Page 152 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 152
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
В. Цушко. Щодо Б. Тарасюка «антикризова коаліція» ухвалила неконституцій-
ну постанову про відставку. Президент закономірно її не визнав. Тим часом пре-
м’єр-мі ністр показово ігнорував очільника зовнішньополітичного відомства. Як
результат, майже два місяці навколо цієї посади тлів конфлікт, який відчутно вда-
рив по іміджу України. Після кількох міжнародних скандалів В. Ющенко був зму-
шений погодитися на відставку Б. Тарасюка (лише у березні 2007 р. коаліція дала
згоду, щоб міністерство очолив за квотою Президента А. Яценюк).
Парламентська та міністерська кризи осені 2006 р. продемонстрували слаб-
кість політичного режиму В. Ющенка. Явною зовнішньополітичною поразкою
стало те, що питання інтенсифікації співробітництва з НАТО було відкладено.
Альянс не міг пов’язувати своє воєнно-політичне майбутнє з державою, де без-
лад панував на вищому політичному рівні. Відповідно, українське питання на
Ризькому саміті НАТО наприкінці листопада 2006 р. було провалено — вікно
історичних можливостей зачинилося. Показово, що рівень політичного пред-
ставництва України на саміті був низьким: українську делегацію очолював рад-
ник президента О. Рибачук. З огляду на події 2014—2015 рр. ця поразка мала
далекосяжні негативні наслідки.
Після того, як за підсумками 2006 р. В. Ющенко «програв» Кабмін, пряма
комунікація між Президентом і прем’єр-міністром припинилася. Натомість роз-
горнулася політична боротьба за парламент. Індикатором втрати В. Ющенком
політичного впливу стало те, що він двічі безуспішно вносив до парламенту кан-
дидатури за президентською квотою — очільників МЗС (В. Огризка) та СБУ
71
(В. Короля), а «антикризова коаліція» їх провалювала . У такій ситуації частина
«Нашої України» виступала за дострокові парламентські вибори. Її союзником
у цьому питанні був Блок Юлії Тимошенко, який ефектно побудував свою опози-
ційну діяльність на критиці соціальної політики уряду В. Януковича та популіст-
ських ініціативах (на кшталт запровадження мораторію на підвищення цін на ко-
мунальні послуги), що сприяло впевненому зростанню електоральних рейтингів.
В. Ющенко, поставши перед необхідністю робити складний вибір між «по-
ганим» і «дуже поганим», коливався. Натомість за ініціативи голови Секрета-
ріату Президента В. Балоги та Ю. Тимошенко «Наша Україна» і БЮТ активі-
зували співробітництво. Зокрема, було ухвалене рішення про об’єднання їхніх
72
фракцій у всіх місцевих радах в єдину опозиційну силу . Крім того, була досяг-
нута згода щодо проведення референдуму про форму державного правління, щоб
зробити його або президентським, або парламентським, і тим самим прибрати
73
умови для конкуренції між гілками влади .
71 Янукович скучив за Ющенком, довідавшись про повторне внесення Огризка й Короля.
Українська правда. 1 берез. 2007. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2007/03/1/3213569/
72 БЮТ та НСНУ підписали пакт, Балога подарував Тимошенко свисток. Українська
правда. 6 берез. 2007. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2007/03/6/3215264/
73 Ющенку пропонують провести референдум щодо політреформи. Українська правда.
12 берез. 2007. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2007/03/12/3215931/
126
