Монографія висвітлює фундаментальні інформаційні проблеми лінгвістики і є результатом багаторічних досліджень і спостережень автора у сфері інформаційних властивостей природної людської мови. Ці дослідження змусили автора заглибитись у феноменологію пізнавально-комунікаційних процесів, заснованих на природній мові, вивчати їхні інформаційні властивості і будувати на цій основі лінгвістичні моделі, орієнтовані на дуже специфічне застосування. Феноменологічний підхід, який лежить в основі дослідницької методології автора, вимагав пояснення концептів інформації та систем як фундаментальних концептів його теорії. Отже, серед ряду моделей інформації, застосовуваних у сучасній науці, автор обрав теорію інформації Колмогорова, основану на концепті алгоритмічної складності. Інтерпретація моделі Колмогорова дала змогу щоб пояснити системотвірні взаємодії “суб’єкт —об’єкт” і “форма — зміст”, які були неявними в цій моделі і не привернули увагу інших дослідників. Це спостереження допомогло В. Широкову з’ясувати концепт системи (щонайменше в частині лінгвістики) додаючи до традиційної системи “елемент — зв’язок” системні категорії “зміст” і “предмет”. Це узагальнення дало авторові підстави для формулювання фундаментального концепту лексикографічного ефекту в інформаційних системах, який виділяє механізми генерування в системах будь-яких дискретних комплексів (не лише природної мови) порівняно стійких об’єктів, комбінації яких засвідчують реакцію системи. Автор визначив, що лексикографічний ефект в інформаційних системах — феноменологічний корелят теореми Левенхейма — Сколема у відомій теорії моделей. Лексикографічний ефект в інформаційних системах — чинник, на підставі якого В. Широков побудував значущу теорію лексикографічних систем, адже лексикографічний опис мови відіграє ту саму роль, що й теорія формальних граматик для граматичного опису системи мови. Чинник, який уможливлює комбінування граматичних і лексикографічних описів мови, — теорія семантичних станів одиниці мови, побудована автором. Останнє виявилося далекосяжним узагальненням уявлення Колмогорова про стани іменника, яке він поклав в основу формального визначення. На підставі цих теорій автор побудував концепт і створив моделі віртуальних лексикографічних лабораторій, які були основою для розвитку відповідних пакетів програм, що діють у вебмережі.
Розвиток цих ідей у сучасному цивілізаційно-еволюційному контексті стимулює розвиток ідей квантової лінгвістики, яка нині перебуває в області наукових прогнозів.