Page 167 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

нансовим центром. Наприклад, 2006 р. В. Пінчук провів реструктуризацію нау-
ково-виробничої інвестиційної компанії «Інтерпайп» — її звільнили від непро-
фільних активів (вони були виокремлені в самостійні бізнеси), а під цим брендом
продовжила працювати трубно-колісна компанія. Управління колишніми акти-
вами «Інтерпайпу» здійснювалося за принципом фонду прямих інвестицій на
основі загальної портфельної стратегії, для чого 2007 р. було створено керівну
структуру — інвестиційно-консалтингову групу EastOne з офісом у Лондоні.
Іноді додавання у фінансово-промислові конгломерати нових бізнесів від-
бувалося шляхом рейдерських захоплень підприємств, пік яких прийшовся на
період політичного хаосу 2006—2007 рр.
Політична криза весни 2007 р., що призвела до позачергових виборів, поста-
вила ФПГ у складну ситуацію. Провідні політичні сили могли дозволити собі ви-
значати масштаб співпраці з тими чи іншими спонсорами. За короткий час перед-
виборчої кампанії для нових політичних проєктів шансів не було, тому кількість
учасників виборів впала з 45 до 20. Природно, основна увага приділялася пар-
ламентським партіям і блокам, які ставали менш залежними від своїх спонсорів.
Позачергові вибори означали для ФПГ появу незапланованої «статті витрат»,
однак не могли вплинути на їхні стратегії докорінним чином: допоки на зовніш-
ніх ринках зберігалися високі ціни на українську експортну продукцію, вітчизня-
ні ФПГ / політики могли продовжувати з’ясовувати стосунки як завгодно довго.
Провідні ФПГ з 2006 р. зробили серйозні кроки щодо підвищення прозорості
своїх головних бізнесів, що, з одного боку, ускладнювало використання напрацьо-
ваних тіньових схем фінансування політичних проєктів, а з іншого — підвищувало
їхню залежність від оцінок закордонними інвесторами політичних ризиків країни.
Невітальні зовнішні оцінки ускладнювали залучення кредитних ресурсів, тим паче,
що українські ФПГ почали виводити свої бізнеси на IPO (так, у червні 2007 р. на
Лондонській фондовій біржі свої акції розмістила «Феррекспо» К. Жеваго).
2007—2008 рр. стали часом розквіту олігархічної моделі української еконо-
міки, проте вплив фінансово-промислових груп на суспільство не обмежувався
економікою та політикою. Зокрема, значні ресурси були спрямовані на розвиток
засобів масової інформації та спорту. Українська медійна галузь у 2005—2008 рр.
стала однією з найрозвинутіших в Центрально-Східній Європі за якістю та різ-
номанітністю інформаційних продуктів. На осінь 2009 р. в Україні функціонува-
ли близько 600 телевізійних каналів — таким різноманіттям контенту не могла
похвалитися жодна з європейських країн. З 16 загальнонаціональних каналів
лише один належав державі. Провідні ФПГ розглядали масмедіа водночас і як
політичний актив, і як бізнес-проєкти .
12
Спорт також був одним із найдієвіших інструментів впливу на громадську
думку. Як засвідчував досвід західних країн, він міг бути і прибутковим бізнесом.
В Україні звернення ФПГ до спорту відбувалося переважно під тиском влади, яка
змушувала спонсорувати сферу, і лише згодом великій бізнес почав убачати в ній

12 Головко В. Українські фінансово-промислові групи... С. 292—305.
141