Page 266 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

Українські силовики відчували велику відповідальність і після втрат весни — по-
чатку літа вже були готові її на себе брати.
З огляду на фіксацію фактів проникнення окремих російських регулярних
підрозділів на українську територію починаючи з кінця липня, складно назва-
ти точну дату початку вторгнення. У заяві Верховної Ради України від 21 квітня
2015 р. розвиток подій описаний так: «Третя фаза збройної агресії Російської
Федерації розпочалася 27 серпня 2014 р. масовим вторгненням на територію
Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Росій-
ської Федерації, зокрема військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бри-
гади, 76-ї та 98-ї дивізій повітряно-десантних військ Збройних Сил Російської
Федерації. Задіяння регулярних Збройних Сил Російської Федерації у збройній
агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України
агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: “За жодних обставин не
152
чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та особовий склад)”» .
Однак, відповідно до інших даних, початкова фаза прямої агресії Росії все ж
таки розпочалася тижнем раніше — 20 серпня (до речі, саме з цього дня на мапах,
які оприлюднювала РНБО, фіксувався наступ російських військ), а активний
етап стартував 24 серпня. Саме тоді почався спільний контрнаступ терористів і
російських військ, які атакували українських силовиків на півдні Донецької об-
ласті трьома основними напрямами — Іловайськ, Комсомольське, Новоазовськ.
Далі погрожували захопити Маріуполь і «пробити» транспортний коридор до
Кримського півострова. Російські війська зупинилися у передмісті, хоча україн-
ські регулярні частини розпочали залишати Маріуполь, і його захищали лише
легкоозброєні добровольчі підрозділи. Ось як описує ситуацію тогочасний голо-
ва Донецької ОДА С. Тарута: «У вересні 2014 року на Маріуполь йшли регу-
лярні російські війська. Там шикувалися батареї як по струнці. В нюансах було
видно, що це вже не найманці, які прийшли і до кінця не розуміють, як воюва-
ти ефективно, — це були регулярні серйозні спецпідрозділи. Утім, ми встояли,
хоча все трималося на волосинці, і деякі військові вже зібрали речі, вже намага-
лися переїжджати до Бердянська. Прямий удар був досить потужний. Спочатку
були знесені всі підрозділи наших прикордонників. Почався масований вогонь
з російського боку на наш прикордонний пункт, перехід Новоазовськ. Там було
десь 350 наших військових. Вони (росіяни. — Авт.) знесли вогнем цей пункт.
Праворуч, біля моря, теж були наші бліндажі. Вони знищили бліндажі. Згодом
зайшла велика кількість — на Маріуполь нападало 100 танків і 2 тисячі військо-
вих із спецпідрозділів. Батальйон “Азов” відіграв значну роль, тому що вже вій-
153
ськові коливалися. Танки були буквально у трьох кілометрах від Маріуполя» .
Зі слів С. Тарути, росіяни не бажали втягуватись у кровопролитні вуличні бої,

152 Постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України “Про від-
січ збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків”». Сайт Верховної Ради
України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/337-19
153 Сергій Тарута: Порошенко був...
240