Page 440 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

5
журналістів , новопостала влада упродовж квітня 2014 р. деморалізувала про-
українськи налаштованих громадян. Непоодинокі ексцеси в місцях дислокації
6
українських військових та блокування українських військових частин справляли
гнітюче враження на мирне населення. Деморалізація особового складу ЗСУ та
населення, що їх підтримувало, значно спростила завдання російських диверсан-
тів і колаборантів. Врешті всі свої сили вони спрямували на забезпечення від-
повідного інформаційного супроводження переможної ходи «русского мира» в
Криму та знищення осередків потенційного українського спротиву. Пік проти-
правних дій, спрямованих проти особистостей і громадських організацій, які
опиралися анексії, припав на лютий-квітень 2014 р. Навесні та влітку 2014 р. з
огляду на пряму загрозу життю АРК змушені були залишити деякі громадські ді-
ячі та активісти, а невдовзі — і журналісти. Унаслідок загрози життю і здоров’ю з
півострова виїхали особи, з якими в масовій свідомості тісно асоціювалися украї-
нізація та українськість. У квітні 2014 р. через погрози ФСБ карним пересліду-
ванням за фактом терористичної діяльності Крим змушений був залишити глава
7
греко-католицької общини Ялти . 10 квітня 2014 р. написала заяву про звільнен-
ня і невдовзі виїхала з Криму директор сімферопольської української гімназії На-
таля Руденко, а за кілька тижнів в Україні вперше з часів розвалу СРСР як масове
явище з’явилися політичні біженці.
Громадська ініціатива «Крим SOS» станом на 2018 р. зафіксувала на анек-
сованому півострові 422 випадки порушення прав людини, з них: 213 випадків
етнорелігійної дискримінації, 135 — незаконних затримань / арештів, 106 ви-
падків тиску на ЗМІ, 85 обшуків і рейдів, 41 викрадення, 26 випадків катувань, 24
адміністративних арештів і штрафів, 21 випадок заборони мирних зібрань, 17 —
незаконного карного переслідування, 12 — заборони на в’їзд / виїзд із Криму
та депортації, шість випадків умисного вбивства. Чотири смерті, 16 політв’язнів,
286 затримань, 340 допитів, 62 обшуки, 46 арештів і 104 штрафи — такими ви-
явилися наслідки для кримчан, нелояльних до окупаційної влади.
Прикриваючись риторикою про боротьбу з екстремізмом, органи так зва-
ної держбезпеки, доукомплектовані росіянами, розгорнули масований наступ на
права людини. Об’єктом переслідування стали особи та групи, які не визнавали
анексії Криму та результатів нелегітимного «референдуму». Переслідуючи та

5 Юрій Луканов: «У Криму практично все придушили». Крим. Реалії. 2018. 30 трав.
URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29259269.html. Про масове порушення свободи
слова в окупованому Криму див.: Луканов Ю. Пресувальна машина: як Росія знищувала
своб оду слова в Криму. Київ, 2018 (англ. мовою — Th e Press: how Russia destroyed fr eedom of
media in Crimea).
6 6 квітня 2014 р. в гуртожитку військовослужбовців, які очікували на відправку до ма-
терикової України, молодший сержант російських ЗС Євген Зайцев убив начальника опера-
тивного відділення штабу 10-ї Сакської окремої морської авіаційної бригади (в/ч А1100)
ВМС ЗСУ майора Станіслава Карачевського. За словами очевидців події, у гуртожитку було
чутно вибухи та постріли (Крим SOS. URL: http://crimeamap.krymsos.com/ru/stories.html).
7 Там само.
414