Page 108 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 108
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
3
ми отримали і цілий перелік його специфічних рис» . Упродовж 1999—2004 рр.
в українській економіці набрали впливу такі вітчизняні корпоративні структу-
ри: «Інтерпайп», «Індустріальний союз Донбасу» (згодом поділений на власне
«ІСД» та «Систем Кепітал Менеджмент»), група «Приват», «Укрпідшип-
ник», група «Фінанси та Кредит», група «Укрсиббанк» тощо. Згодом Л. Кучма
заявить: «Я не тільки не жалкую, а пишаюся тим, що ми все-таки створили хоч
4
якусь економічну базу для накопичення капіталу» .
Політична криза на тлі економічного зростання. Л. Кучма йшов на вибо-
ри 1999 р. з обіцянкою провести політичну реформу, спрямовану на підвищення
ефективності державного управління шляхом посилення інституту президент-
ства. Відповідно, вже у січні 2000 р. він видав указ про проведення всеукраїн-
ського референдуму, на який виносилось шість проблемних питань:
1) недовіра Верховній Раді України та надання президенту права розпустити
парламент за відповідними результатами референдуму;
2) надання президенту права достроково припинити повноваження Верхов-
ної Ради, якщо вона протягом місяця не сформувала постійно діючу парламент-
ську більшість або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовле-
ного і поданого в установленому порядку Кабміном Державного бюджету;
3) скасування депутатської недоторканності народних депутатів України;
4) скорочення кількості депутатів з 450 до 300;
5) формування двопалатного парламенту, одна з палат якого представляла б
інтереси регіонів України;
6) ухвалення Конституції України всеукраїнським референдумом.
У березні 2000 р. Конституційний суд України ухвалив рішення зняти з рефе-
рендуму питання про недовіру парламенту (адже необхідність у перевиборах відпала
після зимового переформатування Верховної Ради) та про скасування депутатської
недоторканості (це б підважило баланс влади у політичній системі). За підсумками
квітневого референдуму суспільна підтримка була отримана по чотирьох запитан-
нях, що залишилися . Формально зелене світло трансформації політичної системи
5
від президентсько-парламентської до президентської було дано, однак рух було за-
блоковано парламентом. У червні 2000 р. лише 251 народний депутат із необхідних
300 проголосував за зміну Конституції відповідно до підсумків референдуму.
Вирішальна політична битва за імплементацію рішень референдуму мала
розпочатися восени 2000 р. Провал голосування віддзеркалював нові суспільно-
політичні тенденції — усе більшого впливу набирала команда прем’єр-міністра
В. Ющенка. Вона змогла ефективно скористатися економічним зростанням, фун-
дамент якого було закладено у попередній період, та підтримати його (табл. 1).
3 Авен П. Время Березовского. Москва, 2018.
4 Кучма Л. С. 43—44.
5 Центральна виборча комісія України «Про підсумки всеукраїнського референдуму
16 квітня 2000 року». Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/n0002359-00
82
