Page 261 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

перейшли до активних дій. Серед бойовиків почалася паніка. 4 липня І. Гіркін
видав «наказ про демобілізацію особистого складу ополчення ДНР» і прорвав-
ся з оточення у Слов’янську до Донецька, втративши 90 % бронетехніки. «Де-
мобілізація» та втеча І. Гіркіна зі Слов’янська сплутали карти «політичних ліде-
рів» сепаратистів, і вони спробували відіграти ситуацію у зворотному напрямі. У
проросійських ЗМІ була організована піаркампанія, що «наказу про демобіліза-
цію» не було — це дезінформація українських спецслужб. У Донецьку було тер-
міново проведено пресконференцію О. Бородая та І. Гіркіна, де вони запевнили,
137
що «боротьба за незалежність ДНР триває» .
Після поразки під Слов’янськом Росія розширила військову допомогу сепа-
ратистам. Була збільшена кількість російських бойовиків, які переправлялися на
українську територію (за словами І. Гіркіна, додатково було направлено 500 осіб),
серед яких були не тільки представники російських націоналістичних організа-
цій і відверті кримінальники, а й «відставники» (у недалекому минулому війсь-
ковослужбовці ЗС РФ, які мали навички керування складною військовою тех-
нікою). Розпочалися ракетно-артилерійські обстріли українських підрозділів з
російської території 138 , тим часом українські найманці проходили вишкіл у ро-
сійських військових таборах . Крім того, були розгорнуті масштабні поставки
139
озброєння та військової техніки, зокрема важкої (самі сепаратисти називали цю
допомогу іронічно — «воєнторг», ніби зброю можна купити у російських ма-
газинах, у яких продавали товари для військовослужбовців). Було дві логістичні
точки, де спочатку концентрувалися найманці та зброя: біля Сніжного (переваж-
но через КПП «Дмитровка»), а після захоплення КПП «Ізварине» — поблизу
Краснодону. З другої половини липня 2014 р. українська армія почала наносити
по них ракетно-артилерійські та авіаційні удари.
Зброю, отриману з російського «воєнторгу», потрібно було якось легалізувати,
тож у медійному просторі почали з’являтися повідомлення про те, що в українських
військових регулярно «відбивається» важка техніка. На підтвердження у соцмере-
жах «поширювалися» підроблені документи від імені співробітників Міноборони
України до прокуратури про начебто масштабну втрату військової техніки. Понад
те, було заявлено, що у бойовиків з’явився бойовий літак Су-25 (утім, існувала плу-
танина у свідченнях щодо його появи: чи то український літак, який здійснив виму-
шену посадку, чи то — результат якоїсь «таємної спецоперації»). У такий нехитрий
спосіб відпрацьовувалися версії, що мали пояснити участь російської бойової авіа-

137 25 років незалежності... С. 665—666.
138 Згідно з доповіддю експертної групи Bellingcat, обстріли української території фіксу-
ються принаймні з 14 липня до 8 серпня 2014 р. Див.: Происхождение артиллерийских ударов
по позициям украинских военных в восточной Украине с 14 июля по 8 августа. Исследование
Bellingcat. URL: https://www.bellingcat.com/wp-content/uploads/2015/02/BellingcatOrigin-of-
Artillery-Attacks-02-12-15_FINAL-for-translation-compressed-photos_RU_fi nal.pdf
139 Див., наприклад, свідчення військовослужбовця автомобільних військ РФ в журна-
лістському розслідуванні «Год в Крыму. Спецпроект “Вежливые люди”». Онлайн проект
«Медуза». URL: https://meduza.io/special/polite/who
235