Page 158 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

дасться взнаки у 2008 р. під час Бухарестського саміту НАТО. Водночас, в умовах
кризи, команді В. Ющенка вдалося дотиснути парламент ухвалити низку законів
для вступу України до СОТ. У заяві щодо виходу з кризи від 27 травня зазначало-
ся, зокрема, про таку домовленість: «Прийняти попередньо погоджені закони,
89
що стосуються вступу України до СОТ» . Тож це забезпечило правові підстави
для приєднання через рік до цієї впливової міжнародної організації.
Тим часом укотре в новітній історії України політична криза перейшла в пе-
редвиборчу кампанію. Порівняно з 2006 р. на дострокові вибори 2007 р. пішло
удвічі менше політичних сил — лише 20. «Наша Україна» створила спільний
блок (НУНС) разом з «Народною самообороною» — політичною силою, що
всотала частину соціалістів, невдоволених входженням партії в союз з В. Янукови-
чем (їхнім лідером був Ю. Луценко). Партія регіонів посилилася представниками
ПППУ А. Кінаха та групою, яку пов’язували з «РосУкрЕнерго» (до прохідної
частини передвиборчого списку, зокрема, потрапили С. Льовочкін та Ю. Бойко).
Головною інтригою виборів стало питання, чи пройде до парламенту СПУ.
Соцопитування показували, що вона балансує на межі трьохвідсоткового про-
хідного бар’єру. Інтрига зберігалася до останнього: результати підрахунку голосів
засвідчили, що бар’єр був подоланий Соцпартією лише у п’яти регіонах — і це не
давало можливості пройти в парламент (результат підтверджували й екзитполи).
Однак вже на заключному етапі підрахунку на чотирьох територіальних вибор-
чих округах у Донецькій області показники СПУ почали різко зростати. На двох
округах у м. Маріуполь, де соціалісти та їхні партнери-регіонали мали потужний
адміністративний ресурс (їх підтримував почесний президент Маріупольського
металургійного комбінату ім. Ілліча В. Бойко, який як народний депутат увійшов
до фракції СПУ; також у рамках партнерських відносин допомогу надавали й
регіонали), зростання було аномальним. Це дало підстави для ескалації конфлік-
ту через підозри, що результати волевиявлення громадян фальсифікуються, як
восени 2004 р., з метою протягнути соціалістів до Верховної Ради. Після особис-
тої зустрічі представників СПУ і ПР з В. Ющенком аномальне зростання показ-
90
ників припинилося і соціалісти залишилися поза парламентом, не добравши
необхідних 0,14 %. Звернення Соцпартії до суду хоча й затягнуло оголошення
результатів виборів майже на місяць (оприлюднені 28 жовтня), але вплинути на
ситуацію докорінним чином не спромоглося.
Натомість до парламенту пройшов Блок В. Литвина, якому вдалося пере-
форматуватися й уникнути помилок передвиборчої кампанії 2006 р. З огляду
на результати голосування ця політсила, замість дискредитованих соціалістів,
претендувала на роль власника «золотої акції» у подальших торгах щодо ство-
рення коаліції (табл. 6).

89 Спільна заява Президента України, Голови Верховної Ради України і Прем’єр-мі ніст-
ра України щодо невідкладних заходів, спрямованих на розв’язання політичної кризи шля-
хом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.
90 25 років незалежності... С. 418—419.
132