Page 445 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 12. Півострів несвободи

вання Росії як захисниці пригноблених мусульманських народів. Це не заважає
«захисниці» гноблених деінде мусульман тримати на короткому повідку власні
мусульманські громади, за винятком хіба що чеченського анклаву. 2016 р. так зва-
ний Верховний суд Криму та Верховний суд РФ заборонили представницький
22
орган кримських татар , визнавши його екстремістською організацією, що зазі-
23
хає на територіальну цілісність Росії .
Не останню роль у загостренні кримськотатарського питання відіграло від-
крите переслідування громади, яка в подіях «кримської весни» виявила свою
проукраїнську позицію. Потужним конфліктогенним чинником стала традицій-
на для путінської Росії напруга навколо мусульманського питання, що на хвилі
імперської ейфорії перетворилося на вагомий суспільний подразник. Вибравши
силовий сценарій інтеграції кримських татар, Кремль не зважив на травматич-
ний досвід громади й усталені традиції етнозбереження. Усе це дається взнаки
як на індивідуальному, так і на колективному рівні. Безпосередніми наслідками
реваншистських настроїв, що запанували у Криму після «кримської весни»,
стали дискримінація за національною ознакою та заборона масових акцій до
70-ї річниці депортації кримськотатарського народу. Меджліс виступив із відоз-
вою про невизнання російської влади у Криму. Розпочалися гоніння на лідерів
кримськотатарського руху. Рефату Чубарову і Мустафі Джемілєву заборонили
в’їзд до Криму й оголосили агентами турецьких спецслужб. 13 квітня 2014 р.
псевдопрокурор Криму Наталя Поклонська ухвалила рішення про призупинен-
24
ня діяльності Меджлісу .
Натомість російська влада промотувала альтернативну організацію
«Къырым», яку створив у жовтні 2014 р. Ремзі Ільясов, колишній член Медж-
лісу, призначений віцепрем’єром парламенту Криму . У липні 2015 р. у скли-
25
каній за його ініціативою конференції «Къырым» взяли участь лише два де-
сятки членів Курултаю, а наприкінці 2015 р. ЗМІ повідомляли про проведення
вже другого «з’їзду», де представник президента РФ у Криму Олег Бєлавєнцев
наголошував, що саме «Къырым», а не Меджліс є виразником волі кримсько-
татарського народу. Зацитувавши висловлювання столітньої давнини про те,
що тюрки-мусульмани мають набагато більше шансів зберегти і розвинути свій
національний вигляд у складі Росії (автор — Ісмаїл Гаспринський), представ-
ник президента назвав Мустафу Джемілєва, Рефата Чубарова та Ленура Ісля-
мова злочинцями й терористами, наполягаючи, що «в Росії забезпечені рівні
умови для всіх громадян незалежно від національності і віросповідання. Крим-
22 У квітні 2017 р. Міжнародний суд ООН у рамках проміжного рішення за україн-
ським позовом зобов’язав Росію скасувати обмеження щодо діяльності Меджлісу.
23 Сергій Мокрушин. Меджліс під забороною: чому Росія не виконує рішення Міжнарод-
ного суду ООН. Крим. Реалії. 2018. 29 квіт. URL: https://ua.krymr.com/a/29197937.html
24 Поклонська призупинила діяльність Меджлісу в Криму. Українська правда. 2016.
3 квіт. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2016/04/13/7105403
25 Провластные крымские татары создают общественное движение «Къырым». Крым.
Реалии. 2014. 20 окт. URL: http://ru.krymr.com/content/article/26646156.html
419