Page 492 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 492

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

               лідери сепаратистів виводили своїх прихильників на мітинги, переконуючи їх,
               що українська продукція не потрібна Європі, зате її охоче купуватиме братня
               РФ. І ось, коли бойовики домоглися бажаного й замінили українські прапори
               в ОРДЛО на російські, раптом з’ясувалося, що ніяка Росія допомагати не зби-
               рається. Продукція “народних республік” там не дуже-то й потрібна. Активно
               йдуть через російський кордон хіба що вугілля та метал, тобто дешева сировина,
               яку росіяни купують за заниженими цінами. А ось готова продукція з Донбасу
                               55
               їм не потрібна»  .
                   Переважна більшість мешканців геополітичної сірої зони, штучно створеної
               на теренах України, давно це розуміють і самі, однак не можуть нічого змінити у
               кремлівському сценарії, що відвів їм роль буферної зони поміж українським сві-
               том і «русским миром».
                   Етнокультурна та суспільно-політична ситуація. Тоді як ОРДЛО не-
               впинно сповзає у воронку економічної деградації, нарощуються темпи культур-
               ної інтеграції у російськомовний простір, бо культурна інтеграція залишається
               упродовж років сталою компонентою політичного порядку денного. Зокрема,
               Ігор Плотницький у вересні 2017 р. під час засідання Інтеграційного комітету
               «Росія  —  Донбас» вкотре проголошував: «Київський режим тягне Україну
               в НАТО, а народні республіки Донбасу ідуть у Русский мир (так у джерелі. —
               Авт.), закладаючи основи творення і процвітання». Не менш промовистою
               була його характеристика сутності патріотизму, який, на його погляд, полягав
               «в об’єднанні зусиль і здібностей заради творчих справ на благо великої і малої
               Батьківщини... навігатором загального руху є історія, традиція і духовність Рус-
               ского мира, оскільки це неодмінні умови успіху. Якщо історія Русского мира — пе-
               реможна, традиції — будівничі, а духовні устремління високі й чисті — такими
               ж стануть для Донбасу сучасність і будучина». Російська мова, за словами лідера
               «ЛНР» (за походженням — етнічного українця) є найкращим «тренером інте-
               лекту, могутнім прискорювачем розумового розвитку дітей, золотим ключем до
               скарбниці культури і науки». Заявивши, що мешканці Донбасу ділом довели, що
               достойні бути громадянами Росії, І. Плотницький врешті виголосив: «Росія зно-
               ву стане єдиною в усіх сенсах. Російські землі і російські люди — возз’єднаються!
               Русский мир, як і російська душа, будуть безкінечні! Це і є головна мета, головний
                                    56
               напрям патріотизму»  .
                   Перетворення регіональної ідентичності на державну стала чи не провід-
               ним завданням пропагандистської машини, що імплантована в ЗМІ та освітню
               сферу. На це працює, зокрема, новий освітньо-виховний курс — «уроки грома-


                   55  Казанський Денис. ОРДЛО: Росія не допомогла.  Тиждень.ua. 2019. 18 лют. URL:
               https://tyzhden.ua/Economics/226605
                   56  Российские земли и русские люди  — воссоединятся!  — Плотницкий обозна-
               чил цели луганского патриотизма.  Новороссия. 2017. 24 сент. URL: http://rusmir.su/
               novorossiya/98195-rossiyskie-zemli-i-russkie-lyudi-vossoedinyatsya-plotnickiy-oboznachil-celi-
               luganskogo-patriotizma.html
                                                   466
   487   488   489   490   491   492   493   494   495   496   497