Вузлові проблеми націє- і державотворення розкрито в концепті хронотопу українського «довгого ХХ сторіччя», що є гібридною проєкцією «довгого ХІХ сторіччя». Сутнісною ознакою цього етапу в історії України та українців є реалізація інтенцій соціально-економічної, етнокультурної та політичної емансипації — власне, завершення Української революції, яка розпочалася в контексті Першої світової війни та започаткування руйнації колоніальної системи. Феномен Української революції, причини і обставини перемоги комунобільшовизму, трагедія найбільшої розділеної нації Східної Європи в епоху становлення і зміцнення тоталітаризму є вузловими сюжетами книги. Міжвоєнний період розглянуто як час культивування і критичного загострення внутрішніх проблем української нації під дією асиміляційних і репресивних практик контрoверсійних державних організмів. Для широкої аудиторії.
