Page 172 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 172

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

                   Незважаючи на політичну турбулентність, економічне зростання в економіці
               продовжувалося. За підсумками 2008 р., Україна впритул підійшла до того, щоб
               досягти рівня ВВП 1992 р. (табл. 1), однак про темпи зростання, які б допомогли
               скорочувати відставання від країн пострадянського простору, не кажучи вже про
               розвинуті країни, не йшлося. Оптимістичні очікування бізнесових еліт і політич-
               ного класу, що діяв із ними у тісній спайці, розвіялись у тому ж 2008 р.
                   Історія того, як розгорталася криза 2008—2009 рр. в Україні, є хрестоматій-
               ним свідченням недалекоглядності вітчизняних політичних та бізнесових еліт, за-
               нурених у внутрішньополітичну боротьбу. У першій половині 2008 р. продовжу-
               вався тренд нечуваного зростання цін на основні позиції українського експорту
               (насамперед металопродукцію). Разом з ними зростав і оптимізм промисловців
               та урядовців. Вони не звертали уваги на обвал на американських та європейських
               фондових ринках, не зважали на сигнали про стагнацію в суміжних секторах еко-
               номіки, зокрема у будівництві та секторі нерухомості.
                   Спекулятивне зростання обернулося у вересні 2008 р. різким падінням на
               міжнародному ринку попиту на українську продукцію. Вітчизняна металургія,
               яка близько 80 % продукції відправляла на експорт, зазнала глибшого падіння
               порівняно з іншими країнами: світове виробництво сталі у вересні-листопаді по-
               рівняно з червнем-серпнем 2008 р. просіло на 15 %, у Росії, Туреччині та США —
               на 23,5 %, а в Україні — на 43,6 %. Найважчим виявився листопад 2008 р. — ві-
               тчизняним підприємствам уперше від середини 1990-х років довелося призупи-
               няти виробничий процес. Промислові компанії згортали програми модернізації,
               зменшували заробітну плату, уводили скорочений робочий тиждень, на порядку
               денному постало питання проведення масових звільнень працівників. Виникли
               проблеми з обслуговуванням валютних кредитів, узятих на технічне переозбро-
               єння підприємств. Паралельно розгорталася банківська криза, яка звужувала
               можливості для реструктуризації боргів та перекредитування.
                   Держава запізнилася з антикризовою політикою, хоча Міністерство промпо-
               літики занепокоїлося ситуацією ще в серпні 2008 р.: наприкінці місяця під егідою
               Кабміну було проведено нараду керівників міністерств і представників підприємств.


                                                                                   Таблиця 1
                                 Темпи зростання ВВП України та країн СНД
                                   (нарощуваним підсумком, 1992 = 100 %)

                  Зростання ВВП   2004     2005    2006     2007    2008     2009    2010

                В  Україні         74      76       82      89       90      77       80
                В країнах СНД     104      111     121      132     139      130     137
                Розрив*            30      35       39      43       49      53       57

                   * Розрахунки автора.
                   Джерело:  Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та
               вплив на економічний розвиток. Наукова доповідь. Київ, 2015. С. 34.
                                                   146
   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176   177