Page 169 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 169

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

          редодні кризи 2008—2009 рр. відзначалося зростання зацікавленості великого
          бізнесу хокеєм на льоду. Наприклад, корпорація ІСД почала спонсорувати занед-
          баний клуб «Сокіл», однак через економічну кризу фінансування було припине-
          но. В інших ігрових видах спорту, передусім через їхню незначну популярність,
          вітчизняні ФПГ були набагато менш активними, їхня присутність менше афі-
          шувалася. Утім, і на початку 2010-х років місцева влада намагалася залучити ве-
          ликий і середній бізнес до «добровільно-примусового» спонсорування спорту.
          Найчастіше розвиток непопулярних або нерозвинутих в Україні видів спорту, зо-
          крема кінного (консорціум «Індустріальна група»), гольфу (менеджмент ДАКХ
          «Артем») тощо, був наслідком уподобань власників і керівників компаній і не
          справляв системного впливу на українське спортивне життя.
              Слід зазначити, що комерційні інтереси підштовхували бізнесменів вкладати
          кошти й у розвиток спортивної та рекреаційної інфраструктури, як у випадку ство-
          рення гірськолижного курорту «Буковель» структурами, дотичними до групи
          «Приват». Хоча його потенціал не відповідає стандартам професійного спорту,
          але принаймні це дало змогу поставити 2012 р. на найвищому державному рівні
          питання про можливість приймання Україною зимових олімпійських ігор.
              Найвищим спортивним досягненням, яке стало великою мірою результатом
          «олігархічної» доби, було проведення Україною спільно із Польщею чемпіонату
          Європи з футболу 2012 р. (Євро-2012). Рішення про це УЄФА ухвалила в квітні
          2007 р. Воно було з ентузіазмом сприйняте українськими бізнес-елітами, адже
          проведення престижного європейського турніру потенційно давало імпульс
          масштабним проєктам оновлення інфраструктури — спортивної, транспортної,
          готельної та ін. Через чвари всередині українського політикуму та економічну
          кризу 2008—2009 рр. графік підготовки України був зірваний. На відміну від
          держави ФПГ виконували свої обіцянки: зокрема, були побудовані футбольні
          стадіони у Донецьку та Харкові, хоча були проблеми із добудовою стадіонів у
          Києві (причиною цього став корпоративний конфлікт між власниками ділянки
          поряд із стадіоном «Олімпійський», близькими до «Смарт-груп», та групою
          «Динамо» братів Суркісів) та Львові (через нестачу коштів). Однак там, де по-
          кладалися на державну власність (насамперед аеропорти), ситуація склалася
          критична. На щастя, в умовах стабілізації 2010—2011 рр., згаяний час вдалося
          надолужити, і у 2012 р. турнір відбувся на належному рівні.
              Газова криза 2008—2009 рр. та світова економічна криза. У сформовано-
          го в грудні 2007 р. Кабміну безумовним пріоритетом було виключення зі схеми
          газових поставок компанії «РосУкрЕнерго», яку Ю. Тимошенко звинувачувала
          у корупції. З січня 2008 р. «Нафтогаз» формально припинив брати газ у «Укр-
          газ-Енерго». Таким чином, юридично паливо, що поставлялося українським
          споживачам, вважалося «російським», а значить, мало іншу, значно вищу ціну.
          Водночас «Нафтогаз» не мав контрактів на поставку газу ні з Росією, ні з серед-
          ньоазіатськими республіками. За цих обставин 1 лютого було проведено засідан-
          ня РНБО України з газової тематики, за його підсумками 2 лютого Ю. Тимошен-
                                              143
   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174