18. No. 1. P. 25-48. https://doi.org/10.1016/0375-6742(83)90079-1
Yebra-Biurrun M.C., Castro-Romero J.M. Speciation of dissolved trace nickel in environmental waters by on-line sonodigestion-flow injection solid phase extraction coupled to flame atomic absorption spectrometry. American Journal of Analytical Chemistry. 2011. Vol. 2. P. 116-125. https://doi.org/10.4236/ajac.2011.22013
Galceran J., Gao Y., Puy J., Leermakers M., Rey-Castro C., Zhou C. et al. Speciation of inorganic compounds in aquatic systems using diffusive gradients in thin-films: A review. Front. Chem. 2021. Vol. 9. Article number 624511. 18 p. https://doi.org/10.3389/fchem.2021.624511
Doig L.E., Liber K. Nickel speciation in the presence of different sources and fractions of dissolved organic matter. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2007. Vol. 66. No. 2. P. 169-177. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2005.12.011
Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку контролю за якістю поверхневих вод України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія. 2003. Вип. 9. С. 92-97.
Линник П.Н., Васильчук Т.А., Линник Р.П. Гумусовые вещества природных вод и их значение для водных экосистем (обзор). Гидробиол. журн. 2004. Т. 40, № 1. С. 81-107.
Linnik P.N., Vasilchuk T.A. Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory to practice, Perminova I.V., Hatfield K., and Hertkorn N., Eds., NATO Sci. Ser. IV: Earth and Environ. Ser., Dordrecht: Springer, 2005, Vol. 52. P. 135-154.
Rubini P., Lakatos A., Champmartin D., Kiss T. Speciation and structural aspects of interactions of Al(III) with small biomolecules. Coord. Chem. Reviews. 2002. Vol. 228. P. 137-152. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(01)00467-2
Zhao Chun-Mei, Campbell P.G.C., Wilkinson K.J. When are metal complexes bioavailable? Environ. Chem. 2016. Vol. 13. P. 425-433. https://doi.org/10.1071/EN15205
Landner L., Reuther R. Speciation, Mobility and Bioavailability of Metals in the Environment. In: Metals in Society and in the Environment. Environmental Pollution, vol 8. 2005, Springer, Dordrecht, P. 139-274. https://doi.org/10.1007/1-4020-2742-7_6
Tipping E., Rey-Castro C., Bryan S.E., Hamilton-Taylor J. Al(III) and Fe(III) binding by humic substances in freshwaters, and implications for trace metal speciation Geochim. Cosmochim. Acta. 2002. Vol. 66. No. 18. P. 3211-3224. https://doi.org/10.1016/S0016-7037(02)00930-4
Linnik P.N. Arsenic in natural waters: forms of occurrence, peculiarities of migration, and toxicity (a review). Hydrobiol. J. 2015. Vol. 51. No. 6. P. 84-106. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i6.100
Linnik P.N. Co-existing Forms of Chromium in Natural Surface Waters and Their Significance for Aquatic Ecosystems. Hydrobiol. J. 2016. Vol. 52. No. 6. P. 75-93. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v52.i6.90
Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник в 6 кн. Под. ред.Э. К. Буренкова. Москва: Недра, 1996. Кн. 3. 352 c.
Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. Пер. с англ. Москва: Мир, 1989. 439 с.
Exley C., Wicks A.J., Hubert R.B., Birchall J.D. Polynuclear aluminum and acute toxicity in the fish. J. Theor. Biol. 1994. Vol. 167. P. 415-416. https://doi.org/10.1006/jtbi.1994.1081
Namieśnik J., Rabajczyk A. The speciation and physico-chemical forms of metals in surface waters and sediments. Chem. Speciation and Bioavailability. 2010. Vol. 22. Nо 1. P. 1-24. https://doi.org/10.3184/095422910X12632119406391
Peakall D., Burger J. Methodologies for assessing exposure to metals: speciation, bioavailability of metals, and ecological host factors. Ecotoxicol. Environ. Safety. 2003. Vol. 56. P. 110-121. https://doi.org/10.1016/S0147-6513(03)00055-1
Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник в 6 кн. Под ред. Э. К. Буренкова. Москва: Экология, 1995. Кн. 4. 416 с.
Мартин Р. Бионеорганическая химия токсичных ионов металлов. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов. Москва: Мир, 1993. С. 25-61.
Хьюз М. Неорганическая химия биологических процессов. Москва, 1983. 414 с.
Зенин А.А. Гидрохимический словарь / А. А. Зенин, Н. В. Белоусова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1988. 240 с.
Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов I-IV групп: Справ. изд. / [Бандман А.Л., Гудзовский Г.А., Дубейковская и др.]: под ред. В. А. Филова и др. Ленинград: Химия, 1988. 512 с.
Заиков Г.Е., Маслов С.А., Рубайло В.Л. Кислотные дожди и окружающая среда. Москва: Химия, 1991. 144 с.
Linnik P.N. Aluminum in natural waters: content, forms of migration, toxicity. Hydrobiol. J. 2007. Vol. 43. Nо. 4. P. 76-95. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v43.i4.80
Тютюнова Ф.И. Гидрогеохимия техногенеза. Москва: Наука, 1987. 335 с.
Berthon G. Aluminium speciation in relation to aluminium bioavailability, metabolism and toxicity. Coord. Chem. Rev. 2002. Vol. 228. P. 319-341. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(02)00021-8

Driscoll C.T. Aluminum in acidic surface waters: chemistry, transport, and effects. Environ. Health Perspectives. 1985. Vol. 63. P. 93-104. https://doi.org/10.1289/ehp.856393
Nayak P. Aluminum: Impact and disease. Environ. Res. Section. 2002. Vol. 89. P. 101-115. https://doi.org/10.1006/enrs.2002.4352

Hiradate S., Yamaguchi N.U. Chemical species of Al reacting with soil humic acids. J. Inorg. Biochem. 2003. Vol. 97. P. 26-31. https://doi.org/10.1016/S0162-0134(03)00242-3
Poleo A.B.S. Aluminium polymerization: a mechanism of acute toxicity of aqueous aluminium to fish. Aquat. Toxicol. 1995. Vol. 31. P. 347-356. https://doi.org/10.1016/0166-445X(94)00083-3

Wickstrom T., Clarke N., Derome K., Derome J., Rogeberg E. Comparison study of five analytical methods for the fractionation and subsequent determination of aluminium in natural water samples. J. Environ. Monit. 2000. Vol. 2. P. 171-181. https://doi.org/10.1039/a909139d
Exley C., Birchall J.D. Silicic acid and the biological availability of aluminum. Eur. J.Soil Sci.1996. Vol. 47. P. 137-139. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.1996.tb01381.x
Exley C., Pinnegar J.K., Taylor H. Hydroxyaluminosilicates and acute aluminium toxicity in fish. J. Theor. Biol. 1997. Vol. 189. P. 133-139. https://doi.org/10.1006/jtbi.1997.0501
Exley C., Schneider C., Doucet F.J. The reaction of aluminium with silicic acid in acidic solution: an important mechanism in controlling the biological availability of aluminium? Coord. Chem. Reviews. 2002. Vol. 228. P. 127-135. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(02)00077-2
Rosseland B.O., Eldhuset T.O., Staurnes M. Environmental effects of aluminum. Environ. Geochem. Health. 1990. Vol. 12. P. 17-27. https://doi.org/10.1007/BF01734045
Tipping E., Woof C., Backes C.A., Ohnstad M. Aluminium speciation in acidic natural waters: testing of a model for Al-humic complexation. Water Res. 1988. Vol. 22. Nо. 3. P. 321-326. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(88)90140-6
Witters H.E. Chemical speciation dynamics and toxicity assessment in aquatic systems. Ecotoxicol. Environ. Safety. 1998. Vol. 41. P. 90-95. https://doi.org/10.1006/eesa.1997.1672
Gensemer R.W., Playle R.C. Literature review and analysis of the chronic and acute toxicity of aluminum in aquatic environments. Special publication SJ98-SP14. 1998. 285 p.
Okamoto A., Yamamuro M., Tatarazako N. Acute toxicity of 50 metals to Daphnia magna. J. Appl. Toxicol. 2015. Vol. 35. Nо. 7. Р. 824-830. https://doi.org/10.1002/jat.3078
Palmer R.E., Klauda R.J., Jepson M.A., Perry E.S. Acute sensitivity of early life stages of fathead minnow to acid and aluminium. Water Res. 1989. Vol. 23. Nо. 8. Р. 1039-1047. https://doi.org/10.1016/0043-1354(89)90179-6

Howe P.D. Wood M., Ripton A. Environmental aspects of aluminium exposure. Aluminium: report of an International meeting; 20-21 April 1995, Brisbane (P. Imray, M.R. Moore, P.W. Callan, W. Lock, Eds.), Brisbane, Series: National Environmental Health Forum Monographs. Metal series Nо. 1. 1998. P. 19-22.
Florence T.M. Environmental exposure to aluminium and human impacts. Aluminium: report of an International meeting; 20-21 April 1995, Brisbane (P. Imray, M.R. Moore, P.W. Callan, W. Lock, Eds.). Brisbane, Series: National Environmental Health Forum Monographs. Metal series Nо. 1. 1998. P. 34-38.
Васюков А.Е., Бланк А.Б. Химические аспекты экологической безопасности поверхностных водных объектов. Харьков: Институт монокристаллов, 2007. 256 с.
Алтунин В.С., Белавцева Т.М. Контроль качества воды: справочник. Москва: Колос, 1993. 367 с.
Wade A., Cooper B. The regulatory status of alumunium in drinking water. Aluminium: report of an International meeting; 20-21 April 1995, Brisbane (P. Imray, M.R. Moore, P.W. Callan, W. Lock, Eds.). Brisbane, Series: National Environmental Health Forum Monographs. Metal series Nо. 1. 1998. P. 39-46.
Burba P. Transformations of metal species in ageing humic hydrocolloids studied by competitive ligand and metal exchange / P. Burba, J. Van den Bergh. Anal. Bioanal.Chem. 2004. Vol. 378. P. 1637-1643. https://doi.org/10.1007/s00216-003-2467-z
Appelblad P.K., Douglas C.B., Thunberg J.O. Determination of metal-humic complexes, free metal ions and total concentrations in natural. J. Environ. Monit. 1999. Vol. 1. P. 211-217. https://doi.org/10.1039/a901070j

Gjessing E.T., Riise G., Petersen R.C., Andruchow E. Bioavailability of aluminium in the presence of humic substances at low and moderate pH. Sci. Total Environ. 1989. Vol. 81-82. P. 683-690. https://doi.org/10.1016/0048-9697(89)90179-4
Upadhyay S., Liss P.S., Jickelis T.D. Sorption model for dissolved aluminium in freshwaters. Aquatic Geochemistry. 2002. Vol. 8. P. 255-275. https://doi.org/10.1023/B:AQUA.0000003822.15914.1f

Караянис М.И. и др. Химический состав поверхностных и подземных источников питьевого водоснабжения Харьковского региона. Химия и технология воды. 2002. Т. 24. № 1. С. 43-52.
Teien H.-C. et al. The influence of colloidal material on aluminium speciation and estimated acid neutralizing capacity (ANC). Applied Geochemistry. 2007. Vol. 22. P. 1202-1208. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2007.03.012
Christophersen N. et al. Aluminum mobilization in soil and stream waters at three Norvegian catchments with different acid deposition and site characteristics. Sci. Total Environ. 1990. Vol. 96. P. 175-188. https://doi.org/10.1016/0048-9697(90)90016-N
Dixon E., Gardner M. Reactive aluminium in UK surface waters. Chem. Spec. Bioavail. 1998. Vol. 10. No. 1. P. 11-17. https://doi.org/10.3184/095422998782775899
Ness L. Ness L., Neal C., Davies T.D., Reynolds B. Impacts of North Atlantic Oscillation on stream water chemistry in mid-Wales. Hydrology and Earth System Sciences. 2004. Vol. 8. No. 3. P. 409-421. https://doi.org/10.5194/hess-8-409-2004
Kram P. et al. Long-term changes in aluminium fractions of drainage waters in two forest catchments with contrasting lithology. J. Inorg. Biochem. 2009. Vol. 103. P. 1465-1472. https://doi.org/10.1016/j.jinorgbio.2009.07.025

Schintu M., Meloni P., Contu A. Aluminum fractions in drinking water from reservoirs. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2000. Vol. 46. P. 29-33. https://doi.org/10.1006/eesa.1999.1887

Berube D. Brule D.G. A field aluminium speciation method to study the aluminium hazard in water. Fresenius’ J. Anal. Chem. 1999. Vol. 363. P. 566-570. https://doi.org/10.1007/s002160051248

Gauthier E. et al. Aluminum forms in drinking water and risk of Alzheimer’s disease. Environ. Research. Section A. 2000. Vol. 84. P. 234-246. https://doi.org/10.1006/enrs.2000.4101

Liu J. et al. Speciation of aluminium (III) in natural waters using differential pulse voltammetry with a Pyrocatechol Violet-modified electrode. Analyst. 2001. Vol. 126. P. 1404-1408. https://doi.org/10.1039/b102860j
Kopaček J. et al. Natural inactivation of phosphorus by aluminum in atmospherically acidified water bodies. Wat. Res. 2001. Vol. 35. P. 3783-3790. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(01)00112-9

Bennekom A. J. Van, Jager J. E. Dissolved aluminium in the Zaire River plume. Netherlands Journal of Sea Research. 1978. Vol. 12 (3/4). P. 358-367. https://doi.org/10.1016/0077-7579(78)90039-X

Goenaga X. Williams David J. A. Aluminium speciation in surface waters from a Welsh upland area. Environmental Pollution. 1988. Vol. 52 P. 131-149. https://doi.org/10.1016/0269-7491(88)90086-3

Тимченко В.М. і інші. Абіотичні компоненти екосистеми Київського водосховища. Київ: Логос, 2013. 60 с.
Жежеря В.А., Линник П.М. Співіснуючі форми алюмінію у воді Килійської дельти Дунаю. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київ, 2011. Т. 1(22). С. 119-127.
Linnik P. N., Zhezherya V. A., Zubenko I. B. Content of Metals and Forms of Their Migration in the Water of the Rivers of the Pripyat River Basin. Hydrobiological Journal. 2012. Vol. 48. Nо. 2. P. 85-101. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v48.i2.90
Жежеря В.А., Линник П.М. Форми знаходження металів у воді річки Серет і Тернопільського водосховища. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київ, 2012. Т. 1(26). С. 84-95.
Линник П.М., Жежеря В.А., Іванечко Я.С. Роль розчинених органічних речовин у міграції металів у воді річки Рось. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. зб. Київ, 2012. Т. 1(26). С. 140-148.
Жежеря В.А., Линник П.М. Співіснуючі форми металів у воді річки Південний Буг. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київ, 2012. Т. 2(27). С. 89-96.
Linnik P. N. Zhezherya V. A., Linnik R.P., Zubenko I. B. Peculiarities of Metals Distribution among Their Coexisting Forms in the Water of the Desna River. Hydrobiological Journal. 2012. Vol. 48. Nо. 5. P. 91-106. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v48.i5.90
Linnik P. N., Zhezherya V.A., Linnik R.P., Ivanechko Ya.S. Concentrations of Aluminium, Iron, and Copper in Water of Some Shatskiye Lakes and Specificity of Their Distribution among Different Forms of Occurrence. Russian Journal of General Chemistry. 2012. Vol. 82. No. 13. P. 2226-2238. https://doi.org/10.1134/S1070363212130087
Линник П.М., Жежеря В.А., Линник Р.П., Дика Т.П. Гідрохімічні аспекти дослідження річки Гірський Тікич. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. Т. 3(30). С. 34-45.
Linnik P. N., Zhezherya V. A. Aluminum in Surface Water of Ukraine: Concentrations, Migration Forms, Distribution among Abiotic Components. Water Resour ces. 2013. Vol. 40. No. 2. P. 157-169. https://doi.org/10.1134/S0097807813020036
Linnik P. N., Zhezherya V. A.. Ivanechko Ya. S., Linnik R. P. Humic substances and their role in migration of metals in the high colored surface waters: The case study of rivers of the Pripyat’ river basin. Russian Journal of General Chemistry. 2014. Vol. 84. No. 13. P. 2572-2587. https://doi.org/10.1134/S1070363214130143

Жежеря В.А., Линник П.М., Жежеря Т.П. Особливості міграції й трансформації біогенних речовин і сполук металів у воді р. Либідь (м. Київ). Наукові праці УкрНДГМІ. 2014. Вип. 266. С. 45-57.
Линник П.Н., Жежеря Т.П., Шелюк Ю.С., Жежеря В.А. Особенности миграции химических элементов и развитие фитопланктона в водохранилищах р. Тетерев. Гидробиологический журнал. 2016. Т. 52. № 3. С. 98-114.
Екологічний стан водних об’єктів урбанізованих територій. Китаївські ставки / Линник П.М., Жежеря В.А., Батог С.В. та ін. Київ: Ін-т гідробіології НАН України, 2015. 76 c.
Стан водних об’єктів урбанізованих територій. Озера системи Опечень. За ред. д.х.н. проф. П. М. Линника. Київ: Ін-т гідробіології НАН України, 2023. 175 c.
Linnik P.М., Zhezherya V.A., Linnik R.P. Metals in the Water of the Kaniv Reservoir: Coexisting Forms and Peculiarities of Distribution. Hydrobiol. J. 2021 Vol. 57. No. 4. P. 96-115. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v57.i4.90

Линник П.Н., Скоблей М.П., Жежеря В.А. Содержание и распределение тяжелых металлов среди их растворенной и взвешенной форм в воде рек бассейна Тисы. Гидробиологический журнал. 2017. Т. 53. № 2. С. 98-118.
Жежеря В.А., Линник П.М., Ігнатенко І.І. Роль різних груп розчинених органічних речовин поверхневих вод в міграції металів. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. Т. 3(46). С. 59-71.
Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P. Hydrochemical regime of the Kiliya delta of the Danube River in retrospective and modern conditions: II. Metal content and speciation. Rus. J. General Chem. 2019. Vol. 89. No. 13. P. 2865-2874. https://doi.org/10.1134/S1070363219130206
Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P., Ignatenko I.I., Zubenko I.B. Metals in surface water of Ukraine: the migration forms, features of distribution between the abiotic components of aquatic ecosystems, and potential bioavailability. Russian Journal of General Chemistry. 2015. Vol. 85. No. 13. P. 2965-2984. https://doi.org/10.1134/S1070363215130162
Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. Москва: Оникс 21 век: Мир, 2004. 216 с.
Химическая энциклопедия: в 5 т. Редкол.: И. Л. Кнунянц (гл. ред.) и др. Москва: Советская энциклопедия, 1990. Т. 2. 671 с.
Эмсли Дж. Элементы: Справочник (перевод с англ. яз). Москва: Мир, 1993. 256 с.
Справочник по геохимии / [Войткевич Г.В., Кокин А.В., Мирошников А.Е., Прохоров В.Г.]. Москва: Недра, 1990. 480 с.
Arpadjan S., Tsekova K., Petrova P., Knutsson J. Field sampling, speciation and determination of dissolved iron (II) and iron (III) in waters. Bulgarian Chemical Communications. 2012. Vol. 44. Nо. 4. P. 299-306.
Pehlivan E., Kara D. Iron speciation by solid phase extraction and flame atomic absorption spectrometry using N,N0-bis-(2-hydroxy-5-bromobenzyl)-2-hydroxy-1,3-diiminopropane. Microchim. Acta. 2007. Vol. 158. P. 137-144. https://doi.org/10.1007/s00604-006-0697-4
Yan X.-P., Hendry M.J., Kerrich R. Speciation of dissolved iron(III) and iron(II) in water by on-line coupling of flow injection separation and preconcentration with iinductively coupled plasma mass spectrometry. Anal. Chem. 2000. Vol. 72. P. 1879-1884. https://doi.org/10.1021/ac9909655

Maloney K.O., Morris D.P., Moses C.O. et al. The role of iron and dissolved organic carbon in the absorption of ultraviolet radiation in humic lake water. Biogeochemistry. 2005. Vol. 75. P. 393-407. https://doi.org/10.1007/s10533-005-1675-3
Krachler R., Jirsa F., Ayromlou S. Factors influencing the dissolved iron input by river water to the open ocean. Biogeosciences. 2005. Vol. 2. P. 311-315. https://doi.org/10.5194/bg-2-311-2005

Литвинова Т.Н., Выскубова Н.К., Ненашева Л.В. Биогенные элементы. Комплексные соединения: Учебное пособие. Ростов-на-Дону: Феникс, 2009. 283 с.
Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. Київ: Обереги, 2001. 728 с.
Chen M., Wang W.-X. Accelerated uptake by phytoplankton of iron bound to humic acids. Aquat. Biol. 2008. Vol. 3. Р. 155-166. https://doi.org/10.3354/ab00064
Kraemer S.M., Butler A., Borer P., Cervini-Silva J. Siderophores and the dissolution of iron-bearing minerals in marine systems. Reviews in Mineralogy and Geochemistry. 2005. Vol. 59. P. 53-84. https://doi.org/10.2138/rmg.2005.59.4
MсKay R.M.L., Porta D., Bullerjahn G.S. et al. Bioavailable iron in oligotrophic Lake Superior assessed using biological reporters. J. Plankton Research. 2005. Vol. 27. Nо. 10. P. 1033-1044. https://doi.org/10.1093/plankt/fbi070
Nagai T., Imai A., Matsushige K. et al. Voltammetric determination of dissolved iron and its speciation in freshwater. Limnology. 2004. Vol. 5. P. 87-94. https://doi.org/10.1007/s10201-004-0121-x

Nagai T., Imai A., Matsushige K., Fukushima T. Effect of iron complexation with dissolved organic matter on the growth of cyanobacteria in a eutrophic lake. Aquat. Microb. Ecol. 2006. Vol. 44. P. 231-239. https://doi.org/10.3354/ame044231
Twiss M.R., Auclair J.C., Charlton M.N. An investigation into iron-stimulated phytoplankton productivity in epipelagic Lake Erie during thermal stratification using trace metal clean techniques. Can. J. Fish. Aquat. Sci. 2000. Vol. 57. P. 86-95. https://doi.org/10.1139/f99-189
Gerhard A. Effects of subacute doses of iron (Fe) on Leptophebia marginata (Insecta: Ephemeroptera). Freshwater Biol. 1992. Vol. 27. P. 79-84. https://doi.org/10.1111/j.1365-2427.1992.tb00524.x

Stevens R.G., Kalkwarf D.R. Iron, radiation, and cancer. Environ. Health Persp. 1990. Vol. 87. P. 291-300. https://doi.org/10.1289/ehp.9087291
Rabajczyk A., Namieśnik J. Speciation of iron in the aquatic environment. Water Environment Research. 2014. Vol. 86. Nо. 8. Р. 741-758. https://doi.org/10.2175/106143014X13975035525906

Wotter S.E.T., Niencheski L.F.H., Milani M.R. Chemical speciation and dissolved iron in the pore water of Patos lagoon sediments – Brazil. Portugaliae Electrochimica Acta. 2011. Vol. 29. Nо. 3. P. 155-163. https://doi.org/10.4152/pea.201103155
Sjostedt C. Iron and aluminium speciation in Swedish freshwaters. Implications for geochemical modelling. PhD thesis in Land and Water Resources Engineering. Stockholm, Sweden. 2012. 51 p.
Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P. Iron in natural surface waters of Ukraine: Content, peculiarities of migration and biological role. Hydrobiol. J. 2018. Vol. 54. Nо. 5. P. 63-80. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v54.i5.70
Kumar V., Bharti P.K., Talwar M. et al. Studies on high iron content in water resources of Moradabad district (UP), India. Water Sci. 2017. Vol. 31. P. 44-51. https://doi.org/10.1016/j.wsj.2017.02.003

Sarkkola S., Nieminen M., Koivusalo H. et al. Iron concentrations are increasing in surface waters from forested headwater catchments in eastern Finland. Science of the Total Environment. 2013. Vol. 463. P. 683-689. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2013.06.072
Kritzberg E.S, Ekstrom S.M. Increasing iron concentrations in surface waters – a factor behind brownification? Biogeosciences. 2012. Vol. 9. P. 1465-1478. https://doi.org/10.5194/bg-9-1465-2012
Vuori K-M. Direct and indirect effects of iron on river ecosystems. Ann. Zool. Fennici. 1995. Vol. 32. P. 317-329.
Mckay R.M.L., Porta D., Bullerjahn G.S. et al. Bioavailable iron in oligotrophic Lake Superior assessed using biological reporters. Journal of plankton research. 2005. Vol. 27. Nо. 10. P. 1033-1044. https://doi.org/10.1093/plankt/fbi070
Lofts S., Tipping E., Hamilton-Taylor J. The chemical speciation of Fe(III) in freshwaters. Aquat. Geochem. 2008. Vol. 14. P. 337-358. https://doi.org/10.1007/s10498-008-9040-5
Yang R., Su H., Qu S., Wang X. Capacity of humic substances to complex with iron at different salinities in the Yangtze River estuary and East China Sea. Scientific Reports. 2017. 7:1381. 9 р. https://doi.org/10.1038/s41598-017-01533-6
Чертко Н.К., Чертко Э.Н. Геохимия и экология химических элементов: Справочное пособие. Минск: БГУ, 2008. 140 с.
Jablońska-Czapla M. Manganese and its speciation in environmental samples using hyphenated techniques: A review. J. Elem. 2015. Vol. 20. Nо. 4. P. 1061-1075. https://doi.org/10.5601/jelem.2014.19.4.787

Pearson G.F., Greenway G.M. Recent developments in manganese speciation. Trends in Analytical Chemistry. 2005. Vol. 24. Nо. 9. P. 803-809. https://doi.org/10.1016/j.trac.2005.02.008
Chapnick S.D., Moore W.S., Nealson K.H. Microbially mediated manganese oxidation in a fresh water lake. Limnol. Oceanogr. 1982. Vol. 27. Nо. 6. P. 1004-1014. https://doi.org/10.4319/lo.1982.27.6.1004

Emerson S., Kalhorn S., Jacobs L. Environmental oxidation rate of manganese (II): Bacterial catalysis. Geochim. Cosmochim. Acta. 1982. Vol. 46. Nо. 8. P. 1073-1079. https://doi.org/10.1016/0016-7037(82)90060-6

Li Z., Imaizumi S., Katsumi T. et al. Manganese removal from aqueous solution using a thermally decomposed leaf. J. Hazard. Mater. 2010. Vol. 177. P. 501-507. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.12.061

Lydersen E., Lofgren S., Arnesen R.T. Metals in Scandinavian surface waters: effects of acidification, liming, and potential reacidification. Crit. Rev. Environ. Sci. Technol. 2002. Vol. 32. Nо. 2-3. P. 73-295. https://doi.org/10.1080/10643380290813453
Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши. Под ред. А. Д. Семенова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1977. 542 с.
Linnik P.N. Coexisting manganese species in surface water of the Ukraine and their significance for aquatic ecosystems. Russian Journal of General Chemistry. 2018. Vol. 88. Nо 13. P. 2918-2937. https://doi.org/10.1134/S1070363218130157
Gaillardet J., Viers J. and Dupre B. Trace elements in river waters. In Surface and Groundwater, Weathering, and Soils, Treatise on Geochemistry (ed. J. I. Drever). Elsevier-Pergamon, Oxford, U.K., 2003. P. 225-272. https://doi.org/10.1016/B0-08-043751-6/05165-3
Mohiuddin K.M., Otomo K., Shikazono N. Seasonal and spatial distribution of trace elements in the water and sediments of the Tsurumi River in Japan. Environ. Monit. Assess. 2012. Vol. 184. P. 265-279. https://doi.org/10.1007/s10661-011-1966-1
Химическая энциклопедия: в 5 т. Редкол.: И. Л. Кнунянц (гл. ред.) и др. Москва: Большая российская энциклопедия, 1992. Т. 3. 639 с.
Linnik P.N Copper in surface waters of Ukraine: content, forms of occurrence, and regularities of migration. Hydrobiological Journal. 2014. Vol. 50. Nо. 1. P. 81-99. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v50.i1.70

Aboul-Enein H.Y., Ali I. Instrumental methods in metal ion speciation. Boca Raton, London, New York: CRC Taylor and Francis Group, 2006. 353 р.
Gardner M., Dixon E., Comber S. Copper complexation in English Rivers. Chemical Speciation and Bioavailability. 2000. Vol. 12(1). P. 1-8. https://doi.org/10.3184/095422900782775571

Linnik P.N. Content of metals labile fraction in surface waters as the main element in assessing their potential toxicity. Hydrobiol. J. 2011. Vol. 47. Nо. 2. P. 86-96. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v47.i2.100

Yim J.H., Kim K.W., Kim S.D. Effect of hardness on acute toxicity of metal mixtures using Daphnia magna:Prediction of acid mine drainage toxicity. Journal of Hazardous Materials. 2006. Vol. 138. Nо. 1. P. 16-21. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2005.11.107
Линник П.Н., Щербань Э.П. Оценка токсичности форм меди в природных водах методом биотестирования в сочетании с хемилюминисцентным определением концентрации свободных ионов Cu2+. Экологическая химия. 1999. Т. 8. № 3. С. 168-176.
Khangarot B.S., Ray P.K. Correlation between heavy metal acute toxicity values in Daphnia magna and fish. Bull. Environ. Contam. Toxicol. 1987. Vol. 38. Nо. 4. P. 722-726. https://doi.org/10.1007/BF01608609

Biesinger K.E., Christensen G.M. Effects of Various Metals on Survival, Growth, Reproduction, and Metabolism of Daphnia magna. J. Fish. Res. Bd. Can. 1972. Vol. 29. Nо 12. P. 1691-1700. https://doi.org/10.1139/f72-269
De Schamphelaere K. A. C., Heijerick D. G., Janssen C. R. Refinement and field validation of a biotic ligand model predicting acute copper toxicity to Daphnia magna. Comparative Biochemistry and Physiology Part C: Toxicology & Pharmacology. 2002. Vol. 133. Nо. (1-2). P. 243-258. https://doi.org/10.1016/S1532-0456(02)00087-X
Линник П.Н., Жежеря В.А., Линник Р.П. Лабильность металлов в поверхностных водах как важная характеристика их потенциальной биодоступности (обзор). Гидробиологический журнал. 2018. Т. 54. № 4. С. 3-28.
Gomes V., Callao M.P. Chromium determination and speciation since 2000. Trends in Analytical Chemistry. 2006. Vol. 25, Nо. 10. P. 1006-1015. https://doi.org/10.1016/j.trac.2006.06.010

Pereira C.D., Techy J.G., Ganzarolli E.M., Quinaia S.P. Chromium fractionation and speciation in natural waters. J. Environ. Monit. 2012. Vol. 14. P. 1559-1564. https://doi.org/10.1039/c2em10949b

Лещинская А.А., Линник П.Н. Об устойчивости хрома (VI) в природных водах. Гидробиол. журн. 1990. Т. 26. № 4. С. 91-95.
Beneš P., Gjessing E.T., Steinnes E. Interactions between humus and trace elements in fresh water. Water Res. 1976. Vol. 10. Nо. 8. P. 711-716. https://doi.org/10.1016/0043-1354(76)90009-9

Kotaś J., Stasicka Z. Chromium occurrence in the environment and methods of its speciation. Environmental Pollution. 2000. Vol. 107. P. 263-283. https://doi.org/10.1016/S0269-7491(99)00168-2

Richard F.C., Bourg A.C.M. Aqueous geochemistry of chromium: a review. Water Res. 1991. Vol. 25. Nо. 7. P. 807-816. https://doi.org/10.1016/0043-1354(91)90160-R
Świetlik R. Speciation analysis of chromium in waters. Polish Journal of Environmental Studies. 1998. Vol. 7. Nо. 5. P. 257-266.
Linnik P.N., Chubar’ N.I. Organic complex compounds of iron and chromium and their chemical nature in the Dnieper reservoirs. Hydrobiol. J. 1999. Vol. 35. Nо. 1-3. P. 61-69. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v35.i1.70

Химическая энциклопедия: в 5 т. Т. 5. Триптофан – Ятрохимия. Редкол.: Зефиров Н.С. (гл. ред.) и др. Москва: Большая Российская энцикл., 1999. 783 с.
Аналітична хімія поверхневих вод / Набиванець Б.Й., Осадчий В.І., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б. Київ: Наукова думка, 2007. 456 с.
Siwek H., Włodarczyk M., Gibczyńska M. Сoncentration of zinc in water and bottom sediments in small water reservoir located in rural areas. J. Elementol. 2012. Vol. 17. Nо 4. P. 659-667. https://doi.org/10.5601/jelem.2012.17.4.09
Anderson M.A., Morel F.M.M., Guillard R.R.L. Growth limitation of a coastal diatom by low zinc ion activity. Nature. 1978. Vol. 276. P. 70-71. https://doi.org/10.1038/276070a0
Brand L.E., Sunda W.G., Guillard R.R.L. Limitation of marine phytoplankton reproductive rates by zinc, manganese, and iron. Limnol. Oceanogr. 1983. Vol. 28. P. 1182-1195. https://doi.org/10.4319/lo.1983.28.6.1182

Гордеев В.В., Лисицын А.П. Микроэлементы. Химия океана. Москва: Наука, 1979. Т. 1. С. 337-375.
Белова Н.И., Ветров В.А., Пословин А.Л. Определение фоновых концентраций железа, кобальта, ртути, хрома и других микроэлементов в Южном Байкале с применением нейтронно-активационного анализа. Круговорот вещества и энергии в водоемах: Гидрохимия и качество вод. Лиственничное-на-Байкале, 1977. С. 88-90. https://doi.org/10.3406/reg.1977.4136

Нахшина Е.П. Микроэлементы в водохранилищах Днепра. Киев: Наукова думка, 1983. 160 с.
Fabijańczyk P., Zawadzki J., Wojtkowska M. Geostatistical study of spatial correlations of lead and zinc concentration in urban reservoir. Study case Czerniakowskie Lake, Warsaw, Poland. Open Geosci. 2016. Vol. 8. P. 484-492. https://doi.org/10.1515/geo-2016-0043
Shephard B.K., McIntosh A.W., Atchison G.J., Nelson D.W. Aspects of the aquatic chemistry of cadmium and zinc in a heavy metal-contamined lake. Water Res. 1980. Vol. 14. Nо. 8. P. 1061-1066. https://doi.org/10.1016/0043-1354(80)90153-0
Linnik P.N., Zhezherya V.A. Zinc in natural surface waters: content and forms of occurrence. Hydrobiol. J. 2018. Vol. 54. Nо. 1. P. 89-111. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v54.i1.90
Линник П.Н., Искра И.В. Кадмий в поверхностных водах: содержание, формы нахождения, токсическое действие. Гидробиологический журнал. 1997. Т. 33. № 6. С. 72-87.
Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник в 6 кн. Под. ред. Э. К. Буренкова. Москва: Недра, 1997. Кн. 5. 576 с.
Мур Дж., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах. Москва: Мир, 1987. 288 с.
Брагинский Л.П., Щербань Э.П. Острая токсичность тяжелых металлов для водных беспозвоночных при различных температурных условиях. Гидробиол. журн. 1978. № 6. С. 86-92.
Kumada H., Kimura S., Yokote M. Accumulation and biological effects of cadmium in rainbow trout. Bul. Jap. Soc. Sci. Fish. 1980. Vol. 46. No. 1. P. 97-103. https://doi.org/10.2331/suisan.46.97

Skidmore J.F., Firth I.C. Acute sensitivity of selected australian freshwater animals to copper and zinc. Australian Water Resources Council Technical Paper. No 81: Australian Goverment Publishing Service. Canberra, 1983. 23 p.
Cadmium in the environment. Part 1. Ecological cycling. Ed. by J.O. Nriagu. New York: Wiley. Interscience, 1980. 682 p.
Matsui S. Movement of toxic substances through bioaccumulation. Guidelines of lake management. Vol. 4. ILEC/UNEP. 1991. P. 27-41.
Iskra I.V., Linnik P.N. Concentration and forms of migration of cadmium in the Dnieper reservoirs. Hydrobiological Journal. 1996. Vol. 32. No. 5-6. P. 78-88.
Linnik P.M., Iskra I.V. Application of anodic stripping voltammetry to the investigation of the physicochemical state of cadmium in surface water in the Ukraine. Microchemical Journal. 1994. Vol. 50. No. 2. P. 184-190. https://doi.org/10.1006/mchj.1994.1079
Linnik P.N., Iskra I.V. The role of dissolved organic substances in migration of zinc, lead, and cadmium in the reservoirs on the Dnepr river. Water Resources. 1997. Vol. 24. No. 4. P. 456-464.
Linnik P.M. Zinc, lead and cadmium speciation in Dnieper water-bodies. Lakes and Reservoirs: Research and Management. 2000. Vol. 5. No. 4. P. 261-270. https://doi.org/10.1046/j.1440-1770.2000.00126.x

Linnik P.N., Zhezherya V.A. Content and forms of lead migration in surface waters. Hydrobiol. J. 2017. Vol. 53. No. 1. P. 87-108. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v53.i1.90
Odobašić A., Ćatić S., Bratovčić A., Šestan I. Speciation of Pb ions in Lake Modrac by differential pulse anodic stripping voltammetry (DPASV). Int. J. Basic and Applied Sci. 2014. Vol. 4. No. 3. P. 1-7.
Shahid M., Pinelli E., Dumata C. Review of Pb availability and toxicity to plants in relation with metal speciation; role of synthetic and natural organic ligands. J. Hazard.Mater. 2012. Vol. 219-220. P. 1-12. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2012.01.060
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. В. Д. Романенко, В. М. Жукинський, О. П. Оксіюк та ін. Київ: Символ-Т, 1998. 28 с.
Schmidt J., Vogelsberger W. Aqueous long-term solubility of titania nanoparticles and titanium(IV) hydrolysis in a sodium chloride system studied by Adsorptive Stripping Voltammetry. J. Solution Chem. 2009. Vol. 38. P. 1267-1282. https://doi.org/10.1007/s10953-009-9445-9

Linnik P.N., Zhezherya V.A. Titanium in natural surface waters: the content and coexisting forms. Rus. J. General Chem. 2015. Vol. 85. No. 13. P. 2908-2920. https://doi.org/10.1134/S107036321513006X

Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Москва: Наука, 1974. 324 с.
Chapman H.D. Diagnostic criteria for plants and soils. University of California, Riverside, Calif., USA, 1972. 793 p.
Handy R.D., Owen R., Valsami-Jones E. The ecotoxicology of nanoparticles and nanomaterials: current status, knowledge graps, challenges, and future needs. Ecotoxicology. 2008. Vol. 17. Nо. 5. P. 315-325. https://doi.org/10.1007/s10646-008-0206-0
Sharma V.K. Aggregation and toxicity of titanium dioxide nanoparticles in aquatic environment. J. Environ. Sci. and Health, Part A: Toxic/Hazardous Substances and Environmental Engineering. 2009. Vol. 44. P. 1485-1495. https://doi.org/10.1080/10934520903263231

Federici G., Shaw B.J., Handy R.D. Toxicity of titanium dioxide nanoparticles to rainbow trout (Oncorhynchus mykiss): Gill injury, oxidative stress, and other physiological effects. Aquat. Toxicol. 2007. Vol. 84. P. 415-430. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2007.07.009
Lovern S.B., Klaper R. 2006. Daphnia magna mortality when exposed to titanium dioxide and fullerene (C-60) nanoparticles. Environ. Toxicol. Chem. 2006. Vol. 25. P. 1132-1137. https://doi.org/10.1897/05-278R.1

Zhang X., Hongwen S., Zhang Z., Niu Q., Chen Y., Crittenden J.C. Enhanced bioaccumulation of cadmium in carp in the presence of titanium dioxide nanoparticles. Chemosphere. 2007. Vol. 67. P. 160-166. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2006.09.003
Smedley P.L., Cooper D.M., Ander E.L., Milne C.J., Lapworth D.J. Occurrence of molybdenum in British surface water and groundwater: distributions, controls and implications for water supply. Applied Geochem. 2014. Vol. 40. P. 144-154. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2013.03.014

Ahmed M. J., Haque M.E. A rapid spectrophotometric method for the determination of molybdenum in industrial, environmental, biological and soil samples using 5,7-dibromo-8-hydroxyquinoline. Analytical sciences. 2002. Vol. 18. P. 433-439. https://doi.org/10.2116/analsci.18.433

Перепелиця О. П. Екохімія та ендоекологія елементів: Довідник з екологічного захисту. Київ: НУХТ: Екохім., 2004. 736 с.
Wang D., Aller R.C., Sanudo-Wilhelmy S.A. A new method for the quantification of different redox-species of molybdenum (V and VI) in seawater. Mar. Chem. 2009. Vol. 113. P. 250-256. https://doi.org/10.1016/j.marchem.2009.02.007
Dumont H.J. The biological cycle of molybdenum in relation to primary production and water bloom formation in a eutrophic pond. Verh. Internat. Verein. Limnol. 1972. Vol. 18. P. 84-92. https://doi.org/10.1080/03680770.1971.11895969
Eisler R. Molybdenum hazards to fish, wildlife, and invertebrates: A synoptic review. U.S. Fish Wildl. Serv. Biol. Rep. 1989. Vol. 85(1.19). 61 p.
Glass J.B., Wolfe-Simon F., Elser J.J., Anbar A.D. Molybdenum-nitrogen colimitation in freshwater and coastal heterocystous cyanobacteria. Limnol. Oceanogr. 2010. Vol. 55. P. 667-676. https://doi.org/10.4319/lo.2009.55.2.0667
Barceloux D.G. Molybdenum. Clinical Toxicology. 1999. Vol. 37. Nо 2. P. 231-237.

https://doi.org/10.1081/CLT-100102422

Chappell W.R. Transport and biological effects of molybdenum in the environment. Heavy metals in the aquatic environment. P.A. Krenkel, ed. New York: Pergamon Press. 1975. Р. 167-188. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-018068-7.50028-9
Linnik P.N., Linnik R.P. Coexisting forms of vanadium in surface water objects (review). Russian Journal of General Chemistry. 2018. Vol. 88. Nо. 13. P. 2997-3007. https://doi.org/10.1134/S1070363218130273

Shi Y.X., Mangal V., Gueguen C. Influence of dissolved organic matter on dissolved vanadium speciation in the Churchill River estuary (Manitoba, Canada). Chemosphere. 2016. Vol. 154. P. 367-374. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2016.03.124
Вредные химические вещества. Неорганические соединения V-VIII групп: Справ. изд. / А. Л. Бандман, Н. В. Волкова, Т. Д. Грехова и др. Под ред. В. А. Филова и др. Ленинград: Химия, 1989. 592 с.

Humic substances: Nature’s most versatile materials. Edited by E.A. Ghabbour and G. Davies. New York: Taylor and Francis, Inc., 2005. 252 p.
Rubini P., Lakatos A., Champmartin D., Kiss T. Speciation and structural aspects of interactions of Al(III) with small biomolecules. Coord. Chem. Reviews. 2002. Vol. 228. P. 137-152. https://doi.org/10.1016/S0010-8545(01)00467-2
Linnik P.М., Zhezherya V.A. Peculiarities of the distribution of aluminum among its coexisting forms in surface water bodies of various types. Hydrobiol. J. 2010. Vol. 46. No. 2. P. 85-101. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v46.i2.100
Ігнатенко І.І. Форми знаходження та закономірності міграції і розподілу молібдену між абіотичними компонентами водних об’єктів: Автореф. дис. … канд. геогр. наук. Київ, 2009. 20 с.
Kulovaara M., Intern. J. Environ. Anal. Chem. 1996. Vol. 62, Nо. 2. P. 85-95. https://doi.org/10.1080/03067319608027056

Brinkmann T., Horsch P., Sartorius D., Frimmel F. Environ. Sci. Technol. 2003. Vol. 37. P. 4190-4198. https://doi.org/10.1021/es0263339
Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P. Potential transformations of dissolved organic substances and their complexes with metals in surface waters under solar radiation. Russ. J. Gen. Chem. 2021. Vol. 91. No. 13. P. 2931-2942. https://doi.org/10.1134/S1070363221130223
Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N. Photochemical processes in surface water bodies and their potential impacts on the chemical composition of water: A review. Lakes & Reservoirs: Research & Management. 2023. Vol. 28. No. 1. e12436. https://doi.org/10.1111/lre.124360

Розділ 8:

Щербань Э.П. Токсичность ионов некоторых тяжелых металлов для Daphnia magna Straus в зависимости от температуры. Гидробиол. журн. 1977. Т. 13. № 4. С. 86-92.
Forstner U., Wittmann G.T.W. Metal pollution in the aquatic environment. Second Revised Edition. Springer-Verlag: Berlin, Heidelberg, New York, Tokyo, 1983. 485 p.
Giesy J.P., Newell A., Leversee G. J. Copper speciation in soft, acid, humic waters: effects on copper bioaccumulation by and toxicity to Simocephalus serrulatus (daphnidae). Sci. Total Environ. 1983. Vol. 28. P. 23-36. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(83)80005-9
Luoma S.N. Bioavailability of trace metals to aquatic organisms – a review. Sci. Total Environ. 1983. Vol. 28. P. 1-22. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(83)80004-7
Wood A.M. Available copper ligands and the apparent bioavailability of copper to natural phytoplankton assemblages. Sci. Total Environ. 1983. Vol. 28. P. 51-64. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(83)80007-2
Kungolos A., Samaras P., Tsiridis V., Petala M., Sakellaropoulos G. Bioavailability and toxicity of heavy metals in the presence of natural organic matter. Journal of Environmental Science and Health. Part A. 2006. Vol. 41. P. 1509-1517. https://doi.org/10.1080/10934520600754706

Linnik P.N., Vasilchuk T.A. Role of humic substances in the complexation and detoxification of heavy metals: case study of the Dnieper reservoirs. Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory to practice (I.V. Perminova, K. Hatfield, N. Hertkorn (Eds.) Nato Science Series: IV: Earth and Environmental Sciences. Vol. 52. Dordrecht: Springer, 2005. Chapter 6. P. 135-154.
Linnik P.N., Vasilchuk T.A. The role of humic substances in the processes of complexation and detoxication (by the example of the Dnieper reservoirs). Hydrobiol. J. 2002. Vol. 38. No. 5. P. 82-97. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v38.i5.80
Мур Дж. В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах. Москва: Мир, 1987. 288 с.
Щербань Э.П. Экспериментальная оценка токсичности дунайской воды для Daph nia magna Straus. Гидробиол. журн. 1982. Т. 18. № 2. С. 82-87.
Gachter R., Davis J.S., Mares A. Regulation of copper availability to phytoplankton by macromolecules in lake water. Environ. Sci. Technol. 1978. Vol. 12. Nо. 13. P. 1416-1421. https://doi.org/10.1021/es60148a007

Aquatic ecosystems: interactivity of dissolved organic matter / Edited by Stuart E.G. Findlay, Robert L. Sinsabaugh. San Diego: Academic Press, 2003. 512 p.
Linnik P.N. Heavy metals in surface waters of Ukraine: their content and forms of migration. Hydrobiol. J. 2000. Vol. 36. Nо. 3. P. 31-54. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v36.i3.20
Линник П.Н., Щербань Э.П. Оценка токсичности форм меди в природных водах методом биотестирования в сочетании с хемилюминесцентным определением концентрации свободных ионов Cu2+. Экологическая химия. 1999. Т. 8. № 3. С. 168-176.
Koukal B., Gueguen C., Pardos M., Dominik J. Influence of humic substances on the toxic effects of cadmium and zinc to the green alga. Pseudokirchneriella subcapitata. Chemosphere. 2003. Vol. 53. P. 953-961. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(03)00720-3
Tsiridisa V., Petalaa M., Samarasc P., Hadjispyroud S., Sakellaropoulosa G., Kungolos A. Interactive toxic effects of heavy metals and humic acids on Vibrio fischeri. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2006. Vol. 63. P. 158-167. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2005.04.005

Osadchyy V., Nabyvanets B., Linnik P., Osadcha N., Nabyvanets Yu. Processes determining surface water chemistry. Switzerland: Springer International Publishing, 2016. 270 p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42159-9
Lam M.T., Murimboh J., Hassan N.M., Chakrabarti C.L. Kinetic speciation of lead and cadmium in freshwaters using square-wave anodic stripping voltammetry with a thin mercury film rotating disk electrode. Electroanalysis. 2001. Vol. 13. No. 2. P. 94-99. https://doi.org/10.1002/1521-4109(200102)13:2<94::AID-ELAN94>3.0.CO;2-Q

Salomons W., Forstner U. Metals in the hydrocycle. Springer-Verlag: Berlin, Heidelberg, 1984. 349 p. https://doi.org/10.1007/978-3-642-69325-0

Shrestha A.K., Fujino T., Hagimori M. Effects of humic acids on the toxicity and accumulation of zinc and cadmium to chironomid Larvae, Rheocricotopus spp. Water, Air and Soil Pollution. 2023. Vol. 234. No. 12. Article number 737. https://doi.org/10.1007/s11270-023-06732-8

Kungolos A., Samaras P., Tsiridis V., Petala M., Sakellaropoulos G. Bioavailability and toxicity of heavy metals in the presence of natural organic matter. Journal of Environmental Science and Health. Part A. 2006. Vol. 41. P. 1509-1517. https://doi.org/10.1080/10934520600754706

Sanchez-Marin P., Lorenzo J.I., Blust R., Beiras R. Humic acids increase dissolved lead bioavailability for marine invertebrates. Environ. Sci. Technol. 2007. Vol. 41. No 16. P. 5679-5684. https://doi.org/10.1021/es070088h
Koukal B., Gueguen C., Pardos M., Dominik J. Influence of humic substances on the toxic effects of cadmium and zinc to the green alga. Pseudokirchneriella subcapitata. Chemosphere. 2003. Vol. 53. P. 953-961. https://doi.org/10.1016/S0045-6535(03)00720-3
Voets J., Bervoets L., Blust R. Cadmium bioavailability and accumulation in the presence of humic acid to the Zebra Mussel, Dreissena polymorpha. Environ. Sci. Technol. 2004. Vol. 38. No. 4. P. 1003-1008. https://doi.org/10.1021/es034742e
Shcherban E.P., Linnik P.N., Vasilchuk T.A. Bioassay of the toxicity of the aquatic environment containing the ions of Cu(II) and humic acids. Hydrobiol. J. 2003. Vol. 39. No. 3. P. 93-110. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v39.i3.100
Набиванец Б.И., Линник П.Н., Калабина Л.В. Кинетические методы анализа при родных вод. Киев: Наукова думка, 1981. 138 с.
Linnik P.N. Complexation as the most important factor in the fate and transport of heavy metals in the Dnieper water bodies. Anal. Bioanal. Chem. 2003. Vol. 376. No. 3. P. 405-412. https://doi.org/10.1007/s00216-003-1882-5

Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
Bergstrom A.-K., Karlsson J. Light and nutrient control phytoplankton biomass responses to global change in northern lakes. Glob. Change Biol. 2019. Vol. 25. P. 2021-2029. https://doi.org/10.1111/gcb.14623

Yu Z., Song D., Li J., Zhang H., Qin J., Song L. et al. Influences of dissolved organic matter on phytoplankton functional diversity and resource use efficiency differ in three lakes with contrasting trophic state and depth. Aquatic Sciences. 2025. Vol. 87. Aricle number 37. 15 p. https://doi.org/10.1007/s00027-025-01168-0

Киевское водохранилище: Гидрохимия, биология, продуктивность. Киев: Наукова думка, 1972. 460 с.
Thrane J.-E., Hessen D.O., Andersen T. The absorption of light in lakes: Negative impact of dissolved organic carbon on primary production. Ecosystems. 2014. Vol. 17. P. 1040-1052. https://doi.org/10.1007/s10021-014-9776-2

Feuchtmayr H., Pottinger T.G., Moore A., De Ville M.M., Caillouet L., Carter H.T. et al. Effects of brownification and warming on algal blooms, metabolism and higher trophic levels in productive shallow lake mesocosms. Sci. Total Environ. 2019. Vol. 678. P. 227-238. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.04.105

Линник П.М., Жежеря В.А., Линник Р.П. Лабільна фракція металів у різно типних водних об’єктах України залежно від вмісту і компонентного складу розчинених органічних речовин та її біологічна роль. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2018. № 2(49). С. 40-50.
Meng Q., Li X., Feng Q., Cao Zh. The Acute and chronic toxicity of five heavy metals on the Daphnia magna. 2nd International conference on Bioinformatics and Biomedical engineering, 16-18 May 2008, Shanghai, China, P. 4555-4558. https://doi.org/10.1109/icbbe.2008.298
ДСТУ 4173:2003. Київ. Держспоживстандарт України, 2004. Визначення гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 10706:2000, MOD)
Аналітична хімія поверхневих вод. Набиванець Б.Й. та ін. Київ: Наукова думка, 2007. 456 с.
Савранский Л.И., Наджафова О.Ю. Спектрофотометрическое исследование комплексообразования Cu, Fe и Al с хромазуролом S в присутствии смеси катионного и неионогенного ПАВ. Журн. аналит. химии. 1992. Т. 47. № 9. С. 1613-1617.
Linnik P.N., Zhezherya V.A., Linnik R.P. Lability of metals in surface waters as the main characteristics of their potential bioavailability (a review). Hydrobiol. J., 2018. Vol. 54. Nо. 6. P. 3-26. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v54.i6.10
Линник Р.П., Запорожец О.А. Сравнительная оценка расчетных и экспериментальных данных о сосуществующих формах железа, кобальта и никеля в пресных поверхностных водах. Экологическая химия. 2003. Т. 12. № 2. С. 79-92.
Okamoto A., Yamamuro M., Tatarazako N. Acute toxicity of 50 metals to Daphnia magna. J. Appl. Toxicol., 2015. Vol. 35. Nо. 7. P. 824-830. https://doi.org/10.1002/jat.3078
Yim J.H., Kim K.W., Kim S.D. Effect of hardness on acute toxicity of metal mixtures using Daphnia magna: Prediction of acid mine drainage toxicity. Journal of Hazardous Materials. 2006. Vol. 138. Nо. 1. P. 16-21. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2005.11.107
Коновець І.М., Кіпніс Л.С. Біотестування токсичності поверхневих вод та донних відкладів за допомогою гіллястовусих ракоподібних Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. Методи гідроекологічних досліджень по верх невих вод. Київ: Логос, 2006. С. 340-364.

Розділ 9:

Pena-Mendez E. M., Havel J., Patočka J. Humic substances – compounds of still unknown structure: applications in agriculture, industry, environment, and biomedicine. J. Appl. Biomed. 2005. Vol. 3. P. 13-24. https://doi.org/10.32725/jab.2005.002
Perminova I. V., Hatfield K. Remediation chemistry of humic substances: theory and implications for technology. Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory to practice. I. V. Perminova et al. (eds.). Printed in the Netherlands: Springer. 2005. Chapter 1. P. 3-36. https://doi.org/10.1007/1-4020-3252-8_1
Goel P., Dhingra M. Humic substances: prospects for use in agriculture and medicine. Humic substances. Publisher: IntechOpen, UK. 2021.
Mosa A., Taha A. A., Elsaeid M. Agro-environmental applications of humic subsances: a critical review. Egypt. J. Soil. Sci. 2020. Vol. 60. Nо. 3. P. 211-229.
Ore O. T., Adeola A. O., Fapohunda O. et al. Humic substances derived from unconventional resources: extraction, properties, environmental impacts, and prospects. Environ. Sci. Pollut. Res. 2023. Vol. 30. P. 59106-59127. https://doi.org/10.1007/s11356-023-26809-5
Weber J., Chen Y., Jamroz E., Miano T. Preface: humic substances in the environment. J. Soils Sediments. 2018. Vol. 18. P. 2665-2667. https://doi.org/10.1007/s11368-018-2052-x
Roulia M. Humic substances: importance for agriculture, affinity and interactions with soil amendments and pollutants. Agronomy. 2024. Vol. 14. Article number 382. 6 p. https://doi.org/10.3390/agronomy14020382
Tiwari J., Ramanathan Al, Bauddh K., Korstad J. Humic substances: structure, function and benefits for agroecosystems – a review. Pedosphere. 2023. Vol. 33. Nо. 2. P. 237-249. https://doi.org/10.1016/j.pedsph.2022.07.008
Parihar N. N., Shelar V. R. Role of humic acid or humic substances in agriculture: a review. Intern. J. Chem. Sci. 2019. Vol. 3. Nо. 5. P. 14-20.
Wandansari N. R., Soemarno Suntari R., Kurniawan S. The role of humic acid from various composts in improving degraded soil fertility and maize yield. Journal of Degraded and Mining Lands Management. 2023. Vol. 10. Nо. 2. P. 4245-4254. https://doi.org/10.15243/jdmlm.2023.102.4245
Kļaviņš M., Šīre J., Kļaviņa L. Humic sudstances and the potential of their use in agriculture. Appreciating geography: local and global scale. 2019. Vol. XVII. P. 37-46. https://doi.org/10.22364/fg.17.5
Meng F., Huang Q., Yuan G., Cai Y., Han F. X. The beneficial applications of humic substances in agriculture and soil environments. New trends in removal of heavy metals from industrial wastewater. 2021. Chapter 7. P. 131-160. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822965-1.00007-6

Yang F., Antonietti M. Artificial humic acids: sustainable materials against climate change. Adv. Sci. 2020. Vol. 7. Article number 1902992. 7 p. https://doi.org/10.1002/advs.201902992
Page K. L., Dang Y. P., Dalal R. C. 2020. The ability of conservation agriculture to conserve soil organic carbon and the subsequent impact on soil physical, chemical, and biological properties and yield. Frontiers in Sustainable Food Systems. 2020. Vol. 4. Nо. 31. P. 1-17. https://doi.org/10.3389/fsufs.2020.00031
Wu S., Li R., Peng S., Liu Q., Zhu X. 2017. Effect of humic acid on transformation of soil heavy metals. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. 2017. 207. 012089. P. 1-7. https://doi.org/10.1088/1757-899X/207/1/012089
Pandey A. K., Pandey S. D., Misra V. Stability constants of metal – humic acid complexes and its role in environmental detoxification. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2000. Vol. 47. Nо. 2. P. 195-200. https://doi.org/10.1006/eesa.2000.1947
Nardi S., Pizzeghello D., Muscolo A., Vianello A. Physiological effects of humic substances on higher plants. Soil Biology and Biochemistry. 2002. Vol. 34. Nо. 11. P. 1527-1536. https://doi.org/10.1016/S0038-0717(02)00174-8

Qian S., Ding W., Li Y., Liu G., Sun J., Ding Q. Characterization of humic acids derived from Leonardite using a solid-state NMR spectroscopy and effects of humic acids on growth and nutrient uptake of snap bean. Chemical Speciation and Bioavailability. 2015. Vol. 27. Nо. 4. P. 156-161. http://doi.org/10.1080/09542299.2015.1118361
Huculak-Mączka, M., Hoffmann, J. & Hoffmann, K. Evaluation of the possibilities. J. using humic acids obtained from lignite in the production of commercial fertilizers. J Soils Sediments. 2018. Vol. 18. P. 2868-2880. https://doi.org/10.1007/s11368-017-1907-x
Qin K. Application of lignite-derived humic substances in vegetable production. A dissertation of doctor of philosophy. 2022. 219 p.
Rahimi M. U. I. M., Embong Z. Humic acid as detoxification substance for heavy metal removal in laterite barren soil. Enhanced Knowledge in Sciences and Technology. 2022. Vol. 2. Nо. 2. P. 355-364.
Ren H., Islam M. S., Wang H., Guo H., Wang Z., Qi X. et al. Effect of humic acid on soil physical and chemical properties, microbial community structure, and metabolites of decline diseased bayberry. Int. J. Mol. Sci. 2022. Vol. 23. Article number 14707. 22 p. https://doi.org/10.3390/ijms232314707

Kłeczek A., Anielak A. M. Humic substances and significance of their application -a review. Technical Transactions. 2021. e2021012. https://doi.org/10.37705/TechTrans/e2021012
Yildiztekin M., Tuna A. L., Kaya C. Physiological effects of the brown seaweed (Ascophyllum nodosum) and humic substances on plant growth, enzyme activities of certain pepper plants grown under salt stress. Acta Biologica Hungarica. 2018. Vol. 69. P. 325-335. http://doi.org/10.1556/018.68.2018.3.8
Zaremanesh H., Akbari N., Eisvand H.R., Ismaili A., Feizian M. The effect of humic acid on soil hysicochemical and biological properties under salinity stress conditions in pot culture of Satureja khuzistanica Jamzad. ECOPERSIA. 2020. Vol. 8. No. 3. P. 147-154.
Alsudays I. M., Alshammary F. H., Alabdallah N. M. et al. Applications of humic and fulvic acid under saline soil conditions to improve growth and yield in barley. BMC Plant Biol. 2024. Vol. 24. Article number 191. 16 p. https://doi.org/10.1186/s12870-024-04863-6

Rupiasih N. N., Vidyasagar P. B. A review: сompositions, structures, properties and applications of humic substances. Journal of Advances in Science and Technology. 2005. Vol. 8. No. 1-2. P. 16-25.
Zashikhina A. V., Sviridova M. L. Gold leaching with humic substances. Fiziko-tekhnicheskie problemy razrabotki poleznykh iskopaemykh. 2019. P. 151-156. http://doi.org/10.1134/S1062739119046002
Gautam R. K., Navaratna D., Muthukumaran S., Singh A., More I. N. Humic іubstances: its toxicology, chemistry and biology associated with soil, plants and environment. Humic substances. Edited by A. Makan. IntechOpen, 2021. Chapter 6. P. 97-110.
Mirza M. A. Future of humic substances as pharmaceutical excipient. Pharma. Sci.Analytical Res. J. 2018. Vol. 1. No. 1. Article number 180004. 4 p.
Jacob K. K., Prashob P. K. J., Chandramohanakumar N. Humic substances as a potent biomaterials for therapeutic and drug delivery system – a review. Int. J. App. Pharm. 2019. Vol. 11. No. 3. P. 1-4. https://doi.org/10.22159/ijap.2019v11i3.31421
Klocking R., Helbig B. Medical aspects and application of humic substances. Biopolimers for medical and pharmaceutical applications. Edited by A. Steinbuchel and R.H. Marchessault. Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2005. Chapter 1. P. 3-16.
Klocking H.-P., Helbig B., Klocking R. Antithrombin activity of synthetic humic acidlike polymers derived from o-diphenolic starting compounds, Thromb. Haemost. Suppl. 1999. P. 299-300.
Şehitoğlu H., Oztopuz O., Karaboga I., Ovali M. A., Ozun M. Humic acid has protective effect on gastric ulcer by alleviating inflammation in rats. Cytology and Genetics. 2022. Vol. 56. No. 1. P. 84-97. https://doi.org/10.3103/S0095452722010091
Huang J., Xu P., Shao M., Wei B., Zhang C., Zhang J. Humic acids alleviate dextran sulfate sodium-induced colitis by positively modulating gut microbiota. Front. Microbiol. 2023. Vol. 14. Article number 1147110. https://doi.org/10.3389/fmicb.2023.1147110
Gheibi N., Samiee-Rad F., Sofiabadi M., Mosayebi E., Shalbaf Z. The effect of combining humic and fulvic acids poultice on wound healing in male rats. Journal of Cu taneous and Aesthetic Surgery. 2024. Vol. 17. No. 2. P. 105-111. http://doi.org/10.1515/znc2003-3-421 https://doi.org/10.4103/JCAS.JCAS_92_23

Jooni G. K., J. Dekker, C. E. van Rensburg: Investigation of the immunostimulatory properties of xihumate. Z. Naturforsch. 2003. Vol. 58. P. 263-267. https://doi.org/10.1515/znc-2003-3-421
Avvakumova N. P., Gerchikov A. Y., Khairullina V. R., Zhdanova A. V. Antioxidant properties of humic substances isolated from peloids. Pharm. Chem. J. 2011. Vol. 45. No. 3. P. 192-193. https://doi.org/10.1007/s11094-011-0590-2
Tarasova A. S., Stom D. I., Kudryasheva N. S. Antioxidant activity of humic substances via bioluminescent monitoring in vitro. Environ. Monit. Assess. 2015. Vol. 187. No. 3. Article number 89. 8 p. https://doi.org/10.1007/s10661-015-4304-1
Islam Z., Dizman M., Tutar O. F., Tutar A. Humic substances – versatile natural products: properties and applications. 19th International conference of humic substances and their contribution to the climate change mitigation, 16-21 September 2018. Albena Resort, Bulgaria. At: 16-21 September 2018. Albena Resort, Bulgaria. 2019. 10 p.
Ore O. T., Adeola A. O., Fapohunda O. et al. Humic substances derived from unconventional resources: extraction, properties, environmental impacts, and prospects. Environ. Sci. Pollut. Res. 2023. Vol. 30. P. 59106-59127. https://doi.org/10.1007/s11356-023-26809-5
Kochany J., Smith W. Application of humic substances in environmental remediation. WM’01 Conference, February 25 – March 1, 2001. Tucson, AZ.
Bollag J.-M., Myers C. Detoxification of aquatic and terrestrial sites through binding of pollutants to humic substances. Sci. Total Environ. 1992. Vol. 117-118. P. 357-366.https://doi.org/10.1016/0048-9697(92)90102-X

Ziołkowska A. The role of humic substances in detoxification process of the environment. Environ. Protection and Natural Resources. 2015. Vol. 26. No. 4(66). P. 1-5.https://doi.org/10.1515/oszn-2015-0013

Hricikova S., Kožarova I., Hudakova N., Reitznerova A., Nagy J., Marcinčak S. Humic substances as a versatile intermediary. Life. 2023. Vol. 13. Article number 858. 25 p.https://doi.org/10.3390/life13040858

Chianese S., Fenti A., Iovino P., Musmarra D., Salvestrini S. Sorption of organic pollutants by humic acids: a review. Molecules. 2020. Vol. 25. No. 4. Article number 918. 17 p. http://doi.org/10.3390/molecules25040918
Klučakova M., Pavlikova M. Lignitic humic acids as environmentally-friendly adsorbent for heavy metals. J. Chem. 2017. Article ID 7169019. 5 p. https://doi.org/10.1155/2017/7169019
Fragouli P. G., Roulia M., Vassiliadis A. A. Macromolecular size and architecture of humic substances used in the dyes’ adsorptive removal from water and soil. Agronomy. 2023. Vol. 13. No. 12. Article number 2926. 20 p. https://doi.org/10.3390/agronomy13122926
Kumar P., Agnihotri R., Wasewar K. L., Uslu H., Yoo C. K. Status of adsorptive removal of dye from textile industry effluent. Desalinat. Water Treat. 2012. Vol. 50. No. 1-3. P. 226-244.https://doi.org/10.1080/19443994.2012.719472

Cervantes F. J., Gomez R., Alvarez L. H., Martinez C. M., Hernandez-Montoya V. Efficient anaerobic treatment of synthetic textile wastewater in a UASB reactor with granular sludge enriched with humic acids supported on alumina nanoparticles. Biodegradation. 2015. Vol. 26. P. 289-298. https://doi.org/10.1007/s10532-015-9734-5
Liu G., Zhou J., Wang J., Wang X., Jin R., Lv H. Decolorization of azo dyes by Shewanella oneidensis MR-1 in the presence of humic acids. Appl. Microbiol. Biotechnol. 2011. Vol. 91. P. 417-424. https://doi.org/10.1007/s00253-011-3273-8
Mulyani O., Joy B., Kurnia D., Adachi Y. Potential of humic acid from soil to reduce the content of heavy metals. E3S Web of Conferences. 2023. Vol. 444. 4th International Conference on Agribusiness and Rural Development (IConARD 2023). Article number 04021. 10 p.https://doi.org/10.1051/e3sconf/202344404021

Li C., Zhao S., Huang X., Xie D., Li X., Ma J. et al. Development of humic acid based adsorbents for fast and efficient removal of ammonia and organic nitrogen from super magnetic separation treated wastewater. Journal of Environmental Chemical Engineering. 2022. Vol. 10. No. 2. Article number 107223. https://doi.org/10.1016/j.jece.2022.107223
Amutenya E. L. M., Zhou F., Liu J., Long W., Ma L., Liu M. et al. Preparation of humic acid-bentonite polymer composite: a heavy metal ion adsorbent. Heliyon. 2022. Vol. 8. e09720. 13 p. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e09720
Tang W.-W., Zeng G.-M., Gong J.-L., Liang J., Xu P., Zhang C. et al. Impact of humic/fulvic acid on the removal of heavy metals from aqueous solutions using nanomaterials: a review. Sci. Total Environ. 2014. Vol. 468-469. P. 1014-1027. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2013.09.044
Loffredo E., Pezzuto M., Senesi N. Adsorption-desorption interactions of environmental endocrine disruptors with humic acids from soils and urban sludges. Humic substances: versatile components of plants, soil and water. Royal Society of Chemistry, 2001. P. 191-203. https://doi.org/10.1016/B978-1-85573-807-2.50020-5

Green J. B., Manahan S. E. Absorption of sulphur dioxide by sodium humates. Fuel. 1981. Vol. 60. No 6. P. 488-494. https://doi.org/10.1016/0016-2361(81)90110-1
Peng X.-X., Gai S., Cheng K., Yang F. Roles of humic substances redox activity on environmental remediation. J. Hazard. Mater. 2022. Vol. 435. Article number 129070. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2022.129070
Linnik P., Osadchyi V., Osadcha N., Linnik R. Redox potential as an important characteristic of the chemical and biological state of surface waters (review). Chemistry and Ecology. 2023. Vol. 39. No. 6. P. 640-672. https://doi.org/10.1080/02757540.2023.2225496
Sharma A., Anthal R. Humic substances in aquatic ecosystems: a review. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology. 2016. Vol. 5. No. 10. 9 p.
MacCarthy P., Suffet I. H. Aquatic humic substances and their influence on the fate and treatment of pollutants. Advances in chemistry. American Chemical Society. Washington DC, 1988. 13 p.

Пов’язаний запис

ОПЕРАЦІЙНЕ ЧИСЛЕННЯ

ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ФІНАНСІВ В УКРАЇНІ