Page 444 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

мали на меті реальної гармонізації міжнаціональних відносин у регіоні, а лише
слугували підвищенню запасу міцності владної конструкції.
Не менш прогнозованими видаються намагання використати кримсько-
татарську громаду на зовнішньополітичному рівні з метою популяризації ідей
«русского мира». У січні 2018 р. заступник голови уряду Криму, постійний пред-
ставник Криму при президентові Росії Георгій Мурадов анонсував проведення
17
в Анкарі російських «днів кримськотатарської культури» . У квітні 2018 р. на
круглому столі «Нові можливості кримськотатарської молоді в російському
Криму» в Москві він не лише вкотре озвучив прагнення просувати цінності
«русского мира» в Анкарі, а й вивів концепт «співвітчизників за кордоном»
на якісно новий рівень, заговоривши про існування «кримськотатарських за-
рубіжних співвітчизників», до яких власне і зарахував усі татарські субетноси.
Вершиною розумувань кремлівського призначенця стала думка про те, що після
«возз’єднання» Криму з Росією усі гілки татарського народу — казанська, сибір-
18
ська та кримська — возз’єдналися на одній території .
Звісно, прагненням використати «мусульманську карту» в республіці зумов-
люється й проєкт створення мусульманського університету, який Георгій Мура-
дов озвучив на відкритті форуму «Журналісти мусульманських країн за партнер-
19
ство цивілізацій» . Згодом про те саме казав і депутат Держдуми Руслан Баль-
20
бек, зазначивши, що заклад відкриється до кінця 2020 р. і буде міжнародним . З
огляду на останнє зауваження можна припустити, що його використовуватимуть
для підготовки «фахівців» і «радників» для роботи в мусульманському світі за-
галом та на Близькому Сході зокрема.
Слушним є зауваження Сергія Стельмаха про те, що поточна політика Крем-
ля щодо мусульманських країн все більше нагадує пародію на радянську диплома-
тію . Маніпулювання арабо-ізраїльським протистоянням і цивілізаційним кон-
21
фліктом між Сходом і Заходом, увиразнене майже у сторічній історії безпосеред-
ньої присутності Росії на Близькому Сході, підтримка так званих прогресивних
арабських режимів (зокрема сирійського диктатора Башара Асада) й терористич-
них угруповань так званого визвольного руху унаочнюють їхню подібність. Реані-
мація нафталінових радянських пропагандистських кліше, намагання створити
віртуальну картинку осяйних перспектив кримськотатарського народу та його
культури в «русском мире» є новим прочитанням апаратної сталінської корені-
зації, що намагалася використати «кримськотатарську карту» для позиціону-

17 Степан Остинов. В Турции весной пройдут дни крымско-татарской культуры. Комсо-
мольская правда. 2018. 12 янв.
18 Рудольф Медведь. Новий винахід Кремля: «кримськотатарські співвітчизники».
Крим. Реалії. 2018. 20 трав. URL: https://ua.krymr.com/a/29238581.html
19 Сергій Стельмах. Мусульманський університет у Криму: «хитрий план» Кремля?
Крим. Реалії. 2018. 29 квіт. URL: https://ua.krymr.com/a/29198767.html
20 За 2 года в Крыму откроют мусульманский университет. Ворот@Крыма. 2018. 23 апр.
URL: http://jankoy.org.ua/za-2-goda-v-krymu-otkroyut-musulmanskij-universitet
21 Сергій Стельмах. Мусульманський університет...
418