Page 176 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

— ціноутворення на газ мало відбуватися на основі формули, де частина по-
казників була прив’язана до цін на паливо на міжнародних товарних біржах, в
основу його було покладено вартість російського палива в $450;
— ціна мала переглядатися щоквартально, на перший квартал 2009 р. вона
мала скласти $360, однак у середньому за рік — близько $230;
— на 2009 р. Росія надавала Україні 20 % знижки (тобто перехід на ринкову
ціну став не трирічним, як передбачав меморандум жовтня 2008 р.), своєю чер-
гою Україна залишала тариф за транзит в $1,7;
— Україна мала перейти на авансову оплату російських газових поставок,
крім того, запроваджувалася жорстка умова «бери або плати» (зобов’язання ви-
куповувати певний обсяг газу);
— дочірня компанія «Газпрому» отримала частку в 25 % на внутрішньому
ринку України.
Новий контракт був підписаний на 10 років. Його укладання відбувалося з
явними процедурними порушеннями. Ю. Тимошенко була змушена затвердити
переговорні директиви голові «Нафтогазу» О. Дубині, що відрізнялися від ди-
ректив, які затвердив В. Ющенко. Останній спробував використати цей факт для
перегляду умов контракту, але не вистачило ні внутрішньополітичного ресурсу, ні
зов нішньополітичної підтримки. Тим не менш президент віддав наказ СБУ та Ген-
прокуратурі дослідити порушення з боку прем’єр-міністра (у подальшому ці епізо-
32
ди стали основою для ув’язнення Ю. Тимошенко за президентства В. Януковича) .
Навколо нового контракту були й інші домовленості. Зокрема, «Газпром»
3
переуступив за $1,7 млрд «Нафтогазу» 10,3 млрд м газу, відправленого на адре-
3
су «РосУкрЕнерго», але не оплаченого (отже, за ціною $154 за 1 тис. м ). Це
давало можливість трохи знизити внутрішню ціну на газ.
Відбулася деескалація міждержавного конфлікту. На 2009 р. Україна отри-
мувала терпимі умови поставок газу, однак у подальшому українська економіка
потрапляла у вкрай важкі умови. Домовленості Путіна і Тимошенко надавали
відносного спокою у газовому секторі до президентських виборів лютого 2010 р.,
однак у середньостроковій перспективі Росія отримувала потужний важіль
впливу на Україну, що опинилася на російській енергетичній голці. Ймовірно,
Ю. Тимошенко робила ставку на те, що у разі виграшу на виборах вона зможе
досягти з В. Путіним сприятливіших домовленостей (що врешті-решт і був зму-
шений робити терміново В. Янукович, який вже у квітні 2010 р. оновив газові
угоди в обмін на низку серйозних політичних поступок Росії). Але в будь-якому
випадку це була політична ціна газового питання. У новій геополітичній ситуації,
із заявленим після Грузинської війни гаслом «захисту співвітчизників за кордо-
ном», вкотре йшлося про український суверенітет загалом.
Газова угода погіршила стан української енерговитратної, технічно застарілої
промисловості. Хоча уряд продовжив дію «Меморандуму про взаєморозуміння між
32 У Ющенка вже натравлюють на Тимошенко СБУ і ГПУ. Українська правда. 22 січ.
2009. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2009/01/22/3686440/
150