Page 497 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 13. Донбаська рана: ОРДЛО

чи рештки матеріального потенціалу контрольованих територій, є вже «третьою
зміною» «смотрящих» за просуванням «русского мира» на сході України.
Зміни медійного образу «русской весны» на Донбасі відповідно до поточ-
ної ситуації, завдань мобілізації населення та каналізації енергії соціального не-
вдоволення стали звичною справою. Російські ЗМІ повною мірою використали
технології Глєба Павловського для творення «героїв нової доби». Розкрутивши
нікому не відомих Гіві й Моторолу, перетворивши їх на топмедіаперсон, а згодом
зібравши всі належні дивіденди з їхньої загибелі та похорону, вони показали, що
віртуальний простір має надзвичайну владу над сучасною людиною.
Усупереч твердженням «русскомирских» сайтів, не ідеологія «русского мира»,
а повалення всевладності олігархату було найпопулярнішим гаслом весни 2014 р.
у робітничому Донбасі. Не умоглядна російськість Донбасу, а крайній рівень роз-
чарування корумпованою владою регіоналів з боку населення, загнаного у стан
безвиході та хронічної депресії, став причиною соціально збурення. Подібно до
карельської Кондопоги, архаїчні середовища депресивних містечок Східного Дон-
басу стали живильним ґрунтом поширення панічних настроїв, які плекало росій-
ське телебачення, а згодом — і масових заворушень. Апологетика «русского мира»
й цинічне втручання Росії у внутрішні справи України, заохочувальний приклад
кримської спецоперації, діяльність диверсійних груп та емісарів дали змогу «роз-
качати» Донбас, проте і тоді місцеві виступали не так за «русский мир», як проти
ярма регіоналів. Спроба ця була цілком наївною, як і фатальною за наслідками.
Цинічне маніпулювання страхами, упередженнями та стереотипами, а вреш-
ті — і банальним незнанням перетворилося на універсальний інструмент мен-
тального поневолення місцевої спільноти. «Русскомирские» пропагандисти
піднесли новомову на якісно новий рівень. Аби його оцінити, варто звернутися
хоча б до ресурсу «Новороссия» — цілком сучасного інформаційного пор-
67
них командирів, формування ОЗУ (рос. ОПГ. — Авт.)». (Игорь Плотницкий: путешествие
от «Матросской тишины» до «Крестов». РуАН. 2018. 28 февр. URL: http://новости-лнр.
ru-an.info/новости/игорь-плотницкий-путешествие-от-матросской-тишины-до-крестов).
Показово, що довгий перелік звинувачень, що висувалися І. Плотницькому та його оточенню,
вінчали закиди в проукраїнському заколоті, які кваліфікувалися як «держзрада». Зрештою,
процес спрямували за відкатаним сценарієм: «луганський народ» одностайно «обрав» но-
вого очільника, перетворивши попереднього «лідера» на персону нон ґрата.
Цікаво, що звичайні мешканці псевдореспублік виявили непересічний рівень політо-
логічного аналізу «незрозумілої» офіційним «експертам» кількамісячної мишачої колотнечі
навколо створення «Новоросії». Дехто Григорій із Луганська підсумував її виразними слова-
ми: «Ніхто не дасть нашим керівникам, навіть якщо б вони хотіли, цього зробити. Оскільки
об’єднання республік означатиме вихід з формату Мінських домовленостей, а отже, у Києва
з’явиться аргумент на користь відновлення війни будь-якого моменту» (Луганск контролиру-
ют Игорь Корнет...). Прості обивателі здогадливіші за «аналітиків» не випадково, адже дру-
гі структурують інформаційний простір відповідно до поставлених роботодавцями завдань, а
перші натомість розмірковують над своїми життєвими перспективами.
67 Новороссия (https://novorossia.su). Не меншої уваги та вивчення заслуговує низка
інформаційних сайтів, що просувають ідеологію «русского мира», зокрема: Колокол Рос-
471