Page 165 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

Паралельно з боротьбою за українські активи «Приват» скуповував феро-
сплавні підприємства за кордоном, зокрема румунський завод Feral, грузинські
Зестафонський завод феросплавів та «Чіатурмарганець», активи в Польщі, Гані,
США. 2004 р. «приватівські» структури придбали в Росії Алапаєвський мета-
лургійний завод (виробляє феросплави), і це було одним з найменш вдалих при-
дбань «Привату». Навіть до кризи 2008—2009 рр. підприємство працювало
украй нестабільно: з 2005 р. воно переважно простоювало, через що місцева влада
погрожувала порушити питання про вилучення заводу з «приватівської» влас-
ності. Спроби перепродати його навіть з мінімальною націнкою не були вдали-
ми, і з початком кризи «Алапаєвський металургійний завод» остаточно занепав
6
(продали його лише 2011 р. ). З 2008 р. «Приват» боровся за контроль над ав-
стралійською OM Holdings (OMH), сконцентрувавши 11,7 % акцій компанії з ви-
добутку марганцевої руди та повідомивши про бажання збільшити свою частку до
25 %, посівши до третини місць у раді директорів. Австралійці змогли ухилитися
від недружнього захоплення шляхом внесення змін до статуту компанії.
У результаті здійснення стратегії «Приват» сформував умовний феросплав-
ний холдинг, що став одним з найбільших глобальних гравців. За видобутком
марганцю група охопила майже 30 % світового ринку, за виробництвом феро-
сплавів — 15—20 %. За оцінкою І. Коломойського, вартість феросплавного біз-
7
несу «Привату» до кризи 2008—2009 рр. складала не менше $20—30 млрд .
Після того, як у серпні 2006 р. В. Янукович став прем’єр-міністром, великий
бізнес почувався впевненіше. Принаймні, неповернення до влади Ю. Тимошенко
ставило хрест на перегляді прав власності. Водночас у вищій «олігархічній» лізі
з’явилися нові впливові бізнес-групи. Так, вже у серпні 2006 р. В. Янукович допус-
тив, що «РосУкрЕнерго» залишиться основним оператором імпортних поставок
газу в Україну, хоча за пів року до цього він категорично виступав проти посеред-
ника . Думка змінилася після зустрічі з В. Путіним у середині серпня (утім, части-
8
на впливових регіоналів, пов’язаних з реальним сектором, продовжила виступати
за перехід до прямих газових відносин з Росією ). Міністром енергетики в уряді
9
В. Януковича був Ю. Бойко, дотичний до створення «РосУкрЕнерго» у 2004 р.
Відповідно, на початку 2007 р. скандалів з пролонгацією газових поставок
газу в Україну з боку Росії не було. Натомість ціна на газ для промисловості знову
3
виросла: з 1 січня вона склала 702 грн. за 1 тис. м , а на тлі наростання протисто-
яння навколо розпуску парламенту ціну було підвищено на $4 — до 722 грн. Це
пояснювалося тим, що «Укргаз-Енерго» (дочірній компанії «РосУкрЕнерго» і
«Нафтогазу») начебто було треба компенсувати витрати на збереження газу в
6 Алапаевский металлургический завод на Урале возобновил выпуск чугуна. Сделано у
нас. 29 нояб. 2011. URL: http://sdelanounas.ru/blogs/10420/
7 Головко В. Українські фінансово-промислові групи... С. 211—214.
8 Янукович уже не против «РосУкрЭнерго». УНІАН. 23 серп. 2006. URL: http://www.
unian.net/society/14317-yanukovich-uje-ne-protiv-rosukrenergo.html
9 Клюєв готовий до ліквідації РосУкрЕнерго. Українська правда. 1 берез. 2007. URL:
http://www.pravda.com.ua/news/2007/03/1/3213691/
139