Page 499 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 13. Донбаська рана: ОРДЛО

образами і емоціями, що навряд чи в світі може знайтися наркотик, здатний ви-
кликати такий самий ефект. До того ж ефект цей впливає на всіх. Наприклад,
навіть у США, де існують вільні ЗМІ, відкритий доступ до будь-якої альтернатив-
ної інформації і немає репресій, існує доволі велика група людей (не емігрантів),
які готові вірити в яскраву ілюзорну реальність усупереч тим фактам і точно так
само, як у Росії, виправдовувати будь-яке зло і брехню. Пропаганда ХХ сторіччя
довела, що гра на образах і почуттях є ефективнішою за будь-яку ідеологію, що
69
контроль емоцій набагато надійніший за контроль мислення» .
Велику роль у цьому відіграли епігони «великого и могучего русского языка» —
ціла когорта російських письменників, публіцистів і блогерів (О. Проханов, П. Бє-
сєдін, А. Рудальов, П. Раста та ін.), які є рушійною силою «русской весны». Олек-
сандр Проханов по гарячих слідах виступив зі скороспілими романами «Крым»
70
та «Убийство городов» . Творчу кризу замальовками з форпосту «русского мира»
71
долав Захар Прилєпін . Бестселером стала книга П. Бєсєдіна «Дневник русско-
го украинца. Евромайдан, Крымская весна, донбасская бойня» (Санкт-Петербург,
2015). На початку 2017 р. світ побачила книга Геннадія Дубового «Рыцари Ново-
россии. Хроники Корреспондента легендарного Моторолы» (Москва, 2017). Яскра-
вим прикладом стала книжка донецького публіциста Олега Ізмайлова «Донбасс для
72
“чайников”. Не Украина и не Русь, боюсь, Донбасс, тебя, боюсь!» , що демонструє
різку банальність трактувань регіональної історії, приправлену «для смаку» деін-
де стилізованою пафосною / «русскомирской» (такі собі «подражания» О. Про-
ханову), деінде — жаргонною лексикою, що не має нічого спільного з реальною
мовою донеччан. Не криючись, автор зауважує, що навряд чи може «претендувати
73
на глибокий і професійний розгляд тих чи тих проблем краю» , а втім, це не ста-
ло перепоною для творення літературних «скрєп» для «чайників». Наче знуща-
ючись зі здорового глузду, не маючи фахової історичної, культурологічної освіти,
«літописець» «русской весны» створив непересічну суміш стилізації і несмаку,
фальсифікації, помноженої на банальне невігластво, творячи дивний світ «дон-
баських новоросів», у якому неможливе є можливим. Центральною думкою книж-
ки є ілюстрація різними засобами тези Ігоря Галкіна (поета і філософа, за визна-
ченням автора, «одного з найхаризматичніших донецьких культуртрегерів») про
те, що Донбас був окупований Україною, отже, саме це зумовлює і освячує спротив
місцевого населення — інтегральної частини «русского мира».

69 Кириллова К. Пропаганда как наркотик. Радио Свобода. 2018. 25 марта. URL: https://
www.svoboda.org/a/29121097.html
70 Якубова Л. Євразійський розлам... С. 266—324.
71 Прилепин З. Письма из Донбасса: Батя. RT. 2016. 28 июля. URL: https://russian.
rt.com/article/314255-batya
72 Звіт про презентацію див.: Донбасс для «чайников». Мармазов.ру. 2017. 14 нояб.
URL: http://marmazov.ru/5381-donbass-dlya-chajnikov-2
73 Измайлов О. Донбасс для «чайников». Не Украина и не Русь, боюсь, Донбасс, те-
бя, боюсь! URL: https://mybook.ru/author/oleg-izmajlov/donbass-dlya-chajnikov-neukraina-
inerus-boyus-donb
473