Теорія і практика оцінювання результатів наукових досліджень у сучасних реаліях

DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.543.258

Оцінювання результатів наукових досліджень постійно перебуває в полі зору науковців різних країн. Проблема ефективності оцінювання спричинена невідповідністю методів оцінювання, які ґрунтуються передусім на кількісних показниках публікаційної активності, потребам визначення якості та соціально-економічного впливу результатів наукових досліджень як підстави для справедливого розподілу фінансування між учасниками науково-дослідного процесу. Для України ця проблема набула особливої актуальності у зв’язку з інтеграцією до глобальних науково- дослідних мереж, а також із необхідністю протидії російській збройній агресії та майбутньої відбудови національної економіки. Монографія стане корисним і цікавим джерелом інформації для науковців, викладачів, працівників органів управління наукою, аспірантів і студентів.

Розділ 1.1

1. Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. No. 520 (7548). P. 429-431. https://doi.org/10.1038/520429a
2. Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Ступіна Л.В., Артюшенко В.В. Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016-2022 рр. Вісник НАН України. 2022. № 11. С. 79-90. https://doi.org/10.15407/visn2022.11.079
3. Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Красноносова О.М., Артюшенко В.В. Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році. Вісник НАН України. 2024. № 6. С. 14-24. https://doi.org/10.15407/visn2024.06.014
4. Загородній А.Г. Діяльність Національної академії наук України у звітний період. Підсумки, проблеми, завдання. Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 27 квітня 2023 р. Вісник НАН України. 2023. № 5. С. 10-18. https://doi.org/10.15407/visn2023.05.010
5. За підсумками року. Інтерв’ю з президентом НАН України академіком А.Г. Загороднім. Вісник НАН України. 2024. № 1. С. 3-8. https://doi.org/10.15407/visn2024.01.003
6. Загородній А.Г. Про основні результати діяльності Національної академії наук України у 2023 році та завдання наступного періоду. Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р. Вісник НАН України. 2024. № 5. С. 10-17. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.010

Розділ 1.3

1. Національна академія наук України (1918-2018): до 100-річчя від дня заснування / редкол.: Б.Є. Патон (голов. ред.) та ін. Київ: Академперіодика, 2018. 333, [2] с.
2. Малиновський Б.М. Академік Борис Патон – праця на все життя. Київ: Наук.думка, 2002. 338, [1] с.
3. Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона: 80 років. Київ: Академперіодика, 2014. 397 с.
4. Патон Б.Є. Спогади / уклад. О.К. Маковецька; відп. ред. Л.М. Лобанов. Київ: Горобець, 2022. 236 с.
5. Патон Б.Е. Наука. Техника. Прогресс / отв. ред. Г.А. Николаев; АН СССР. Москва: Наука, 1987. 414 с.
6. Б.Є. Патон: фотоальбом / відп. ред. Л.М. Лобанов; уклад.: О.К. Маковецька, О.В. Бабаєв; фот.: М.Ф. Козловський та ін. Київ: Горобець, 2018. 195 с.: фот.

Розділ 1.5

1. Національна академія наук України. 1918-2008: до 90-річчя від дня заснування. Київ: Вид-во КММ, 2008. 624 с.
2. Nichols T. Th e Death of Expertise: Th e Campaign against Established Knowledge and Why It Matters. 2nd ed. Oxford University Press, 2024. 336 p. https://doi.org/10.1093/oso/9780197763827.001.0001
3. Vogt T. Are We All Scientific Experts Now? Physics Today. 2015. No. 68 (5). P. 52-53. https://doi.org/10.1063/PT.3.2788
4. Limoges C. Expert knowledge and decision-making in controversy contexts. Public Understanding of Science. 1993. No. 2 (4). P. 417-426. https://doi.org/10.1088/0963-6625/2/4/009
5. Knorr-Cetina K. Epistemic cultures: How the Sciences Make Knowledge. Harvard University Press, 1999. 352 p. https://doi.org/10.4159/9780674039681
6. Goldman A.I. Expertise. Topoi. 2018. No. 37. P. 3-10. https://doi.org/10.1007/s11245-016-9410-3
7. Uygun Tunc D. We should redefine scientific expertise: an extended virtue account. Euro Jnl Phil Sci. 2022. No. 12 (71). https://doi.org/10.1007/s13194-022-00498-2
8. Whyte K.P., Crease R.P. Trust, expertise, and the philosophy of science. Synthese. 2010. No. 177. P. 411-425. https://doi.org/10.1007/s11229-010-9786-3
9. Lallemand-Breitenbach V. Expertise scientifique collective: la science au service de l’action publique. 2025. URL: https://www.cnrs.fr/fr/actualite/expertise-scientifiquecollective-la-science-au-service-de-laction-publique (дата звернення: 01.04.2025).
10. Foundation for Technology Assessment. URL: https://www.ta-swiss.ch/en (дата звернення: 01.04.2025).
11. Polska Akademia Nauk. URL: https://pan.pl/komitety/ (дата звернення: 01.04.2025).
12. Грачев О.О., Хоревін В.І. Академічна наука країн світу. Київ: Фенікс, 2020. 575 с.
13. Пирожков С.І. Про Національну доповідь НАН України «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз»: за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 6 квітня 2022 року. Вісник НАН України. 2022. № 5. С. 45-55. https://doi.org/10.15407/visn2022.05.045
14. Збереження і розвиток України в умовах війни та миру: національна доповідь / ред. кол.: С.І. Пирожков, Н.В. Хамітов, Є.І. Головаха, С.С. Дембіцький, Е.М. Лібанова, О.В. Скрипнюк, С.В. Стоєцький; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2024. 220 с.
15. Загородній А.Г. Діяльність Національної академії наук України у звітний період. Підсумки, проблеми, завдання: Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 27 квітня 2023 р. Вісник НАН України. 2023. № 5. С. 10-18. https://doi.org/10.15407/visn2023.05.010
16. Загородній А.Г. Про основні результати діяльності Національної академії наук України у 2023 році та завдання наступного періоду: Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р. Вісник НАН України. 2024. № 5. С. 10-17. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.010
17. Загородній А.Г. Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду: Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 27 травня 2021 р. Вісник НАН України. 2021. № 6. С. 11-36. https://doi.org/10.15407/visn2021.06.011

Розділ 1.6

1. Луговий В.І. Управління освітою. Київ: Вид-во УАДУ, 1997. 302 с.
2. Вашуленко О.С., Костриця О.П., Попович О.С. Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття. Вісник НАН України. 2019. № 3. С. 79-84. https://doi.org/10.15407/visn2019.03.079
3. Малицький Б.А., Грачев О.О., Кубальський О.Н. та ін. Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу / голов. ред. В.Л. Богданов. Київ: Фенікс, 2018. С. 61-69.
4. Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / за ред. Б.А. Маліцького. Київ: ТОВ «Про формат», 2019. 342 с.
5. Український науково-технічний форсайт: стратегічні пріоритетні напрями та перспективи розвитку науки і технологій / за ред. О.С. Поповича. Київ, 2024. 84 с.
6. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / за заг. ред. В.Г. Кременя. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021. 384 с. https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua
7. Main Science and Technology Indicators (2025). URL: https://www.oecd.org/en/data/datasets/main-science-and-technology-indicators.html (дата звернення: 24.06.2025).
8. Higher Education R&D Expenditures Increased 11.2 %, Exceeded $108 Billion in FY 2023. National Center for Science and Engineering Statistics, 2024. URL: https://ncses.nsf.gov/pubs/nsf25313 (дата звернення: 01.02.2025).
9. Table 106.10. Expenditures of educational institutions related to the gross domestic product, by level of institution: Selected school years, 1929-30 through 2021-22. National Center for Education Statistics, 2022. URL: https://nces.ed.gov/programs/digest/d22/tables/dt22_106.10.asp?current=yes (дата звернення: 24.06.2025).
10. Наука, технології та інновації. Статистична інформація. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 24.06.2025).
11. Народне господарство України у 1993 році: стат. щорічник / Міністерство статистики України. Київ: Техніка, 1994. 494 с.
12. Писаренко Т.В., Куранда Т.К. та ін. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2022 році: науково-аналітична доповідь. Київ: УкрІНТЕІ, 2023. 94 с.
13. Lugovyi V., Orzhel O., Slyusarenko O., Talanova Zh. Education and research duality – the determining characteristic of higher education. Education: Modern Discourses. 2018. No. 1. P. 71-88. https://doi.org/10.32405/2617-3107-2018-1-8
14. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105). С. 26-45. https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.026
15. Луговий В., Слюсаренко О., Таланова Ж. Розвиток університетського дослідницького потенціалу як основи конкурентоспроможної якості вищої освіти в США: досвід для України. Університети і лідерство. 2021. № 1 (11). С. 86-115. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2021-11-1-86-115
16. Kremen V.H., Hrynevych L.M., Lugovyi V.I., Talanova Z.V. Quality of Education and Innovation-Driven Development: Th e New Ukrainian School Reform in the Context of Global Trends. Science and Innovation. 2022. No. 18 (1). P. 29-43. https://doi.org/10.15407/scine18.01.029
17. Луговий В., Драч І., Петроє О., Зінченко В., Мєлков Ю., Регейло І. та ін. Теоретичні та методичні основи модернізації механізмів підвищення дослідницької спроможності університетів України у контексті імплементації концепції «Відкрита наука» та повоєнного відновлення України як сильної європейської країни / за ред. В. Лугового, І. Драч, О. Петроє. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2023. 173 с. https://doi.org/10.31874/978-617-7644-61-2-2023
18. Світоглядні пріоритети гуманізації вищої освіти / за ред. В.І. Лугового, Ж.В. Таланової. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2017. 229 с.
19. Кремень В., Луговий В., Саух П., Слюсаренко О., Таланова Ж. Мережа державних закладів вищої освіти України: аналіз ефективності та конкурентоспроможності: препринт (аналітичні матеріали) / за ред. В. Кременя. Київ: НАПН України, 2024. 68 с. https://doi.org/10.37472/NAES-IHED-2024
20. Мозолевич Г. Державна атестація закладів вищої освіти у 2024/2025 роках. Вебінар. 10.12.2024. URL: https://www.youtube.com/watch?v=M8vkN-hJKEc (дата звернення: 01.02.2025).

Розділ 1.7

1. Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. Vol. 520. P. 429-431. https://doi.org/10.1038/520429a
2. Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України, затверджена постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75 із змінами, затвердженими постановою Президії НАН України від 11.01.2023 № 33). URL: https://www.nas.gov.ua/storage/editor/fi les/metodikaocinuvanya-2023.pdf (дата звернення: 20.05.2025).
3. The Agreement on Reforming Research Assessment. URL: https://coara.eu/agreement/the-agreement-full-text/ (дата звернення: 20.05.2025).
4. Методика оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності за окремими науковими напрямами під час проведення державної атестації, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.10.2024 № 1485 «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності». URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/regulatorna_dijalnist/2024/Oprylyudn.proyektiv.rehulyat.aktiv.2024/08/21/metodykaotsinyuvannya-efektyvnosti-naukovykh-ustanov-doopratsovanyy-21082024.pdf  (дата звернення: 20.05.2025).

5. Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних установ Чехії. Статистика України. 2020. № 2-3. C. 117-226. https://doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.13
6. Act of 14 March 2002 on the support of research and development from public funds and on amendment to some related acts (R&D support act). Act 130/2002 Coll. URL: http://www.vyzkum.cz/FrontClanek.aspx?idsekce=15607 (дата звернення: 20.05.2025).
7. Arnold E., Good B., Ohler F., Tiefenthaler B., Vermeule N. Th e Quality of Research, Institutional Funding & Research Evaluation in the Czech Republic and Abroad. International Audit of R&D&I in the Czech Republic. Final Report 3, 2011. Technopolis Group. www.academia.edu. URL: https://www.academia.edu/3618649/Institutional_Funding_and_Research_Evaluation_in_the_Czech_Republic_and_abroad (дата звернення: 20.05.2025).
8. Methodology for Evaluating Research Organisations and RD&I Purpose-tied Aid Programmes. Prague: Office of the Government of the Czech Republic, 2018. 45 p. URL: https://www.vyzkum.cz/FrontClanek.aspx?idsekce=695512 (дата звернення: 20.05.2025)

Розділ 2.1

1. Попович О.С., Костриця О.П. Посилення негативних тенденцій в динаміці кадрового потенціалу НАН України. Наука та наукознавство. 2020. № 1 (107). С. 22-33. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.022
2. Маліцький Б.А. Проблеми комплексного оцінювання наукового результату. Вісник НАН України. 2023. № 9. С. 24-36. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.024
3. Маліцький Б.А. Науково-центрична державна політика як необхідний та ефективний інструмент покращення умов життя в Україні. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). C. 18-35. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018
4. Міщук О.М., Овчарова Л.П. Фінансове забезпечення досліджень і розробок у Національній академії наук України: статистична оцінка. Наука та наукознавство. 2024. № 3 (125). С. 3-23. https://doi.org/10.15407/sofs2024.03.003
5. Про основні результати діяльності Національної академії наук України у 2023 році та завдання наступного періоду (звітна доповідь Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 року). Наука та наукознавство. 2024. № 2 (124). C. 3-13.
6. Catriona M., d’Angelo C., Culora A., Gloinson E.R., Stevenson C., Weinstein N., et al. Understanding perceptions of the Research Excellence Framework among UK researchers: The Real-Time REF Review. Santa Monica, CA: RAND Corporation, 2021. URL: https://www.rand.org/pubs/research_reports/RRA1278-1.html (дата звернення: 13.11.2024).
7. Higgs P. I wouldn’t be productive enough for today’s academic system. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/science/2013/dec/06/peter-higgs-boson-academicsystem (дата звернення: 15.11.2024).

8. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. и др. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. Киев: Наук. думка, 1987. 347 с.
9. Mekh O., Boublyk S., Somova O., Meh N. Studying the Science Centricity of the Government Legislative Acts in 2014-2022. Science and Innovation. 2023. No. 19 (4). P. 6-29. https://doi.org/10.15407/scine19.04.016
10. Жуков В.А. Індекс Global Fire Power: хибність і недоречність застосування глобального рейтингу військової могутності. Наука, технології, інновації. 2024. № 4. С. 82-88. http://doi.org/10.35668/2520-6524-2024-4-09
11. Мех О.А. Наукоємність системи забезпечення національної безпеки України: аналіз нормативно-правових засад. Наука та наукознавство. 2014. № 3. С. 3-14.
12. Маліцький Б.А. Квантова властивість наукового знання: евристична точка зору. Наука та наукознавство. 2024. № 1 (123). С. 3-20. https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.003

Розділ 2.2

1. Індикатори науки та інновацій: міжнародні стандарти та практика їх використання в Україні / за ред. І.Ю. Єгорова; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2016. 156 с.
2. Крилов Д.В. Аналіз рейтингового оцінювання розвитку інноваційної діяльності в Україні. Ефективна економіка. 2022. № 5. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022.5.8
3. Kun-Huang H., Tiffany Hui-Kuang Y. Analysis of Global Innovation Index by structural qualitative association. Technological Forecasting and Social Change. 2022. Vol. 182. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.121850
4. Muhammad H.N., Sen Zh. Evaluating innovative factors of the global innovation index: A panel data approach. Innovation and Green Development. 2024. No. 3. https://doi.org/10.1016/j.igd.2023.100096

Розділ 2.3

1. Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. Об оптимальных условиях для исследований в организациях. Москва: Прогресс, 1973. 472 с.
2. Добров Г.М. Наука о науке. Киев: Наук. думка, 1966.
3. Єгоров І.Ю., Жукович І.А. Оцінювання результатів діяльності дослідників: нові тенденції. Наука та наукознавство. 2023. № 2 (120). С. 42-58. https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.042
4. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство. Київ: Фенікс, 2007. 464 с.
5. Маліцький Б.А. Квантова властивість наукового знання: евристична точка зору. Наука та наукознавство. 2024. № 1 (123). С. 3-20. https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.003
6. ПисаренкоТ.В., Куранда Т.К. та ін. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2022 році: наук.-аналіт. доп. Київ: УкрІНТЕІ, 2023. 94 с.
7. Попович О.С. Науково-технологічна політика: основні механізми формування та реалізації. 2-ге вид., випр. і доп. Київ, 2019. 342 с.
8. Андрощук Г.О., Кваша Т.К. Патентний ландшафт як інструмент аналітики інтелектуальної власності (на прикладі аналізу сфери військових технологій). Питання інтелектуальної власності: зб. наук. пр. 2021. Вип. 18. С. 94-105.
9. Андрощук Г.О., Кваша Т.К. Патентний ландшафт як інструмент прогнозування світових технологічних трендів: сфера озброєння та військової техніки. Наука, технології, інновації. 2019. № 4 (12). С. 28-40. https://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-4-04
10. Андрощук Г.О. Патентний ландшафт – стратегічний інструмент інноваційного розвитку. URL: https://sofs.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/NNZ_2017_2_5.pdf (дата звернення: 03.04.2025).
11. Андрощук Г.А., Бошицкий Ю.Л., Булат Е.А. и др. Научные открытия ученых Украины. Донецк: Новая идеология, 2004. 112 с.
12. Андрощук Г.О. Організаційно-економічні аспекти стимулювання інноваційної діяльності: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.02.02; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Київ, 2003. 20 с.
13. Булат Є. Наукове відкриття у контексті рекодифікації цивільного законодавства. Інтелектуальна власність в Україні. 2021. № 3. С. 23-25.
14. Андрощук Г. Кому потрібна винахідницька діяльність в Україні? URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/komu-potribna-vinahidnicka-diyalnist-v-ukrayini.html (дата звернення: 03.04.2025).
15. Капіца Ю. Охорона прав на корисні моделі: тенденції у Європейському Союзі та виклики для України. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2020. № 3. С. 27-40.
16. Андрощук Г.О., Кваша Т.К. Цифрові інструменти аналітики інтелектуальної власності. Цифрова економіка: зростання ролі інтелектуальної власності: зб.наук. пр. Київ: Інтерсервіс, 2023. С. 66-80.
17. Рекомендації слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти: «Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення» (15 червня 2016 р.). Ухвалено Рішенням Комітету_Верховної Ради України з питань науки і освіти від 6 липня 2016 р., прот. № 46. URL: https://kno.rada.gov.ua/news/Robota_Kom/Zasid_Kom/Rish_Kom/VIII_skl/4_sesiya/74708.html (дата звернення: 03.04.2025).
18. Андрощук Г. Патентна активність українських винахідників за кордоном: вплив на економічну безпеку. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahistintelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/patentna-aktivnist-ukrayinskihvinahidnikiv-za-kordonom-vpliv-na-ekonomichnu-bezpeku.html (дата звернення: 03.04.2025).
19. Штовба С., Петричко М. Вітчизняні наукові фахові видання: тут густо, там пусто. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/vitchiznjani-naukovi-fakhovi-vidannjatut-husto-tam-pusto.html (дата звернення: 03.04.2025).
20. МОН змінює підходи до формування Переліку наукових фахових видань України. URL: https://mon.gov.ua/news/mon-zminiuie-pidkhody-do-formuvannia-perelikunaukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy (дата звернення: 03.04.2025).

Розділ 2.4

1. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. Киев: Наук. думка, 1988.
2. Добров Г.М. Центральні проблеми організації та управління науковими дослідженнями. Наука та наукознавство. 2024. № 2 (124). С.18-25. https://nasuperiodicals.org.ua/index.php/sofs/article/view/8588 (дата звернення: 01.06.2025).
3. Ryzhko L., Shapoval A., Zhyvaha O. Expertise in Science: Cognitivist and Managerialist Approaches. Science and Innovation. 2025. No. 21 (3). P. 53-66. https://doi.org/10.15407/scine21.03.053
4. Wroblewska M.N. Research impact evaluation and academic discourse. Humanit Soc Sci Commun. 2021. No. 8. P. 58. https://doi.org/10.1057/s41599-021-00727-8
5. Hill S. Assessing (for) impact: future assessment of the societal impact of research. Palgrave Commun. 2016. 2. 16073. https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.73
6. Owen R., Macnaghten P., Stilgoe J., Responsible research and innovation: From science in society to science for society, with society. Science and Public Policy. 2012. No. 39 (6). P. 751-760. https://doi.org/10.1093/scipol/scs093
7. Wang G., Gan Y., Yang H. Th e inverted U-shaped relationship between knowledge diversity of researchers and societal impact. Sci Rep. 2022. No. 12. 18585. https://doi.org/10.1038/s41598-022-21821-0
8. Weingart P., Schwechheimer H. Conceptualizing and measuring excellence in the social sciences and humanities. In: Global SSH (Research Collaboration in the Social and Human Sciences between Europe, Russia, the CIS countries and China), 2007. https://pub.uni-bielefeld.de/record/2468621 (last accessed: 01.06.2025).
9. Ochsner M., Hug S.E., Daniel H.D. (Eds). Research and Assessment in the Humanities. Toward criteria and Procedures. Switzerland: Springer, 2016. https://doi.org/10.1007/978-3-319-29016-4
10. Reale E., Avramov D., Canhial K., Donovan C., Flecha R. & et.al. A review of literature on evaluating the scientific, social and political impact of social sciences and humanities research. Research Evaluation. 2018. No. 27 (4). P. 298-308. https://doi.org/10.1093/reseval/rvx025
11. Benneworth P. Tracing how arts and humanities research translates, circulates and consolidates in society. How have scholars been reacting to diverse impact and public value agendas? Arts and Humanities in Higher Education. 2014. No. 14 (1). P. 45-60. https://doi.org/10.1177/1474022214533888
12. Berube M. Th e Utility of the Arts and Humanities. Arts and Humanities in Higher Education. 2003. No. 2 (1). P. 23-40. https://doi.org/10.1177/1474022203002001003
13. Oliver K., Cairney P. The dos and don’ts of influencing policy: a systematic review of advice to academics. Palgrave Commun. 2019. No. 5. P. 21. https://doi.org/10.1057/s41599-019-0232-y

Розділ 2.5

1. Loveridge D., Georghiou L., Neveda M. United Kingdom Foresight Programme. PREST, University of Manchester, 1995.
2. Маліцький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. Перспективні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України (результати першого етапу прогнозно-аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку. 2004-2006 роки). Київ: Фенікс, 2006. 208 с.
3. Зведений прогноз науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі 5 років та наступне десятиліття. Київ: Фенікс, 2007. 153 с.
4. Маліцький Б.А., Попович О.С., Онопрієнко М.В. Обґрунтування системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів на основі «форсайтних» досліджень. Київ: Фенікс, 2008. 86 с.
5. Попович О.С. Про завершення та основні підсумки комплексного прогнозно-аналітичного дослідження з метою виявлення найбільш актуальних напрямів наукового пошуку. Наука та наукознавство. 2022. № 3 (117). С. 68-80. https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.068
6. Попович О.С., Попович З.О., Костриця О.П. Методика прогнозно-аналітичного дослідження «Український науково-технічний форсайт». Київ, 2024. URL: https://foresight.in.ua/methodology_final.pdf (дата звернення: 18.03.2025).
7. Український науково-технічний форсайт: Стратегічні напрями та перспективи розвитку науки і технологій / за ред. О.С. Поповича. Київ, 2024. 84 с. https://doi.org/10.5281/zenodo.14579380