Page 192 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

Таким чином, до кінця 2010 р. президент В. Янукович суттєво укріпив свої
внутрішньополітичні позиції і стабілізував політичну ситуацію, що дало змогу
перейти до соціально-економічних реформ. Журналіст Соня Кошкіна у книзі
«Майдан. Нерассказанная история» процитувала свідчення людини із оточен-
ня В. Януковича про тост, який начебто той проголосив у вузькому колі невдовзі
після своєї інавгурації: «Два роки не жерти! Працювати на країну!» . 2011 рік
82
президент Віктор Янукович проголосив «роком радикальних реформ». Провід-
ними завданнями він назвав такі:
— завершення дерегуляції ведення бізнесу та реформування податкової
системи;
— земельна реформа (зокрема упровадження ринку землі сільгосппризначення);
— реформа соціальної сфери;
— реформа енергетичного та житлово-комунального секторів;
— реформа системи охорони здоров’я;
— реформа освіти;
— нове виборче законодавство (ухвалення «Виборчого кодексу»);
— реформа кримінальної юстиції «з урахуванням погляду Венеціанської
комісії».
Перелік реформ відповідав очікуванням суспільства, однак методи нової влади
та її реальні цілі розходилися із задекларованими. Наприклад, наприкінці 2010 р. у
парламенті було ухвалено новий «Податковий кодекс», спрямований на створення
сприятливіших умов для великого бізнесу, тоді як для малого бізнесу жодної дерегу-
ляції не передбачалося. Навпаки, політика ставала жорсткішою, під приводом того,
що він використовується великими компаніями для ухилення від оподаткування.
Це спровокувало неочікувані для влади масові протести підприємців, що отримали
назву «податковий майдан». На центральній площі країни знову з’явилося наме-
тове містечко. Протести спонтанно виникали по всій країні — від Хмельницького
до Севастополя. Опозиційні партії, насамперед «Батьківщина» та «Свобода», на-
магалися очолити протестний рух підприємців, але маніфестанти категорично дис-
танціювалися від політиків і висували виключно соціально-економічні вимоги.
Розібравшись, що за лаштунками протестів не стоїть опозиція, влада пішла
на поступки маніфестантам. В. Янукович у супроводі М. Азарова прийшов на
Майдан Незалежності і поспілкувався із підприємцями-протестувальниками.
Зрештою, президент наклав вето на «Податковий кодекс» і повернув до пар-
ламенту з пропозицією прибрати найскандальніші нововведення. Верховна Рада
швидко ухвалила зміни, і конфлікт був вичерпаний. Наметове містечко було роз-
пущене, крім частини, пов’язаної з опозиційними партіями, що виступали за
продовження протесту. Залишки «податкового майдану» було ліквідовано пра-
воохоронцями без особливого суспільного резонансу.
Утім, масові протести кінця 2010 р. мали далекі наслідки: влада вирішила по-
силити тиск на опозицію, замість того, щоб сфокусуватися на швидкому проведені
82 Кошкина С. Майдан. Нерассказанная история. Киев, 2015. С. 209.
166