Page 295 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 295

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

              Несподіванкою для політичного керівництва України стала перемога на пре-
          зидентських виборах в США Д. Трампа. Офіційний Київ налагодив тісні зв’язки
          з демократичною адміністрацією у Вашингтоні, тож основна ставка на виборах ро-
          билася на перемогу кандидата від Демократичної партії США Х. Клінтон. Деякі
          українські державні високопосадовці дозволяли собі негативні та навіть образливі
          оцінки кандидата від Республіканської партії США Д. Трампа під час передвибор-
          чої кампанії, реагуючи на його обіцянки переглянути американську політику на ро-
          сійському напрямі, зокрема за рахунок поступок з важливих для України питань. З
          перемогою Д. Трампа в українській політичній еліті виникли побоювання, що нова
          президентська адміністрація США суттєво зменшить підтримку України в обмін на
          важливіші для себе поступки з боку РФ (у ЗМІ навіть придумали для цього спеці-
          альну метафору — «велика оборудка»). Тому з листопада 2016 р. українська дипло-
          матія різко активізувалася, щоб нівелювати негатив від помилкової зовнішньополі-
          тичної орієнтації, і змогла знайти підтримку в середовищі Республіканської партії
          США, а адміністрація Д. Трампа, яка перебувала під внутрішньополітичним тис-
          ком через непрозорі відносини з Росією, почала проводити навіть більш проукра-
          їнську політику, ніж команда попереднього американського президента Б. Обами.
              В останні місяці 2016 р. уряд та президент зіткнулися з двома новими внутріш-
          німи кризами. Невдоволення населення через різке підвищення вартості житло-
          во-комунальних послуг спробували використати учорашні союзники по коаліції
          «Європейська України». Так, «Батьківщина» Ю. Тимошенко ініціювала кілька
          масових акцій протесту з метою політизації соціально-економічного порядку ден-
          ного. Звичні до патетики політтехнологи вигадали для них пафосне найменування
          «тарифний майдан». На них лунали гасла імпічменту президенту П. Порошен-
          ку. Однак суспільство не підтримало вуличні акції «Батьківщини», і політичних
          наслідків вказана політична ініціатива не мала. Невдовзі на низку популістських
          кроків пішов і уряд: зокрема, він ухвалив рішення підняти рівень мінімальної зар-
          плати удвічі — з 1,6 до 3,2 тис. грн. Це призвело до ускладнення роботи бюджет-
          них установ (щоб підвищити зарплату довелося скорочувати трудові колективи
          або переводити їх на неповний робочий тиждень) і малого бізнесу. На початку
          листопада 2016 р. у відставку з посади голови Одеської ОДА був відправлений
          М. Саакашвілі. Причиною зміщення харизматичного реформатора стало те, що,
          перебуваючи на державній службі, він публічно критикував дії уряду та президен-
          та і виступав із популістськими ініціативами. Частково це було спричинено тим,
          що політик не отримав бажаного портфеля прем’єр-міністра у квітні 2016 р.
              Друга криза була пов’язана з великим бізнесом і завершилася націоналіза-
          цією «Приватбанку». Таке рішення ухвалила РНБО України 18 грудня 2016 р.
          До драматичного загострення ситуації долучилися декілька чинників. Через гли-
          бокий економічний спад українська банківська система зазнала великих втрат і
          працювала з серйозними труднощами. Дрібні та середні проблемні банки мож-
          на було відносно безболісно вивести з ринку та ліквідувати. Однак банкрутство
          найбільшого банку країни «Приватбанку», в якому обслуговувалися десятки
                                              269
   290   291   292   293   294   295   296   297   298   299   300