Page 154 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

ідеологічних прибічників, масовку складали проплачені «професійні» мітингу-
вальники. Це була симуляція демократії, організована провідними політичними
силами. Результатом стала девальвація демократичних цінностей і процедур, що
призводило до посилення розчарування, зневіри та апатії в суспільстві.
Оскільки ключове рішення мав ухвалити Конституційний суд, саме він став
епіцентром політичної боротьби та об’єктом претензій організованих вуличних
протестних акцій. Опозиція намагалася заблокувати його роботу, зокрема шля-
хом недопущення суддів на робочі місця. Через це 18 квітня відбулися зіткнення
біля будівлі суду за участі народних депутатів. Щоб забезпечити роботу суду, на
захист будівлі були виставлені посилені підрозділи МВС та встановлено додат-
ковий захисний паркан. Передбачаючи негативний висновок Конституційного
суду, «Батьківщина» та «Наша Україна» ухвалили принципове рішення про
складання повноважень народними депутатами їхніх парламентських фракцій
та обнуління своїх виборчих списків. Вони розраховували на те, що формальна
відсутність майже 200 депутатів зробить Верховну Раду недієздатною та нелегі-
тимною. На перешкоді реалізації такого сценарію постав регламент: депутати,
які перейшли до «антикризової коаліції», могли б оскаржити їхнє виключення з
75
виборчих списків через суд .
Коли, здавалося, не лишилося інших шляхів розв’язання політичного «Гор-
дієва вузла», відновилися переговори. Кілька разів зустрічалися В. Ющенко та
В. Янукович. Президент, зокрема, був готовий відкликати указ про розпуск Вер-
хов ної Ради, якщо Партія регіонів відмовиться від планів створення конститу-
ційної більшості. Однак за позірної рівності сил це не вирішувало конфлікт по
суті і не відповідало очікуванням лідерів «Батьківщини» та «Нашої України».
Не принесла позитивних результатів й робота спеціально створеної комісії з по-
долання кризи, до якої увійшли очільники основних політичних сил.
Оскільки склалася патова ситуація, а підготовка до дострокових виборів так
і не розпочалася, В. Ющенко 26 квітня видав указ про перенесення виборів на
24 червня. Тим часом ситуація ставала неконтрольованою. Депутати від «анти-
кризової коаліції» подали позов до КСУ про визнання нового указу неконсти-
туційним. Крім того, був зареєстрований проєкт постанови Верховної Ради про
імпічмент Президента України (сумнівний з точки зору конституційних норм).
30 квітня панівна коаліція ухвалила постанову про одночасне проведення до-
строкових виборів Президента та парламенту. Дата була прив’язана до процесу
змін в Конституції (90 днів після оновлення Основного закону). У постанові за-
значалося, що вибори мали відбутися не пізніше 9 грудня 2007 р. . Крім того,
76
парламент ухвалив низку популістських законів про підвищення зарплат бюд-
жетників, пенсій та інших соціальних виплат. Було зрозуміло, що «антикризова
коаліція» де-факто почала готуватися до виборчих перегонів.

75 25 років незалежності... С. 413.
76 ВРУ приняла постановление о досрочных выборах. Депутатов и... президента. Фраза.
30 апр. 2007. URL: http://fraza.ua/news/30.04.07/36887.html
128