Page 431 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 431
Розділ 11. Неоголошена війна: джерело втрат і генератор трансформацій
розгорнуте на південно-західному стратегічному напрямку уздовж російсько-
українського кордону, та група військ, дислокована на Кримському півострові.
Один із найрозвинутіших промислових регіонів України, в якому створюва-
лася п’ята частина ВВП країни, виявився надзвичайно вразливим. Власне, не ви-
падково його обрали кремлівські політтехнологи як слабку ланку. Задум полягав
у тому, аби відрізавши Донбас, перетворити Україну з країни з розвиненою, хоч і
технічно застарілою промисловістю, на країну третього світу — цілком залежну
від провідних регіональних гравців. Високий рівень концентрації промислового
виробництва (зокрема у таких сферах: виробництво та постачання електроенер-
гії, газу, пари — 20,8 % загальноукраїнського показника у 2013 р.; виробництво
металу та виробів з нього — 43,8 %; видобувної промисловості — 32,4 %; хіміч-
77
ної промисловості — 28,8 %; машинобудування — 22,8 %) міг би бути підосно-
вою умовиводів про те, що виведення економіки Донбасу з підпорядкування
Києву спроможне завдати нищівного удару не лише по економіці України, а й
по її економічному суверенітету. Такі висновки, на щастя, були спростовані поді-
ями 2014—2018 рр., адже не врахували рівня залежності економіки Донбасу від
решти народногосподарського комплексу України. Згідно із розрахунками екс-
пертів, регіон був лідером зі споживання енергоресурсів. Виробляючи близько
16 % валового доданого продукту України, регіональна економіка споживала по-
78
над 25 % енергоресурсів .
По семи роках український народногосподарський комплекс адаптувався
79
до ситуації, що склалася . Завдання реструктуризації економіки України, яке
постало перед нею в контексті трансформаційного періоду, конфліктом на схо-
ді України було переведене у площину невідкладного. Тим часом відірвані від
України райони Донбасу — наче відрізана рука. І не лише тому, що металургійна
галузь регіону «зав’язана» на криворізьку руду та електроенергію, яка виробля-
ється поза його межами, а інфраструктура регіону, зокрема автомобільні дороги
та залізниця, «заточені» на транзит сировини, енергоносіїв та промислової про-
дукції. Даючи вагому частку валютних надходжень, промисловий сектор регіону
водночас був надто залежним від дотацій центру. Саме тому навіть у попередній
конфігурації економіка Донбасу, попри настійливі зойки певних політичних сил
про те, що він «годує Україну», потребувала України не меншою мірою, аніж
Україна — Донбасу. Донбас, який перед тим десятиріччями начебто годував спо-
чатку СРСР, згодом Україну, опинився в становищі бідняка, межею бажань якого
став продуктовий набір із кількома кілограмами крупи, бляшанкою консервів,
пачкою макаронів, чаю та цукру. Принизливе становище колишньої «Всесоюз-
ної Кочегарки» є наслідком безвідповідальності місцевих псевдоеліт, непомір-
них амбіцій і гегемонізму керівних кіл Росії та наївності і довірливості місцевого
77 Визначальні чинники та можливі сценарії розвитку постконфліктної ситуації на сході
України. Аналітична доповідь. URL: http://newukraineinstitute.org/new/431
78 Війна на Донбасі...
79 Соціально-економічний розвиток регіонів України...
405

