Page 595 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ПІСЛЯМОВА
УКРАЇНА У СВІТОВОМУ
ІСТОРИЧНОМУ ПРОЦЕСІ:
ДОСВІД МИНУЛОГО,
СПРЯМОВАНИЙ У МАЙБУТНЄ

Комунобільшовизм і Україна: парадокси державотворен-
ня та суспільного поступу. ХХ сторіччя, без перебільшення,
стало найдраматичнішим етапом сучасної цивілізації, що упри-
тул підійшла до загрози самознищення. Насилля, як масове, так
й індивідуальне, було одним з провідних трендів його бурхливої
суспільно-політичної динаміки. Воно застосовувалося низкою
політичних сил для досягнення діаметрально протилежних ці-
лей, що прикривалися високими фразами про всезагальне бла-
го чи расову вищість. Державний терор став тим важелем, що
круто повернув історичний вектор людства. Саме тому нині
над осмисленням феномену тоталітаризму працює потужний
інтернаціональний загін дослідників, істориків зокрема. Не за-
перечуючи універсальної суті масового терору, не можна не по-
мітити, що він мав свою регіональну й цивілізаційну специфіку.
Комуністичний експеримент, розпочавшись 1917 р. в Петро-
граді та Москві, врешті поширився далеко за межі Червоної Росії
та Радянського Союзу. Сумна доля стати частиною інтернаціо-
нальної комуністичної спільноти оминула хіба що Австралію та
Антарктиду. Досвід усіх без винятку комуністичних експеримен-
тальних ділянок засвідчив: шлях у «світле майбутнє людства»
комуністична партія торувала методами кривавого терору, вилу-
чивши їх із загальносвітового контексту. Понад сімдесят років
були втрачені радянським суспільством безповоротно разом із
мільйонами людських життів, тисячами ненаписаних романів,
симфоній, не зроблених відкриттів, не зіграних п’єс і не знятих
кінофільмів, не справджених мрій. Однак ця аксіома, на жаль,
не стала органічною частиною ментальності мешканців пост-
радянських теренів, а це означає, що зерна більшовизму лише
Лариса законсервовані і чекають на сприятливі умови, аби «проклю-
Якубова нутися» і принести нові отруйні пагони. Український соціум не
545