Page 288 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

Зауважимо, що певні зміни в напрямі руху до європейських стандартів відбу-
вались і в решті сфер суспільного життя та галузей державної політики, однак вони
були не такі масштабні й резонансні, а часто — й не такі послідовні. Прикладом
цього були перетворення у газовій сфері відповідно до європейських практик, що
дали змогу забезпечити країну газом в умовах відсутності російських поставок,
але не усунули компаній-посередників (облгази), які зловживали монопольним
становищем. Крім того, для населення зміна підходів держави до функціонування
газової сфери обернулася суттєвим зростанням житлово-комунальних тарифів.
Загалом же істотне оновлення політичної системи та прихід нових політич-
них сил у владу не супроводжувалися піднесенням рівня життя населення, підви-
щенням соціальних стандартів. Навпаки, соціально-економічна ситуація суттєво
погіршилася: інфляція й трикратна девальвація національної валюти; стрімке
зростання цін на продукти харчування, товари широкого вжитку та енергоно-
сії; підвищення комунальних тарифів і падіння рівня реальних заробітних плат
і пенсій тощо. Суспільство екзальтували корупційні скандали, пов’язані з вису-
ванцями нових політичних еліт. Це не тільки підривало авторитет нової влади,
але й ставило під сумнів результати Революції гідності.
Помітним фактором суспільного життя України стало впровадження люстра-

ції та політики декомунізації. Закон «Про очищення влади» був ухвалений 16
вересня 2014 р. після жорстких дебатів у Верховній Раді . Документ ухвалювався
17
на тлі передвиборчої парламентської кампанії та поразки на Донбасі, тому роз-
глядався політичними силами як інструмент загравання з виборцями, налаштова-
ними на кардинальну зміну влади. Закон акцентував звільнення або запобігання
призначенням до органів державної влади чиновників, які посідали високі дер-
жавні посади за президентства В. Януковича і були відповідальними за кепський
стан справ у країні. Через популізм у законі було залишено низку положень, що
не відповідали європейським нормам і досвіду люстрації у країнах Центральної
та Східної Європи. Однак головне — вони шкодили країні: як у своєму звіті за-
явила Венеціанська комісія, у такому вигляді люстрація призвела до погіршення
якості державного управління . Понад те, люстраційні норми спроможні були
18
призвести до погіршення управління в секторі безпеки. Опосередковано це під-
твердилося вже взимку 2015 р.: у січні парламент терміново ухвалив поправки до
закону, які пом’якшили вимоги до вищого офіцерського складу силових струк-
тур. Про ризики непродуманої люстраційної політики слушно зауважив академік
В. Горбулін (був на той час директором Національного інституту стратегічних до-
сліджень): «Складне питання з тим, що робити з “неоднозначними” темами, які
постійно хвилюють суспільство: декомунізацією, люстрацією тощо. Безумовно, є
чинне законодавство, і його слід виконувати, однак практику його реалізації все-

17 Закон України «Про очищення влади». Сайт Верховної Ради України. 16 верес. 2014.
URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1682-18
18 Ведернікова І. Люстрація: робота над помилками. Дзеркало тижня. 12 груд. 2014.
URL: http://gazeta.dt.ua/internal/lyustraciya-robota-nad-pomilkami-_.html
262