Page 175 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 175

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

          для цього Господарський суд м. Києва визнав угоди про транзит з Росією (термін дії
          до 2010 р.) недійсними і заборонив «Нафтогазу» здійснювати перекачку. Таким
          чином, російський газ перетворився фактично на контрабанду.
              На відміну від попередніх конфліктів, на цей раз геополітична ситуація була
          кардинально іншою: Росія перейшла до конфронтаційної стратегії відносин із
          Заходом. Відповідно, вона не зважала на репутаційні втрати і, понад те, готова
          була йти на суттєві фінансові збитки. Тож Москва намагалася головним винуват-
          цем конфлікту зробити українську сторону. 6 січня «Газпром» повністю пере-
          крив поставки українською територією. Через це постраждали Болгарія, бал-
          канські країни, Молдова, Словаччина, частково Угорщина та Чехія. Європейська
          комісія ініціювала термінові переговори у Брюсселі. Однак Росія наполягала на
          тому, що поки не будуть підписані контракти з Україною, про відновлення по-
          ставок не йтиметься, а за всі проблеми європейських споживачів рекомендувала
          подавати до суду на Україну.
              9 січня «Газпром» заявив, що ціна на газ для України має складати вже
                30
          $470 . Неадекватність російської позиції була очевидною. Тому ЄС запропону-
          вав принципово змінити схему — закуповувати газ на східному кордоні Украї-
          ни і домовлятися з нею за транзит. У випадку імплементації цього підходу Росія
          втратила би важливий важіль впливу на Україну, тому погодилася на відновлення
          переговорного процесу і на відновлення транзиту до ЄС до підписання конт-
          ракту з Україною. Натомість українська сторона, заявивши, що готова відновити
          транзит, поставила питання оплати Росією технологічного газу.
              Газова криза мала всі шанси перерости в гуманітарну і технологічну катастро-
          фу в самій Україні. Передусім це стосувалося сходу країни, оскільки основні під-
          земні сховища газу розташовані на заході. До мінімуму були зменшені внутрішні
          поставки газу промисловим споживачам; обмежене теплопостачання населенню;
          там, де була технологічна можливість, теплові електростанції переводили з газу
          на мазут тощо. Водночас на роботу в реверсному режимі переорієнтовувалися
          внутрішні газопроводи, розроблялися плани переведення усієї газотранспорт-
          ної системи на реверс газу — із заходу на схід. 13 січня «Газпром» заявив про
          готовність частково відновити транзит і навіть здійснити пробну поставку, але
          обрав такий маршрут, який би блокував вже налаштовані реверсні поставки газу
                                                                                     31
          до Луганської, Донецької, Одеської та частково Дніпропетровської областей .
          Тому транзиту й не відновили.
              Розрядка наступила після переговорів Ю. Тимошенко і В. Путіна у Москві
          16 січня. Транзит відновили 20 січня, ось якими були основні домовленості:
              — «Нафтогаз» та «Газпром» відмовлялися від посередників та переходили
          до прямих відносин;


              30  Газпром вимагає від України платити 470 доларів. Українська правда. 9 січ. 2009. URL:
          http://www.pravda.com.ua/news/2009/01/9/3664498/
              31  Газпром знову хоче заморозити Донецьк, Луганськ і Одесу. Українська правда. 14 січ.
          2009. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2009/01/14/3671097/
                                              149
   170   171   172   173   174   175   176   177   178   179   180