Page 438 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 438
ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ
кої мети ми прискорено перетворюватимемося на нудну, пересічну провінцію. В
чому б могла полягати нова історична місія республіки? На мій погляд, на трьох
різних рівнях Крим спроможний відігравати (і почасти вже відіграє) роль свого
роду регіону — Че Гевари. В світовому масштабі ми продемонстрували, що ре-
гіон здатний реалізувати свою мрію, відновити те, що я називаю “геополітична
справедливість”. Крім того, ми є збудниками спокою на всьому пострадянському
просторі, новою, народною моделлю його реінтеграції. До речі, саме тому навіть
найближчі союзники Росії — лідери Білорусі та Казахстану — так насторожено
без захвату сприйняли кримський прецедент. Адже якщо реінтегруються не еліти,
а народи, навіщо нам потрібні всі ці товариші — Лукашенко та Назарбаєви з їхні-
ми капризами та не завжди здоровими амбіціями?». Наголошуючи на прикладі
«кримської весни», аналітик фантазував: «Крим може стати моделлю, певним
зразковим регіоном Російської Федерації. Моделлю, котра згодом буде тиражува-
тися по всій території нашої країни. Це амбіційне завдання, але воно може заціка-
вити не лише кримську політичну еліту та залучити не лише кримські ресурси. Це
завдання федерального рівня. До слова, Кремль уже визначив масштаби проєкту і
параметри власної участі в ньому. І те й інше, за нашими мірками, грандіозно. Але
без нас найбільш грандіозні задуми, найщедріші інвестиції результату не дадуть.
До того ж хіба не за це ми боролися? Адже боротьба йшла за те, щоб жити з Росією
одним життям, одними радощами і вирішувати спільні проблеми. Радощі спільні
1
вже пережили. Настав час і за вирішення спільних проблем взятися» .
Прикметний зразок пропагандистської риторики власне унаочнив обшир
ілюзії низки політичних активістів та «експертів», що не знаходили собі місця
2
в незалежній Україні, а згодом виявилися так само чужими в Росії . Політичні
ілюзії низки промоутерів і симпатиків «кримської весни», як уже було в його
історії, почали незабаром розвіюватися.
Найшвидше відбулася адміністративна інтеграція півострова. 28 липня 2016 р.
Кримський федеральний округ було скасовано, його передали до Південного феде-
рального округу з центром у Ростові-на-Дону. Рішення мало формальні підстави,
адже округ був найменшим серед наявних, однак це означало не тільки зведення
Криму до рівня пересічної російської глибинки (про що так переймався А. Нікі-
форов), а й потужний удар по амбіціях сил, які стали у керма кримського паро-
плаву навесні 2014 р. Передусім вони були пригальмовані на рівні законодавчих
1 Андрей Никифоров: Крым разрядился... Милли Фирка. 2015. 1 нояб. URL: http://
milli-fi rka.org/ андрей-никифоров-крым-разрядился/
2 Промовистим у цьому сенсі є коментар П. Казаріна щодо діяльності та позиції самого
А. Нікіфорова: «Для таких, як він, головна проблема Януковича полягала в тому, що він був не-
достатньою мірою Путіним. А недолік Радянського Союзу — в тому, що він не до кінця руси-
фікував українців. Вони всі були на війні ще тоді, коли Росія її офіційно не розв’язала. А потім
сталася анексія, і вони стали ще завзятіше боронити символ віри. І нині вже головний закид Пу-
тіну з їхнього боку — це те, що він недостатньою мірою Путін. І те, що ще не поділяє танковими
клинами сусідню країну на зони окупації» (Казарин П. Крым и его проигравшие победители.
НВ. 2018. 7 дек. URL: https://nv.ua/opinion/krym-i-eho-proihravshie-pobediteli-2512013.html).
412
