Page 453 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 453
Розділ 12. Півострів несвободи
що почалася після “возз’єднання” з Росією, — це головна умова перетворення
Криму на самодостатній, квітучий “регіон нашої країни”». Серед об’єктів Севас-
тополя, що мають забезпечити «інфраструктурну революцію», названі восьмий
етап траси «Таврида», парк із меморіальним комплексом «Захисникам Сева-
стополя 1941—1942 рр.», критий каток зі штучним льодом, амбулаторно-полі-
клінічний заклад на 320 відвідувань за зміну, а також амбулаторії, дитячі садки,
53
школи, культурно-дозвільні центри, клуби й Театр юного глядача . Отже, систем-
на проблема Криму полягає не так у тому, що гроші «освоюються» неефективно,
як у тому, що вони банально розкрадаються під супровід високих слів.
Економічна динаміка анексованого Криму. Економічне пограбування дер-
жави Україна та приватних підприємців започаткувало болісний процес економіч-
ної трансформації економіки півострова. Передусім постала проблема реєстрації
підприємств й оподаткування. Через це були змушені припинити свою діяльність
у Криму підприємства «Метінвесту», установи фінансового сектору ПУМБ
(банк «Ренесанс Кредит» і страхова компанія «АСКА»), групи «Приват» та ін.
Можливістю перереєструвати свій бізнес на території будь-якої області чи м. Ки-
єва і сплачувати податки відповідно до законодавства України скористалися 1956
платників податків (829 юридичних осіб і 1127 фізичних осіб-підприємців) . За
54
прикладом «Кримського Титану» частина підприємств перереєструвалися на ма-
териковій Україні. Утім, загальна атмосфера економічної діяльності, яку з перших
кроків насаджала самопроголошена влада, не сприяла стабілізації.
Чи не основним наслідком переформатування економіки Криму стало до-
мінування державного сектору, куди відбувся масштабний відплив трудових ре-
сурсів після масового згортання приватного бізнесу. Як зазначав ексміністр ку-
рортів і туризму АРК Олександр Лієв, до анексії близько 80—90 тис. осіб, тобто
до третини всіх працівників на півострові, були задіяні в малому бізнесі. Вже на
початок 2015 р. мережа підприємств малого і середнього бізнесу скоротилася
порівняно з 2013 р. у 5,6 раза . Левову частку їх склали ті, що обслуговували
55
відпочивальників. Якщо до анексії частка малого бізнесу у виробництві товарів і
послуг становила 22,2 %, а його оборот дорівнював 14,3 млрд грн ($1,78 млрд за
курсом на 1 січня 2012 р.), то за перше півріччя 2016 р. він склав 25,8 млрд руб.
56
(менше ніж $500 млн) .
Як і в попередні історичні епохи, захоплення Криму виявилося для Росії ви-
тратним заходом із низкою ризиків, які ані кремлівські аналітики, ані пересічні
«кримнашисти» передбачити не змогли. Імперська ейфорія, як вкотре довела
історія, не спроможна компенсувати згубний вплив порушення усталених со-
53 Сергій Громенко. «Гроші з неба»: навіщо Росія виділяє 40 мільярдів для Криму. Крим.
Реалії. 2018. 12 верес. URL: https://ua.krymr.com/a/hroshi-z-neba-rosia-krym/29486439.html
54 Донбас і Крим: ціна повернення / За заг. ред. В.П. Горбуліна. Київ, 2015. С. 214.
55 Там само. С. 223.
56 Олександр Лієв. Крим в окупації. Чотири роки по тому. НВ. 2018. 22 лют. URL:
https://nv.ua/ukr/opinion/krim-v-okupatsiji-chotiri-roki-po-tomu-2453286.html
427
