Page 434 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 434

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

               конфлікту. У цьому полягає докорінна відмінність конфлікту на Донбасі від, скажімо,
                                                                                88
               Косова та решти конфліктів, що спалахнули на межі тисячоліть у Європі  . Певні па-
               ралелі можна провести лише із ситуаціями навколо Придністров’я та Абхазії, однак
               обидві виникли за безпосередньої участі Росії та є проєкцією стратегії розширення
               «русского мира». За підрахунками О. Панфілова, на утримання російських військо-
                                                         89
                                                                                     90
               вих баз в Абхазії, Вірменії, Білорусі, Казахстані  , Киргизстані, Придністров’ї  , Тад-
                                                                                  91
               жикистані та Південній Осетії 2018 р. було виділено близько 19 трлн руб.  .
                   Донбаська криза є якісно новим наслідком експансіонізму Росії, розвиваєть-
               ся на притаманному лише Донбасу соціально-економічному та етнокультурному
               ґрунті, отже вимагає розробки принципово нових інструментів вирішення. Легко-
               важити розв’язанням фундаментальних проблем соціально-економічного та етно-
               культурного розвитку регіону, як це робили упродовж років незалежності, означає
               заганяти їх у глухий кут, формуючи ще більший і руйнівніший за своїми наслідка-
               ми вибух у середньостроковій перспективі. Донбас потребує потужної системної
               гуманізації, що допоможе регіону вийти зі стану хронічної соціокультурної кризи,
               спричиненої деіндустріалізацією та сімома роками «гібридної війни».
                   Сім років поспіль колишні «дві України» існують у режимі «Україна vs
               ОРДЛО». Поміж ними — «сіра зона», де немає української (як і будь-якої іншої)
               влади, отже, немає медобслуговування, освіти, елементарного захисту, тобто по-
               вноцінного, напоєного справжніми барвами і пахощами життя. Є лише постійне
               очікування смерті або якогось іншого кінця. Нині ОРДЛО та «сіра зона» — це
               своєрідний геополітичний Чорнобиль, рукотворно вибудований на догоду чужим
               інтересам в індустріальному серці України. Ця кровоточива рана, на жаль, є не єди-
               ною проблемою України сьогодні, утім, вона є найкритичнішою. Не меншою проб-
               лемою досі є те, що у суспільстві немає консенсусу щодо ставлення до цієї рани. Піс-
               ля доленосних випробувань на вищих державних щаблях лишається чимало тих, хто
               по-дитячому розмірковує, що вона загоїться, варто лише припинити стріляти.
                   Один з імовірних сценаріїв розвитку ситуації, що його озвучили 2015 р.
               В. Горбулін, О. Власюк і С. Кононенко («Спровоковані й роздмухані Росією на
               пострадянському просторі конфліктні ситуації перетворяться на один вузол кри-

                   88  Вважаємо цілком слушним висновок про те, що «ані етнічний, ані мовний, ані релігій-
               ний фактори суттєво не вирізняють Донецьку чи Луганську області на фоні країни загалом.
               Різкої політичної диференціації суспільства на підставі культурних ознак в Україні немає.
               Навпаки, відчувається тенденція взаємної асиміляції та зберігається можливість вільного ви-
               бору особою своєї етнічної, мовної та релігійної ідентичності. Отже, війна на Донбасі не є
               внутрішнім етнополітичним або ж релігійним конфліктом, на зразок тих, що були в Ольсте-
               рі, Карабаху або в Боснії» (Донбас в огні. Путівник зоною конфлікту. С. 24—25).
                   89  Це єдина країна, яка отримує плату — близько $200 млн на рік — за використання
               своєї території як полігонів.
                   90  Оперативна група у Придністров’ї налічує близько тисячі осіб. Тут розташований
               один із найбільших у Європі складів військової техніки та зброї, зокрема понад сотня танків,
               більше ніж 200 ракетно-зенітних комплексів, «Гради», майже 35 тис. автомобілів та ін.
                   91  Олег Панфилов. Сколько стоит «любовь» к Росии? НВ. 2018. 24 сент. URL: https://
               nv.ua/opinion/skolko-stoit-ljubov-k-rossii-2496098.html
                                                   408
   429   430   431   432   433   434   435   436   437   438   439