Page 293 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

ту» та «Блоку Петра Порошенка» нових депутатів. Далі було проголошено про
дієздатність коаліції «Європейська Україна», яка формально нараховувала 227 го-
лосів. У підсумку, 14 квітня новим прем’єр-міністром було призначено В. Гройсма-
на. За його кандидатуру проголосували 257 депутатів. Показово, що «Народний
фронт» та «Блок Петра Порошенка» дали лише 206 голосів, позитивний резуль-
тат забезпечили 23 голоси фракції «Відродження», 16 — «Волі народу», 11 —
позафракційних та один від Радикальної партії. Програма діяльності уряду була
схвалена лише з третього разу та отримала 243 голоси. Тим самим унаочнилося, що
уряд мав слабку опору у парламенті, а коаліція існувала лише на папері.
У зв’язку зі зміною уряду були проведені широкі кадрові перестановки. Но-
вим спікером став А. Парубій. Був замінений генеральний прокурор — ним став
Ю. Луценко. Для цього були внесені зміни до законодавства, які дозволяли обій-
мати дану посаду особі без профільної освіти та відповідного досвіду роботи.
Новий уряд сфокусувався на вирішенні соціально-економічних проблем, що
вимагало непопулярних заходів, зокрема, було в черговий раз суттєво підвищено
вартість газу та житлово-комунальних послуг для населення. Це дало змогу отри-
мати новий кредит від МВФ в $1 млрд і макроекономічну допомогу від ЄС в $600
млн. Ситуацію в економіці ускладнював новий етап торгово-економічного про-
тистояння з Росією. З 1 січня 2016 р. у повному обсязі розпочала свою дію зона
вільної торгівлі України та ЄС. У відповідь Росія призупинила по відношенню
до України дію угоди про зону вільної торгівлі СНД, заборонила ввезення укра-
їнської сільгосппродукції, наклала додаткове мито на низку товарів, заборонила
транзит українських товарів своєю територією. Наприклад, українську продукцію
до Казахстану по території Росії можна було доставляти лише через Білорусь. Сво-
єю чергою Україна заборонила ввезення низки російських товарів (переважно тих
самих, що заборонила РФ, — сільгосппродукцію, продукти харчування, цигарки,
добрива та ін.) та скасувала режим вільної торгівлі щодо російських товарів.
Постали нові виклики і на європейському напрямі. Попри те, що Угода про
асоціацію України та ЄС була підписана двома сторонами, її повноцінний вступ у
дію мав відбутися після ратифікації усіма країнами-учасницями ЄС. У Нідерлан-
дах питання ратифікації угоди з Україною було винесене на «консультативний і
корегувальний референдум». Це було зумовлено частково міграційною кризою в
ЄС, посиленням євроскептичних настроїв загалом, а почасти — негативним імі-
джем України через збитий проросійськими сепаратистами «Боїнг» у небі Дон-
басу в липні 2014 р., численними повідомленнями ЗМІ про корупцію, політичну
та економічну нестабільність у країні. У квітні 2016 р. 61 % громадян Нідерлан-
дів, які узяли участь у плебісциті, висловились проти угоди (загальна явка склала
близько 32 %). Через це у грудні 2016 р. на саміті ЄС було ухвалене спеціальне
рішення, в якому враховувалися заперечення з боку Нідерландів. Зокрема, було
зазначено, що ЄС не дає Україні жодних зобов’язань щодо її можливого повно-
правного членства в об’єднанні, надання економічної чи військової допомоги, не
надає українським громадянам права на вільне проживання чи працевлаштуван-
267