Page 265 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

до першої десятки країн — найбільших експортерів озброєння та військової техні-
ки. У 2010 р. більшість оборонних підприємств і організацій були об’єднані у Дер-
жавний концерн «Укроборонпром», з метою встановлення контролю «Сім’ї»
над цим сектором економіки, що не пройшов приватизації, але мав неабияку при-
бутковість. У ситуації, що склалася в 2014 р., централізація управлінської структу-
ри дозволила пришвидшити перезапуск виробництв в інтересах держави. Проте
бракувало кваліфікованих робітників, були проблеми із застарілим технологічним
обладнанням, бюрократизованою та неефективною системою оборонного замов-
лення, необхідно було ламати розбудовувані роками корупційні схеми і викрива-
ти нові оборудки, що з’являлися на їх місці. Ситуацію ускладнювала політична й
почасти популістська відмова від поставок російських деталей для комплектуван-
ня — за деякими напрямами це було взагалі неможливо. Уперше у великих масшта-
бах постало завдання імпортування необхідного озброєння, боєприпасів, військо-
вої техніки. Протягом 2014 р. ОПК передав війську понад 740 одиниць військової
техніки, зокрема 154 танки та інших бойових броньованих машин, 165 гармат і мі-
нометів, 16 літаків і 8 вертольотів. Військові техніки відновили близько 20 тис. оди-
ниць бойової техніки (зокрема 67 літаків, 42 вертольоти, 24 безпілотники, близько
150
4 тис. бойових броньованих машин, 622 одиниці гармат і мінометів) .
На середину серпня 2014 р. українські війська звільнили більшу частину
Донбасу, захоплену терористами у квітні-травні. Однак військова поразка сепара-
тистів означала високі внутрішньополітичні ризики для режиму В. Путіна. Він не
очікував провалу «русского мира» в Україні, тоді як розкручена під «безсумнівну
перемогу» пропагандистська кампанія, що обґрунтовувала для пересічного ро-
сіянина «гібридну війну» проти «братської» України, завдала б удару по по-
зиціях Кремля. Крім того, після поразки донбаського сепаратизму автоматично
поставало кримське питання. Нарешті, Україна б іще настійливіше рухалася єв-
роатлантичним курсом. Тому Москва наважилася на відверту військову агресію.
Від кінця липня і до середини серпня загони сепаратистів були поповнені бо-
йовиками та новим озброєнням. Російські регулярні війська не тільки продовжу-
вали обстріли українських силовиків, а й зухвало заходили на територію України.
Начальник Генерального штабу ЗСУ В. Муженко так згадував перший випадок
такого вторгнення: «Коли доповіли, що зайшла колона у 160 одиниць техніки,
яку чітко бачать розвідники, серце в черговий раз ухнуло. Війна, вторгнення. Ми
усі це розуміли. Як через туман чую свій голос: нанести вогневе ураження, вико-
нувати… І, дивлюся, люди, почувши наказ, починають працювати, “виринають”
із шокового стану. Є наказ — треба виконувати, емоції пізніше…». При цьому
один з офіцерів доповів про готовність виконати наказ про знищення колони
151
противника і додав гіркий жарт: «Дозвольте розпочати третю світову війну!» .

150 Виступ Секретаря РНБО України Олександра Турчинова на засіданні Верховної
Ради України. РНБО України. 15 січ. 2015. URL: http://www.rnbo.gov.ua/news/1965.html
151 Встреча начальника Генерального штаба вооруженных сил Украины В. Муженко с
блоггерами. 24 фев. 2016. URL: http://bmpd.livejournal.com/1762315.html
239