Page 178 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

день покупки російськими інвесторами «Запоріжсталі» два представники не-
відомих кіпрських офшорних компаній зібрали пресконференцію й оголосили,
що викупили в інтересах певних «російських інвесторів» 100 % акцій компанії
«Ілліч-сталь», яка контролювала 90 % акцій «ММК ім. Ілліча». Вони зазначи-
ли, що угода відбулася з повної волі акціонерів української компанії. Однак не-
змінний генеральний директор меткомбінату й один з його основних власників
«червоний директор» В. Бойко був здивований цією інформацією та спочатку
заперечив сам факт перемовин з будь-ким. Згодом він заявив, що підприємство
стало жертвою рейдерського захоплення. Керівництво «ММК ім. Ілліча» — чи
не останній осередок «червоних директорів» у галузі — було розгублене й на-
віть не знало точно, хто стояв за рейдерами. Подальший розвиток ситуації був
таким: «білим лицарем» виступила компанія «Метінвест» Р. Ахметова, яка
давно виявляла бажання купити «ММК ім. Ілліча». Щоб зробити аферу рей-
дерів недоцільною, компанії уклали угоду про постачання концентрату, коксу
та залізної руди на 25 років вперед і на таких умовах, що будь-який недружній
інвестор отримував би більше проблем, ніж вигід від володіння меткомбінатом.
Це змусило нових формальних власників «ММК ім. Ілліча» з Кіпру погодитися
на повернення акцій. Включення «ММК ім. Ілліча» до структури «Метінвес-
ту» призвело до перерозподілу акцій серед його акціонерів. В. Бойко отримав
5 % об’єднаної компанії, а пакети СКМ і «Смарт-груп» зменшилися до 71,25 %
33
(з 75 % мінус 1 акція) і 23,75 % (з 25 % плюс 1 акція) відповідно .
За підсумками 2009 р. українська економіка продемонструвала найгірші ре-
зультати у світі: зокрема, падіння ВВП склало 14,8 %.Через економічну кризу і
загрозу банкрутства фінансово-промислові групи були змушені просити допомо-
ги у держави, що закономірно знижувало їхню політичну вагу. Утім, напередодні
президентських виборів 2010 р., коли шанси основних кандидатів — В. Януко-
вича та Ю. Тимошенко — зрівнялися, зниження політичного впливу бізнесу було
малопомітним, оскільки обидва кандидати намагалися максимально мобілізову-
вати усі наявні ресурси.
Деградація політичного режиму В. Ющенка. Не маючи сталої підтримки у
парламенті, уряд Ю. Тимошенко не міг працювати ефективно. Однак і в самому
уряді не було єдності: крім Ю. Тимошенко у ньому були й інші центри впливу.
Одним з таких був експрем’єр-міністр Ю. Єхануров, призначений міністром обо-
рони. Наприкінці 2007 р. В. Ющенко вдався до недружнього кроку — демон-
стративно призначив впливову регіоналку, лідера фракції Партії регіонів Р. Бо-
гатирьову, секретарем РНБО (згодом її першим заступником було призначено
34
С. Гавриша, який під час виборів 2004 р. представляв інтереси В. Януковича у
Центрвиборчкомі). Президент заявив, що ідея «широкої коаліції» не забута і є
основою вибудовування системи противаг Ю. Тимошенко, однак тим самим він

33 Головко В. Українські фінансово-промислові групи... С. 217—230.
34 Лещенко С. Реінкарнація жахів Юлії Тимошенко. Українська правда. 24 груд. 2007.
URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2007/12/24/3343188/
152