Page 185 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

ним сигналом було те, що ініціатором відкладання виступив ключовий західний
61
союзник — Сполучені Штати .
Намагаючись закріпити отримані геополітичні результати, на початку 2009 р.
Росія ініціювала нове загострення газової війни. Користуючись відсутністю єд-
ності в українській владі, вона намагалася використати газову залежність України
та виснажити її економічно. Особиста участь Ю. Тимошенко у перемовинах у
Москві призвела до тимчасової деескалації ситуації. Однак умови угоди були не-
однозначні: у політичному плані її уряд отримував на період своєї каденції піль-
гові умови, та перед наступним Кабміном виникала величезна проблема узго-
дження нової ціни на газ. Промисловці були незадоволені значним підвищенням
цін — у парламенті постало питання про відставку Ю. Тимошенко, але для його
проведення не вистачило 23 голосів. Нардепи від НУНС не підтримали ініціати-
ви ПР, оскільки це робило би формування нового уряду на чолі з В. Януковичем
62
невідворотним . У відповідь ПР запропонувала піти Верховній Раді на достро-
кові вибори з тим, щоб отримати для свого кандидата гарні стартові умови на
президентських виборах 2010 р. , однак інші фракції не підтримали ініціативи.
63
Частина «регіоналів» була не впевнена в позитивних результатах президент-
ських перегонів: соціологи доводили, що В. Янукович мав високі шанси перемогти
Ю. Тимошенко у другому турі голосування, але економіка почала поступово ви-
ходити з глибокої кризи, і це підвищувало ступінь електоральної невизначеності.
Крім того, згідно із соцопитуваннями, лідер біло-синіх у другому турі програвав
С. Тігіпку, який запустив політичний проєкт «Сильна Україна», та А. Яценюку
64
від НУНС . Тому навесні 2009 р. знову активізувалися переговори про утворен-
ня довготривалого політичного союзу ПР і БЮТ. Проте у команді В. Януковича
розпалився внутрішній конфлікт: промислове крило ПР виступало за найшвид-
ший вихід з економічної кризи, а для цього був необхідний союз з чинним прем’єр-
міністром, натомість газотрейдерське лобі, представлене групою С. Льовочкіна —
Ю. Бойка, наполягали на реалізації популістської стратегії, яка передбачала макси-
мальне ускладнення роботи уряду за принципом «чим гірше, тим краще».
Апогей внутрішнього протистояння прийшовся на березень 2009 р., коли
один з ключових спонсорів ПР Р. Ахметов і впливовий партійний функціонер
В. Тихонов публічно розкритикували один одного. В. Тихонов висловив обурен-
ня з приводу того, що Р. Ахметов побажав уряду Ю. Тимошенко скорішого подо-
лання кризи. Інший впливовий «регіонал» А. Клюєв не тільки солідаризувався
з Р. Ахметовим у цій дискусії, але й виступив за очищення партії, маючи на увазі
61 Питання ПДЧ для України відклали через політику. Українська правда. 1 груд. 2008.
URL: http://www.pravda.com.ua/news/2008/12/1/3624375/
62 Янукович не зміг позбутися Тимошенко. Українська правда. 5 лют. 2009. URL: http://
www.pravda.com.ua/news/2009/02/5/3714265/
63 «Регіони» готові скласти мандати. Українська правда. 5 лют. 2009. URL: http://www.
pravda. com.ua/news/2009/02/5/3714594/
64 Найем М., Лещенко С. Широкая коалиция. Готовность номер один! Українська
правда. 5 черв. 2009. URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2009/06/5/3999201/
159