Page 184 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 184

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

               законодавства. ЦВК на основі рішення суду відмовилась організовувати вибори,
               парламент не виділяв кошти на проведення виборів, а Кабмін відмовлявся вико-
               ристовувати для цього ресурси резервного фонду.
                   У відповідь В. Ющенко ліквідував Окружний суд м. Києва, який скасував
               його указ. Ситуація, як і навесні 2007 р., розгорталася у напрямі наростання
               кризи та використання силового сценарію. Укотре у протистояння гілок влади
               втрутився зовнішньоекономічний фактор: набирала обертів світова економічна
               криза. У запалі боротьби за владу українські політики недооцінили ризики, які
               вона несла соціально-економічному розвиткові країни. Під тиском великого біз-
               несу конфронтаційний сценарій втратив актуальність. В. Ющенко призупинив
               дію свого указу про розпуск парламенту, але сподівався на проведення виборів
               28 грудня (що відповідало Конституції), а ПР і БЮТ, зі свого боку, погодилися
               не долати президентське вето на закони, ухвалені 2 вересня.
                   Секретаріат Президента активізував переговори з ПР про можливість утво-
               рення коаліції. Розглядався варіант створення коаліції «на трьох»: В. Януко-
               вич — Ю. Тимошенко — В. Ющенко. Першого мала задовільнити посада спі-
               кера, Ю. Тимошенко залишалася б прем’єром, водночас на кілька років мав бути
               продовжений термін роботи Верховної Ради і перебування В. Ющенка на посаді
                                                                  58
               Президента (утім, з обмеженими повноваженнями) . Однак ідея тріумвірату
               була нездійсненна через зовнішньополітичні та ідеологічні суперечності.
                   Найближче до створення коаліції підійшли ПР і БЮТ. У ЗМІ на початку
               грудня з’явилася інформація про підписання офіційного меморандуму між цими
                                    59
               політичними силами . Деякі представники БЮТ виступили із критикою цьо-
               го союзу: так, міністр транспорту Й. Вінський заявив, що піде у відставку у разі
               укладення коаліції з ПР . Але каменем спотикання для ПР і БЮТ стала посада
                                       60
               прем’єр-міністра — ні В. Янукович, ні Ю. Тимошенко не хотіли нею поступатися,
               отже, переговори призупинилися.
                   На практиці реалізувався третій варіант: 9 грудня було проголошено ство-
               рення нової демократичної коаліції, до якої увійшли БЮТ, Блок Литвина та
               частина депутатської фракції НУНС, а В.  Ющенко вимушено погодився на
               об’єднання, вважаючи його меншим злом за можливу коаліцію БЮТ і ПР. Пар-
               ламентська криза дещо пом’якшилася, і питання дострокових виборів зникло з
               порядку денного.
                   Чергова політична криза у Києві підштовхнула держави НАТО відкласти
               питання про надання Україні ПДЧ (це рішення значною мірою пояснювалося
               також ефектом, спричиненим російсько-грузинською війною). Украй негатив-


                   58  Лещенко С. Широка коаліція. Післямова. Українська правда. 10 черв. 2009. URL:
               http:// www.pravda.com.ua/articles/2009/06/10/4013660/
                   59  Янукович обіцяє коаліцію у вівторок. Українська правда. 5 груд. 2008. URL: http://
               www. pravda.com.ua/news/2008/12/5/3628343/
                   60  Вінський заявляє про «змову верхівок» БЮТ і «Регіонів». Українська правда. 3 груд.
               2008. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2008/12/3/3626376/
                                                   158
   179   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189