Page 186 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 186
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
усунення групи С. Льовочкіна — Ю. Бойка. У відповідь С. Льовочкін публічно
заявив, що група А. Клюєва працює на користь Ю. Тимошенко, а не партії. На-
прикінці травня 2009 р. близько 150 депутатів-регіоналів схилялися підтримати
65
ідею «широкої коаліції» з БЮТ .
На початку червня 2009 р. газета «Дзеркало тижня» оприлюднила проєкт
змін до Конституції, узгоджений ПР і БЮТ , а спікер В. Литвин підтвердив його
66
автентичність — документ був переданий представниками БЮТ для вив чен ня
67
як партнеру по коаліції . Ноу-хау проєкту ПР-БЮТ була зміна системи вибо-
рів Президента України: замість всенародного голосування його мав призначати
парламент. Це давало можливість ПР і БЮТ на роки вперед розподіляти між со-
бою посади Президента і прем’єр-міністра. Крім того, у ньому містилася норма
68
про продовження каденції Верховної Ради шостого скликання на два роки .
Отже, проєкт угоди про «широку коаліцію» був на столі. Однак В. Яну-
кович на заключному етапі відмовився від нього: він не ризикнув довіритися
Ю. Тимошенко. Свою роль відіграла група С. Льовочкіна — Ю. Бойка. В умовах
соціально-економічної кризи у опозиції дійсно було більше шансів перемогти
й отримати всю повноту влади. 7 червня лідер ПР заявив, що він зробив вибір
і вважає, що Президента має обирати народ, тобто де-факто — про свій вибір
69
йти на президентські вибори самостійно . Це стало несподіванкою для Ю. Тим-
ошенко, і надвечір того ж дня вона також виступила із заявою, що йде у Прези-
денти. Стартувала жорстка передвиборча кампанія.
Поки на владному Олімпі йшли залаштункові переговори, в країні через еконо-
мічну кризу загострилася низка життєво важливих проблем. Девальвувала гривня,
зростало безробіття, піднімалися ціни й тарифи, банкрутували банківські устано-
ви. Влада тим часом демонструвала безпорадність проводити адекватну соціальну
політику, що підживило протестну активність населення, яка наростала поза офі-
ційними каналами: люди не довіряли партіям та їхнім лідерам. І це викликало за-
непокоєння у властей, однак певне зниження протестної активності стало спосте-
рігатися з другої половини 2009 р. Це було зумовлено частково тим, що населення
адаптувалося до погіршення умов життя, частково — активізацією популістської
політики уряду, частково — розгортанням передвиборчої кампанії, яка каналізува-
ла соціальну агресію і давала надії на поліпшення ситуації через зміну влади.
65 Найем М., Лещенко С. Широкая коалиция. Готовность номер один! Українська
правда. 5 черв. 2009.
66 Проєкт Конституції Тимошенко — Януковича (текст). УНІАН. 4 червня 2009. URL:
http://www.unian.ua/politics/229368-proekt-konstitutsiji-timoshenko-yanukovicha-tekst.html
67 Литвин здав Тимошенко: вона погодила вибори президента в Раді. Українська правда.
9 черв. 2009. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2009/06/9/4008419/
68 Лещенко С. «ШиркаГейт». Як Тимошенко і Янукович збиралися правити разом до
2029 року. Українська правда. 24 квіт. 2014. URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2014/
04/24/7023382/
69 Янукович: президент має бути обраний всенародно. Текст заяви. Українська правда.
7 черв. 2009. URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2009/06/7/4003248/
160

