Page 189 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

правлений у відставку 243-ма голосами, сім з яких дали депутати від БЮТ, 15 —
73
від НУНС, ще 19 голосів дав Блок Литвина, учорашній партнер по коаліції .
Можливостей для створення нової коаліції було обмаль. Одним із потенцій-
них варіантів могло бути формування політичного союзу ПР та «Нашої України»,
у цьому випадку на посаду прем’єр-міністра розглядалася кандидатура В. Ющен-
74
ка . На порядок денний висувалося питання про дострокові вибори парламенту,
але це було вигідно лише БЮТ. Вихід був знайдений у зміні регламенту роботи
Верховної Ради: 9 березня депутати ухвалили рішення (235 голосів), що більшість
можуть формувати не тільки фракції, але й окремі депутати (тобто фактично від-
мовились від норми про імперативний мандат) . Це відкрило шлях для формуван-
75
ня «Коаліції стабільності та реформ». Новий уряд очолив М. Азаров, що означа-
76
ло — Партія регіонів націлена на максимальну концентрацію влади .
«Помаранчевий табір» зазнав нищівної поразки. Періоду президентства Вік-
тора Ющенка була властива крайня неоднозначність. У 2005—2008 рр. істотно по-
слабився тиск держави на суспільство, яке розправляло плечі після занепаду 1990-х
років: вибори проходили максимально демократично, свобода слова стала реаль-
ністю, бізнес відчув себе як суспільна сила. Водночас усі названі тенденції мали зво-
ротний бік — безвідповідальність. Зміна облич при владі тим часом не означала
зміни її суті: високими демократичним гаслами прикривалася цинічна боротьба
за владу, свобода зібрань підмінялась комерцією проплачених мітингів, ЗМІ від-
верто гребували принципами журналістської етики, бізнес намагався нарощува-
ти свої позиції не стільки за рахунок підвищення ефективності роботи, скільки
за рахунок збільшення впливу на владу, розквітало рейдерство. Замість якісного
ривка України у світ розвиненої демократії та правової держави у постмайданний
період загострилися «дитячі хвороби» української демократії. Тим часом світова
економічна криза негативно вплинула на ресурсну базу розвитку процесів націє- і
державотворення. Отже, від кінця 2008 р. розпочався логічний постреволюційний
відкат, що на початку 2010 р. відкинув країну назад не лише в економічному, але
й у політичному та ціннісному плані. Ознакою консервативного розвороту стали
девальвація демократичних цінностей і соціально-економічний популізм. Саме це
відкрило шлях зміцненню авторитарних тенденцій 2010—2013 рр., коли демокра-
тичні інститути перетворювались на формальність, популізм — на патерналізм, в
економіці стрімко набирала силу монополізація, а державне управління ставало на-
скрізь корумпованим. Для України, на щастя, це не означало остаточної відмови
від історичної мрії про свободу та народовладдя. Як питомий, природно властивий
імператив українськості вони продовжували існувати в товщі української нації, че-
73 Рада звільнила Тимошенко. Українська правда. 3 берез. 2010. URL: http://www.pravda.
com.ua/news/2010/03/3/4827595/
74 Янукович відмовив Ющенку в прем’єрстві? Українська правда. 4 берез. 2010. URL:
http:// www.pravda.com.ua/news/2010/03/4/4831730/
75 Литвин благословив коаліцію «тушок». Українська правда. 4 берез. 2010. URL: http://
www.pravda.com.ua/news/2010/03/9/4846677/
76 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ, 2016. С. 548—549.
163