Page 107 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

РОЗДІЛ 4

ПЕРША
ОЛІГАРХІЧНА РЕСПУБЛІКА:
ЗЛІТ І ПАДІННЯ

Перехід до ринкової економіки прискорився після того,
як у лютому 2000 р. ліві сили були усунуті з ключових постів
у керівництві Верховної Ради та сформувалась ліберальна пар-
ламентська більшість, що ухвалила «Державну програму при-
ватизації на 2000—2002 рр.». Утім, водночас розпочалася, за
виразом Ю. Єханурова, «індивідуальна приватизація», що
здійснювалася під запити окремих політико-економічних груп
1
впливу . Формування великого капіталу в Україні, що припало
саме на цей час, набуло неоднозначного характеру, досі не при-
пиняються дискусії навколо соціальної ціни процесу. Досить
адекватно тогочасну ситуацію описав Л. Кучма: «У директора
заводу, у міністерського чиновника, у начальника міліції або
комсомольського «лідера» можливостей було більше, ніж у
токаря або доярки. Повторюю: поставити всіх у рівні старто-
ві умови, а потім стежити, щоб вони конкурували один з од-
ним по правді, було нікому. Не існувало такої інстанції. Такою
об’єднаною інстанцією мали б стати, власне, Президент, уряд,
парламент. Але коли «в товаришах згоди немає», вони тільки
послаблюють один одного. Цим користуються спритні, але не
дуже порядні особи й групи. Однак діють вони відповідно до
2
наших законів» . Нарешті згадаємо слова Анатолія Чубайса,
«батька» російської приватизації, яка стала матрицею роздер-
жавлення в Україні: «Щоб обговорювати факт злиття бізнесу
та влади, треба, щоб з’явився бізнес. Народження бізнесу — як
народження дитини, процес не дуже естетичний. З цим плодом

1 Головко В. Владу створюють… Політична біографія Леоніда Куч-
ми. Київ, 2018. С. 155.
2 Кучма Л. После майдана 2005—2006. Записки президента. Киев,
Володимир 2007. С. 28. URL: http://www.kuchma.org.ua/upload/iblock/303/posle_
Головко maidana_2005_2006_zapiski_prezidenta.pdf
81