Page 110 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

дав старт новим підходам приватизації — вона мала відбуватися виключно на фі-
нансовій основі. Лише формування у лютому 2000 р. ліберальної парламентської
більшості дало «зелене світло» цьому процесу, що виявилося у схваленні нової
6
«Державної програми приватизації на 2000—2002 рр.» (травень 2000 р.) . Од-
нак діалектична суперечність між інтересами держави та приватного сектору,
який намагався отримати промислові активи якнайдешевше та без конкуренції
(зокрема, всіляко лобіював обмеження участі в конкурсах іноземних інвесторів),
від того нікуди не поділася. У новому форматі соціально-економічної реальності
на вищих ланках державного управління часто виникав дефіцит політичної волі
та антикорупційного імунітету.
2000 р. хронічним і найбільшим майданчиком загострення економічних су-
перечностей став паливно-енергетичний комплекс. Він опинився на межі ко-
лапсу через кризу неплатежів, яка була спричинена об’єктивними труднощами
ринкової трансформації попередніх років: держава фактично приховано субси-
дувала промисловість і населення. Однак накопичення проблем у галузі значною
мірою було наслідком того, що окремим політико-економічним групам це при-
носило зиск. Навести лад в енергосекторі було доручено екскерівнику ЄЕСУ,
віцепрем’єр-міністру Ю. Тимошенко. Вона ініціювала заборону бартерних опе-
рацій і перехід до виключно грошових розрахунків в енергетичному секторі. Не
лише бенефіціари тіньових схем, а й промисловці пішли в жорстку конфронта-
цію. Останні тільки-но почали виходити на позитивні показники господарської
діяльності і вбачали у діях Ю. Тимошенко, яка мала імідж ключової бізнес-парт-
нерки П. Лазаренка, намагання перерозподілити фінансові потоки адміністра-
тивними методами на свою користь. Спершу діяльність Ю. Тимошенко під-
тримували як прем’єр В. Ющенко, так і президент Л. Кучма, однак вже з червня
2000 р. галузеві лобісти знайшли підхід до Генеральної прокуратури, яка акти-
візувала проти топменеджменту ЄЕСУ кримінальну справу щодо розкрадання
державного майна. Незважаючи на арешт декількох фігурантів, зокрема чоловіка
Ю. Тимошенка, справі особливого ходу не давали, використовуючи її як інстру-
мент тиску на віцепрем’єра. Однак восени 2000 р. ситуація стрімко змінилася:
справа стала інструментом для переведення на якісно новий рівень конфлікту
між президентом та прем’єр-міністром.
Суспільно-політична ситуація в Україні загострилася наприкінці листопада
2000 р. Давній опонент Л. Кучми О. Мороз 28 листопада заявив, що має докази
причетності президента до вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе
(16 вересня той зник, а на початку листопада було знайдено неідентифіковане
обезголовлене тіло, що слідство співвідносило зі зниклим журналістом). Згодом
були оприлюднені так звані плівки майора М. Мельниченка, офіцера Державної
служби охорони, який начебто таємно за власної ініціативи фіксував на дикто-
фон розмови в особистому кабінеті Л. Кучми в будівлі Адміністрації Президен-
6 Про Державну програму приватизації. Сайт Верховної Ради України. URL: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/1723-14
84