Page 317 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 317

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

          обережно поводиться з Конституцією… Не можна політичну систему, форму
                                                                                    71
          правління, державний устрій змінювати в інтересах поточної кон’юнктури» .
              Цей підхід президента дисонував з позиціями його найближчих союзників.
          Так, 28 липня, ще до виступу П. Порошенка, було оприлюднено інтерв’ю, в яко-
          му В. Гройсман заявив, що «роль прем’єр-міністра в виконавчій владі має бути
          однозначно посилена… Проблема в тому, що український прем’єр-міністр не
          має права навіть видавати розпорядження, укази. Їх ухвалює лише колегіальний
          орган… Прем’єр може дати доручення, зібрати Кабінет міністрів, внести пред-
          ставлення уряду по певних питаннях» . А після виступу П. Порошенка А. Яце-
                                                72
          нюк на своїй сторінці у Фейсбуці відкрито заявив про необхідність зменшення
          повноважень президента. Зокрема, він запропонував таке: зовнішньополітичні
          директиви для Президента готує уряд на засадах затверджених парламентом
          стратегічних документів; міністерство оборони знаходиться у компетенції уря-
          ду, а Президент контролює збройні сили; кандидатури генерального прокурора
          та глави НБУ вносяться прем’єр-міністром; кандидатуру прем’єр-міністра Пре-
          зидент вносить до Верховної Ради виключно за представленням парламентської
          опозиції; глава уряду самостійно призначає міністрів за погодженням з урядом;
          ЦВК формується виключно Верховною Радою; вводиться конституційна забо-
          рона на федералізацію держави; кількість народних депутатів зменшується до
          300 тощо. Крім того, А. Яценюк стверджував, що вже готові підписні листи для
                                                                        73
          внесення відповідного законопроєкту щодо змін до Конституції , однак подаль-
          шого розвитку ці ініціативи не отримали.
              «Електоральна революція» 2019 р. та її наслідки.  За відсутності вну-
          трішньоелітарного компромісу електоральний рейтинг чинної влади був низь-
          ким. Крім того, вже під час фактично розпочатої передвиборчої кампанії дово-
          дилося ухвалювати непопулярні рішення. Зокрема, з 1 листопада 2018 р. уряд
          підняв ціни на газ для населення на 23,5 %, після чого МВФ відкрив для України
          нову програму stand-by на суму $3,9 млрд, що забезпечувала макроекономічну
          стабільність на 2019 р., на який припав великий обсяг виплат за державним бор-
          гом. Безумовно необхідні, понад те  — невідворотні кроки, не додавали владі
          електоральних рейтингів. Проте чинний президент П. Порошенко вирішив ви-
          ставити свою кандидатуру на вибори, попри високий антирейтинг.
              Ініціатива президента із запровадження воєнного стану через «керченський
          інцидент» 25 листопада 2018 р. трактувалася його політичними конкурентами
          як намагання відтермінувати президентські вибори чи навіть узурпувати владу.
              71  Не можна змінювати Конституцію під конкретних осіб — Порошенко. Укрінформ.
          28.06.2018. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2489254-ne-mozna-zminuvati-
          konstituciu-pid-konkretnih-osib-porosenko.html
              72  Гройсман: Повноваження прем’єра мають бути посилені.  Укрінформ. 28.06.2018.
          URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2489380-grojsman-povnovazenna-premera-
          maut-buti-posileni.html
              73  Яценюк тоже хочет новую Конституцию. Українська правда. 28.06.2018. URL: https://
          www.pravda.com.ua/rus/news/2018/06/28/7184806/
                                              291
   312   313   314   315   316   317   318   319   320   321   322